АРХІТЕКТУРА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Історію розвитку архітектури Латинської Америки можна умовно розділити на три періоди:

1. Стародавній (доіспанський)

2. Колоніальний (15-18 ст.)

3. Період після завоювання незалежності.(поч.19-20ст.)

Колоніальний період розвитку архітектури представлений Новою Іспанією, Перу, територіями, на яких раніше розвивалася стародавня архітектура. Для даного періоду характерно активне зведення міст, безліч культових споруд.

Провідні архітектурні форми того часу: церкви, собори, монастирі, капели, ратуші.

Більшість монастирів і церков засновані у XVI ст. і мають до того часу вид фортець. Зразком архітектури раннього періоду колонізації є монастир Сан-Мігель Актопан (Мексика), 1546р.

Головною відмітною ознакою колоніальної архітектури стало застосування декору, що поєднував в собі різні стилістики.

Фортеця Сан-Педро-де-ла-Рока  — фортеця на узбережжі Карибського моря в кубинському місті Сантьяго-де-Куба.

Фортеця була збудована в 1637 під керівництвом Хуана Баттісти Антонеллі, представника міланської родини військових інженерів, з метою оборони міста від піратів.

В колоніальний період будуються існуючі, сучасні міста : Санто-Домінго (1496); Веракрус (1519); Мехіко (1521); Буенос-Айрес (1536); Сантьяго (1541); Каракас (1567). Будівлі поєднували в собі романсько-готичний стиль з елементами іспанського і мавританського декору.

Базиліка Діви Мерседес в Сантьяго 15 ст.

Церков Санто-Домінго

Архітектурні споруди в Санто-Домінго поєднують в собі елементи готичного, арабського і романського стилів, а також Ренесансу. У колоніальну епоху в місті були зведені фортеця Осама (перша в Західній півкулі, 1507 рік); башта Торі дель Оменахе (1507 рік); замок Алькасар, палац Каса де Енгомбе (1535 рік); католицький собор Санта-Марія-ла-Менор (1520 рік), в якому до 1922 року розміщувалася гробниця Христофора Колумба; а також церкви Сан-Ніколос і Сан-Франциско (XVI століття).

Собор Пресвятої Діви Марії в Санто-Домінго

Будівництво цього першого католицького храму Нового Світу почалося в 1514 році і тривало 30 років - до 1544 року.

В образі храму можна спостерігати змішання стилів готики і бароко з сильним впливом платереско, елементи якого особливо чітко простежуються в оформленні срібного вівтаря 1540 року.

Платереско-(Platero-ювелір) архітектурна течія, що з'явилася в Іспанії в проміжок між періодами пізньої готики і раннього Відродження в кінці 15 століття і продовжилося ще близько двох століть.

Стиль характеризується пишними декоративними фасадами з рослинними мотивами, зображеннями фантастичних істот.

���������

Кафедральний Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Мехіко 1573-1813 р.р. Один з найбільших і найдавніших соборів в Латинській Америці. Збудований з каменів зруйнованого ацтекського храму бога війни Уїцилопочтлі. Поєднує риси готики, ренесансу, бароко і класицизму.

Інтер'єр собору виконаний в стилі іспанського ренесансу, вирізняється багатством і розкішшю. Стіни, колони і склепіння собору оздоблені золотом, перламутром, слоновою кісткою. З золотим оздобленням гармонують вітражі. У соборі п'ять розкішних вівтарів, виконаних у стилі пізнього бароко.

Головна святиня собору — Вівтар Прощення, виготовлений у XVII столітті Мануелем Тольса з мармуру, оніксу і золота. Служби перед цим вівтарем проводяться тільки у великі свята. Два органи собору є найбільшими органами XVIII століття в Латинській Америці.

Церковный комплекс Бон-Жесус-ду-Конгоньяс 18 ст.

Розкішний інтер'єр з безліччю оригінальних скульптур, яскравий зразок бароко. Фасад церкви виконаний у стилі барокко, тоді як внутрішні приміщення церкви — в стилі колоніального рококо XVIII ст. Вона була спроектована Алейжадінью, одним з найвидатніших архітекторів стилю бароко у світі. З 1985 року базиліка входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Одним із характерних пам’ятників бароко в Бразилії є церква Сан-Франциско в Оуру Прету

18 ст.

Особливості

1. Будівлі поєднували в собі романсько-готичний стиль з елементами іспанського і мавританського декору.
2. На архітектуру впливає іспанське пізнє Відродження - эрререско, що у свою чергу є раннім етапом розвитку латиноамериканського бароко.
3. Розвиток бразильського бароко. Відмітна його особливість - обробка фасадів будівель пишним архітектурним декором та оздобленням. Період відрізняється будівництвом великої кількості культових будівель і споруджень світського будівництва. В цей час відбувається розвиток "ультрабарокко" в Мексиці.

Базиліка Лас-Лахас, Колумбія 20 ст.

Храм був побудований навколо каменю, на якому місцевій жительці і її дочки в XVIII столітті з'явився образ Діви Марії. На початку ХХ століття тут в горах руками людини було створено ще одне диво – це чудова ажурна споруда.

�������������� ���������������������������Кафедральний собор -�храм Діви Марії��������������������������������������������

католицький собор споруджений в стилі модернізм за проектом відомого архітектора Оскара Нимейєра. Будівля складається з 16 гіперболоїдних колон, символізуючих руки, підняті до неба. Простір між колонами закритий вітражами.

Собор Святого Себастьяна

кафедральний собор в Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Будівлю було побудовано в стилі модернізм за проектом архітектора Едгара Фонсеки в 1964-1979 рр. Собор присвячений Святому Себастьяну, покровителю міста.

Статуя Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро, Бразилія ^– символ Ріо-де-Жанейро і Бразилії.�має розмір 39,6 м заввишки (розмах рук 28 метрів), важить 1145 тонн, і знаходиться на вершині 710-метрової гори Корковаду. Збудована як символ християнства, статуя стала символом Ріо-де-Жанейро і Бразилії.