Рибосоми

Дві субодиниці: мала (≈20 нм) й велика (≈30 нм), складаються з рРНК і білків; утворю­ються у ядрі на ядерцях; беруть участь у синтезі білків

Клітинний центр

Дві центріолі (≈0,2 мкм в діаметрі та ≈0,4 мкм в довжину), розміщені під прямим кутом одна до одної; центріолі реплікуються (самоподвоюються) під час поділу клітини; утворюють цитоскелет клітини, формують веретено поділу

Цитоскелет

Система мікрониток (діаметр ≈7нм), мікротрубок (діаметр ≈25 нм), проміжних філаментів (діаметр ≈8-10 нм); білкові мономери синтезуються на рибосомах, полімеризуються у філаменти з участю клітинного центру; підтримує форму клітини, забезпечує транспорт речовин, рух органел; цитоскелет динамічний, полімери здатні швидко збиратися і розбиратися з білкових мономерів, що дозволяє клітині реагувати на зміни (рух, контакти, поділ)

ЕПС

гладенька

Мембранні цистерни (≈20-50 нм) та канальці без рибосом; утворюються як випини зовнішньої мембрани, які далі розгалужуться; синтезує ліпіди, вуглеводи, знешкоджує токсини

ЕПС гранулярна

Мембранні цистерни (≈20-50 нм) та канальці з рибосомами на поверхні; синтезує білки

Комплекс Гольджі

Система з 4-8 приплюснутих мембранних мішечків (≈1-3 мкм), що утворюються внаслідок злиття вхідних міхурців (везикул), які приносять від ЕПС білки та ліпіди; полярна органела: з одного боку приймає міхурці з речовинами, утвореними в ЕПС; з іншого боку утворює міхурці з сумішшю речовин для транспорту­вання

Лізосоми

Округлі мембранні тільця (≈0,1-0,5 мкм), утворюються в комплексі Гольджі, містять гідролітичні ферменти; забезпечують внутрішньо­клітинне травлення, руйнування органел, клітин (автоліз)

Пероксисоми

Міхурці (≈0,1-1,5 мкм) з ферментами: оксидази, каталаза; утворюються в ЕПС або самозбираються – білки надходять з цитоплазми і нові пероксисоми утворюються внаслідок поділу наявних; необхідні для окиснення жирних кислот, розщеплення клітинної отрути – гідроген пероксиду 2Н₂О₂→2 Н₂О+О₂

Вакуолі

Міхурці або великі порожнини (≈10-100 мкм), заповнені вакуолярним соком; у клітинах рослин можуть займати до 90% об’єму; зазвичай вакуолі формуються із везикул, що відшнуровуються від комплексу Гольджі; запасають речовини у вакуолярному соці, регулюють внутрішньоклітинний тиск

Мітохондрії

Двомембранні органели переважно паличковидної форми (≈довжина 1-10 мкм; діаметр 0,5-1 мкм): зовнішня мембрана гладенька; внутрішня – утворює впинання (кристи); всередині міститься напіврідкий мітохондріальний матрикс; мітохондрії містять власну ДНК, РНК, рибосоми (напівавтономні органели); здатні до поділу; кількість мітохондрій у клітині може бути різна і залежить від її енергетичних потреб, наприклад, у клітинах рослин може бути близько 100 мітохондрій, а у яйцеклітині людини – близько 100000; здійснюють синтез АТФ, забезпечують клітинне дихання, «енергетичні станції клітин»

Пластиди

Двомембранні органели, характерні для рослинних клітин, здійснюють фотосинтез (зелені хлоропласти), забезпечують забарвлення органів рослин (жовті, помаранчеві або червоні хромопласти), зберігають речовини про запас (безбарвні лейкопласти); хлоропласти переважно паличковидної форми (≈довжина 4-6 мкм; діаметр 2-3 мкм): зовнішня мембрана гладенька; внутрішня – утворює впинання (тилакоїди, грани і ламели); всередині у стромі хлоропласти містять власну ДНК, РНК, рибосоми (напівавтономні органели); здатні до поділу; містяться в усіх зелених частинах рослин, найбільше їх у стовпчастій паренхімі листків – 40-50