ЯДРО, ЙОГО СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФУНКЦІЇ

ДОВЖИНА ДНК СТАНОВИТЬ БЛИЗЬКО 2 М, А РОЗМІР ЯДРА, В ЯКОМУ ВОНА РОЗТАШОВАНА, ДОРІВНЮЄ В СЕРЕДНЬОМУ 16 МКМ. ОТЖЕ, ДНК В ЯДРІ МАЄ БУТИ ПЕВНИМ ЧИНОМ ПРОСТОРОВО ОРГАНІЗОВАНА. АЛЕ ПРОБЛЕМА ПОЛЯГАЄ НЕ В ЩІЛЬНОСТІ УКЛАДКИ, А В МОЖЛИВОСТІ ЗЧИТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ З ЇЇ ВИТКІВ. НАУКОВЦІ ЗНАЙШЛИ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ ПРО ТЕ, ЯК В ЯДРІ РОЗТАШОВУЮТЬСЯ НИТКИ ДНК ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, ЩО ВСІ НИТКИ ДНК УТВОРЮЮТЬ ФРАКТАЛЬНУ ГЛОБУЛУ. САМЕ ПОНЯТТЯ ЗАПОЗИЧЕНЕ З МАТЕМАТИКИ, АЛЕ В СУЧАСНІЙ НАУЦІ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ В РАДІОТЕХНІЦІ, ІНФОРМАТИЦІ, БІОЛОГІЇ І НАВІТЬ В ЕКОНОМІЦІ.

У 1831 Р. АНГЛІЙСЬКИЙ УЧЕНИЙ РОБЕРТ БРОУН, РОЗГЛЯДАЮЧИ КЛІТИНИ ПІД СВІТЛОВИМ МІКРОСКОПОМ, ПОБАЧИВ ДЕЩО ЦІКАВЕ: КОЖНА РОСЛИННА КЛІТИНА МІСТИЛА КРУГЛИЙ І НЕПРОЗОРИЙ ЕЛЕМЕНТ. ВІН НАЗВАВ ЙОГО ЯДРОМ.

Т.ШВАНН ЗНАЙШОВ ПОДІБНІ ЕЛЕМЕНТИ В ТВАРИННИХ КЛІТИНАХ.

ПІЗНІШІ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЗАПОЧАТКОВАНІ І.ГЕММЕРЛІНГОМ У 1930-Х РОКАХ, ДОВЕЛИ ПРОВІДНУ РОЛЬ ЯДРА У ПЕРЕДАЧІ СПАДКОВОСТІ.

ЯДЕРНО-ЦИТОПЛАЗМАТИЧНЕ СПІВВІДНОШЕННЯ – ЦЕ ПЕВНЕ СТАЛЕ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ�ОБ’ЄМАМИ ЯДРА ТА ЦИТОПЛАЗМИ .

ЯДРО ПЕВНОГО ОБ’ЄМУ МОЖЕ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ ПРОЦЕСИ БІОСИНТЕЗУ БІЛКІВ ЛИШЕ У ВІДПОВІДНОМУ ОБ’ЄМІ ЦИТОПЛАЗМИ. ЧЕРЕЗ ТЕ У ВЕЛИКИХ КЛІТИНАХ АБО КЛІТИНАХ З ПОСИЛЕНИМ ОБМІНОМ РЕЧОВИН СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ БАГАТОЯДЕРНІСТЬ (НАПРИКЛАД, У КЛІТИНАХ ІНФУЗОРІЙ, ГРИБІВ, ПЕЧІНКИ, М’ЯЗОВИХ ВОЛОКНАХ ПОСМУГОВАНИХ М’ЯЗІВ, НЕЙРОНАХ НЕРВОВИХ ВУЗЛІВ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ).

ЯДРО – ЦЕ НЕОДМІННА ЧАСТИНА КЛІТИНИ, ЩО ВІДІГРАЄ ПРОВІДНУ РОЛЬ У ЇЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ТОМУ ЩО МІСТИТЬ ГЕНЕТИЧНУ ІНФОРМАЦІЮ, ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕРЕТВОРЕНЬ РЕЧОВИН, ЕНЕРГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ.

ГЕНЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ – СУКУПНІСТЬ ВІДОМОСТЕЙ ПРО РОЗВИТОК, БУДОВУ І ВЛАСТИВОСТІ КЛІТИНИ, ЩО ПЕРЕДАЄТЬСЯ У СПАДОК

СПАДКОВІСТЬ – ЦЕ ЗДАТНІСТЬ КЛІТИН ЧИ ОРГАНІЗМІВ ПЕРЕДАВАТИ СПАДКОВУ ІНФОРМАЦІЮ НАСТУПНОМУ ПОКОЛІННЮ

РІВНІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПЕРЕДАЧІ ГЕНЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

ПОДІЛ КЛІТИНИ

МІТОЗ

ГЕНЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ ПЕРЕДАЄТЬСЯ БЕЗ ЗМІН

МЕЙОЗ

ГЕНЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ ВИДОЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ МІНЛИВОСТІ

ФУНКЦІЇ ЯДРА

ФОРМА ЯДРА

ЯДРА БУВАЮТЬ РІЗНІ ЗА ФОРМОЮ ТА РОЗМІРАМИ. НАЙЧАСТІШЕ ЯДРО КУЛЯСТЕ АБО ЕЛІПСОПОДІБНЕ, РІДШЕ — НЕПРАВИЛЬНЕ (НАЯВНІСТЬ ВІДРОСТКІВ, ЛОПАТЕЙ ТОЩО, НАПРИКЛАД У ДЕЯКИХ ВИДІВ ЛЕЙКОЦИТІВ).

РОЗМІРИ ЯДРА

РОЗМІРИ ЯДРА МОЖУТЬ ВАРІЮВАТИ В ЗНАЧНИХ МЕЖАХ: ВІД 1 МКМ (ДЕЯКІ НАЙПРОСТІШІ) ДО 1 ММ (ЯЙЦЕКЛІТИНИ ДЕЯКИХ РИБ І ЗЕМНОВОДНИХ), А В ДІАМЕТРІ 8 ДО 25 МКМ. У ТАКИХ НАЙПРОСТІШИХ, ЯК ІНФУЗОРІЇ ТА ФОРАМІНІФЕРИ, Є ЯДРА ДВОХ ТИПІВ: ГЕНЕРАТИВНІ ТА ВЕГЕТАТИВНІ.

БУДОВА ЯДРА

БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ЧАСТИН ЯДРА