1 of 34

Реформація та її вплив на розвиток людства�Галина Івануса�Ігор Гусаков�Галина Сохань

лекція

2 of 34

Три принципи Лютера, �що змінили світ:

  1. Вірність та глибока вкоріненість у Святому Письмі;
  2. Відмова від компромісів із совістю;
  3. Покладання на розум та логіку.

​

3 of 34

Релігійне становище

4 of 34

До Реформації

Після Реформації

  • Божим покликом вважається лише служіння священства монахів;
  • Падіння авторитету папської влади внаслідок численних зловживань;
  • Продаж індульгенцій (прощення гріхів за гроші)
  • Переслідування та репресії вільнодумців (страта Яна Гуса 1415 року)
  • Покликом вважається будь-яка сумлінна праця;
  • Рівність перед Богом священиків та “мирян”;
  • Прощення неможливо купити за гроші, прощення людина отримує вірою;
  • Свобода думки і слова;
  • Виникнення протестантських церков, де проповідували біблійні

стандарти:

- лише Христос є головою Церкви;

  • Біблія – головний авторитет;
  • лише вірою в Ісуса Христа людина може отримати спасіння.

5 of 34

Держава та мова

6 of 34

До Реформації

Після Реформації

  • Латина – головна мова науки та літератури;
  • Відсутність стандартних національних мов та націй в сучасному розумінні, оскільки офіційною мовою була “чужа латинська мова”
  • Створення літературних норм сучасних європейських мов;
  • Початок формування націй в сучасному розумінні

7 of 34

Освіта та наука

8 of 34

До Реформації

Після Реформації

  • Низький рівень грамотності серед населення;
  • Схоластика – домінуючий “науковий” метод;
  • Відірваність науки від реального життя
  • Підвищення рівня грамотності населення через реформування школи, право на навчання в школі для жінок;
  • Відмова від схоластики в університетах;
  • Розвиток експериментальної науки

9 of 34

Реформаційна діяльність Лютера

  • Переклад Біблії німецькою мовою;
  • Переклад богослужіння німецькою мовою;
  • Малий та Великий Катехізиси;
  • Шкільна реформа

10 of 34

Економічне становище

11 of 34

До Реформації

Після Реформації

  • Основа економіки – сільське господарство;
  • Експлуатація духовенством та дворянством селян;
  • Відсутність ціннісного ставлення та мотивація до чесної праці;
  • Пригнічення підприємницької діяльності величезними податками на користь дворянства
  • Новий погляд на повсякденну діяльність як на покликання від Бога;
  • Успіх – нагорода за чесну працю;
  • Виникнення протестантської трудової етики, що стала фундаментом добробуту багатьох західних країн;
  • Активний розвиток промислового виробництва;
  • Будь-яка праця вважається почесною;
  • Активний розвиток підприємницької діяльності

​

12 of 34

Протестантська трудова етика

  • Погляд на повсякденну діяльність як на покликання від Бога;
  • Успіх – нагорода за чесну працю;
  • Протестантська трудова етика – фундамент добробуту багатьох західних країн

13 of 34

ВВП (валовий внутрішній продукт) на душу населення визначає рівень економічного розвитку держави. Вищий ВВП на душу населення є показником вищого рівня життя.

Передумовою довіри серед людей є відмова від компромісів з совістю (один з принципів Лютера)

14 of 34

95 тез

Реформація: правовий контекст

15 of 34

МАРТІН ЛЮТЕР (1483 - 1546) -�ідеолог Реформації, громадський та релігійний діяч

ІЗ СПАДЩИНИ ПРАВОВОЇ ДУМКИ

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

ПРАВОВИЙ ПРИКЛАД

Відповідність позитивного (чинного у конкретному суспільстві) права праву Божому, викладеному в Біблії. Без такої відповідності позитивне право втрачає юридизм і керуватися таким правом неможливо.

Право, закон мають випливати з моральних істин, прописаних у Біблії та повсякденно узгоджуватися з ними.

Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей,

виражаючи суверенну волю народу,…

прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу,

УСВІДОМЛЮЮЧИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕД БОГОМ, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями,… приймає цю Конституцію - Основний Закон України.

(Із Преамбули Конституції України)

​

16 of 34

МАРТІН ЛЮТЕР (1483 - 1546) -�ідеолог Реформації, громадський та релігійний діяч

ІЗ СПАДЩИНИ ПРАВОВОЇ ДУМКИ

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

ПРАВОВИЙ ПРИКЛАД

Спасіння досягається винятково вірою. Кожен віруючий виправдовується нею особисто перед Богом, стаючи тут ніби священиком сам собі. Ніхто з людей не має переваги над собі подібними: клір нічим не відрізняється від мирян, всі стани однакові. 

Цей акцент на рівності священнослужителів та мирян – одна з перших спроб теоретично окреслити принцип рівноправності людей у суспільстві.

Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та �правах.

(Загальна декларація прав людини, Стаття 1)

17 of 34

МАРТІН ЛЮТЕР (1483 - 1546) -�ідеолог Реформації, громадський та релігійний діяч

ІЗ СПАДЩИНИ ПРАВОВОЇ ДУМКИ

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

ПРАВОВИЙ ПРИКЛАД

Закони світської влади стосуються тільки тіла і майна. Щодо душі, то світська влада ні права, ні сили диктувати їй закони не має.

Ця теза є засадничою стосовно двох ключових принципів сучасного права:

  • право людини на свободу думки, совісті і релігії;
  • відокремленість церкви від держави.

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

(Конституція України, Стаття35)

18 of 34

МАРТІН ЛЮТЕР (1483 - 1546) -�ідеолог Реформації, громадський та релігійний діяч

ІЗ СПАДЩИНИ ПРАВОВОЇ ДУМКИ

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

ПРАВОВИЙ ПРИКЛАД

Владарює з користю, чинить розумно той князь (монарх), який сприймає владу не як привілей, а здійснює її як тягар, покладений на нього Богом. Взагалі християнський управитель повинен почуватися слугою, а не паном народу.

Теза спонукає до переконання про те, що джерелом влади є народ. Сьогодні це один з засадничих принципів правових систем демократичних країн світу, зокрема й України.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

(Конституція України, Стаття 5)

19 of 34

ТОМАС МЮНЦЕР (1490 - 1525) -�проповідник Реформації, повстанський лідер

ІЗ СПАДЩИНИ ПРАВОВОЇ ДУМКИ

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

ПРАВОВИЙ ПРИКЛАД

Дайджест із висловів та закликів:

  • Виборність духовних осіб.
  • Встановлення республіканської форми правління замість монархії.
  • Скасування кріпацтва.
  • Участь широких народних верств у вирішенні суспільних справ.
  • Заклик до створення механізмів постійного контролю за поточною діяльністю влади.

Заклики до суспільної демократизації та утвердження принципу правової рівності людей.

Держави, які беруть участь у цьому Пакті,… визнаючи, що згідно з Загальною декларацією прав людини ідеал �вільної людської особи, вільної від страху та нужди, можна �здійснити, тільки якщо будуть створені такі умови, за яких кожен �може користуватися своїми економічними, соціальними і культурними �та політичними правами,… погоджуються про такі статті.

(Із Преамбули Міжнародного пакту �про економічні, соціальні і культурні права)

20 of 34

ЖАН КАЛЬВІН (1509 - 1564) -�протестантський ідеолог та проповідник, громадський�та релігійний діяч

ІЗ СПАДЩИНИ ПРАВОВОЇ ДУМКИ

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

ПРАВОВИЙ ПРИКЛАД

Держава створена Богом і ціль держави піклуватися про юстицію (справедливість).

Це міркування мислителя можна віднести до тих, які наближували переконання про те, що держава має бути демократичною, соціальною та правовою.

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

(Конституціія України, Стаття 1)

​

​

21 of 34

ЖАН КАЛЬВІН (1509 - 1564) -�протестантський ідеолог та проповідник, громадський�та релігійний діяч

ІЗ СПАДЩИНИ ПРАВОВОЇ ДУМКИ

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

ПРАВОВИЙ ПРИКЛАД

Монарха треба контролювати за допомогою законів.

У цих словах зустрічаємо переконання про хибність моделі, за якою уся повнота влади безконтрольно сконцентрована в одних руках. Сьогодні у більшості країн світу застосовується принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову.

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

(Конституція України, Стаття 6)

22 of 34

ЖАН КАЛЬВІН (1509 - 1564) -�протестантський ідеолог та проповідник, громадський�та релігійний діяч

ІЗ СПАДЩИНИ ПРАВОВОЇ ДУМКИ

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

ПРАВОВИЙ ПРИКЛАД

Важливий елемент вчення Жана Кальвіна «Догмат про божественне призначення» спонукає людину як суспільну одиницю:

  • Завжди цілком присвячувати себе своїй професії.
  • Бути максимально ощадливим господарем.
  • Нехтувати насолодою і марнотратством.
  • Шляхетне походження при цьому не відіграє ніякої ролі.

Таким чином, Ж. Кальвін за допомогою релігійного вчення зумів дати потужний імпульс процесу формування суспільства, що функціонує на засадах соціальної рівності, поваги до приватної власності і розуміння потреби бережливо та розумно цією власністю розпоряджатися.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

(Конституція України, Стаття 13)

​

​

23 of 34

Петро Могила (1597-1647)�український політичний, церковний і освітній діяч, реформатор

24 of 34

Петро Могила як культурний діяч

У 1634 році розпочалося відновлення Софійського

собору, яке тривало впродовж десяти років.

Митрополит наказав також розчистити з-під

нашарувань землі залишки Десятинної церкви,

під руїнами якої було віднайдено мощі святого

рівноапостольного великого князя Володимира.

Петро Могила за свої кошти відновив і стару церкву

Спаса на Бересті, для розпису якої запросив

художників з Криту. Ними були відновлені також

Трьохсвятительська і Михайлівська церкви

Видобуцького монастиря.

​

25 of 34

Духовна діяльність

Петро Могила залишив майже 20 творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського та моралізаторського характеру. Серед них зокрема:

«Требник Петра Могили» у якому були викладені не лише молитви і обряди, до нього були додані пояснення й настанови, як у тому чи іншому випадку слід себе вести та чинити, а також догматичні й обрядові пояснення Літургії. Це одна з найвизначніших праць Могили, яка протягом понад двохсот років не втрачала свого значення.

«Православне сповідання віри» - перший православний катехізис. Довгий час катехізис Петра Могили виконував роль найповнішого викладу православної віри.

26 of 34

Піклування за шкільництво та освіту

Петро Могила, перебуваючи на посаді архімандрита, згуртував довкола себе освічених людей. Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври він відкрив першу школу.

Петро Могила добирав здібних молодих людей і за свої кошти відправляв їх за кордон на навчання.

Лаврську школу, об'єднану в 1632 році з братською, згодом було перетворено на Києво-Могилянську колегію. Це була перша вища православна школа у Східній Європі.

​

головною справою свого життя

митрополит вважав школу,

яку було відкрито у Києві.

27 of 34

Києво-Могилянська академія

Колегія залишалася національною школою, ґрунтованою на давніх культурних й освітніх традиціях. В ній вивчалися церковнослов’янська і руська (книжна українська) мови, вітчизняна історія, студенти виховувалися у глибокому православному благочесті. До Колегії приймали дітей всіх станів.

Петро Могила зумів перетворити Колегію на заклад європейського типу. Тут вивчався курс наук, властивий для західноєвропейських університетів, впроваджувалися досягнення світової історії, літератури, поезії, філософії. Засобом до опанування вищих наук була латинська мова, вивчались також грецька й польська мови.

Професорів для викладання в Колегії Могила навчав в закордонних університетах. Незабаром Колегія вже сама готувала викладачів, державних діячів, високоосвічених богословів.

Петро Могила забезпечував викладачів і неімущих студентів засобами до життя та навчання, збудував першу бурсу, нове кам’яне приміщення під школу, яке знаходиться сьогодні на території Києво-Могилянської академії (відоме під назвою Трапезна або Святодухівська церква).

Помираючи, Могила заповідає Колегії великі кошти й найбільшу свою цінність – бібліотеку (2131 книгу), а також будинки і дворові місця

28 of 34

Петро Могила: погляд на державу і право

Петро Могила вважав головною метою діяльності влади - благо людей.

​

Домінантою гуманістичного кругозору Петра Могили була ідея людини, цінність якої визначалася не знатністю походження чи багатством, а її індивідуальною особистою відвагою, доблестю, благородством, великим творчим потенціалом обдарованих людей.

Закон, відповідно до переконань Петра Могили, - це дар Божий, який потрібно берегти. Закони мислитель поділяв на природні, людські та божественні. Людські, де мають втілюватися приписи природних законів, обов'язкові для всіх, зокрема і для правителя.

Правитель, за твердженнями Петра Могили, повинен бути носієм політичних і морально-духовних функцій, уособлювати чесність, правдивість, справедливість, піклуватися про благо підданих. Розвиваючи платонівську концепцію «філософа на троні», Петро Могила мріє про той час, «коли чи філософи царствувати будуть, чи царі філософствувати», сила яких ґрунтуватиметься не на насильстві, а на розумі, освіченості, законі.

29 of 34

Йосиф Сліпий (1892-1984)�український релігійний і освітній діяч, правозахисник, реформатор

30 of 34

З біографії

З 1922 року Йосиф Сліпий розпочав

у Львівській семінарії Святого Духа

як професор догматики.

​

Львівська семінарія Святого Духа

1925 рік – ректор семінарії

31 of 34

З біографії

​

1929 рік – очолив

новостворену Львівську �Богословську Академію

32 of 34

З біографії

Заснував Богословське

Наукове Товариство,

яке згуртувало науковців

Греко-Католицької Церкви.

​

Товариство видає журнал

«Богословія», серію «Праці

богословського товариства» і

популярну бібліотеку

«Видання Богословії».

33 of 34

Йосиф Сліпий: просвітницька діяльність

Діяльність Йосифа Сліпого охоплювала наукову, культурно-просвітницьку сфери, виховання молоді в дусі християнської моралі і української національної ідеї. Він був переконаний, що «науковою культурною працею ми кладемо чи не найсильніші підвалини нашому національному і культурному життю».

​

Йосиф Сліпий піклується про поширення рідної української мови. На той час підручники богослов’я та інших наук були написані здебільшого німецькою, латинською, польською мовами. Тому виникла необхідність покликати до життя літературну українську мову у богословській сфері. Результатом стало ініційоване Йосифом Сліпим Богословського наукового товариства у Львові і видання журналу «Богослов’я»

Як один з головних кураторів Львівського Національного Музею Йосиф Сліпий сприяє комплектуванню реставрації, зберіганню і науковому опису великої збірки ікон, що є нині унікальним національним скарбом України.

В еміграції працював на те, аби популяризувати Україну та її історію у світі. Для цього він пише книги, статті (у Римі видано 13 томів його публікацій), виступає по радіо.

Йосиф Сліпий заснував у Римі Український католицький університет – інтелектуальний осередок української богословської освіти.

34 of 34

Йосиф Сліпий: погляд на державу і право

Своєю стійкістю в ув’язненні був безпосереднім прикладом для інших правозахисників-дисидентів, зміцнюючи їхній дух.

​

В еміграції Йосиф Сліпий у своїх публікаціях та публічних виступах привертав увагу світу до тематики боротьби за права людини і поневірянь політв’язнів. Зокрема про представників дисидентського руху він писав: «Чую їхній голос в обороні основних прав людини і людської спільноти. З подивом гляджу на них, як вони боронять своє українське слово, збагачують свою українську культуру, як усіма силами свого ума і серця рятують українську душу. І сострадаю з ними всіма».

​

​

Йосиф Сліпий у своєму вченні відстоював потребу єдності українців. Вважав брак єдності небезпекою для України.

Йосиф Сліпий писав про важливість любові до українського народу: «Навчіться, що все своє, рідне, треба любити. Любіть свій народ, за нього постійно моліться, для нього працюйте, вчіться і живіть». За переконанням Йосифа Сліпого «любов Батьківщини є природнім обов'язком кожної людини».

Йосиф Сліпий навчав, що держава, Батьківщина починаються з сім'ї, родини. «Батьки, християнська родина, — писав він — це основа здорового суспільства, народу, нації. Це запорука їх росту і сили!»