Арабський світ
Природно-географічні умови Аравійського півострова
Середземне море
Червоне море
Аравійське море
Ємен
Недж
Хіджаз
Основне заняття арабів - торгівля
С. 52
Товари та країни, з якими торгували
Кліматичні зони:
Ємен | Недж | Хіджаз |
Південно-західна частина, що має родючі землі, тропічну рослинність і достатні запаси води. | Посушливе плоскогір'я в центрі півострова, придатне лише для кочового скотарства. | Посушлива смуга вздовж Червоного моря з окремими оазами. |
Тут найбільша займалося землеробством, садівництвом, ремеслами (особливо зброярством і видобутком та обробкою золота). | Скотарі-бедуїни випасали овець, кіз, верблюдів. | Населення займалося землеробством; тут проходить караванний шлях з Ємену в Сирію. Найбільші міста – Мекка, Ясриб, Таїф. |
Бедуїни – �«степовики» - араби-кочовики�Верблюд – «корабель пустелі»
Релігія арабів
Сповідували язичництво.
Поклонялися священним кам'яним брилам-бетілям, які вважалися втіленням і житлом богів.
Головною святинею був храм Кааба «Куб» у м. Мекка – у ньому вмурований Чорний Камінь вулканічного чи метеоритного походження (він спочатку був білим).
Мухаммад – �засновник ісламу
Виникнення ісламу.
Причина виникнення
Потреба в подоланні племінної роздробленості арабів та створенні єдиної держави шляхом об'єднання вірою в єдиного бога.
Найбільші арабські міста – Мекка і Ясріб
Спочатку у м. Мекка – небагато прибічників ісламу
Основний зміст ісламу
Коран – священна книга мусульман.
Основні релігійні обов'язки мусульман
Обов'язкова молитва – намаз – п'ять разів на добу.
Поширення ісламу, участь у священній війні з невірними – газаваті (джихаді).
Обов'язковий піст раз на рік (рамазан) – не їсти і не пити від світанку до заходу сонця.
Хадж (принаймні раз у житті) – паломництво (приїхати) до Мекки та Медини.
П'яту частину прибутків віддавати на милостиню.
Арабські завоювання
Мета Мухаммада – поширення ісламу
Халіфи – це наступники Мухаммада
Династія Омеядів (661-750 рр.)
Причини перемог арабів:�с.54
Династія Аббасидів (VIII – XIII рр.) – �«Золота доба»
Утворення Арабського халіфату.
Перші халіфи (632 – 661 рр.) об'єднали племена Аравійського півострова та вели завойовницькі війни за його межами (Іран, Середня Азія, Палестина, Сирія, Лівія, Єгипет).
Халіфат Аббасидів.
Столицю перенесено до міста Багдада.
Запроваджено давньосхідний палацовий ритуал, що підносив халіфа над підданими.
Країну потрясали масові народні повстання.
Економічне піднесення.
Вирощували рис, цукрову тростину, бавовну, займалися садівництвом і квітникарством, розводили рідкісні породи коней та овець.
У містах зосереджувалися ремесла і торгівля, особливо славилися ювелірні прикраси, зброя, килими.
Занепад халіфату.
Наприкінці ІХ ст. халіфат втрачає Іспанію, Марокко, Закавказзя, Вірменію, Єгипет, Середню Азію, де утворилися держави-емірати.
У 945 р. Багдад узяли іранські війська.
У 1258 р. монголи захопили Багдад і вбили останнього халіфа династії Аббасидів.
Арабська держава припинила існування.
Особливості культури арабського світу.
На початку своїх завоювань араби знищили бібліотеку в Олександрії.
З часом вони звернулися до античного спадку і стали поважати освіту і науку.
Заборона зображувати людей і будь-яких живих істот.
Поширення арабесок та каліграфії.
Освіта.
У великих містах початкову освіту давали приватні вчителі, у невеликих – мулли (нижчі священнослужителі).
Середню і вищу освіту здобували у медресе – релігійних навчальних закладах.
Створювали численні бібліотеки; книги відносно дешеві.
Наука.
Запозичили у індійців цифри, які в Європі відомі як арабські.
Аль-Хорезмі, автор книги «Аль-Джебр» («Рахунок»), вважається засновником алгебри.
Заклали основи аналітичної геометрії та тригонометрії.
Наука.
Сформулювали більшість законів оптики, принципи збільшувального скла; відкрили закони інерції.
У Багдаді, Дамаску, Самарканді працювали великі обсерваторії; точно визначено окружність Землі, описано розташування зірок на небі.
Наука.
Виготовляли спирт, сірчану кислоту. Терміни «алхімія», «алкоголь», «селітра», «сода» - арабського походження.
Ібн Сіна (Авіценна) узагальнив досвід античних , індійських та середньоазійських лікарів у творі «Канон медичної науки».
Першими створили аптеки і лікарні, знали засоби знеболювання, видаляли апендицит.
Наука.
Складали найточніші на той час географічні карти; використовували китайський компас; терміни «адмірал», «баржа», «мусон» - арабського походження.
У ІХ ст. в Дамаску відкрито «Дім мудрості», де розташовувалися бібліотека, колегія перекладачів з грецької, іранської, індійської та інших мов.
Література.
Визначна пам'ятка ірано-арабського епосу – поема Фірдоусі «Шах-Наме» («Книга царів»).
Головні прозові жанри – повчальні та пригодницькі оповідання, казки;
у ХІІІ ст. впорядковано першу збірку казок «Тисяча й одна ніч».
Архітектура.
Мечеті, палаци, лазні.
Обов'язкові елементи мечеті – міхраб (орієнтована на Каабу священна ніша),
мінарет (висока башта, з якої правовірних закликали до молитви).
Архітектура.
Мечеть у Кордові.
Мечеть Омейядів в Дамаску.
Палац Альгамбра.
Живопис.
Арабеска – геометричний або рослинний орнамент, створений на основі точного математичного розрахунку, який щільно заповнює поверхню.
Книжкові мініатюри містили зображення людей і тварин.
Домашнє завдання