Педагогічні умови виявлення рівня та формування �читацької компетентності здобувачів освіти: �управлінські аспекти �(за матеріалами міжнародного дослідження PISA)

Матеріали вебінару в межах заходу

«Серпневі студії – 2024». 20.08.2024

Бабко Тетяна Миколаївна

доцент кафедри менеджменту освіти та

психології КЗ «Запорізький ОІППО» ЗОР, �к.п.н, доцент

tet.babko@ukr.net

https://kmopsy.blogspot.com/p/blog-page_15.html

У Рамковому документі Міжнародного дослідження PISA обґрунтовано зміни в дефініції поняття «читацька грамотність»:

«Навички читання, які вважалися потрібними для особистісного розвитку, успіхів у навчанні, участі в економічному і громадському житті 20 років тому, відрізняються від тих, які потрібні сьогодні

Раніше першочерговий та основний інтерес щодо рівня читання учня полягав у здатності розуміти, тлумачити та осмислювати конкретні тексти

Ці навички не втрачають своєї важливості

​

уміння розуміти та тлумачити обширні уривки суцільних тексів, в тому числі художніх, залишається вкрай цінним

Критерієм успіху сьогодні є те, як читач вміє користуватися комплексними стратегіями опрацювання інформації, в тому числі

аналізувати,

синтезувати,

інтегрувати

та тлумачити актуальну інформацію з різнорідних текстових джерел, до яких у такому разі відносять як вербальна (словесна) інформація, так і наочні зображення: діаграми, схеми, карти, таблиці, графіки тощо

Читацька грамотність : сутність поняття

“Читацька грамотність – це здатність учнів / студентів сприймати, аналізувати, використовувати й оцінювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання і читацький потенціал”

(Іванна Коберник; Поліна Ткач)

це вміння розуміти різні типи текстів, 

зокрема, у вигляді

таблиць,

інфографік,

діаграм

​

уміння використовувати прочитане для розв’язання певних проблем

• це здатність знаходити головне навіть у погано структурованому тексті,
• відділяти факти від суджень,
• ставити під сумнів ті чи ті твердження,
• обґрунтовувати свій сумнів і вміти ставити запитання

(Іванна Коберник)

У дослідженні PISA вимірюються три складники читацької грамотності:

1. знаходження інформації (коли треба знайти уривок із тексту чи певне формулювання);
2. її інтерпретація та інтегрування з досвідом (ідеться про здатність робити логічні висновки з прочитаного);
3. оцінювання інформації (дитина міркує, наскільки важлива описана проблема, чи є цей текст нейтральним, об’єктивним і корисним для розв’язання проблеми).

​

Читацька грамотність – це результат інтегрованих педагогічних зусиль

Наскрізні вміння

Результати навчання у різних освітніх галузях

• − добирає, впорядковує, фіксує, перетворює звукову, текстову, графічну інформацію математичного змісту, зокрема в цифровому середовищі (6 МАО 2.1.1)

Читати з розумінням

• − сприймає, розуміє, перетворює, аналізує, інтерпретує та оцінює інформацію;
• − виявляє в текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах) соціально важливий зміст
• − виокремлює відповідно до самостійно визначених цілей інформацію з одного чи кількох джерел (зокрема художніх текстів, медіатекстів), доречно використовує її (МОВ)

​

Висловлювати власну думку в усній і письмовій формі

Критично і системно мислити

Логічно обґрунтовувати позицію

Розв’язувати проблеми

• визначає потребу в отриманні даних, шукає, збирає і зберігає дані, застосовуючи різні пристрої, технології і способи

[6 ІФО 1.2.1]

• аналізує дані для підтвердження чи спростування тверджень

[6 ІФО 1.2.2]

Державний стандарт базової середньої освіти (2020) - як методичні засади змін змісту освіти

Виклики, що необхідно подолати

“Якщо підлітків попросити після прочитання тексту поміркувати про щось, то вони зможуть говорити хвилин 20 про що завгодно, але не зуміють відповісти на конкретне питання, бо не можуть зосередитися на деталях” (Поліна Ткач)

​

Під час опрацювання текстів на вебсторінці періодичного видання, де на різних вкладках було розміщено різні види інформації, більшість учасників не розібралась у вкладках, не змогли знайти необхідну конкретну інформацію і просто вигадала відповідь, використовуючи фонові знання (Національний звіт)

Вміння пошуку в тексті визначених у завданні відомостей в учнів сформовані краще, ніж вміння проаналізувати їх, зробити аргументовані висновки й висловити своє ставлення до повідомлень. Такі результати є свідченням поверхневого розуміння учнями текстів під час читання й відображенням таких явищ, як «інформаційний серфінг» (від англ. surfing «катання по поверхні»), «кліпове сприймання» (фрагментарне сприймання інформації).

Зміст навчання гуманітарних предметів не є привабливим, особистісно значущим для учнів у ситуації «тут і зараз», що спричинює формалізоване сприйняття його як тимчасово необхідного засобу для досягнення віддалених цілей (за перспективою реалізації). Таке сприйняття може бути причиною низького рівня мотивації до процесу навчання

Виклики, що необхідно подолати

Середня успішність виконання когнітивних завдань «міркування»

Система педагогічних умов виявлення рівня та формування читацької компетент-ності здобувачів освіти

Долаємо виклики керовано…

Орієнтовний чек-лист управлінських завдань створення педагогічних умов виявлення рівня та формування читацької компетентності здобувачів освіти

Провідні методичні завдання

• Запровадити в освітньому процесі різних освітніх галузей
• систему використання навчальних компетентнісно-орієнтованих завдань, спрямованих на формування різних складових читацької грамотності
• завдань, спрямованих на відпрацювання в учнів навичок осмислення полікодового тексту (вербального, схематичного, символьного, графічного тощо)�
• Змотивувати педагогів різних освітніх галузей до використання техніки «усвідомленого читання» та загальних педагогічних прийомів до осмислення полікодового тексту (вербального, схематичного, символьного, графічного тощо)

Техніка

«усвідомленого читання»

Осмислення полікодового тексту вербального,

• схематичного,
• символьного,
• графічного

Рефлексивне оцінювання інформації (технологія критичного мислення)

Проєктне навчання

Методи обробки інформації

Прийоми «ефективного» навчання

Техніка «Усвідомленого читання»: робота зі смислами

Усвідомлене читання — це методика, яка спрямована на покращення розуміння тексту, критичне мислення та активну взаємодію з прочитаним матеріалом.

Особливості оформлення �Робочого листа до осмислення полікодового тексту

Текст для опрацювання

Місце для нотаток

Використання умовних позначок

/можливість градації /

З чим погоджуюсь? + /++/ +-

Маю власну думку ХХХ

Інформація потребує уточнення ?!

Підкреслення основної думки

Місце для підсумкових запитань/ висновків

Організаційні завдання

• Організувати процес запровадження на заняттях з різних освітніх галузей завдань, спрямованих на відпрацювання в учнів навичок осмислення полікодового тексту (вербального, схематичного, символьного, графічного тощо) 
• Розробити алгоритм застосування загальношкільних педагогічних прийомів усвідомленого читання (зразок Робочого листа до осмислення полікодового тексту)
• Ввести до діагностичних та підсумкових оцінювальних робіт різні види когнітивних завдань (знання, застосування, міркування)
• Скоординувати роботу вчителів різних методичних об’єднань для вироблення спільних педагогічних стратегій та прийомів роботи з навчальними текстами;
• Залучити вчителів-філологів до методичного обміну досвіду з вчителями інших освітніх галузей щодо особливостей роботи з різними видами текстів:
• Практика опрацювання технік і способів «вдумливого, критичного читання»
• Техніки сучасної роботи з текстом

​

​

Інформаційна робота

• Ознайомити педагогів з особливостями проведення міжнародного дослідження якості освіти PISA та результатами виявлення рівня читацької компетентності здобувачів освіти України
•  Поінформувати вчителів про виклики та систему внутрішньошкільної роботи з їх подолання
• Познайомити вчителів з наявними в освітньому Інтернет-просторі дидактичними матеріалами, що можна використати
• Поінформувати батьків про взаємозв’язок родинної читацької культури та результативність соціальної самореалізації учнів
• Провести систему просвітницькиих, тренінгових заходів для батьків учнів

​

Інформування вчителів

ГО “Смарт освіта” в межах “Національного проєкту: пишемо есе” підготувала методичні матеріали для педагогів української мови та літератури, як вчити дітей працювати з художніми та публіцистичними текстами.

“Вчителі можуть використовувати тексти за вже розробленими методичними рекомендаціями або на власний розсуд: адаптуючи до уроків та орієнтуючись на особливості класу”,

https://essay.nus.org.ua/

Учні/студенти,

що читають для задоволення

​

Учні/студенти,

які читають для задоволення рідко або взагалі не читають:

37,3%

Мають вищі результати із читання

Різниця середніх балів PISA становить

приблизно 75 балів,

що відповідає

2,5 рокам навчання

Це учні із сприятливими соціально-економічними передумовами навчання

Це учні із низьким соціально-економічним статусом

Читання для задоволення в ранньому дитинстві

було пов’язане з кращими освітніми

досягненнями в підлітковому віці,

а також з меншою кількістю проблем

із психічним здоров’ям.

Дослідники виявили, що діти, які читають для задоволення,

мають більшу площу поверхні кори в кількох ділянках мозку,

які значною мірою пов’язані з когнітивними функціями й психічним здоров’ям

Інформаційна робота з батьками

Психолого-педагогічні умови формування читацької компетентності

Розвиток внутрішньої мотиваційної сфери учнів

та мотивів соціального самоствердження

Дослідження мотиваційно-цільових настанов учнів у процесі формування в них комунікативної компетентності під час навчання української мови

Аналітична діяльність вчителів і управлінців

Приклад

графічного аналізу успішності виконання учнями завдань діагностувальної роботи

Аналіз завдань діагностувальної роботи Барни М., Дутко Л.

Завдання:

Проаналізувати динаміку успішності виконання учнями 7 і 8 класів різних видів когнітивних завдань (знання, застосування, міркування) та рівня сформованості навичок осмислення полікодових текстів під час виконання оцінювальних робіт з різних освітніх галузей

Використана література

1. Загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану (ДСЯО, 2023)
2. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 / кол. авт. : Г. Бичко (осн. автор), Т. Вакуленко, Т. Лісова, М. Мазорчук, В. Терещенко, С. Раков, В. Горох та ін. ; за ред. В. Терещенка та І. Клименко ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ, 2023. 395 с.

3.Теоретико-методичні засади побудови моніторингових систем оцінювання якості загальної середньої освіти: монографія / за ред. О. І. Ляшенка, Ю. О. Жука. — К.: ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018. — 160 с.

4. Інна Лиховид Читацька грамотність vs вміння читати: із чим насправді мають труднощі українські підлітки та як цьому зарадити // Нова украінська школа. URL: https://nus.org.ua/articles/chytatska-gramotnist-vs-vminnya-chytaty-iz-chym-naspravdi-mayut-trudnoshhi-ukrayinski-pidlitky-ta-yak-tsomu-zaradyty/

​

​