1 of 17

SMART-СИСТЕМА ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ МОНІТОРИНГУ ТУРИСТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ В �НПП «ГУЦУЛЬЩИНА»

Зоряна Гостюк

к. геогр. н., НПП “Гуцульщина”

Євген Бовсуновський

к.тех.н., Національний екологічний центр, Національний авіаційний університет,

НПП «Гуцульщина»

This project has received funding from the European Union’s Horizon Europe research and innovation programme under grant agreement No.101133983.

2 of 17

Під впливом глобалізації та цифровізації туризм набуває стрімкого зростання, від його розвитку залежить рівень економіки та добробуту певних верств населення. Важливими туристичними об’єктами, є природоохоронні території: заповідники, національні парки, ландшафтні парки, пам’ятки природи та ін.

НПП «Гуцульщина створений в травні 2002 року на південному сході Зовнішніх Карпат та Передкарпатського прогину в межах Косівського та Коломийського районів Івано-Франківської області, площею 32271 га.

3 of 17

В останні роки все більшої популярності набуває пішохідний туризм на території парку та й загалом на Косівщині. Територія багата прекрасними карпатським краєвидами, екологічно чистою місцевістю, історико-культурною спадщиною, цікавими природними об’єктами, зокрема геологічними, які приваблюють своєю таємничістю.

4 of 17

Геотуризм новий напрямок туризму для досліджуваної території, який набуває неабиякої популярності, завдяки наявності найрізноманітніших геоло-геоморфологічних об’єктів. Проте всі вони мають різну наукову, туристичну, пізнавальну та естетичну цінність.
Нами презентовано декілька найпопулярніших об’єктів, які поєднують в собі як найбільше вище вказаних цінностей, мають місце розташування на google та інших картах і мають транспортну доступність. Крім цього, деяким об’єктам надано статус пам’яток природи місцевого значення, що вже свідчить про цінність цього об’єктa
Загалом геологічна будова національного парку та його околиць є складною та різноманітною, що і сприяло утворенню, цікавих, привабливих та неповторних геологічних, геолого-геоморфологічних, гідролого-геоморфологічних об’єктів, які мають наукову, культурно-пізнавальну та естетичну цінність. Покутські Карпати утворені осадовими відкладами (пісковики, алевроліти, аргіліти, гравеліти, вапняки, мергелі, глини) крейдового, палеогенового та неогенового періодів.

5 of 17

Використання сучасного технічного та програмного інструментарію (геоінформаційних систем, БПЛА, мобільних пристроїв) для навігації, туризму та збору даних набуває все більшої актуальності. Любителі пішохідних походів часто для орієнтиру використовують гаджети з певним програмним забезпеченням, вебсайтами, 3D-маршрутами, основою яких є карто-схеми місцевості та розміщення певних об’єктів на ній.

SMART (Spatial Monitoring and Reporting Tool) – сучаснa системa моніторингу біорізноманіття та охорони, яку можна використовувати для туристичних цілей, зокрема для прокладання туристичного маршруту, (вимірювання довжини, перепад висоти) відзначення певних цікавих природних та історико-культурних об’єктів, місць відпочинку, зупинок з короткою текстовою та графічною інформацією, географічною прив’язкою.

Моделі даних можуть бути різними:
види рослин, тварин тощо;
інфраструктурні об’єкти;
природні обєкти;
явища природи;
геолого-геомофологічні об’єкти.
екологічні порушення.

6 of 17

В НПП «Гуцульщина» створено модель даних за якою можна збирати інформацію про геотуристичні об’єкти: виходи геологічних порід на поверхню, геологічні відслонення, печери, виходи порід в руслах річок. З допомогою цієї моделі даних вже частково зібрано інформацію про геотуристичні об’єкти парку та відібрано геологічні зразки для науково-пізнавальної колекції в НПП «Гуцульщина»

7 of 17

Відслонення менілітової світи

Виходи порід в руслі річки Лючка

Виходи порід в руслі річки Рушір

8 of 17

Як отримати зведену інформацію в SMART?

9 of 17

Важливо те, що дані зі SMART можна імпортувати в інші програмні забезпечення ГІС, наприклад ArcGis, QGIS та ін. у вигляді shepefile, JSON та ін.

10 of 17

Шешорські водоспади (Сріблясті водоспади)

Шешорські водоспади (Сріблясті водоспади) – знаходяться в с. Шешори (неподалік Шешорської сільської ради), на річці Пістинька, яка є правою притокою Прута. Це каскад водоспадів ступінчастого типу, утворених на виходах середньоритмічних пісковиках та конгломератах. Найвідоміші Малий та Великий Гуки, висота (довжина) яких відповідно 2 та 5 метрів. Долина в районі водоспадів каньйоноподібна та мальовнича. Річка не глибока і вода в плесах біля водоспадів влітку прогрівається добре. Дивовижний вигляд водоспади мають взимку коли вода замерзаючи утворює химерні форми. Шешорські водоспади оголошені гідрологічною пам'яткою природи рішенням Івано-Франківської ОДА № 264 від 07.07 1972р (рис. 2) (Пелипейко, 1997. Пам’ятки природи Косівщини).

�

11 of 17

�

Косівські Гуки - каскад водоспадів і порогів на р. Рибниці в західній околиці м. Косів, де річка з гір виривається на передгір’я і, вимивши м’якші породи, утворила ряд порогів. Причиною утворення багатьох водоспадів, порогів і перекатів на річці є геологічна будова території де чергуються світи твердих та м’якших порід. В XIX ст. русло ріки не було таким заглибленим і вода спадала зі значно вищої висоти. Ще 30-40-і роки XX ст. завіса суцільної води падала з 4-х метрової висоти, а зараз залишилися тільки пороги. Тут була створена славнозвісна пісня В.Івасюка «Водограй». Косівські Гуки користуються великою туристичною популярністю, особливо в літній період року. Вони оголошені геологічною пам'яткою природи рішенням Івано-Франківської ОДА № 451 від 15.07 1996р

Косівські Гуки

12 of 17

�

Терношорська Лада

Терношорська Лада – складається з двох частин Верхнього святилища та Нижнього. Найдоступнішою і найпопулярнішою є нижня частина – власне Лада. В геологічному відношенні це виходи ямненської та верхньострийської світ, складені масивними пісковиками. У підніжжі, на першому плані святилища, є велетенський кам’яний круг (прообраз сонця) діаметром 8 м., спрямований на південь. Центральною фігурою святилища є гігантська статуя (висотою 10 м, вагою 100 т). Тут же наявні інші артефакти властиві скельним святилищам: фалічний камінь, стопа, чашні камені, жертовна яма, печера, тунель, зооморфні камені у вигляді голови ящера, бика, собаки, сакральні знаки у вигляді ромба і рівчаків різної конфігурації. Через г. Терношору, у підніжжі якої розташоване святилище проходить азимут (шора) зимового сонцестояння календарно-астрономічного святилища з центром на Лисині Космацькій. Терношорська Лада є чи не найпопулярнішим геологічним об’єктом, який приваблює туристів. Терношорській Ладі надано статус лісового заказника місцевого значення 15.07.1996 р.№451.

13 of 17

�

Гора Лисина Космацька – друга за висотою вершина Косівського району та найвища вершина НПП «Гуцульщина» - 1465 м. Вершина гори вкрита кам’яними розсипами ямненського пісковика. З вершини відкриваються неймовірні краєвиди на Чорногірський хребет, Горгани та Покутське низькогір’я. Тут добре збереглися астрономічні артефакти – тунель, яма і плита з виїмками та поперечними карбами, за якими фіксували положення сходу/заходу сонця у дні літнього і зимового сонцестоянь, весняного і осіннього рівнодень відповідно. У різних частинах святилища наявні 12 чаш, лунок. Таких чаш 12. Число 12 відповідає 12-ти місяцям у році і 12-ти знакам небесного зодіаку. Вважають, що це елементи зоряного календаря. Подібні чашні камені виявлені на багатьох святилищах Косівщини та загалом Карпат і вони мали астрономічне, та ритуальне призначення. Всі ці виявлені артефакти та добра проглядність пейзажів приваблюють науковців, туристів та любителів пригод.

Печера Довбуша в Шешорах – знаходиться в підніжжі хребта Карматура на південному сході. Печера створена антропогенно у відкладах вигодської світи, яка представлена, масивними та грубошаруватими пісковиками, місцями пісковики переходять у піщанисті пісковики. Масивні пісковики чергуються з пачками грубошаруватих пісковиків розділених прошарками не карбонатних зелено-сірих аргілітів. Печера має два тунелі один довжиною 7 м, другий понад 20 метрів, висота тунелю коливається від 2 до 4 метрів. В печері починають вже наростати сталактити довжиною понад 5 см. Перед входом в печеру видовбана яма 7 м завглибшки із дерев’яними сходинками. Вхід в печеру досить замаскований він пролягає вздовж бурхливого каменистого потоку. Печера є однією з зупинок на еколого-освітній стежці «На полонину Росохата» в національному парку «Гуцульщина», яка користується шаленою популярністю серед туристів, адже крім природніх об’єктів тут можна побачити традиційне полонинське господарство Карпат.

14 of 17

�

Геологічне відслонення Камінець, розташоване на південному схилі хребта Галич, в околицях села Старі Кути на лівому березі потоку Камінець. Крута скеля висотою близько 80 метрів – це виходи тонкоритмічного флішу з домішками вапнякових порід. Скеля знаходиться серед мішаного рідколісся із бука лісового, модрини європейської, смереки, берези повислої. Тут вперше для Карпат виявлено два рідкісні степові види Рутвиця смердюча та Відкасник осотоподібний, які включені до Червоної книги України. У підніжжі скали ростуть рідкісні для Українських Карпат дзвоники сибірські, самосил гайовий, відкасник Бібірштейна та ін. Нещодавно тут вперше для НПП «Гуцульщина» зафіксований новий вид ряду прямокрилих Вогнівка Тріскуча. Цей вид характерний для лісової зони. В Карпатах зустрічається невеликими осередками, найближче місце виявлення в районі м. Хуст, Закарпатська область.

Сокільська скеля – геологічне відслонення на південному сході хребта Сокільський в долині річки Черемош на лівому березі в Покутських Карпатах. Виходи твердих порід манявської світи, яка складена тонкоритмічним зеленувато-сірим флішем. Скеля висотою близько 100 метрів, шириною 200-250 метрів. На південь від скелі розташований один з перших пам’ятників Т.Г. Шевченкові. Неподалік від скелі знаходиться водоспад Сикавка. Сокільська скеля своєю мальовничістю приваблює багатьох мандрівників та любителів природи.

15 of 17

�

Виходи геологічних порід на хребті Сокільський – комплекси виходів на поверхню геологічних порід ямненської світи розташовані на хребті Сокільський, в основному на самому хребті та південній стороні, простягається з північного заходу на південний схід, між річками Рибниця та Черемош в Покутських Карпатах. Довжина близько 12 км, з найвищою вершиною висотою 939,7 м н.р.м. Тверді масивні пісковики зосереджені практично по всьому хребті різної форми та величини. На скелях виявлені петрогліфи, імовірно схеми розташування мегалітів та календарних святилищ. Найвідомішими є Лесівські камені, Гарбузівські камені, Ведмежі ворота, Татарівські камені (Брама Богів), Юдаківський камінь або Латунський, Кашицький (Голова Довбуша), Церковці, Свинний Гук, Бульбаківський, Безвінний камінь, Люлька. Камінь Ведмежі ворота користується великою популярністю серед туристів не тільки за ландшафтної привабливості, а ще й використовується для скелелазіння і альпінізму, тут проходять районні змагання з альпінізму.

16 of 17

Висновки

На території НПП «Гуцульщина» та його околицях, завдяки різноманітності геологічної будови та багатій історико-культурній спадщині, зосереджена велика кількість цінних геолого-геоморфологічних об’єктів, які цікавлять гостей та відвідувачів нашого краю. Інформації про ці об’єкти не так багато, тому дослідження їх, з допомогою SMART-системи дасть можливість зібрати актуальну комплексну інформацію та представити її відповідно до вимог сучасного світу. Використання геоінформаційних технологій забезпечить ефективне та якісне надання туристичних послуг.

Маючи вже комплексні дані про об’єкти планується розпочати роботу над створенням туристичного продукту, зокрема створити карто-схему та інтерактивну вебкарту геотуристичних об’єктів НПП «Гуцульщини».