Насінні рослини. Голонасінні.

Класифікація вищих рослин

Висновок до практичної роботи:

1. В життєвому циклі спорових рослин чергуються два покоління: ____________ та ___________.
2. В життєвому циклі мохів домінує __________.
3. Спорофіт домінує в життєвому циклі таких спорових рослин як _________, ________, __________.
4. Ризоїди має (1)_________ (2)_________.
5. Весняний та літній пагони має (1)___________ (2)________.
6. Довге стебло, яке галузиться має (1)___________ (2)_______.
7. Спороносні колоски є у (2)_________ та (2)_________.
8. Кореневище як видозміна пагона є у(2) _______ та(2) _______.
9. Соруси для дозрівання спорангіїв є на зворотньому боці листків у (2)________.

(1)життєве покоління; (2) група рослин

Назвіть спорові рослини

6

2

1

5

4

3

Передумови виникнення насінних рослин

1. Проблема збереження гамет, зиготи і зародка від висихання

Поява різноспорових папоротей, які утворювали два типи спор: великі макроспори і малі мікроспори

Передумови виникнення насінних рослин

спори

спори

корінь

ризоїди

ризоїди

корінь

корінь

насіння

насіння

Гаметофіт

Спорофіт

Проблема збереження гамет, зиготи і зародка від висихання

Проблема переносу гамет при заплідненні

Проблема живлення зародка

Передумови виникнення насінних рослин

Проростання спори в материнському організмі

Передумови виникнення насінних рослин

2.Проблема забезпечення зародка поживними речовинами

Поява насінини

Зародок нової рослини – спорофіта – разом із захисними оболонками, які дістались йому від жіночого гаметофіта, називається насіниною

Насінні рослини отримали ряд переваг �порівняно зі споровими

розвиток спрощеного гаметофіта всередині спорофіта за рахунок його поживних речовин,

​

розвиток зародка всередині насінини

​

запилення і внутрішнє запліднення,

​

поява насінини, що може тривалий час зберігати життєздатність

Насінні папороті

(птеридосперми)

- група вимерлих рослин, що об’єднує насінні рослини з папоротеподібним листям, з’явились у девоні, найвищого розквіту досягли у кам’яновугільному та пермському періодах

Вони були невисокими, до 3 м і займали середній ярус у лісовому угрупованні

Голонасінні мають ряд спільних ознак:

Насінні зачатки і насіння лежать відкрито (голо) на лусках шишки

​

Голонасінні мають ряд спільних ознак:

Провідні і покривні тканини порівняно досконаліші

камбій

кора

центральний

циліндр

смоляні

ходи

Поперечний переріз стебла 3-річної сосни

Стовбур міцний, бо потовщується внаслідок розростання деревини

Голонасінні мають ряд спільних ознак:

Корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь: він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину

Голонасінні мають ряд спільних ознак:

Голонасінні - це переважно вічнозелені рослини

У життєвому циклі велике значення має спорофіт

Голонасінні поділяють на чотири класи

Гінкгоподібні

Гнетоподібні

Саговникоподібні

Хвойні

Гінкгоподібні  представлені єдиним сучасним реліктовим видом — гінкго дволопатеве, що виникло від первісних голонасінних дерев приблизно 300 млн років тому

Насіння жовте, схоже на сливу довжиною близько 2,5 см

Дерево має конусоподібний сірий стовбур, довгі вигнуті гілки

Листки світло-зелені,

з оригінальним жилкуванням — жилки віялом розходяться від черешка

До класу Гнетоподібні належать родини Вельвічієві, Гнетові та Ефедрові

Вельвічія дивна росте тільки у пустелях Африки (Ангола і Намібія). Стовбур вельвічії сягає 1,5 м заввишки і майже повністю захований у піску. Від стовбура відростають всього два листки.

Ефедра двоколоса – розгалужений чагарник з ребристими жовто-зеленими пагонами і дрібними листками, який нагадує хвощ. Насіння має вигляд яскраво-червоної ягоди, яку охоче поїдають птахи.

Гнетум гнемон поширений у тропічних країнах Азії.

Це вічнозелене дерево, насіння має шкірясту оболонку.

Саговникові - досить своєрідна група реліктових субтропічних голонасінних

Саговник поникаючий - деревоподібна дводомна рослина, схожа на пальму, з невисокими (1-7 м заввишки) стовбурами, інколи короткими товстими стеблами. Листки у саговника перисті, жорсткі, шкірясті, до 2-4 м завдовжки. 

Хвойні - найчисельніші й найрозповсюдженіші сучасні голонасінні рослини, представлені у світовій флорі деревами та кущами

Листя має вигляд голок чи рідше лусочок

У корі та деревині є безліч канальців, заповнених густою рідиною зі специфічним запахом — хвойною смолою

Характерним є верхівковий ріст

Гілки розміщуються кільцями, щороку утворюється одне кільце – «мутовка»

Більшість хвойних є однодомними рослинами - на одній рослині розташовані

чоловічі та жіночі шишки

Шишки — це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворились на луски

Хвойні - найчисельніші й найрозповсюдженіші сучасні голонасінні рослини, представлені у світовій флорі деревами та кущами

ялина (спорофіт)

чоловіча шишка

жіноча шишка

чоловіча

шишка

насінний зачаток з яйцеклітиною

жіночий гаметофіт

запліднення

пилок проростає пилковою трубкою

зигота

шишка з насінням

насінина

проросток

Цикл розвитку

пилковий мішок

пилок

зі сперміями

чоловічий гаметофіт

Різноманітність голонасінних

Ялина – тіньовитривала рослина, яка утворює величезні лісові масиви на всій північній півкулі. Зрілі шишки ялини повислі. Деревина м’яка і легка, вона є цінною будівельною та меблевою сировиною.

Різноманітність голонасінних

Сосни - це вічнозелені дерева, досить світлолюбиві, швидко ростуть. Деревина сосни широко використовується в меблевому виробництві, будівельній промисловості.

Хвоїнки мають довжину 5-9 см, сидять пучками по 2-5 штук

Різноманітність голонасінних

Сосну сибірську іноді називають кедром, а її насіння – «кедровими горішками», хоча це невірно. Ії насіння велике за розмірами, вживається у їжу, з нього добувають олію.

Різноманітність голонасінних

Кедри – могутні вічнозелені дерева, до 40-50 м заввишки, з красивими кронами. Хвоїнки зібрані пучками по 30-40 штук. Деревина використовується як будівельний матеріал та для виготовлення меблів.

Кедр ліванський

Різноманітність голонасінних

Кедри – могутні вічнозелені дерева, до 40-50 м заввишки, з красивими кронами. Хвоїнки зібрані пучками по 30-40 штук. Деревина використовується як будівельний матеріал та для виготовлення меблів.

Кедр гімалайський

Різноманітність голонасінних

Ялиця має плоску м’яку хвою з білуватими поздовжніми смужками знизу. З її деревини виготовляють музичні інструменти. З кори та молодих гілок ялиці добувають бальзам, а з листків – ефірну олію.

Ялиця зустрічається в Карпатах.

Різноманітність голонасінних

Модрина - дерево заввишки 15–45м з відкритою кроною і вузькими гілками. Голчасте листя навесні яскраво-зелене, згодом стає блідо-зеленим і восени стає яскраво-жовто-оранжевим, зрештою опадає.

Різноманітність голонасінних

Тис ягідний, або негній-дерево - вічнозелений кущ або дерево, що сягає висоти до 25 -30 м. Росте відносно повільно. Тривалість життя 700—3500 років

Різноманітність голонасінних

Туї і ялівці використовуються для декоративного озеленення. Вони відзначаються різноманітністю форм і забарвленням.

Ялівець козацький

Туя західна

Ялівець середній

Туя складчаста

Різноманітність голонасінних

Кипарис - це дерево до 30-35 м заввишки з вузькопірамідальною формою крони в молодому віці. Хвоя м'яка і світло-зелена. Кипарис - світлолюбиве, швидкоросне дерево, живе до 500—600 років.

Різноманітність голонасінних

Секвоя вічнозелена є найвищим деревом на Землі. Окремі екземпляри секвої вічнозеленої досягають висоти понад 110 м. Максимальний вік — понад 3 000 років.

Тема. Будова пагонів і шишок голонасінних

​

Мета: вивчити будови пагонів та шишок голонасінних рослин на прикладі сосни і ялини, навчитися спостерігати, описувати побачене

​

Обладнання: гербарні зразки і живі пагони сосни та ялини, колекція шишок, лупа, лінійка, скальпель

​

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

​

Порівняльна характеристика хвойних рослин

Ялина

Сосна

Тіньовитривала рослина

Світлолюбна рослина

Крона формується вздовж всього стовбура

Крона формується на верхівці стовбура

​

Вивчення будови пагонів Ялини європейської і Сосни звичайної

1. Розгляньте запропоновані вам пагони.

Визначте яким рослинам, сосні чи ялині, вони належать.

​

Вивчення будови пагонів Ялини європейської і Сосни звичайної

Хвоя

ялини європейської

Переріз хвої

ялини європейської

Розташування хвої на пагонах

Хвоя ялини європейської

Покладіть перед собою пагін Ялини європейської і розгляньте його будову.

• Зверніть увагу і визначте розташування хвої на пагонах ялини (поодиноке чи пучками по 2, 3 чи 5 хвоїнок).
• Від’єднайте від пагона ялини хвоїнку. Визначте її колір, за допомогою лінійки виміряйте довжину.

​

Вивчення будови пагонів Ялини європейської і Сосни звичайної

Хвоя

Сосни звичайної

Переріз хвої сосни звичайної

Розташування хвої на пагонах

Покладіть перед собою пагін Сосни звичайної і розгляньте його будову.

• Зверніть увагу і визначте розташування хвої на пагонах сосни (поодиноке чи пучками по 2, 3 чи 5 хвоїнок).
• Від’єднайте від пагона сосни хвоїнку. Визначте її колір, за допомогою лінійки виміряйте довжину.

Шишки ялини європейської

Луска шишки

​

Вивчення будови шишок Ялини європейської і Сосни звичайної

Ознайомтеся з будовою шишки Ялини європейської.

• Визначте забарвлення шишки та її форму.
• Обережно відділіть від шишки одну луску. Визначте її форму (яйцеподібна, циліндрична, видовжена) та твердість (дерев’яниста, дерев’янисто-шкіряста, шкіряста).

Шишки сосни звичайної

Луска шишки

​

Порівняльна характеристика хвойних рослин

Ознайомтеся з будовою шишки Сосни звичайної.

• Визначте забарвлення шишки та її форму.
• Обережно відділіть від шишки одну луску. Визначте її форму (яйцеподібна, циліндрична, видовжена) та твердість (дерев’яниста, дерев’янисто-шкіряста, шкіряста). 

​

Вивчення будови пагонів Ялини європейської і Сосни звичайної

4. Результати роботи занесіть до таблиць

​

Домашнє завдання

1. Вивчити параграф 24.
2. Переглянути відео ТУТ
3. Опрацювати презентацію.

​