§ 5. Розбудова Руси за перших князів
ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТОК ДО ПІДРУЧНИКА
Роздивіться ілюстрацію.
Як характеризує княгиню Ольгу спорудження їй пам’ятника в центрі сучасного Києва? Якою є роль пам’ятників видатним особистостям для збереження історичної пам’яті?
Висловте припущення, чому поряд із княгинею скульптор зобразив творців слов’янської абетки Кирила й Мефодія та одного з проповідників християнського віровчення апостола Андрія Первозваного, який, за переказами літописця, провістив появу на дніпровських пагорбах великого міста – осередку християнства.
Скульптурна група з пам’ятниками на честь княгині Ольги, апостола Андрія Первозваного й просвітителів Кирила та Мефодія. Установлена 1996 р. неподалік Михайлівського Золотоверхого монастиря
в Києві на місці пам’ятника, зруйнованого в 20-х роках ХХ ст.
Здобувши владу після смерті Олега в 912 р., Ігор, син князя Рюрика,
правив у
Києві до 945 р. Як і Олегові, йому довелося долати непокору підвладних племен. Найзатятішими в боротьбі проти влади київського князя виявилися деревляни. Упокоривши їх, Ігор 914 р. наклав на них ще більшу данину, ніж була. Щороку князь із дружиною об’їжджав підвладні території, щоб зібрати данину; цей об’їзд мав назву полюддя.
Опис полюддя за часів Ігоря залишив візантійський імператор Константин Багрянородний:
«Коли настане листопад, князі їхні одразу виходять
з усіма русами з Києва і відправляються в полюддя, що називається кружлянням (тобто круговий об’їзд),
а саме в слов’янські землі деревлян, дреговичів, кривичів, сіверян і решти слов’ян, що платять
данину русам. Годуючись там протягом усієї зими, вони у квітні, коли розтає лід на Дніпрі,
знову повертаються в Київ».
Тож щоб утримувати велику дружину, сила якої забезпечувала перебування при владі, князь збільшував розміри поборів. Така ситуація виникла восени 945 р. Позачерговий збір данини з деревлян, що супроводжувався насильствами, спричинив повстання, під час якого князя було вбито.
Прочитайте уривок з «Повісті минулих літ» про загибель князя Ігоря.
Які деталі розповіді вказують на те, що деревляни мали намір утвердити в Києві династію Мала? Визначте за літописом, у чому полягають причини повстання деревлян у 945 р.
Коли ж почули деревляни, що він (князь Ігор) знов іде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють
його. Так і І послали
сей: якщо не вони до нього
вб’ємо мужів
його, він усіх нас погубить». своїх, кажучи: «Чого ти йдеш
знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало… І сказали деревляни: «Осе князя руського ми вбили. Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава візьмемо і зробимо йому, як ото схочем».
На момент смерті князя Ігоря його син Святослав ще не досяг повноліття, а тому державу очолила
його дружина – княгиня Ольга. Зрозумівши причини, що призвели до загибелі чоловіка, Ольга вирішила ліквідувати княжіння деревлян. За її наказом 946 р. було спалено місто Іскоростень – їхній племінний центр, скасовано правління князя Мала, унаслідок чого деревлянську землю підпорядковано безпосередньо
княгині. Приборкавши | деревлян, | Ольга | заходилася |
впорядковувати збір | данини. | | |
Було встановлено оброки), а також
норми новий
податків і порядок їх
повинностей (устави, уроки, стягнення. Визначено місця, де
представники князівської влади регулярно збирали встановлену данину, –
погости. Такими заходами Ольга
прагнула досягти стабільних
надходжень прибутків до державної скарбниці, що мало на меті посилити князівську владу.
У 964 р. княгиня відійшла від управління державою, і владу перебрав її син Святослав (964–972). На відміну від Ольги, яка дбала про внутрішні справи Руси, увага Святослава була прикута до завоювання нових земель, за що дорікали йому кияни: «Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив…».
Князь Святослав рідко бував у Києві, про що літописець залишив таке свідчення: «Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: “Не любо мені є в Києві жити.
Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться: із Греків – паволоки, золото, вино й овочі різні, а з Чехів і з Угрів – срібло й коні, із Руси ж – хутро, і віск, і мед, і челядь».
Наскільки дієвими, на вашу упорядкування внутрішнього
думку, життя
були заходи княгині Ольги з Руси? Як наміри Святослава
облаштувати резиденцію в Переяславці на Дунаї характеризують його уявлення про розвиток держави? Про що свідчить призначення Святославом на князювання у важливих містах своїх синів?
Текст 1
М. Грушевський назвав князя Святослава «запорожцем на київськім столі». Спираючись на уривки з джерел, підтвердіть або спростуйте думку вченого. Яким уявляєте князя Святослава як державного діяча та людину на підставі поданих уривків? Із ким би ви його порівняли з відомих вам діячів історії стародавнього світу? Відповідь обґрунтуйте.
Імператор згодився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Дунаю в супроводі великого загону вершників, що виблискували
зброєю. Святослав переїздив через ріку в човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без жодної різниці. На вигляд він був такий: середній на зріст, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густими вусами. Голова в нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висіло пасмо волосся, що означало знатність роду; шия
кремезна, міцна, плечі широкі і весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі стриміла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами, з рубіном, посеред них установленим. Одяг на ньому був білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний (Візантійський історик Лев Диякон).
Текст 2
Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні казана не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв.
Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти» (З «Повісті минулих літ»).
Зустріч князя Святослава та візантійського імператора Іоанна І Цимісхія на мініатюрі
з «Хроніки» візантійського історика Іоанна Скіліци.
Друга половина ХІ – початок ХІІ ст.
Одним з найпопулярніших уривків з «Повісті минулих літ» є переказ
про помсту княгині Ольги деревлянам. Перейшовши за кодом або посиланням https://cutt.ly/SwnnzARr, послухайте його віршовий переказ, створений Олександром Олесем. На підставі вірша прокоментуйте, що зображено на мініатюрах з літопису. Чим переказ
про помсту Ольги нагадує казку? Порівняйте поетичну версію з
на
літописною. Які деталі в поезії свідчать, що розповідь літописця? Якою постає княгиня
автор спирався Ольга зі свідчень
літописця? У чому вбачаєте суперечність оцінки літописцем діяльності княгині? Поділіться припущеннями про причини цієї суперечності.
Ольга з сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли деревляни супротив… І перемогли вони деревлян. Деревляни ж побігли й заперлися в городах своїх. А Ольга кинулася з сином своїм на Іскоростень-город, бо ті (городяни) вбили були мужа її, і стала довкола города з сином своїм…
І стояла Ольга літо ціле, і не могла вона взяти города. І замислила вона так: послала послів до города, кажучи: «Чого ви хочете досидітись? Адже всі ваші городи здались мені, і згодились на данину, і обробляють ниви свої
і землю свою. А ви хочете з голоду померти, не згоджуючись на данину?» Деревляни ж їй сказали: «Ми раді б згодитись на данину, але ти будеш мстити за мужа свойого». І сказала їм Ольга, мовляв: «Я вже одомстила за мужа свойого, коли прийшли ви до Києва, і вдруге, і втретє тоді, коли чинили тризну мужеві моєму. Тому я вже не буду помсту чинити, а хочу взяти потрохи данини і, помирившись з вами, піду назад».
Запитали тоді деревляни: «Чого ти хочеш од нас? Ми раді дати
і медом, і хутром». Вона ж сказала їм: «Нині у вас нема ні меду, ні хутра. Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і по три горобці. Бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого. Знемоглись би ви єсте в облозі, тож дайте мені се мале». Деревляни ж раді були цьому. Зібрали отож вони од двора
по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном.
Ольга тоді сказала їм: «Се вже покорились ви єсте мені й моїй дитині. Ідіть-но в город, а я завтра відступлю од города і піду в город свій»… Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по
голубові, звеліла
а другим по горобцеві, їм кожному голубові й
горобцеві прив’язати трут, обгортаючи
його в маленькі прив’язуючи до
хусточки і ниткою всіх голубів і
горобців. І звеліла Ольга, коли смерклося, воям своїм пустити голубів
і горобців. полетіли в
Голуби
гнізда
ж і горобці свої, – ті в
голубники свої, а горобці під остріхи, – і тоді загорялися голубники, а од них хижі і стодоли.
І не було двора, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди з города, і повеліла Ольга воям своїм хватати їх. А як узяла вона город, то спалила його. І старійшин же
города спалила, а інших людей – тих побила, а других оддала в рабство мужам своїм, а решту їх зоставила платити данину.
Узагальніть інформацію про розбудову Руси за перших князів у вірші-сенкані, записавши:
У якому році це відбувалося?
або кодом та виконайте завдання онлайн.