Контрольний письмовий докладний переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням �(висловленням власного ставлення � до подій, персонажів, їхніх учинків та ін.)�
Молодий Могила брав участь у переможній Хотинській битві Молодий Могила брав участь у переможній Хотинській битві 1621 Молодий Могила брав участь у переможній Хотинській битві 1621 року проти мусульманських завойовників.
Початкову освіту Петро Могила здобув у Львівській братській школі Початкову освіту Петро Могила здобув у Львівській братській школі, організованій в 1586 Початкову освіту Петро Могила здобув у Львівській братській школі, організованій в 1586 році для захисту та збереження православної віри
Освіта
Церковна
кар'єра
Свято-Успенський собор Києво-Печерського монастиря.
Протягом 1622-27 Петро Могила перебував на послуху в одному із скитів Києво-Печерської Лаври, який знаходився на території сучасного села Михайлівка-Рубежівка під Києвом[2 1]. У 1625. У 1625 році він прийняв чернечий. У 1625 році він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі.
М. Костомаров так оцінював перші кроки Петра Могили:
Новий архімандрит Новий архімандрит зразу ж виявив свою діяльність на користь монастиря, завів нагляд над священнослужителями у селах лаврських маєтків, малограмотних наказав учити, а впертих і своєвільних піддавати покаранням: оновив церкву, не шкодував витрат на прикрашення печер, підпорядкував лаврі Пустинно-миколаївський монастир, заснував Голосіївську пустинь, побудував за свій рахунок при лаврі богадільню для жебраків і задумав завести при Печерському монастирі вищу школу.
У 1629У 1629 році на Київському помістному соборіУ 1629 році на Київському помістному соборі був схвалений до видання «Літургіаріон»У 1629 році на Київському помістному соборі був схвалений до видання «Літургіаріон» Петра Могили. Він являв собою служебник, виправлений архимандритом за грецькими джерелами і з його власними догматичними й обрядовими роз'ясненнями літургії. Це одна з найвизначніших праць Могили, яка протягом понад двохсот років не втрачала свого значення.
ВИДАВНИЧА
ДІЯЛЬНІСТЬ
Дипломатична
діяльність
Герб Петра Могили з «Требника» 1646 року. У верхній лівій частині герба — герб Молдавії, у лівій нижній частині — герб Валахії.
Петро Могила присвятив значну частину свого життя розвитку православного шкільництва та освіти в Україні.
Петро Могила, перебуваючи на посаді архімандрита, згуртував довкола себе освічених людей. Восени 1631 Петро Могила, перебуваючи на посаді архімандрита, згуртував довкола себе освічених людей. Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври він відкрив першу школу. Викладання у Лаврській школі велося латинською Петро Могила, перебуваючи на посаді архімандрита, згуртував довкола себе освічених людей. Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври він відкрив першу школу. Викладання у Лаврській школі велося латинською та польською мовами Петро Могила, перебуваючи на посаді архімандрита, згуртував довкола себе освічених людей. Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври він відкрив першу школу. Викладання у Лаврській школі велося латинською та польською мовами, і створювалася вона за зразком провідних шкіл того часу — єзуїтських колеґій. Всього в ній навчалося понад сто учнів.
Просвітницька
діяльність
На посаді
митрополита
Петро Могила з розпису в церкві Спаса на Берестові в Києві.
Важливою ділянкою активності митрополита Могили було впорядкування богослужбової практики і видавнича діяльність. Релігійні суперечки і контроверсії 17 століття Важливою ділянкою активності митрополита Могили було впорядкування богослужбової практики і видавнича діяльність. Релігійні суперечки і контроверсії 17 століття вимагали чіткого і сучасного викладу основ православної віри. З цією метою у 1640 Важливою ділянкою активності митрополита Могили було впорядкування богослужбової практики і видавнича діяльність. Релігійні суперечки і контроверсії 17 століття вимагали чіткого і сучасного викладу основ православної віри. З цією метою у 1640 році Петро Могила скликав у Києві собор, на який запросив духовних і світських осіб, в основному членів братств. Наслідком цього собору стало затвердження й нове видання «Требника» Важливою ділянкою активності митрополита Могили було впорядкування богослужбової практики і видавнича діяльність. Релігійні суперечки і контроверсії 17 століття вимагали чіткого і сучасного викладу основ православної віри. З цією метою у 1640 році Петро Могила скликав у Києві собор, на який запросив духовних і світських осіб, в основному членів братств. Наслідком цього собору стало затвердження й нове видання «Требника» (1646).
Митрополит Петро Могила закінчив свій земний шлях 1 січня 1647 р. Його поховання було призначено на день пам’яті сорока мучеників, який того року випав на вівторок другого тижня Великого посту. Зібралося дуже багато народу, щоб провести в останню путь сина Молдови, якого українці полюбили як свого пастиря і який ототожнив себе з українським народом, на захист прав якого він непохитно стояв упродовж усього життя.
Спочатку гроб із тілом Петра Могили стояв у Святій Софії, де він знаходився до дня поховання. Його поховали в крипті лівого крила собору. На смерть Петра Могили було написано багато віршів, у яких висвітлювався святительський подвиг Київського митрополита.
Текст переказу
Уроки й заповіді Петра Могили
Постать митрополита Петра Могили стоїть у першому ряду серед найбільших в історії України церковних діячів. Чому? Яким дивом духовним захисником української нації став чоловік, що не мав жодної краплі української крові, а походив зі старовинного князівського роду з Волощини? Як цей лицар духу знайшов сили, щоб відмовитися од військової кар’єри й вибрати ниву церковну в той час, який був, кажучи словами вірша на його честь, «мізерною добою», добою занепаду Української церкви й великого поріднення й розбрату серед українців? Як же він, шляхтич польської корони, вихованець Львівського братства, а потім західної латинської школи, вписався в історію України як великий православний митрополит і просвітник?
Митрополит Петро Могила ніс православну корогву велично і гідно, так гідно, що з ним рахувались і українське козацтво, і польське шляхетство, і король. Шанували його свої і чужі. Попри все те він мав тьму – тьменну ворогів, доносителів і чорнотелів… Над загадкою цієї постаті замислювалися й будуть замислюватися дослідники – українські, румунські, польські, російські. А тим часом уже давно на поверхні лежать і чекають на мудру оцінку уроки Петра Могили.
Передовсім слід підкреслити його глибоку віру – віру і шляхетну вірність церкві. Віра тоді була в дусі часу. Але чому ж тоді стільки талановитих людей металося поміж Римом і Константинополем. Варшавою і Москвою? Ковзали і скочувалися безславно у прірву… Може, їхню позицію ослаблювала спокуса, спостережена Григорієм Сковородою: «Всякого манить к наживі свій біс»?
Архімандрит Києво – Печерської лаври, а потім митрополит Петро немилосердно запроваджував дисципліну й послух, по – військовому повертав лаврі маєтності. Рішуче ставив на своє місце елементи латинської школи в житті православної церкви… Жодна підтримка згори тут йому не допомогла б, якби не його справжність, ревна віра, яку шанують і друзі, і недруги. Він був великим дипломатом і мав впливові зв’язки, але при цьому залишався ченцем і міг вимагати від ченців повної посвяти Богові й цілковитої відданості справі. Бо сам був таким.
На справу зміцнення й розбудови Української православної церкви, на справу освіти він віддав життя і, зрозуміло, свої багатства. Але цільною людиною віри й мав за собою силу морального права.
Другий урок – вірність народові, який він обрав для служіння. Чому в ньому, аристократові й волохові, запорожці не бачили чужинця, а вбачали свого? Бо він переконував гідністю своїх діянь, чесно дивився народові у вічі. Жодні зустрічі з королем не могли дати приводу запідозрити його у зраді. Бо яка ж то віра, яка честь і гідність, коли ієрарх служить політичним інтересам сусідньої держави?! У таких немає самоповаги! Немає вірності заповідям Божим. І їх ніхто не може поважати. Петра Могилу поважали всі.
Третій урок – поєднання віри з наукою. Мудрість служіння Богові виявляться в прагненні піднести людей до гідності, просвітити їх словом істини, прилучити до християнської культури.
Проживши п’ятдесят років, за дев’ять днів до смерті він мудро і розпорядливо заповідає спадкоємцям «дім мій, від Господа Бога мені в зверхність доручений» - Київську митрополію. Цей заповіт сприйняли як величну програму закінченої роботи і мистецький план довершень на наступні необмежені часи (За Є. Сверстюком; 483 слова).
1.Визначте тему й головну думку тексту, знайдіть ключові слова і словосполучення, що відображають його ідею. ��2.Користуючись тлумачним словником, поясніть значення слів митрополит, архімандрит, ієрарх, ревний, просвітитель, вихованець, маєтність, шляхтич, послух, розбудова.��3.З’ясуйте, з якої мови запозичено слово корогва.
�4.Доберіть якнайбільшу кількість спільнокореневих утворень до слів шляхетність, поважати. � Знайдіть такі слова в самому тексті.��5.Поясніть правопис слів� по – християнськи, � тьма – тьменна, � по – військовому, � козацтво, � шляхетство, � кар’єра, � прірва.
6.Визначте, які правила регулюють написання слів і словосполучень Київська митрополія, Києво – Печерська лавра, Українська православна церква, Божі заповіді, Львівське братство, Волощина.��7. Доберіть синонім до слів розбрат, шанувати, ворог, постать, вірність, спадкоємець.��8.Знайдіть у тексті цитати, схематично зобразіть речення з ними, поясніть уживання розділових знаків при них.
���9.Назвіть вставні слова, використані в тексті, поясніть способи пунктуаційного оформлення їх.��10.Поставте потрібні розділові знаки в реченні: ��Митрополит Петро Могила ніс православну корогву велично і гідно так гідно що з ним рахувались і українське козацтво і польське шляхетство і король.� �
Домашнє завдання.
�1. Скласти складний план тексту. �2. Підготувати творче завдання до тесту. Використовуючи додаткові матеріали і джерела, довести, який з уроків Петра Могили є найголовнішим для сьогодення (5-10 реч.).
� �