2 of 16

Доступ до мережі Інтернет і мережевих ресурсів вільного доступу

відповідає місії, завданням та функціям бібліотеки
самостійна бібліотечна послуга - традиційно з 2000 року
доступу до мережевих ресурсів, що призначені для вільного використання (електронних книг і журналів, баз даних, урядових документів, дисертацій, навчальних матеріалів)

Для Хабу цифрової освіти вихідною точкою пошуку джерел має стати портал «Дія»

Доступ до мережі Інтернет і мережевих ресурсів вільного доступу.

Як самостійна бібліотечна послуга «доступ до Інтернету» почала надаватися бібліотеками України з 2000 року. Зумовлено це було вимогами того часу, коли мережа почала активно розвиватися, і доступ до неї в домашніх умовах був ускладений через інфраструктурні, економічні, технічні, апаратні та інші умови. Розуміючи значення Інтернету для громадян та з метою їхнього інформаційного обслуговування, Українська бібліотечна асоціація (УБА) у 2001 році розробила і запропонувала для використання бібліотекарям рекомендації «Доступ до Інтернету як бібліотечна послуга», де йшлося зокрема про те, що організація доступу користувачів до мережі відповідає місії, завданням та функціям бібліотеки. Інтернет має розглядатися як важливий складник інформаційних ресурсів сучасної бібліотеки, і бібліотека на додаток до друкованих ресурсів надає доступ читачам до електронних інформаційних ресурсів та допомагає орієнтуватися в них. УБА рекомендувала надавати доступ до Інтернету читачам бібліотек безкоштовно, визначаючи при цьому свою роль у навігації в ресурсах, запропонувати програми навчання користувачів, розробити та дотримуватися правил користування послугами доступу до Інтернету та роботи користувачів у мережі. Ці рекомендації не втратили актуальності і до цього часу, а завдання щодо надання послуг доступу до мережі трансформувалися відповідно до завдань цифрового середовища.

Відповідно, надання доступу до мережевих ресурсів, що призначені для вільного використання (електронних книг і журналів, баз даних, урядових документів, дисертацій, навчальних матеріалів) також залишається актуальним. У цій частині бібліотекарі намагаються підібрати колекцію таких ресурсів, що відповідають потребам користувачів, каталогізувати їх та зробити доступ до них зручним і швидким – безпосередньо з сайту бібліотеки, з електронного каталогу бібліотеки, або з використанням спеціальних програм доступу чи через інституційний репозитарій. Для публічних бібліотек важливим є вибір джерел, звідки походить публічна інформація про суспільство (політика, соціальні проблеми, інфраструктура), діяльність державних установ та органів влади, громадську діяльність та громадські установи, освіту, тощо. Для Хабу цифрової освіти вихідною точкою пошуку джерел має стати портал «Дія» .

3 of 16

https://library.zu.edu.ua/

4 of 16

Доступ до баз даних та електронних ресурсів бібліотеки (власних та придбаних)

Придбані – у кожного своя історія

Власні - краєзнавча тематика, регіональний інформаційний портал, бази документів місцевої влади, довідкова та фактографічна інформація, оцифровані колекції з фонду бібліотеки, повні тексти творів місцевих письменників, художників, музикантів тощо

Забезпечення умов доступу - послуга Хабу цифрової освіти, адже вимагає цифрових навичок

Доступ до баз даних та електронних ресурсів бібліотеки (власних та придбаних).

Доступ до електронних ресурсів - наукометричних баз даних, передплатних баз даних, локальних власно створених ресурсів здійснюється з використанням аналогічних каналів.

Публічні бібліотеки у різний спосіб вирішують питaння придбання та викоpистaння доступу до платних баз даних тa включення їх до своїх інфоpмaційних колекцій. Створення ж власних електронних ресурсів має більш вдалу історію і переважно зосереджується на краєзнавчий тематиці. Основу власних електронних ресурсів складають бази документів місцевої влади, довідкова та фактографічна інформація, оцифровані колекції з фонду бібліотеки, повні тексти творів місцевих письменників, художників, музикантів тощо.

Проте, яким би не було походження цих електронних ресурсів, забезпечення доступу до них (з попереднім інформуванням про цінність контенту та особливість використання) є важливим. Забезпечення умов такого доступу розглядається нами тут як послуга доступу, що надається Хабом цифрової освіти, адже використання електронного ресурсу (та залучення користувачів до його оновлення і поповнення) вимагає цифрових навичок.

5 of 16

Приклад – �http://libr.rv.ua/ua/read/43-cifrovi-kolekcii

6 of 16

Доступ до комп’ютерної техніки та периферійного обладнання

Використати досвід Гельсінкі

У Meeting Point не існує жодної книги. Натомість люди можуть отримати допомогу від «лікаря-ноутбука» для вирішення проблем з комп’ютером, або вони можуть стати членами «ноутбукового клубу», який щотижня має свою нову тему. Користувачі також можуть знайти допомогу в пошуку роботи, або вони можуть скористатися добре обладнаним "міським офісом", де люди можуть працювати, якщо їм потрібно тимчасове робоче місце. Місце зустрічі також служить невеликим місцем подій, де різні сторони можуть організовувати набір, навчання чи тематичні заходи. Meeting Point - це послуга, якою керує бібліотечна система Гельсінкі за рахунок фінансування Гельсінського інноваційного фонду.

Безкоштовна бібліотека

Ця "бібліотека" не має колекції книг. Натомість мета - запропонувати мешканцям міста практичні поради та підтримку у використанні ІТ-обладнання та загалом щодо того, як жити в інформаційному суспільстві. Це тестовий блок, який повинен розробляти нові методи у співпраці з іншими державними та приватними організаціями.

Meeting Point вклала кошти в бездротові технології, а багато бібліотечних комп'ютерних робочих станцій, столів, терміналів та іншого обладнання, пов'язаного з ІТ, обладнані колесами. Електричні розетки та порти даних розміщені в стелі, щоб простір можна було змінити в будь-який час відповідно до потреб користувачів.

7 of 16

Доступ до приміщення, меблів та устаткування�

Urban Office - це безкоштовне запрошення на роботу або проведення зустрічей у бібліотеці протягом обмеженого періоду часу. Це дає можливість молодим творчим підприємцям чи іншим, хто не може дозволити собі офіс у центрі міста, бронювати мобільні офіси чи спеціальні стільці, які захищають від звуку та мають місце для портативного комп’ютера. На додаток до цього, Urban Office надає все, що потрібно в процесі роботи, від скріпки до технічної допомоги до кредитування проекторів та іншого обладнання.

Найновіша пропозиція - це Fab Lab, де користувачі можуть дізнатися, як складати прототипи за допомогою 3D-принтера. Це частина розробки «Зроби сам майстер простір», що спрощує проектування та виготовлення об’єктів, продуктів чи послуг за допомогою користувацької мережі. Основна ідея - створити інтелектуальне робоче місце, де зустрічаються ідеї, інформація та компетенції.

+ з Джерела – 4 простори

У приміщенні, що обладнане сучасними меблями, комп’ютерною технікою, проектором та інтерактивною дошкою відбуваються громадські зустрічі, мистецькі заходи, а також зібрання людей заради навчання, спілкування чи творчості. Тут можна отримати консультативну допомогу, обговорити цікаву книгу за чашкою чаю чи кави. Для бібліотек, що відчувають брак вільних площ та за умови відсутності окремих приміщень для зустрічей такі поліфункціональні приміщення здатні задовольнити усі потреби бібліотекарів та відвідувачів.

8 of 16

Послуги створення цифрового контенту

діяльність Хабу цифрової освіти, що спрямована на підтримку усіх процесів створення користувачами Хабу інформаційних матеріалів у цифровому форматі:
текстів
фото
аудіо
інше
на цифрових пристроях, що є власністю як бібліотеки, так і користувача

«контент» - зміст будь-якої форми представлення даних, інформації

Послуги створення цифрового контенту. Під такою послугою будемо розуміти діяльність Хабу цифрової освіти, що спрямована на підтримку усіх процесів створення користувачами Хабу інформаційних матеріалів у цифровому форматі – текстів, фото, аудіо, на цифрових пристроях (смартфонах, лептопах, ноутбуках, ПК), що є власністю як бібліотеки, так і користувача та призначені для особистого чи публічного використання

Власне, поняття «контент» означає зміст будь-якої форми представлення даних, інформації. Це збірний термін, що характеризує інформацію на сторінках соцмереж, сайтів і т.д. Термін вживається для сукупного означення текстів, аудіо- і відеофайлів, графічних зображень, анімації, загалом, усе, що можна побачити, почути або прочитати (Джерело https://brander.ua/blog/vidi-kontentu-abo-yak-pravilno-vzaemodiyati-z-auditorieyu )

9 of 16

Ще про цифровий контент

Цифровий контент допомагає зрозуміти зміст соціальних комунікацій
контент – продукт та ресурс бібліотечно-інформаційної діяльності
існує завдяки технологіями, ілюструє прояви «цифрової ери», «цифрового життя»
«інтелектуальний» цифровий контенту - створюється й транслюється з професійною метою

Цифровий контент виступає ключовою ланкою в розумінні того, як розвиваються соціальні комунікації. Створений та готовий до поширення, не обмежений формою представлення інформаційний контент є продуктом та водночас ресурсом бібліотечно-інформаційної діяльності, існує завдяки технологіями, приходить на заміну традиційних процесів збору, зберігання, передачі, представлення документів і в цілому ілюструє прояви «цифрової ери», «цифрового життя», наближує нас до «цифрового всесвіту», неминуче співіснує з такими явищами, як «цифрова нерівність», «цифровий слід», «цифрова тінь».

Найбільш значимою (але не найбільшою за обсягами) є частина «інтелектуального» цифрового контенту, що створюється й транслюється з професійною метою, у тому числі і у бібліотечний сфері. Головною особливістю його формування є конвергенція традиційних бібліотечних технологій з ІТ, що у спробі адаптуватися до умов цифрового середовища генерують нові формати обробки та представлення документів і інформації, а отже і бібліотечних послуг, на них заснованих. Основними тенденціями розвитку бібліотечного цифрового контенту є мультимедійність та переважно соціокультурний характер..

10 of 16

User Generated Content (UGC)

Другий тип – це так званий User Generated Content (UGC) - створюється споживачами під впливом конвергенції мультимедійних технологій, гіпертексту, інструментів інтерактивної комунікації
Бібліотечний UGC - зображення, відео, огляди, відгуки, подкасти, блоги, форуми, коментарі до повідомлень на сайтах бібліотеки, акаунти в соціальних мережах тощо
продукується через бібліотечний хост, має соціокультурну орієнтованість і не є комерційним + доступність, новаторство, неформальність і очікуванням підтримки самих медіакористувачів

https://core.ac.uk/download/pdf/33185666.pdf

Другий тип – це так званий User Generated Content (UGC), контент, що створюється споживачами під впливом конвергенції мультимедійних технологій, гіпертексту, інструментів інтерактивної комунікації при підтримці світових корпорацій (як наприклад, Google). Бібліотечний UGC може включати багато форм, зокрема зображення, відео, огляди, відгуки, подкасти, блоги, форуми, коментарі до повідомлень на сайтах бібліотеки, акаунти в соціальних мережах тощо. Ключовою особливістю такого контенту є те, що він продукується через бібліотечний хост, має соціокультурну орієнтованість і не є комерційним, а також характеризується доступністю, новаторством та неформальністю і очікуванням підтримки самих медіакористувачів ( Джерело https://core.ac.uk/download/pdf/33185666.pdf

11 of 16

Види цифрового контенту, що може створюватися у Хабі цифрової освіти:

фото, відео, аудіо, інфографіка,
офіційні документи,
електронні книги, реферативні, бібліографічні бази даних,
тематичні дослідження,
прес релізи, оголошення, новини, репортажі,
інформаційні бюлетені, дайджести, огляди, інші матеріали,
бібліотечна статистика та аналітика,
пости в соціальних мережах,
персональні профілі бібліотекарів та користувачів,
інтелектуальні ігри, вікторини, тести.

https://www.g2.com/glossary/content-libraries-definition

Види цифрового контенту, що може створюватися у Хабі цифрової освіти:

фото, відео, аудіо, інфографіка,

офіційні документи,

електронні книги, реферативні, бібліографічні бази даних,

тематичні дослідження,

прес релізи, оголошення, новини, репортажі,

інформаційні бюлетені, дайджести, огляди, інші матеріали,

бібліотечна статистика та аналітика,

пости в соціальних мережах,

персональні профілі бібліотекарів та користувачів,

інтелектуальні ігри, вікторини, тести.

12 of 16

Мета послуг створення цифрового контенту

реалізація комунікаційної та сервісної політики,
актуалізація бібліотечних ресурсів
продовження і закріплення знань і навичок, отриманих після навчання користувачів у Хабі:
спілкування користувачів у цифровому середовищі,
обмін ресурсами за допомогою онлайн інструментів,
співпраця за допомогою цифрових інструментів,
взаємодія та участь у спільнотах та мережах,
створення та обмін миттєвими повідомленнями,
розміщення постів на бібліотечних блогах та у профілях соціальних мереж,
залучення до онлайн консультування користувачів, які цього потребують.

Послуги створення цифрового контенту надаються заради реалізації комунікаційної та сервісної політики, актуалізації бібліотечних ресурсів і можуть бути продовженням і закріпленням знань і навичок, отриманих після навчання користувачів у Хабі:

спілкування користувачів у цифровому середовищі,

обмін ресурсами за допомогою онлайн інструментів,

співпраця за допомогою цифрових інструментів,

взаємодія та участь у спільнотах та мережах,

створення та обміну миттєвими повідомленнями,

завантаження самостійно створеного матеріалу (текстів, фото, музики, відео) на сайт бібліотеки,

розміщення постів на бібліотечних блогах та у профілях соціальних мереж,

залучення до онлайн консультування користувачів, які цього потребують.

13 of 16

Шукаємо приклади просто зараз

14 of 16

Хепі-енд

заохочення тих, хто пройшов навчання у Хабі за програмами вищого рівня (програмування, редагування файлів, сортування і фільтрування даних, створення діаграм, мультмедійних файлів тощо)
створення користувачами нового бібліотечного контенту, створення творчої виразності, застосування прав та ліцензій на інтелектуальну власність

Персонал Хабу має віднайти можливості для заохочення тих, хто пройшов навчання у Хабі за програмами вищого рівня і набув навичок програмування, редагування файлів, сортування і фільтрування даних, створення діаграм, мультмедійних файлів тощо. Ці люди можуть створювати новий бібліотечний контент (від обробки тексту до зображень та відео), інтегрувати та перероблять попередні знання і зміст, створювати творчі вирази, застосовувати права та ліцензії на інтелектуальну власність.

оцінити його своєрідний хепі-енд, що є результатом отриманих знань та використовується бібліотекою для реалізації комунікаційної та сервісної політики

1 of 16