Медіаграмотність на уроках української словесності

Мідготувала методист, в. о. завідувача відділу методики навчальних предметів суспільно-гуманітарного та естетичного циклів Майя КОНДИРЄВА

МЕДІА & ВЧИТЕЛЬ ський кампус»: е-посібник / Уклад. Семеног О., Муратова О., Пономаренко Н. Суми. – Бахмут, 2021. 166 с

СТЕПАНОВА Наталія. Навчальний календарик розвитку критичного мислення. – К.: Академія української преси, Центр вільної людини, 2020. – 73 с.

Вересень (вчимося розуміти інформацію)

Жовтень (вчимося ставити запитання)

Листопад (вчимося слухати критично

Грудень (вчимося аналізувати – 1)

Січень (вчимося аналізувати – 1)

Лютий (вчимося порівнювати)

Березень (вчимося класифікувати)

Квітень (вчимося фантазувати й уявляти)

Травень �(вчимося узагальнювати і робити висновки)

Вправа «М’ясо кенгуру». Час: 40 хв.

• Об’єднайтеся в групи за умовними редакціями видань різного спрямування і спробуйте розробити макет першої шпальти (головного екрану) вашого видання з представленням на ній «сенсаційної новини»: «Стало відомо, що на київських ринках під виглядом яловичини продають кенгурятину».
• Хто буде вашими експертами?
• Яким буде тон подання «новини»?
• Що саме буде контентом і головним меседжем?
• Чого буде більше – фактів чи суджень?
• На які джерела інформації ви будете спиратися?

​

• Придумайте назву видання і наведіть результати групової роботи, якщо ви:
• Газета депутата Київської міської ради;
• Сайт молодих мам;
• Газета для пенсіонерів;
• Артхаусний молодіжний портал;
• Опозиційне суспільно-політичне видання;
• Сайт мережі ресторанів.
• Обговоріть результати вашої роботи і презентацій.
• Яких висновків ви дійшли?
• Чи маніпулювали ви своєю аудиторією?
• Які складнощі виникли у вас під час роботи і що, на вашу думку, є найскладнішим у роботі журналіста? Чи впливають ці фактори на аудиторію?

Вправа «Створюємо за стандартами». Час: до 15 хв.

• Запропонуйте вашій групі спільно скласти певну схему, за якою може бути створено журналістське повідомлення про …
• Тренер записує на фліпчарті пропозиції від учасників:

«Що має бути обов’язково в інформаційному тексті?»

Що відбувається? Де? Коли?

Хто є учасниками? Склад, відбір.

• Мета проекту, організатори, місія.
• Бекграунд, контекст події: що передувало тренінгу, як давно і з якою метою діють аналогічні програми, якими є прогнозовані наслідки, очікування.
• Різнопланові коментарі: учасників, організаторів, експертів, споживачів інформації тощо.
• В останню чергу запропонуємо учасникам створити заголовок, який був би інформативним, фактичним, не маніпулятивним, але цікавим, з певною інтригою, що змусить читача прочитати весь текст.
• Найчастіше журналісти вирішують цю проблему створенням фактологічного ліду під інтригуючим заголовком, наприклад, «Захищаємо, навчаючи: Розпочалась серія тренінгів для тренерів з медіаграмотності»; «Медіакухня зсередини: Академія української преси та DW Akademie навчають медіаграмотному споживанню інформації»; «Професіоналізму немає меж…»

Вправа «Упаковка інформаційного продукту» Час: 40 хв.

• Відобразіть на рисунку-схемі «склад» інформаційного продукту, який ми споживаємо щодня.

Які, на вашу думку, обов’язкові складники інформації, які має знати споживач, щоб не нанести шкоду своєму здоров’ю, щоб «не отруїтися»?

Які складники мають бути зазначені на такій умовній упаковці інформаційного продукту?

Варіант відповіді:

- Замовник (власник медіа).

• Концепція видання / каналу / програми; на яку аудиторію розраховане видання.
• Мета створення інформаційного продукту.
• Відповідність медіатексту журналістським стандартам.
• Мотивація авторів журналістського тексту.
• Авторитетність, досвідченість, фаховість творців продукту.
• Незалежність і фаховість експертів.

Вправа «Купуємо ТБ» Час: 15 хв.

• Об’єднавшись у групи, уявіть, що ви – група олігархів, що хочуть купити телевізійний канал для власних інтересів. На продаж виставлено всі загальнонаціональні українські телеканали. Ви маєте домовитися між собою, обравши той канал, який хочете купити (з наявних), і за 15 хвилин дати відповідь на такі запитання:

Який канал ви вирішили купити?

Чому саме його?

Навіщо ви його купуєте?

• У чому полягає ваша мета (декларована) і ваша справжня вигода?
• Чи будуть зміни в концепції, програмному наповненні, контенті вашого каналу порівняно з попереднім власником?
• Запишіть стислі відповіді на ці чотири запитання на картках і представте результати вашої групової роботи (15-20 хвилин

Гра «Експерти-тролі»

• Мета гри: показати, хто може бути «експертом» і наскільки суб’єктивною може бути їх інформація. Продемонструвати, що у фактчекінгу «експерти» не можуть бути джерелом неупереджених даних.
• Тренер – ведучий ток-шоу.
• Актуальна тема ток-шоу: людство відправило експедицію на Марс
• Чотири учасники «грають роль» чотирьох різних експертів, які коментують подію:

перший – «інформатор» (зачитує свій «коментар» монотонно; повідомлення перенасичене цифровими і науковими даними);

другий – «нарцис-критикан» (критикує, що проект не прорахований, демонструє свої глибокі знання в космічній галузі);

третій – «маніпуліст» (емоційно наголошує, що проект приречений, і взагалі був створений для відмивання грошей; людству проект не потрібен);

четвертий – «популіст» (обіцяє, що якщо він очолить проект, то освоєння Марсу буде зроблено не за 150, а за 5 років).

• Запитання після гри:

Чи сформували ви думку про експедицію на Марс?

Які з експертів найбільш запам’ятались? Чому?

Згадайте факти, що оголосив перший експерт?

Чому важко пригадувати факти з його виступу?

Згадайте факти інших експертів?

Чому вони запам’ятались легше? Резюме гри: експерти (як і свідки) не можуть бути джерелом неупереджених даних у фактчекінгу; експерти не завжди дають достовірну інформацію про подію, часто перетворюються на «експертів-тролів».

Вправа «Казковий світ верифікації та фактчекінгу» Час: 15 хвилин.

• Завдання: описати за прикладом подію у форматі верифікації і фактчеку. Джерела не обмежуються лише «героями» казок. Акцент на деталі, логіку, відповідь на характерні запитання для обох форматів.
• Робота в малих групах. Учасники гуртуються в групи по 3–5 осіб. Кожна група отримує одне з таких повідомлень:

- Чи справді Вині Пух лазив на дерево, щоб украсти у бджіл мед?

• Чи відповідають реальності дані про те, що в мірний келих Громозеки вміщується 400 крапель валеріанки?
• Чи правда, що перед битвою з драконом Котигорошко надягав на себе 40 волових шкур?
• Кажуть, що курочка Ряба знесла золоте яйце. Правда це чи ні?
• Чи правда, що у персональному бюджеті Буратіно було п’ять золотих монет?

Мета: Засвоїти знання про різницю між верифікацією та фактчеком, отримати практичні навички в написанні повідомлення у форматі «верифікація» і «фактчек».

Практичний посібник з медіаграмотності для мультиплікаторів

Результат. Кожна група представляє свої варіанти послідовно.

Учасники оцінюють презентації за такими позиціями:

• відповіді на характерні для форматів запитання;
• логіка розслідування;

- наявність/відсутність перевантаження деталями, повторними доказами; - відповідність застосування маркера «джерело». Обговорення кожної презентації – 3-5 хвилин. Тренер звертає увагу на помилки/правильні елементи, створюючи підґрунтя для засвоєння головних правил роботи фактчекінгу в про

Вправа «Маніпулювання заголовками». Час: 10 хвилин

• Учасники гуртуються в групи по 3–5 осіб.
• Кожна група отримує роздатковий матеріал – заголовок (+фото) реального повідомлення (навмисне підібрано маніпулятивні заголовки і тексти).
• Завдання: Написати повідомлення, яке б могло відповідати наданому заголовку.
• Резюме: Кожна група презентує варіант свого повідомлення. Потім демонструється текст, який насправді був у реальному повідомленні.

Гра «Білий шум»

• Учасникам роздають по одному рядку з тексту відомої пісні. Наприклад, з дитячої пісеньки «Посмішка». Трьох осіб тренер просить вийти за двері. Потім кожен учасник по черзі заходить, і група йому ОДНОЧАСНО промовляє слова пісні. І так відбувається з кожним учасником, які стояли за дверима. Після цього тренер просить, щоб учасники групи по черзі назвали рядки з цієї пісні.
• Запитання групі:

що ви відчували, коли почули інформацію від колег?

чому ви не зрозуміли, що це за інформація?

з якого рядка ви дізналися, про що йде мова?

чому це сталось?

Висновок і сенс гри. Джерел інформації дуже багато. Інформації ще більше. Вона потрапляє в нашу свідомість хаотично, зі стрімкою швидкістю, одночасно з кількох джерел (ТВ, інтернет, радіо тощо). Але, на жаль, споживаючи її у такий спосіб інформацію, ми не можемо зрозуміти її суть, цілісний сенс, а чуємо лише уривки і шматочки. Неможливо її ні зрозуміти, ні проаналізувати, ні навіть опертися на вже на давно знайомі знання і факти.

Артем Бабак, Олександр Гороховський, Тетяна Іванова, Георгій Почепцов, Олена Тараненко, Андрій Юричко. Практичний посібник з медіаграмотності для мультиплікаторів. - Київ, ФОП ПАЛИВОДА А. В., 2019. – 101 с.

• Факт чи судження? Фактчекінг від англ. fact checking – перевірка фактів, даних, відомостей.

​

• Текст для аналізу
• Час: 7 хв.
• Завдання: за запропонованими ознаками виділіть у наведеному журналістському тексті факти, судження, коментарі і припущення.

​

​

Дякую за увагу!