Шкідники технічних культур 

◤

Соняшникова вогнівка

Метелик у розмаху крил 22 - 26 мм, передні крила жовтуватосірі з 3 - 5 чорними цятками посередині і кількома крапками на зовнішньому краї, задні – ясносірі, напівпрозорі. Яйце розміром 0,8 мм, молочнобіле, довгасте. Гусениця завдовжки 15 - 18 мм, жовтозелена з бурочервоними смугами, голова й щиток темнокоричневі. Лялечка завдовжки 9 - 13 мм, коричнева, на кремастері 6 - 7 шипиків з потовщеннями на кінцях.

Пошкоджує соняшник. Гусениці спочатку живляться лише�пилком і частинами вже запліднених квіток. Починаючи з третього віку,�вони прогризають оболонки сім’янок і цілком або частково виїдають їх.�Крім насіння, гусениці пошкоджують і кошик рослини. Пошкодження особливо�небезпечні в дощові роки.

◤

Соняшниковий вусач

Жук завдовжки 19 – 21 мм, густо вкритий рудуватожовтими волосками, що на передньоспинці утворюють три поздовжні смужки, а на надкрилах — плями. Яйце молочнобіле, матове, циліндричної форми, дещо звужене. Личинка розміром 20 – 27 мм, жовтобіла, безнога, вузька, ледь дугоподібно вигнута, з пучками волосків на грудних сегментах.

Пошкоджує соняшник, інші айстрові, бур’яни: осот, будяк, реп’ях, полин гіркий. Перша ознака зараження - це зазвичай поява пожовтілого, в’янучого листя, які видпадає з рослини. Ці відмираючі черешки не призводять до значущих рівнів дефоліації, але є ознакою того, що зараження почалося. У розщепленнях стебел інвазованих рослин часто виявить личинки, що закопуються через стебло.

◤

Геліхризова попелиця

Тіло безкрилої самки грушоподібної форми, довжиною 1,5-2 мм, жовтувато-зелене. Маргінальні горбики не помітні, проте бувають зародкові медіанні горбики на 8, іноді на 7 сегментах черевця (по 2 горбики). Вусики світлі, шестичленикові, їхня довжина дорівнює половині довжини тіла. Останній членик - темний. 

Комаха харчується на нижній стороні листя по жилках, утворюючи великі колонії. Листя деформується, скручується в трубку, засихає; знижується продуктивність культури.

◤

Колорадський жук 

Жук розміром 8 – 12 мм, жовтий чи червоножовтий, рідше жовтобурий зі світлішими надкрилами й темними плямами на голові та передньоспинці. Тіло короткоовальне, сильне, опукле, блискуче; на надкрилах десять чорних смужок. Яйце розміром 0,8 – 1,4 мм, червоножовте, блискуче, видовженоовальне.

 Імаго селяться на розсаді томатів, баклажанів, перцю, збираються іноді на купах картоплі, живлячись її проростками та бульбами. У пошуках їжі жуки перелітають на значні відстані. Часто вони збираються у значній кількості на самосівах картоплі присадибних ділянок, де сходи з’являються раніше, ніж у польових сівозмінах. Вони живляться також на дикорослих рослинах — блекоті, беладонні, пасльоні, дурмані та інших пасльонових культурах.

◤

Велика картопляна попелиця

Тіло самок видовженоовальне, витягнуте, загострене до заднього кінця. Безкрила незаймана самка має довжину тіла до 4 мм, зеленого, інколи червоного кольору; лоб має жолобок, вусики довші за тіло, трубочки до 1/3 довжини тіла; хвостик довгий, мечоподібний, по обидва боки по п’ять волосин. У крилатих попелиць голова, груди, перші три членики вусиків і хвостик світлокоричневі, стегна та гомілки темнокоричневі.

Завдає шкоди на тих самих культурах, що й звичайна картопляна попелиця.

Висмоктує сiк з рослин

◤

Картопляна міль

​

Метелик розміром 12 – 16 мм, передні крила широколанцетні, коричневосірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темнокоричневими штрихами; задні крила з виїмкою по зовнішньому краю, торочка довша за ширину крила, у самців на передньому краї пензлик з довгих волосків, що досягають середини крила. Яйце розміром 0,8 мм, овальне, перламутровобіле. 

 У середньому після 11 – 14 діб живлення гусениці залишають міни, сплітають кокони між посохлим листям, у тріщинах ґрунту, рослинних рештках, між бульбами у сховищах та інших затишних місцях, де й заляльковуються. Через 7 – 12 діб з лялечок вилітають метелики, відкладають яйця і дають початок розвитку нового покоління

◤

Картопляна нематода

Самка. Стилет розміром 27,4 мкм. Тіло сферичної форми з шиєю, що включає голову, прокорпус зі стравоходом, істмус і передню частину стравохідних залоз. Нематода білого кольору. 

Самець. Довжина — 1198 мкм. Довжина стилета — 27,5 мкм. Форма тіла червоподібна, але під дією високої температури набуває C- або S-подібної форми.

  Шкідник уражує картоплю, томати, пасльонові. Хворі рослини утворюють малочисельні слабкі стебла, які починають передчасно жовтіти. Хлороз починається з нижніх листків, потім розповсюджується на верхні і поступово охоплює увесь кущ. Уражені рослини мають всього 1-3 стебла, число бульб різко зменшується, вони дрібні або зовсім не утворюються. 

◤

Бурякова листкова попелиця

Безкрила партеногенетична самка завдовжки 1,8 - 2,5 мм має овальне тіло, чорна з зеленуватокоричневим відтінком, вкрита слабким восковим нальотом; сокові трубочки вдвічі довші за хвостик; вусики й ноги блідожовті; трубочки, хвостик і лапки чорнобурі; хоботок досягає тазиків середніх ніг. Крилата самка розміром 1,4 - 2,0 мм; голова і груди чорні, блискучі; черевце чорнозелене, передні стегна білі, вусики чорні. 

Поліфаг. Крім буряків пошкоджує бобові, пасльонові, складноцвіті, гарбузові та інші культурні рослини і бур’яни.Iмаго i личинки висмоктують сiк iз листкiв, якi закручуються донизу i стають свiтлими. На насiнниках пошкоджують генеративнi органи.

◤

Бурякові блішки 

Жук розміром 1,9 – 2,4 мм, темнобронзовий; надкрила у крапчастих борозенках; тіло овальне; основа передньоспинки спереду майже пряма, з невеликою опуклістю біля щитка; передні й середні стегна та вусики темні, задні й середні ноги з глибокою виїмкою біля вершини гомілок. Яйце розміром 0,6 мм, світложовте. 

 До настання осінніх похолодань (вересень — жовтень) жуки живляться на цукрових буряках, лободових і гречкових бур’янах, потім концентруються в місцях зимівлі. Розвивається одна генерація за рік. Найбільшої шкоди цукровим бурякам жуки завдають у сонячну й суху погоду та при недружній появі сходів. Вони вигризають зверху на листі виразки, залишаючи недоторканим нижній епідерміс. 

◤

Щитоноска бурякова

​

Жук розміром 6 – 7 мм, зверху іржавокоричневий, іноді буруватозелений з чорними плямами на надкрилах; краї передньоспинки і надкрила сильно розпластані; знизу чорний. Яйце — 0,4 – 0,5 мм, овальне, світложовте, зверху вкрите слизом, що застигає у вигляді прозорої плівки. 

Шкоди завдають жуки і личинки. Личинки молодших віків виїдають на листі виразки. Жуки й личинки старших віків прогризають наскрізні отвори у листі. 

◤

Бурякова крихітка

Жук розміром 1,2 – 1,8 мм, з плоским витягнутим тілом і майже квадратною передньоспинкою, вкритою світлим тонким пушком; колір від червонобурого до бурочорного; вусики руді або жовті, з 3члениковою булавою. Яйце розміром 0,4 мм, овальне, біле, блискуче.

Жуки бурякової крихітки вигризають у підземних частинах сходів буряків овальні й круглі ямки, від мілких, поверхневих до глибоких. Іноді пошкоджують листки, прогризаючи в них дрібні отвори. Особливо небезпечний цей шкідник у роки з прохолодною й вологою весною. У разі значних пошкоджень рослини гинуть, що призводить до розрідження посівів. Навіть незначні пошкодження підсім’ядольного коліна сприяють розвитку коренеїда. 

◤

Бурякова мінуюча міль

Метелик з розмахом крил 12 – 14 мм; передні крила вузькі, загострені, коричневосірі з жовтим малюнком і чорними плямами; задні крила світлосірі, з бахромою із довгих війок. Яйце розміром 0,4 – 0,5 мм, овальне, біле з перламутровим полиском.

 Особливо небезпечні пошкодження коренеплодів маточних буряків, оскільки вони стають малопридатними для зимового зберігання в кагатах. На висадках гусениці пошкоджують квітконосні пагони, проточуючи в них ходи, що призводить до їх викривлення і засихання. В результаті цього з’являються додаткові паростки, які дають дрібне і неповноцінне насіння,

◤

Бурякові мухи

Імаго розміром 6 – 8 мм, черевце темносіре, з боків червонувате, вкрите темнобурими короткими щетинками; передньоспинка темносіра, вкрита короткими темними щетинками, голова півкругла, з великими червонуватими очима; очей на тім’ї три; ноги темні, вертлуг, стегно й гомілка коричневі. Яйце розміром 0,5 – 0,8 мм, видовженоовальне, молочнобіле, з опуклою скульптурою із ромбоподібних граней.

Пошкоджує буряки, лободу, лободу білу, шпинат, блекоту, дурман.

При живленні личинки молодших віків роблять у тканинах вузькі ходи, старших віків — широкі ходи. Міни кількох личинок зливаються і утворюють великі пухироподібні порожнини. Значно пошкоджене листя жовтіє і засихає. Особливо небезпечні пошкодження буряків у фазах «вилочки» і перших пар справжніх листків. Унаслідок пошкоджень знижуються маса і цукристість коренеплодів. 

◤

◤