�ГЕРОЇЧНИЙ АКОРД��

До 100-річчя

Другого Зимового походу

і завершення збройної боротьби Армії УНР за українську державність

��

�

Другий Зимовий похід /Листопадовий рейд –

військова операція Армії УНР 25 жовтня–6 грудня 1921 року, організована для підйому збройного повстання в Україні для повалення більшовицької влади та відновлення української державності

Українська повстанча армія –

армія під командуванням генерал-хорунжого Юрка Тютюнника, що трьома групами (Подільською, Південною та Волинською) здійснила Другий Зимовий похід

Революційний контекст

1917

17 березня – утворення УЦР, початок Української революції

1 травня – формування Першого

українського полку імені Хмельницького; початок творення збройних сил

20 листопада – проголошення УНР

17 грудня – початок російської агресії проти УНР

1919

Січень – захоплення більшовиками Лівобережної України�22 січня – проголошення Акта злуки між УНР і ЗУНР

5 лютого – захоплення Києва більшовицькими військами

Квітень – розгортання антибільшовицького повстанського руху

Травень-червень – окупація Східної і Південної України Денікіним

Липень – початок походу українських армій на Київ–Одесу

Жовтень – окупація армією Денікіна Правобережної України �Листопад – третій наступ більшовиків. Витіснення Денікіна

6 грудня – початок Першого Зимового походу  

1921

9 січня – створення Ради Республіки Державного центру УНР на еміграції

Кінець лютого – створення в Тарнові ППШ

18 березня – підписання Ризького мирного договору

25 жовтня–6 грудня – Другий Зимовий похід

1920

21, 24 квітня – підписання Варшавського мирного договору

25 квітня – перехід Збруча і наступу об’єднаних польсько-українських збройних сил

6 травня – звільнення Києва від більшовиків. Завершення Першого Зимового походу �Червень-серпень – зайняття Києва та захоплення майже всієї території  України більшовицькими військами �29–31 серпня – оборона Замостя�Вересень – початок творення Української військової організації

Листопад – відступ Армії УНР за Збруч. Остаточна окупація більшовиками усієї території центральної та східної України. Армія УНР інтернована

1918

22 січня – проголошення незалежності УНР

Січень-квітень – перша більшовицька окупація України

29 квітня – проголошення Гетьманату; створення Українського військово-морського флоту

13 листопада – проголошення ЗУНР

14 грудня –відновлення Української Народної Республіки

��

Україна під окупацією

Воєнний комунізм

Диктатура

Червоний терор

Агітація, пропаганда

Репресії, колективна відповідальність (кругова порука), народні суди, ревкоми, концтабори, ЧК, використання регулярних військ у вилученні продуктів

Націоналізація підприємств, відбирання продовольства у селян, трудові армії, скасування торгівлі та грошей, товари за картками

Однопартійність, централізація, знищення політичних опонентів і «класових ворогів», заміна рад ревкомами і комбідами

Нав’язування комуністичних ідей, популізм, більшовизація «Просвіт», контроль над митцями, цензура

Більшовицький режим

​

Україна повстала проти червоної окупації

Щоденні розгроми радянських установ, залізничних станцій, телеграфних контор… складів і заводів…до цього часу є головним гальмом у всіх заходах більшовиків змінити владу в Україні…".

З телеграми головнокомандувача військами Червоної армії

в Україні Михайла Фрунзе. 27 березня 1921

Навесні 1921-го антибільшовицький рух охопив усю Україну:

• масовий,
• селянський,
• локальний,
• неконтрольований

​

У цифрах:

• 464 партизанські загони у 1921 році
• до 40 тисяч селян

Малюнок прапора

Холодного Яру

Керівництво повстанням

Партизансько-повстанський штаб (ППШ)

​

• виник у лютому 1921 року в Польщі (Тарнов)
• завдання - формування підпільної мережі, проведення розвідки, координація дій повстанців (за кордоном і в Україні), підготовка партизансько-повстанської операції Армії УНР
• ініціював Симон Петлюра
• підтримав польський Генштаб
• очолив - Юрко Тютюнник

Фото санаторію ”Кіселька” на Підзамчі під Львовом, де 1921-го розміщувлася польська розвідка і ППШ. Сюди прибували сотні розвідників і зв’язкових від повстанських організацій. Тепер тут львівський завод ”Галичфарм”. Фото із сайту photo-lviv.in.ua

Керівництво повстанням

Центральний український повстанський комітет (ЦУПКОМ)

• створений в Києві 18 березня 1921-го
• завдання - координація всіх повстанських загонів

в Україні, при вдалому повстанні - стати тимчасовим урядом

• ініціювали студенти, вчителі, службовці, військові
• очолив - Іван Чепілко

Штаб Південної групи

​

• створений у червні 1921 року в Румунії
• очолив - Андрій Гулий-Гуленко
• підтримала румунська влада

​

Перший Зимовий похід надихав

успішний партизанський рейд Армії УНР під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка тилами денікінських та більшовицьких військ

• 2500 кілометрів територією Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей
• 50 переможних боїв
• 5 місяців:

6 грудня 1919 –

6 травня 1920 року

Коли починати?

вторгнення Армії УНР на підрадянську Україну з Польщі та Румунії. До Армії долучаться партизанські загони,

разом вони виженуть більшовиків

​

конфіскація врожаю спричинить активізацію повстанського руху

Травень 1921 – план Юрія Отмарштейна

Начальник оперативного

відділу ППШ Юрій Отмарштейн. Автор портрету Артур Орльонов. Фото із сайту БФ «Героїка»

Серпень 1921

Жовтень 1921 – план Юрка Тютюнника

одночасний удар з трьох напрямків

трьома групами

Південна (Бессарабська) група

• Формувалася в Румунії
• Очолив – генерал-хорунжий Андрій Гулий-Гуленко
• Мала 300 бійців
• Завдання – виступити у напрямку Тирасполь-Одеса, імітувати основний удар і відволікти увагу більшовиків від Волинської групи

​

Подільська група

• Формувалася в Польщі
• Командири – підполковник Михайло Палій-Сидорянський,

після поранення – полковник Сергій Чорний

• Мала понад 500 бійців
• Завдання – про­йти між червоноармійськими підрозділами та з’єднатися з Волинською групою в районі Малин – Чоповичі – Радомишль

Волинська група - головна сила

• Формувалася в Польщі
• Очолив Юрко Тютюнник
• Мала 800 бійців
• З’єднавшись із Подільською групою, мала підняти

загальнонаціональне повстання за відновлення УНР

Сприятливі обставини

​

• Антибільшовицькі організації діяли по всій Україні
• Багато бійців мали досвід повстанської боротьби
• Польща та Румунія надавали організаційну та фінансову підтримку
• Польща сприяла військовому вишколу вояків, допомогла перекинути через кордон понад тисячу старшин і козаків, прикривала їх

Несприятливі обставини

• Підписання Ризького мирного договору між Польщею та Росією обмежувало Польщу в допомозі
• ВУЧК проникло в десятки підпільних організацій і знало про плани підняти повстання
• Більшовики оголосили амністію та нову економічну політику
• Повстанський рух, який міг підтримати повстання, пішов на спад

"На вас покладається обов'язок: підняти та скерувати загальне повстання українського народу з метою повалення окупаційної влади на Україні та підготовки обставин для повороту до рідного краю законного уряду УНР і її армії"

Симон Петлюра. Інструкція Юркові Тютюннику про загальні дії та заходи під час походу в Україну.

17 жовтня 1921­ року

Головний отаман військ УНР Симон Петлюра.

Автор портрету Артур Орльонов

Наближається буря

Наказ Петлюри та Тютюнника до повстанських військ УНР із закликом „Передавайте з рук до рук, з хати в хату, з села в село”. 12 березня 1921 року

Юрко Тютюнник (1891–1930)�

1891 – народився в селі Будище (Черкащина).

По материнській лінії - онук сестри Тараса Шевченка Ярини.

1913 – мобілізований до війська. Служив у 6-му Сибірському

стрілецькому полку та 32-му піхотному запасному полку в Сімферополі

1917 – заснував Український військовий клуб. Увійшов до Центральної Ради

1918 – організував у рідному селі Вільне козацтво, а влітку очолив

Звенигородсько-Таращанське повстання, за що був заарештований

1919-1920 – комендант Одеси. Підтримав антирадянське повстання Григор’єва.

У травні того ж року пішов на з’єднання з Армією УНР.

З грудня 1919 року – заступник командувача Армії УНР. Один із ініціаторів і

керівників Першого Зимового походу, лицар ордена Залізного Хреста.

1921 – очолив Партизансько-повстанський штаб та Волинську групу

у Другому Зимовому поході. Після його завершення – на еміграції жив у Львові.

1923 – в радянській Україні співпрацював із Всеукраїнським фотокіноуправлінням.

Під тиском ГПУ дав згоду на свою участь у зйомках фільму “ПКП” (“Пілсудський купив Петлюру”)

1929 – заарештований

1930, 20 жовтня – розстріляний чекістами у Москві за “контрреволюційну діяльність”

​

Біографічна довідка в «Історичному календарі»: https://cutt.ly/SR7eurW

Фото Юрка Тютюнника

з матеріалів справи ГПУ.

1929 рік

Група учасників Другого Зимового походу перед виїздом в Україну. Вересень 1921-го

Джерело:

Енциклопедія історії України

Схема походу

Перший пішов!

Подільська група

​

• у ніч з 25 на 26 жовтня перетнула польсько-радянський кордон
• подолала території Хмельницької, Вінницької, Житомирської областей
• у перших числах листопада поранили Палія-Сидорянського, командиром став Сергій Чорний
• мала низку локальних переможних боїв, захоплювала червоноармійців і трофеї, знищувала прикордонну варту і навчальну команду, сотні і полки червоноармійців, ледь не полонили Котовського
• зазнала найменших утрат
• співпрацювали із загонами отаманів Струка, Орлика, Антончика, але не встановила контакту з відділами Якова Гальчевського та Якова Шепеля

​

​

Михайло Палій-Сидорянський (1895 – 1963)��

1895 – народився в Білій Церкві. Закінчив Артилерійську Технічну школу Петрограда, навчався в Єлисаветградському кавалерійському училищі.

1918 – служив у 1-му Залізничному полку Армії Української Держави.

1919 – отаман повстанських загонів у районі Таращі, згодом – старшина Київської групи Армії УНР.

1920, жовтень – командир 4-го кінного Київського полку 4-ї Київської дивізії Армії УНР.

1921 – очолив Подільську групу в Другому Зимовому поході, мав низку переможних боїв. Отримав поранення.

1922 – на еміграції в Польщі (мешкав у Ковелі).

1927 – закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах. Пізніше жив у Празі, працював учителем у гімназії очолював спілку українських інвалідів.

1945 – заарештований органами радянської контррозвідки СМЕРШ, 2 роки перебував під слідством МГБ СРСР. Даних про засудження або звільнення з місць ув'язнення немає.

1963 – помер у Празі. До кінця життя зберіг громадянство УНР

Фото Михайла Палія-Сидорянського

Михайло Палій-Сидорянський (1895 – 1963)

Південна група

​

• виступила в похід пізніше запланованого терміну через погану підготовку і брак озброєння
• 17 листопада перейшов румунсько-радянський кордон відділ Андрія Гулого-Гуленка
• 18 листопада – відділи Пшонника і Батуріна
• завдання – з’єднатися із загонами отамана Семена Заболотного, захопити Тирасполь та Єлисаветград – не виконали
• 19 листопада після невдалого бою з червоними відступили до Румунії

Із завданням не впоралися

Андрій Гулий-Гуленко (1886–1929) �

1886 – народився у Новоархангельську (нині – Кіровоградська область).

Закінчив Рішельєвську гімназію й Ново-Олександрівське сільгоспучилище.

1917 – під час Першої світової війни штабс-капітан 11-го саперного батальйону, нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня.

1918 – командир інженерного полку 3-го Херсонського корпусу Армії УНР.

1919 – штаб-старшина для доручень при військовому міністрі УНР.

Листопад – з невеликим загоном пішов у партизанський рейд тилами Збройних Сил Півдня Росії, дійшов майже до Катеринослава (нині – Дніпро).

1920 – командир 1-ї Запорозької дивізії під час Першого Зимового походу; 21 листопада – прорвав фронт у тилу більшовиків; грудень – отримав поранення, перейшов Дністер. Пізніше був інтернований у Румунії.

1921, червень – очолив Південну (Бессарабську) групу в Другому Зимовому поході. Після Української революції нелегально перетнув радянський кордон і вирушив до Одеси.

1922 – заарештований ЧК в Одесі, майже 3 роки перебував під слідством.

1925 – засуджений до 10 років позбавлення волі за службу в Армії УНР.

1929, травень – за вироком колегії ОГПУ розстріляний. Похований у Москві.

Фото Андрія Гулого-Гуленка в 1921 році

Андрій Гулий-Гуленко (1886 – 1929)

Волинська група

​

• 4 листопада перейшла польсько-радянський кордон
• 7 листопада захопила залізничний вокзал і склади в Коростені
• місто не втримали і рушили на з’єднання з Подільською групою
• більшовики переслідували групу, запобігали встановленню контактів з повстанськими загонами
• бійці обморозили ноги. Було вирішено повертатися до Польщі
• 17 листопада – бій з кіннотою Котовського під Малими Миньками, загинули понад 400 повстанців, 537 потрапили в полон до більшовиків
• 18 листопада полонених перевели до містечка Базар

Ударна сила

​

21 листопада 1921 року

ВЧК розстріляла

361

українського бійця

Меморіал пам'яті Героїв Базару

Під Базаром

• Тютюнник, 120 старшин і козаків зі штабом Волинської групи вирвалися з оточення і повернулися в Польщу
• Подільська група здійснила зворотній рейд і 6 грудня також повернулася до Польщі
• частина бійців Армії УНР організувала на Житомирщині Волинську повстанську армію і в 1922 році продовжила боротьбу
• партизанський рух тривав до 1923 року – Холодноярська республіка (Черкащина), загони Якова Гальчевського-Орла (Поділля), Івана Трейка (Київщина), Семена Заболотного (Поділля, Одещина), братів Вовків (Полтавщина), Ващенка (Сумщина)
• Степан Блажевський, Лука Клітка, продовжували спротив більшовицьким окупантам до початку 1930-х років

Після Базару

Причини невдачі

• Несприятливі зовнішньополітичні обставини, зокрема, невиконання Польщею обіцянки надати широку підтримку повстанському центрові. Польська допомога в зброї та фінансах виявилася недостатньою.
• Запровадження непу й оголошення амністії більшовиками призвели до того, що селяни відійшли від масового повстанського руху, приток добровольців до партизанських лав під час Другого Зимового походу був дуже слабким. 
• Через недостатню протидію більшовицьким агентурно-оперативним спецзаходам і порушення  правил конспірації з боку повстанців чекісти змогли проникнути в підпільні штаби, викрити плани ППШ, ліквідувати ЦУПКОМ та інші організації. 
• Червона армія мала суттєву перевагу в живій силі, кількості озброєння та обмундирування.

• Героїчна сторінка історії українського державотворення. Відвага і самопожертва учасників є взірцем виконання обов’язку перед народом і державою. 
• Вважається заключним акордом Української революції 1917–1921 років. Це – остання спроба  відвоювати самостійність України зі зброєю в руках.
• Надихав подальші покоління борців за незалежність у ХХ столітті на підпільну боротьбу проти окупантів.
• Українська повстанча армія дала назву Волинській повстанській армії та Українській повстанській армії, які боролися за відновлення Української держави з двома тоталітарними режимами.
• 23 серпня 2021 року 38-му зенітному ракетному полку присвоєно ім’я генерал-хорунжого Юрія Тютюнника.

��

Пам’ять про Другий Зимовий похід

• Василенко В. Підготовка антибільшовицького повстання в Україні у 1921 р. (за документами ГДА СБУ)
• Веремійчук О. Другий Зимовий похід або Листопадовий рейд
• “Готуймося же до останнього рішучого бою”. Виставка документів ЦДА вищих органів влади та управління України 
• Коваль Р. Рейд у вічність
• Митрофаненко Ю. Голгофа під Базаром. Фатальний рейд армії УНР 
• Митрофаненко Ю. Забуті перемоги. Зимовий рейд 1919–1920 як народження нової української армії
• Овсієнко Василь. Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців
• Рогозний Г. (сотник). Спогади про Другий Зимовий похід
• Тарабан В.М., Голик М.М. Другий Зимовий похід Армії Української Народної Республіки
• Файзулін Ярослав. “359 человек как злостных активных бандитов – расстрелять” 
• Файзулін Ярослав. Кривавий Базар 
• Файзулін Я. Петлюра вірить у "краще будуче". Обіцяє, що держави Антанти допоможуть
• Шурхало Д. Конкуренція Петлюри й Тютюнника – одна з причин поразки Другого зимового походу

��

Вибрані корисні джерела

Над презентацією працювали: Олена Охрімчук, Ганна Байкєніч