«ЄГИПЕТ – ДАРУНОК НІЛУ»

Урок 11 . Дата: 10.10-14.10

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЄГИПТУ

Північний схід Африки

(на заході – пустеля Сахара, на сході – гори і пустеля відокремлюють від Червоного моря).

Єгипет – «дарунок Нілу» - так назвав Єгипет дав-ньогрецький історик Геродот. А єгиптяни – це люди, які п'ють воду Нілу.

Та Кемет – від давньоєгипетського «Чорна земля»; чорна країна або країна Кемі.

Країна Великого Хапі – від давньоєгипетського, Хапі – річка.

Стародавній

Єгипет

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЄГИПТУ

На берегах Нілу

Складаємо таблицю «Єгипет – дарунок Нілу»

Єгипет – грецька назва, Та Кемет – від давньоєгипетського «Чорна земля»,

Країна Великого Хапі – від давньоєгипетського, Хапі – річка.

Записуємо до зошита.

1. ІРИГАЦІЙНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО

Обробка землі

Зрошування землі. Шадуф

Збір урожаю

Виноробство

ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄГИПТЯН

ІРІГАЦІЙНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО ДАВНЬОГО ЄГИПТУ

ШАДУФ

Праця єгипетського

хлібороба

Після розливу Нілу ґрунт ставав м’яким та вологим. Його розпушували мотикою та лег-ким дерев’яним плугом. Засі-явши землю, єгиптяни одразу виганяли на неї домашню худобу (здебільшого баранів), щоб вони втоптали зерно в ґрунт. Колоски зрізали серпа-ми і в’язали в снопи. По колос-ках проганяли худобу, щоб обмолотити зерно. Потім його провіювали: підкидали вгору, щоб відлетіла полова. Зібране таким чином зерно засипали в комори. Кожна родина мала окрему ділянку землі, яку об-робляла власноруч, а врожай збирала для себе.

2) РЕМЕСЛА. БУДІВНИЦТВО

Спорудження будинку

На цьому малюнку відтворено процес спорудження будинку. Як видно, одна людина мотикою викопує глину, двоє робітників глеками набирають воду з озера і розводять нею глину, з якої виготовляють цеглу. Праворуч – зводять стіну будинку і стежать, щоб вона стояла рівно. Цеглу носять на коромислі.

2) РЕМЕСЛА. В МАЙСТЕРНІ ЧИНБАРІВ.

У майстерні чинбарів (кожум’яків) виготовляють щити

Спочатку шкуру кладуть у великий глек для вимочування. Потім її обробляють два робіт-ники: скребачками очищають її від щетини та міздрі (нижнього шару шкури). Після змащення жиром шкуру починають м’яти. З вичинених шкур робили сан-далії, вуздечки, обтягували щити та колісниці.

У Єгипті були вперше виготовлені: замок і ключі, гребінець і ножиці, макіяж і дезодорант, зубна щітка з пастою.

2) РЕМЕСЛА. ГОНЧАРНА МАЙСТЕРНЯ

Гончарна майстерня

​

Гончарі ліплять з глини вази і глечики на гончар-ному крузі, потім обпалю-ють у печах і, нарешті, їх розмальовують.

На мілководді Нілу росло багато папірусу, Із товс-тих стебел папірусу давні єгиптяни робили легкі човни.

Із тонких – плели кошики, мотузки.

Коріння йшло на паливо, а молоді пагони спожива-ли в їжу.

Ця рослина слугувала єгиптянам матеріалом для письма. Із стебла папіруса виготовляли папероподіб-ний матеріал для письма – папірус.

Папірус на берегах Нілу

2) РЕМЕСЛА. ВИКОРИСТАННЯ ПАПІРУСУ

Єгиптяни косили папірус, розрізали його стебла на тонкі довгі смужки і накладали їх краєм одну на одну. Краї підклеювалися так, щоб вийшов квадратний аркуш папірусу. На цей аркуш накладали другий шар зі смужок папірусу, але так, щоб їх волокна йшли перпендикулярно до волокон першого шару.

Смужки били дерев’яним молотком, щоб вони ущільнилися. Сік, який виділявся, склеював смужки. Потім папірус прасували і висушували. Виходив матеріал, на якому можна було писати (українське слово «папір» і походить від «папірус»).

3) ТОРГІВЛЯ

Грошей на той час Єгипет ще не мав. Тому в країні була примітивна обмінна торгівля – товар на товар. Якщо доводилось оцінювати товар, то говорили приблизно так: він коштує стільки, скільки два мішки зерна, чи як три вази, чи як корова. Тому ідучи на ринок, єгиптянин брав не гаманець із грішми, а якийсь товар, наприклад торбу із зерном.

На зображенні показано, як жінка сидить навпочіпки зі своїм товаром – цибулею.

Поруч стоять два єгиптянина і пропонують обмін: один показує їй намисто, інший – віяло.

До природних багатств Єгипту можна віднести і судноплавність Нілу від першого порога до Серед-земного моря. Цілорічно рікою пливли човни з хлібом, худобою, деревиною, різноманітними виро-бами ремісників тощо. Такий зруч-ний водний шлях полегшував об-мін товарами.

Із часом на берегах Нілу виникали міста, у яких жили і працювали ре-місники, мешкали чиновники-писа-рі. Найбільш гомінкою частиною міста стає базарна площа, де обмі-нювалися товарами.

4) СУДНОПЛАВСТВО

Житло та повсякденне життя трудового люду в Стародавньому Єгипті

Оселі трудового люду були значно скромніші, ніж у вельмож. У них майже не було меблів: лише крісла з папірусу, циновки, інколи – ліжко та дерев’яні скрині. Спали, як правило, на циновках – на підлозі або на даху. Замість поду-шок єгиптяни клали під голову спеці-альні підставки з дерева чи каменю – боялися скорпіонів.

Основною їжею давнього єгиптянина були ячмінні коржі, каша, свіжа й особ-ливо сушена риба (у жаркому кліматі свіжа риба швидко псувалася), овочі – цибуля, салат-латук, часник, можливо, огірки. М’ясо вживали дуже рідко.

Міські будинки могли мати до п’яти поверхів. На вузьких вулицях завжди було людно, гамірно. Багато часу жите-лі проводили на дахах будинків заради прохолоди.

Давньоєгипетське місто Кахум (сучасна реконструкція)

Використані джерела:

1. § 10. Природа і населення Стародавнього Єгипту

https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/R2/T1/10

2) Щупак І.Я. Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс): підр. Для 6 кл. закладів середньої освіти. К. : УОВЦ «Оріон» , 2019. С. 41-44.

3) https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/main / сайт підтримки підручника «Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)» для 6 кл. Автор П.В. Мороз

Завдання:

1. §10
2. Переглянути презентацію.