Тема 30.

Відновлення незалежності України

Зміст історії України

Результати навчально-пізнавальної діяльності

• Учень/учениця знає:
• • дати подій:
• квітень 1985 р. - початок «перебудови»;
• - 26 квітня 1986 р. - -катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС);
• вересень 1989 р. - створення Народного руху України за перебудову;
• березень 1990 р.- проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР;
• 16 липня 1990 р. - ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України;
• жовтень 1990 р. - «революція на граніті»;
• 24 серпня 1991 р. - ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України;
• 1 грудня 1991р.- проведення Всеукраїнського референдуму та:обрання Президента України;
• • персоналів: Леоніда Кравчука;
• • значення понять і термінів: «перебудова», «гласність», «плюралізм», «український національно-демократичний рух», «багатопартійність», «суверенітет», «незалежність», «ринкові відносини», «референдум», «президент».

​

Результати навчально-пізнавальної діяльності

• Учень/учениця уміє:
• • встановлювати та групувати вказані дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти-події - з явищами,^процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;
• • визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;
• • характеризувати зміст та основні напрями політики «перебудови», розгортання соціального і національного рухів, зв’язок між національно-демократичним і дисидентським рухами як формами українського визвольного руху, процес формування багатопартійності, зміст Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України, особливості соціально-економічної становища УРСР; діяльність вказаного історичного діяча;
• • визначати причини та наслідки поглиблення економічної кризи, погіршення життєвого рівня населення, падіння авторитету Комуністичної партії України;
• • пояснювати причини розпаду СРСР і його наслідки для державотворення в Україні; значення відновлення незалежності України;
• • сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

​

Перебудова — соціально-економічний і політичний курс радянського керівництва в 1985—1991 рр., спрямований на реформування всіх сфер суспільного життя при збереженні соціалізму, її ініціатором став новообраний Генеральний секретар ЦК КПРС

М. С. Горбачов

М. Горбачов - Генсек СРСР (1985 -1991 рр.)

Перший і останній президент СРСР 1991 р. «Батько» перебудови.

• стагнація в економіці;
• наростання науково-технічного відставання від Заходу, провали в

соціальній сфері;

• політична криза, яка проявилася у нездатності партійної верхівки

забезпечити економічний прогрес, у існуванні номенклатури;

• соціальні суперечності
• (загроза соціального вибуху);
• апатія та негативні явища в духовній сфері суспільства;
• падіння авторитету КПРС.

Прихід до керівництва країни молодих політиків, які не тільки прагнули

зміцнити власну владу, а й виступали за оновлення держави та суспільства.

У березні 1985 р. на пост Генерального секретаря ЦК КПРС був обраний М. Горбачов. Його обрання стало свідченням бажання частини партії суттєво змінити радянську систему.

Етапи “Перебудови”

І період. 1985-1988 рр. – період розробки концепції перебудови і здійснення перших економічних реформ.

​

ІІ період. 1988 -1991 рр. – період

активних політичних перетворень

під гаслами побудови демократичного,

гуманного соціалізму.

Заходи “Перебудови”

з метою виходу країни з кризи:

• «прискорення» в економіці – зміна економічної моделі –

створення ринкової економіки, стимулювання НТР, подолання

відставання від провідних країн світу.

СОЦІАЛЬНА СФЕРА: сприяти досягненню високого життєвого рівня, подолання дефіциту.

• «гласність»- свобода слова;

• «плюралізм»- багатопартійність;

• «демократизація»- створення правової держави.

​

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

• «Нове політичне мислення» - роззброєння (припинення гонки

озброєнь).

Антиалкогольна кампанія 1985 р.

1985—1987

Антиалкогольна кампанія 1985 р.

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

Курс на «прискорення»

Переведення підприємств на госпрозрахунок, самоокупність, самофінансування — введення перших елементів ринкової економіки в СРСР, повсюдне впровадження кооперативів — перших приватних підприємств, зняття обмежень з валютних операцій.

З метою впровадження курсу на «прискорення» партійно-державне керівництво СРСР і УРСР прийняло постанови «Про боротьбу з алкоголізмом та його негативними наслідками» (1985 р.), «Про подальше вдосконалення економічного механізму господарювання в агропромисловому комплексі країни» (1986 р.), «Про основні напрями розв’язання житлової проблеми» (1986 р.), «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами» (1986 р.), закони СРСР «Про індивідуальну трудову діяльність» (1987 р.), «Про державне підприємство» (1987 р.), Закон УРСР «Про економічну самостійність» (1990 р.).

Було вирішено перейти до перебудови економічної системи як головного засобу досягнення прискорення.

Курс на «прискорення»

Командно-адміністративна система управління економікою в основному зберігалась

Але:

Провал «прискорення»

1986 р. –Чорнобильська катастрофа

Початок перебудови в Україні збігся з аварією на Чорнобильській АЕС, яка відбулася 26 квітня 1986р.

Невдалий експеримент над реактором та недоліки при його будівництві призвели до найбільшої технологічної катастрофи в історії людства. Від Чорнобильської катастрофи постраждали 3,5 млн чоловік, 73 тис. стали інвалідами. Забрудненими радіацією виявилися 10% території України, особливо Київська, Чернігівська, Житомирська області. Сумарні витрати України на ліквідацію аварії досягли на момент закриття ЧАЕС у 2000 р. 130 млрд доларів. Влада прагнула приховати від населення сам факт аварії, а коли це не вдалося — наслідки Чорнобильської катастрофи.

Політика «Гласності»

Гласність – це свобода слова, це – відкритість і демократизація суспільства.

Наслідки:

• Утворена комісія для додаткового вивчення матеріалів про

сталінські репресії та завершення реабілітації жертв.

• Дозвіл раніше заборонених творів (Солженіцин, Пастернак,

Булгаков).

• Ослаблення цензури, свобода слова, друку.

• Свобода партій, неформальних організацій («Народний Рух України за перебудову», ).

• Утворено два законодавчі органи - З’їзд народних депутатів і

Верховну Раду УРСР.

Політика «Гласності»

Підсумки

• Свобода слова і друку в СРСР.

• Скасування цензури

• Реабілітація політичних в’язнів

• Дискредитація комуністичної партії

• 1989 рік. - робота З’їзду народних депутатів

(активні лідери Андрій Сахаров, Гавриїл Попов,

Анатолій Собчак, Борис Єльцин та інші

виступали за впровадження демократичних

реформ та стали опозицією КПРС).

• Рішення про всенародного обрання президента

країни та скасування ст. 6 конституції СРСР -

ліквідація монопольної влади КПРС

знаменувала собою перемогу демократичних

сил країни.

Діяльність неформальних об’єднань

1989 р. - Страйк шахтарів

Демократизація суспільства

Демократизація суспільства:

• вибори і обрання І Верховної Ради СРСР (1989)

• Обрання І президента СРСР (і останнього) (1990 р.) – М. Горбачова

• 1990 р.- скасування 6 статті Конституції СРСР –

призвело до багатопартійності - «Плюралізму»

Реформування політичної системи проявилося у:

• реабілітації та звільненні всіх політвязнів (1988—1990 рр.),
• проведенні виборів народних депутатів СРСР на альтернативній основі,
• запровадженні посади президента СРСР (1990 р.).

.

Спроби політичних реформ привели до підриву монополії КПРС на владу, формуванню багатопартійності, зростання політичної активності населення

1989 р.- Народний Рух України за перебудову

Перші альтернативні вибори до Верховної ради УРСР

(березень 1990 р.)

Вибори до Верховної Ради УРСР 1990 р. продемонстрували ослаблення авторитету КПУ й посилення впливу опозиції, яка, об’єднавшись у Демократичний блок, одержала майже третину депутатських мандатів.

Вперше в історії України Верховна Рада 15 травня 1990 року почала працювати в парламентському режимі.

У ВР утворилися:

Комуністи –більшість (група “239”) “За Радянську суверенну Україну” (голова О.Мороз)

Парламентська опозиція - Народна Рада (голова І.Юхновський)

І.Юхновський

16 липня 1990 р.- Декларація про державний суверенітет України

Передумови:

• зростання національної свідомості українського народу;
• великодержавна політика союзного центру;
• поглиблення економічної кризи в СРСР;
• виникнення багатопартійності, створення нових політичних організацій.

Голова ВР України

Л.Кравчук

Жовтень 1990 р.- Революція на граніті

Кампанія широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організована українською радянською молоддю, переважно студентами.

• Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990 року в УРСР.
• Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому Майдані Незалежності).

Протести завершилися підписанням

постанови Верховної Ради УРСР, яка

гарантувала виконання вимог учасників

протесту, зокрема непідписання нового

союзного договору.

Уряд В. Масола пішов у відставку.

Новим головою став В. Фокін

Наслідки:

Посилення національних рухів

Загальна економічна і політична криза супроводжувалася боротьбою

народів СРСР за звільнення з-під опіки керівництва СРСР.

• У листопаді 1988 р. Верховна Рада Естонської РСР проголосила

державний суверенітет Естонії. Це був, по суті, початок кінця СРСР.

• 1990 - 1991 – «парад суверенітетів» : Литва, Латвія, Азербайджан,

Грузія, Україна, Молдова, Росія, Білорусь тощо. Зіткнення з армією у

Баку, Тбілісі, Ризі, Вільнюсі.

• У жовтні 1990 р. Верховна Рада СРСР надала президентові

М. Горбачову надзвичайні повноваження.

1990 р.- відновлення церков в УРСР

1990 р.- Українська

греко-католицька

церква (УГКЦ)

1990 р.- Українська

автокефальна

православна церква

(УАПЦ)

Кардинал

М.Любачівський

Патріарх

Мстислав

1991 р.- створення АРК

12 лютого 1991 року Верховна Рада УРСР пішла на зустріч депутатам Кримської обласної ради і відновила Автономну республіку Крим –АРК (до цього Кримську АРСР), що була скасована у 1945 р.

Кримські татари поверталися на Батьківщину.

Ця подія стала «бомбою уповільненої дії для України».

Негативні наслідки “Перебудови”

-падіння національного прибутку;

-скорочення доходів населення;

-дефіцит;

-інфляція;

- поява талонів;

- страйки шахтарів;

- зростання криміналітету.

Талон на мило

Позитивні наслідки “Перебудови”

1. Розвал планової економічної системи. Створення ринкової економіки

2. Ліквідація тоталітарного режиму, гегемонії КПРС на владу у політичному житті

3. Плюралізація громадського і політичного життя,

створення багатопартійності

4. Ліквідація «світової соціалістичної системи», припинення Холодної війни

5. Розпад СРСР

Серпень 1991 р.- путч “ДКНС” (ГКЧП)

В серпні 1991 року група заколотників з числа комуністів – державних діячів, усунувши Горбачова від влади, утворили Державний комітет надзвичайного стану. Це ввійшло в історію як «пучт ДКНС»– спроба державного перевороту.

В Україні заколот засудили демократичні сили, керівництво ж КПУ підтримало ДКНС, а після його провалу було деморалізоване.

Настав історичний момент…

На позачерговій сесії ВР 24 серпня 1991 р. прийнято

Акт

проголошення незалежності України.

"Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

– продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

– виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

– здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України,

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує:

Незалежність України та створення самостійної української держави – України.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення".

1 Грудня 1991 р. - Всеукраїнський референдум і вибори Президента

30 серпня1991 р. по звинуваченню в організації державного перевороту («путчу») була заборонена Комуністична партія України (КПУ). На її основі виникла Соціалістична партія України (СПУ), яку очолив О. Мороз. КПУ була поновлена у 1993 р. Очолив КПУ П.Симоненко.

На референдумі щодо проголошення незалежності України виставили лише одне питання:

"Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?".

Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі взяли участь 31 891 742 особи — 84,18% населення України. З них 28 804 071 особа - 90,32% - проголосувала "За".

Вибори Президента України:

1 грудня 1991 року

1 Грудня 1991 р. - Всеукраїнський референдум і вибори Президента

Проголосувало за

Л. Кравчука 62%

Проголосувало за

В. Чорновіла – 23,3 %

Персоналії:

Леонід Макарович Кравчук - перший Президент України після здобуття нею незалежності (1991–1994), Голова Верховної Ради України у 1990-1991.

Значення понять і термінів:

«Перебудова» - політичний курс реформаторської частини радянського керівництва, що реалізовувався в СРСР у 1985 – 1991 рр. Його суть полягала у спробі шляхом «революції згори» здійснити системну модернізацію суспільства.

«Гласність» - ліквідація цензури в СРСР М. Горбачовим, складова проголошеної ним програми реформ («перебудови»).

«Плюралізм» - багатоманітність, розмаїття конкуруючих течій, сил у політиці, ідеології, релігії тощо.

«Багатопартійність» - один з головних елементів демократичної політичної системи, адже саме партії є зв’язувальною ланкою між урядом і народом. У демократичному суспільстві через партії уряд звертається до мас за підтримкою і забезпечує соціальну базу для здійснення свого курсу, а народ може на найвищому рівні виражати свою думку і таким чином впливати на корегування офіційної лінії.

Значення понять і термінів:

«Суверенітет» - риса, притаманна державі, яка полягає у незалежності від інших держав та самостійності у врегулюванні внутрішніх проблем. Складові суверенітету: контроль за територією, незалежність, вільний від зовнішнього втручання політичний, соціальний та економічний устрій тощо.

«Інфляція» - тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.

«Ринкові відносини» - економічні відносини, при яких обмін товарами та послугами відбувається за цінами, що автоматично склалися на основі попиту і пропозиції в конкурентній боротьбі.

Значення понять і термінів:

«Референдум» - в державному праві прийняття безпосередньо електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо - чи зовнішньополітичних питань.

«Український національно-демократичний рух» - суспільно-політичний рух, що відбувався в Україні в період перебудови і мав одночасно демократичний і національно-визвольний характер.

«Незалежність» -  можливість приймати самостійні рішення, які підкоряються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів.

«Президент» - голова держави в країнах з республіканською або змішаною формою правління.