П. КУЛІШ «ЧОРНА РАДА» — ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН�

Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми

ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»

Добре, дуже добре ти зробив,�що надрукував «Чорну раду» по-нашому…�З листа Т. Шевченка до П. Куліша

«Чорна рада» — найліпша історична повість в нашій літературі.�І. Франко�

Роман (фр. roman — романський) — вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття життєвих доль людей чи однієї людини упродовж тривалого часу.��Роман-хроніка — це такий прозовий твір, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу�� Історичний роман — роман, у якому відтворюється історична епоха на прикладі конкретних людських долях і подіях.

«Чорна рада»

• П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір був виданий 1857 року. У центрі оповіді розповідь про «Чорну раду», що відбулася під Ніжином у 1663 році.
• Історичною основою роману є події, що відбувалися на Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького (1657) почалася боротьба за гетьманську владу.

​

Ніжин

Богдан Хмельницький

��Тема: зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині.�� Ідея: викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального розладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і козаками, низовим козацтвом, «черню» і козацькою старшиною; також засудження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською булавою будь-яким шляхом ���

Основна думка:�а) зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оцінити сучасне;�б) народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі;�в) «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт»;�г) «нема там добра, де нема правди».�Жанр: перший історичний україномовний роман, роман-хроніка.�

Проблематика роману:�- історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ;�-взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою;�- стосунки між Україною і Росією;�- вірності обов’язку, козацької честі;�- козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії;�-любов і ненависть;�- вірність і зрада;�- батьки і діти;�- історична постать і сучасність;�- цінність людського життя;�- «усякому єсть своя кара і награда од бога».�

Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.�Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.�Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.�Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.�

Павло Тетеря

Яким Сомко

І. Брюховецький