1 of 36

Course

HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS

Academic year 2022-2023

Jean Monnet Module Erasmus+

“Civil society in conflict resolution process:

the EU experience for Ukraine”

101084973 — EURoCoRP — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH

2 of 36

HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS

Course Content (1)

Topic 1: Introduction to the course “Hybrid conflicts as a threat to security systems”.

Topic 2: Current research on hybrid conflicts: the experience of the EU for Ukraine.

Topic 3: EU regulatory and legal support in the field of security.

Topic 4: The role of EU institutions in ensuring the 16th and 17th Sustainable Development Goals.

Topic 5: Institutional principles of counteracting hybrid conflicts in the EU and Ukraine.

Topic 6: Activities of The European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats.

Topic 7: Universal and regional systems of collective security in counteracting hybrid conflicts.

Topic 8: Hybrid threats as an object of analysis in the social sciences.

Topic 9: Hybrid political conflict as an object of study and research.

Topic 10: Hybrid political conflict: origin, forms, causes, driving forces, specifics.

3 of 36

3

HYBRID CONFLICTS AS A THREAT TO SECURITY SYSTEMS

Course Content (2)

Topic 11: Cycles of hybrid political conflict.

Topic 12: Hybrid war: types of weapons and ways to start a war.

Topic 13: Hybrid peace as a category in conflict studies.

Topic 14: Security asymmetry in the era of globalization.

Topic 15: Problems of deterrence of hybrid conflicts: EU practices.

Topic 16: Prevention as a way to counter hybrid conflicts.

Topic 17: Non-traditional threats and modern security systems.

Topic 18: OSCE cooperation with Ukraine in shaping the security system.

Topic 19: Reforming the security sector in the context of the spread of hybrid threats: the EU experience for Ukraine.

Topic 20: The role of the EU in resolving the current situation in Ukraine: humanitarian aid, investment support and EU sanctions policy.

4 of 36

Topic 12: Hybrid war: types of weapons and ways to start a war

  • Wars of a new type.
  • Hybrid war: peculiarity and problem of definition.
  • The history of hybrid wars in human history: experience.
  • The concept of "hybrid aggressor".
  • Types of weapons.
  • Ways to start a hybrid war.
  • The hidden meanings of hybrid warfare.

5 of 36

Wars of a new type (1)

Гібридна війна (англ. Hybrid warfare) як:

  • війна, основним інструментом якої є створення державою-агресором в державі, обраній для агресії, внутрішніх протиріч та конфліктів з подальшим їх використанням для досягнення політичних цілей агресії, які звичайно досягаються звичайною війною.
  • складова воєнної стратегії, яка об'єднує звичайну війну, малу війну і кібервійну;
  • опис атак із застосуванням ядерної, біологічної та хімічної зброї, саморобних вибухових пристроїв та інформаційних технологій;
  • характеристика складної динаміки бойового простору (англ. Battlespace), що передбачає гнучку реакцію, потребує швидкої адаптації.

6 of 36

Wars of a new type (2)

«…Акцент змістився на використання політичних, економічних, інформаційних, гуманітарних та інших невоєнних заходів, поряд із застосуванням протестного потенціалу місцевого населення. Все це повинно супроводжуватися прихованими воєнними операціями – наприклад, із застосуванням методів інформаційної війни, задіянням сил спецназу… Відкрите використання сили, часто під прикриттям миротворчої діяльності та посередництва у вирішенні кризи, може бути задіяне на фінальній стадії, як правило, з метою досягти повної перемоги у війні…».

Начальник Генерального штабу Збройних сил росії, перший заступник міністра оборони РФ генерал армії Валерій Герасимов на конференції в Академії військових наук у січні 2013 року

7 of 36

Wars of a new type (3)

«Гібридна війна побудована на:

  • промацуванні слабких місць,
  • послідовному просуванні або одночасному за кількома напрямами,
  • такими «хвилями», які йдуть на спад, а потім піднімаються. Розуміючи цю природу, і як це працює, можна достатньо ефективно працювати на випередження».

Адмірал Військово-Морських сил України, екс-перший заступник начальника Генштабу ЗС України Ігор Кабаненко

8 of 36

Watch this video

Understanding Russian “Hybrid Warfare” And What Can Be Done About It

by Christopher S. Chivvis

https://www.rand.org/pubs/testimonies/CT468.html

9 of 36

Hybrid war: peculiarity and problem of definition (1)

З 2004 року Північноатлантичний альянс (НАТО) визнав термін «гібридна війна» як найбільш прийнятний для позначення нових форм агресії. З 2006 року це словосполучення вже широко застосовувалося для опису воєнних реалій у Лівані та інших державах.

Уперше публічно про гібридну війну заговорив Френк Гофман, відставний офіцер морської піхоти США і науковий співробітник Національного університету оборони США написав серію статей на цю тему, а в 2007 році випустив на їхній основі монографію «Конфлікт у XXI столітті: походження гібридних воєн».

У липні 2014 р. тодішній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен звинуватив Росію у веденні гібридної війни, що її він визначив як «комбінацію військових дій, прихованих операцій і агресивної програми дезінформації».

10 of 36

Hybrid war: peculiarity and problem of definition (2)

Георгій Почепцов у книзі «Смисли і війни» зазначає, що сьогодні можна говорити про три основні різновиди гібридних війн:

  • інформаційно-психологічні, спрямовані на викривлення інформаційного простору ворога і захист власного;
  • інформаційно-смислові, які мають на меті кардинальні зміни свідомості – об’єкта нападу;
  • кібервійни, націлені на ураження інформаційно-технічних ресурсів жертви агресії.

Цей перелік інколи ще доповнюється війнами біхевіористськими (поведінковими), завданням яких є зміна звичок і поведінки людей у певних ситуаціях. Природно, всі ці типи війни розгортаються на тлі збройних конфліктів різної інтенсивності та точкового характеру поширення.

11 of 36

Hybrid war: peculiarity and problem of definition (3)

«Гібридну війну у загальному вигляді розуміють як воєнні дії, що здійснюють шляхом поєднання мілітарних, квазімілітарних, дипломатичних, інформаційних, економічних та інших засобів з метою досягнення стратегічних політичних цілей. Специфіка такого поєднання полягає в тому, що кожний з військових і невійськових способів ведення гібридного конфлікту застосовується у воєнних цілях та використовується як зброя».

Світова гібридна війна: український фронт

монографія за заг. ред. В.П. Горбуліна, 2017, С.19

12 of 36

Hybrid war: peculiarity and problem of definition (4)

У сучасних умовах доцільно говорити про глобальний гібридний тероризм як явище, яке набуває небачених до того ознак:

  • першочерговою метою терористів тепер є залякування,
  • створення атмосфери тотального страху,
  • підривання віри в можливість мирного співіснування у світі.

Саме в такій атмосфері агресорові найзручніше досягати свого результату.

13 of 36

Hybrid war: peculiarity and problem of definition (5)

«Це те поняття сучасного безпекового середовища, яким потрібно оперувати замість поняття “війна”. Війна – це поняття, обмежене в часі, ресурсах, потенціалах. Це прямі конфлікти, бойові дії масового характеру. Це фронт і, відповідно, тил, характеристикою якого є суспільно-політична спроможність повного контролю за ситуацією в цій частині держави і суспільства… Стає зрозуміло, що збройна агресія на Сході України та в АРК, бомбардування мирних сирійських поселень, лікарень і шкіл, цільове спрямування потоків біженців до Європи, зокрема до Німеччини, псевдоґвалтування дівчинки Лізи близькосхідними біженцями в Берліні, серія терористичних вибухів у Франції, втручання російських спецслужб у виборчі процеси в багатьох країнах і навіть у США є не окремими подіями, а логічним ланцюгом технологій так званого керованого хаосу. І керування це здійснюється через систему координаційних центрів, які, очевидно, взаємодіють з різними терористичними угрупованнями. Ці та багато інших технологічно-інноваційних елементів включає в себе поняття - категорія глобальний гібридний тероризм як використання потенціалів динамічно-потокових комунікаційно-контентних впливів у глобальних соціумних горизонтах гібридними способами та засобами креативно-військового характеру для домінування терористичних стилістик на міжнародній арені».

Любовець Г., Король В. Національна безпека та її інформаційна складова. �Мова і суспільство, 2016., Вип. 7, С. 97-98.

14 of 36

The history of hybrid wars in human history: experience (1)

Перший факт - V ст. до н.е. під час Пелопоннеської війни між Афінами та Спартою, коли крім фронтального (традиційно військового) протистояння, Афіни тоді будь-якими шляхами підбурювали до повстання підлеглих спартанцям ілотів. У такий спосіб було застосовано один із найбільш суттєвих елементів гібридної війни – створення внутрішнього військового джерела напруження. Така тактика, врешті-решт, значною мірою сприяла перемозі афінян. Спарта змогла з честю витримати традиційні битви з військами Афін, але виявилася абсолютно безпорадною перед нищівною тактикою гібридної війни. Постав ризик втрати ілотів і розхитування ними ситуації всередині країни, – до цього не був готовий ані політикум спартанців, ані регулярна армія.

15 of 36

The history of hybrid wars in human history: experience (2)

Hybrid Warfare: Fighting Complex Opponents from the Ancient World

to the Present. Ed. by Williamson Murray and Peter R. Mansoor. Cambridge University Press, 2012. 334 p.:

  • Завоювання Німеччини: надто далека провінція
  • Утримання ірландців та іспанців: англійські стратегії підпорядкування в Ірландії, 1594–1603 рр.
  • Американська революція: гібридна війна в минулому Америки
  • Ця проклята півострівна іспанська війна, 1807–1814
  • Контрпартизанська війна Союзу 1861–1865
  • Боротьба з «цією нацією брехунів до самого кінця»: німецька армія у франко-пруській війні, 1870–1871
  • Малі війни та великі ігри: Британська імперія та гібридна війна, 1700–1970
  • Несподівана зустріч із гібридною війною: японський досвід у Північному Китаї, 1937–1945
  • Гібридна війна у В'єтнамі

16 of 36

The concept of "hybrid aggressor"

Типовими компонентами гібридної війни, які використовує гібридний агресор є використання методів, що сприяють виникненню та поглибленню в державі, обраній для агресії, внутрішніх конфліктів:

  1. Створення внутрішніх суспільних протиріч через пропаганду з її переходом у інформаційну війну;
  2. Створення економічних проблем через економічне протистояння з переходом в економічну війну та протидію зв'язкам країни-жертви з сусідніми країнами;
  3. Підтримка сепаратизму та тероризму аж до актів державного тероризму; побудова псевдодержавних утворень як гібридного ідеал-проекту державотворення;
  4. Сприяння створенню нерегулярних збройних формувань (повстанців, партизан та ін.) та їх оснащення.
  5. При цьому сторона-агресор намагається та може залишатися публічно непричетною до розв'язаного конфлікту.

17 of 36

Types of weapons (1)

Характерними особливостями гібридної війни є (1):

  • агресія без офіційного оголошення війни з боку країни-агресора;
  • приховування своєї участі в конфлікті країною-агресором ;
  • активне використання мережевої війни, що не має одного і явного центру управління війною;
  • широке використання нерегулярних збройних формувань (в т. ч. під прикриттям мирного населення) під гаслами і виглядом громадянської війни;
  • неофіційне залучення державою-агресором недержавних виконавців – “ввічливих чоловічків”, “добровольців”, які, по суті, є найманцями і не зв’язані міжнародним правом;

18 of 36

Types of weapons (2)

Характерними особливостями гібридної війни є (2):

  • нехтування агресором міжнародними нормами ведення бойових дій та чинними угодами і досягнутими домовленостями;
  • взаємні заходи політичного та економічного тиску;
  • протистояння у кібернетичному просторі;
  • проводяться проти слабких місць держави і місцевого населення;
  • не мають явного тилу і фронту;
  • використовують методи інформаційної боротьби і терору;
  • дезінформація населення та поширення вигідних для країни-агресора ідеологій.

19 of 36

Types of weapons (3)

Одним із найпотужніших компонентів гібридних протистоянь є інформаційна агресія.

У процесах поширення:

  • дезінформації,
  • зомбування,
  • маніпулювання,
  • залякування,
  • пропаганди задіяні:� спеціальні інформаційні роди військ і спецслужб, � засоби масової інформації та комунікації, � користувачі соціальних мереж.

20 of 36

Types of weapons (4)

21 of 36

Types of weapons (5)

Інформаційна війна – це:

  • «комплекс заходів щодо інформаційного впливу на масову свідомість для зміни поведінки людей і нав’язування їм цілей, які не входять до кола їхніх інтересів, а також захист від подібних впливів;
  • форма ведення інформаційного протистояння між різними суб’єктами (державами, неурядовими, економічними та іншими структурами), яка передбачає проведення комплексу дій з нанесення шкоди інформаційній сфері конкуруючої сторони і захисту власної інформаційної сфери».

Малик Я.Й. Інформаційна війна і Україна. Демократичне

врядування. 2005, Вип. 15, С. 45.

22 of 36

Types of weapons (6)

Інформаційне протиборство – це:

«суперництво соціальних систем (країн, блоків країн) в інформаційній сфері з приводу впливу на ті або інші сфери соціальних відносин і встановлення контролю над джерелами стратегічних ресурсів, в результаті якого одна група учасників суперництва отримує переваги, необхідні їм для подальшого розвитку, з одночасною втратою таких іншими».

Ліпкан В.А. Сучасний зміст інформаційних операцій проти України. Актуальні проблеми міжнародних відносин, �2011, Вип. 102 (Ч.І). С. 37.

23 of 36

Types of weapons (7)

Інформаційний тероризм – це:

«здійснення або погроза здійснення за допомогою інформаційних технологій і/або інформаційної зброї… загально небезпечних діянь, що можуть спричинити загибель людей або інші тяжкі наслідки й спрямовані на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи або групи осіб до здійснення чи відмови від здійснення якої-небудь дії».

Лабенко Л.В. Інформаційний тероризм: поняття та ознаки.

Міжнародні читання, присвячені пам’яті професора Імператорського Новоросійського університету П. Є. Казанського. �Одеса: Фенікс, 2010, С. 196.

24 of 36

Types of weapons (8)

Спеціальні інформаційні операції мають диференційні ознаки:

  1. наявність плану проведення;
  2. напрацьовані технології впливу;
  3. конкретні передумови, мету, час проведення;
  4. можливість використання не лише у воєнних, а й у мирних ситуаціях; не лише з агресивними, а й цілком мирними намірами (наприклад, миротворчі операції).

Гібридна війна і журналістика. Проблеми інформаційної безпеки:

навчальний посібник / за заг. ред. В. О. Жадька.

К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018, С. 38.

25 of 36

Types of weapons (9)

До найважливіших ознак інформаційної агресії відносять:

  • поєднання відкритих і прихованих акцій щодо розпалювання ворожнечі з домінуванням відкритих;
  • інтенсивність, багатовекторність, несистемний характер впливу – здійснення одночасно і в багатьох напрямках інформаційних атак, мета яких до певного часу може залишатися неочевидною, а результати непомітними;
  • локальний характер мети агресії (нападник переслідує зазвичай дуже конкретні цілі);
  • обмеження в часі й у просторі (руйнівний вплив здійснюється не на весь інформаційний простір держави-жертви, а тільки на його частину і рідко має тривалий характер).

26 of 36

Types of weapons (10)

Типологічні ряди інформаційних воєн, про які почав розмову ще

Мартін Лібікі, розширюються з кожним роком. Поділ на види здійснюється переважно за низкою критеріїв: зазвичай враховується, на що спрямований вплив, та за допомогою якого інструментарію.

Розрізняють такі види інформаційних воєн (1):

1) командно-управлінська (протистояння задля захоплення чи

розладу командно-контрольних механізмів у збройних силах

держави);

2) розвідувальна (протиборство за допомогою інформації розвідок

і контррозвідок);

27 of 36

Types of weapons (11)

Розрізняють такі види інформаційних воєн (2):

3) фінансово-економічна (інформаційно-економічні війни за контроль над торгівлею, оволодіння інформацією, що необхідна для переваги над конкурентами);

4) електронна, хакерська, кібервійна (вплив на засоби електронних комунікацій – радіозв’язок, телевізійні і комп’ютерні мережі);

5) психологічна (здійснюється шляхом пропаганди і маніпулювання з метою підриву громадського духу, деморалізації збройних сил, дискредитації культури, дезорієнтації командування військових сил або очільників законодавчої та виконавчої влади);

28 of 36

Types of weapons (12)

Психологічні війни за характером використовуваних впливів:

а) інформаційно-психологічна (пропагуються певні ідеї, погляди, уявлення, переконання, створюється підґрунтя для позитивних чи негативних масових психічних реакцій);

б) психогенна (супроводжується впливами фізичних факторів – звуку, освітлення, температури, а також породженням стану шоку від певних трагічних подій – смертей, руйнувань тощо; наслідки – ірраціональна поведінка, емоційні афекти, депресія, паніка);

в) психотропна (вплив – латеральне програмування – здійснюється шляхом передачі інформації через неусвідомлене сприйняття; у випадку з нейролінгвістичним програмуванням – за допомогою спеціальних лінгвістичних програм для зміни мотивації людей і їхніх поведінкових реакцій);

29 of 36

Types of weapons (13)

Розрізняють такі види інформаційних воєн (3):

6) мережева (комплекс інформаційних впливів між соціальними групами в соціальних і професійних мережах для отримання певних переваг в економічних, військових, політичних, культурних та громадських протистояннях):

а) мережева хай-тек («сучасні високі технології цифрових комунікацій, що в основі мають системи телебачення, радіо, Інтернету, месенджерів, стільникової, супутникової та інших видів сучасного зв’язку та базуються на таких гаджетах, як стаціонарні комп’ютерні пристрої, планшети, смартфони, пристрої індивідуального та групового зв’язку»);

б) мережева хай-х’юм («сучасні високі соціально-гуманітарні технології створення, зберігання, поширення та пошуку інформації; до них відноситься SMM, SEO, таргетинг, контекстна реклама, медіа-віруси»);

в) мережева хай-сенсоро («сучасні високі психотехнології, що дають можливість регулювати та керувати соціальними комунікаційними процесами на рівні соціальних груп та окремих індивідуумів; типовими в цьому аспекті є соціальна психологія, прикладний психоаналіз та НЛП».

30 of 36

Ways to start a hybrid war

Ways to start a hybrid war:

  • development of the army and other power formations;
  • various interventions in the internal affairs of the country - the future victim of aggression, primarily in elections;
  • incitement to mass demonstrations against the authorities;
  • creation of various generously funded subversive and propaganda organizations and parties;
  • establishment of systematic information processing of the population – both of one's own and of the enemy country, and, what is no less important, of the world community.

The invasion is the last act in the drama.

31 of 36

The hidden meanings of hybrid warfare

«На противагу геополітичним або ідеологічним цілям традиційних війн цілі сучасних війн знаходяться у сфері політики ідентичності. Маються на увазі претензії на владу на основі партикулярної ідентичності – національної, кланової, релігійної або мовної... Нова політика ідентичності означає претензії на владу на основі присвоєння ярликів, що, як правило, пов’язане з ідеалізованим ностальгічним уявленням про минуле. та традицій, але в умовах корозії інших джерел. Наративи політики ідентичності дійсно залежать від пам’яті легітимності їх намагаються винаходити заново».

Калдор М. Новые и старые войны: организованное насилие

в глобальную епоху. М. : Изд-во Института Гайдара, 2015, С. 6, 41.

32 of 36

Lessons for Ukraine

  • The artificiality of the problem of separatism in the East of Ukraine and the fact that the conflict was inspired by Russia determines the unprecedented nature of this type of conflict in world practice.
  • Project «Інформаційні війська України» as a result of invasion in 2014.
  • «Батьком вітчизняного досвіду ведення інформаційних війн» названо Богдана Хмельницького, який «у своїх універсалах до населення та інструкціях до розвідників… наполягав на необхідності створення в стані противника відчуття приреченості, напруги та непевності».

33 of 36

Sources (1)

  • Попович К. В. Гібридна війна як сучасний спосіб ведення війни: історичний та сучасний виміри. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Історія. 2016. Вип. 2. С. 75-79. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuist_2016_2_13.
  • Війна «гібридна». Політологічний енциклопедичний словник. Уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. Х.: Право, 2015, 816 с.
  • Гібридна війна і журналістика. Проблеми інформаційної безпеки: навчальний посібник / за заг. ред. В. О. Жадька. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018, 356 с.
  • Світова гібридна війна: український фронт : монографія / за заг. ред. В.П. Горбуліна. К.: НІСД, 2017, 496 с.
  • Калдор М. Новые и старые войны: организованное насилие в глобальную эпоху. Пер. с англ. А. Апполонова, М. Дондуковского; ред. перевода А. Смирнов, В. Софронов. М.: Изд-во Института Гайдара, 2015, 416 с.
  • Hybrid Warfare: Fighting Complex Opponents from the Ancient World to the Present. Ed. by Williamson Murray and Peter R. Mansoor. Cambridge University Press, 2012. 334 p.

34 of 36

Sources (2)

35 of 36

35

Jean Monnet Actions

Useful links

EURoCoRP

Ostroh Academy, NU

European Commission

36 of 36

Thank you for attention!

Prof. in charge – Kateryna Yakunina, PhD

Co-Lecturer - Sergii Ishchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Tetiana Sydoruk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Dmytro Shevchuk, Doc. Sci.

Co-Lecturer - Olena Shershnova, PhD

The National University of Ostroh Academy

https://www.oa.edu.ua/

https://eurocorp.oa.edu.ua/