КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ГАЛУЗІ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Міністерством освіти і науки України було представлено для громадського обговорення проєкт Концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.
Проєкт акту розроблено відповідно до Оперативного плану Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом МОН від 10 січня 2023 року № 15 та наказу Міністерства освіти і науки України від 2 грудня 2022 р. № 1090.
МЕТА І ЗАВДАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ�
Мета історичної освіти – формування засобами історії національної та культурної ідентичності, виховання патріотизму, громадянської відповідальності. Утвердження цінностей людського буття, зокрема цінності свободи / вільної особистості, демократії, суспільної злагоди, заснованої на повазі до різних поглядів, звичаїв і культур, релігій та потреби їх захищати. Формування готовності людини до змін, (пере)осмислення соціального досвіду і творення образів майбутнього.
ЗАВДАННЯ:
ПРІОРИТЕТНІ ПИТАННЯ�
1. Невідповідність між часом, виділеним на опанування навчального матеріалу, та його обсягом, а також – очікуваними результатами навчання.
Аби компенсувати цю невідповідність, пропонується насамперед перейти до єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу «Історія: Україна і світ», а також – усунути дублі обов’язкових результатів навчально-пізнавальної діяльності в держстандартах базової та профільної середньої освіти.
2. Змістове наповнення навчальних текстів.
Найважливіше – у текстах має домінувати україноцентричний підхід. Також пропонуєтся більше уваги зосередити саме на культурних та ціннісних моментах, додавши до текстів оповіді про повсякденні практики – зв’язки (владні, групові, сусідські, родинні) підтримки, форми ворожості й примирення, міжстанові контакти тощо.
Також наголошується на важливості говорити про ідентичності українців у різні періоди історії. Водночас у такій розповіді має бути місце для всіх народів, які проживали на території нинішньої України. Не менш важливо висвітлити включеність української історії в європейську і світову.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРА КУРСУ ІСТОРІЇ�
1. Концентричний підхід до вивчення історії.
Навчання історії пропонується проводити у три етапи: на першому (пропедевтичному) переважатиме країнознавчий підхід вивчення елементів географії, історії, фольклору своєї країни / рідного краю. На другому – важливо зосередитися на формуванні відносно цілісного образу минулого, де національна історія представлена в контексті світової. А на третьому етапі раніше вже опановиний зміст пропонується у проблемному викладі.
У проєкті пропонується трансформувати освітній процес згідно з такими концентрами:
адаптаційно-ігровий (інформаційно-ознайомлювальний) для учнів 1–2 класів, який пропонує найзагальніші відомості про людину, сім’ю, родину, громаду, рідний край, Україну як державу;
початковий (інформаційно-фрагментарний) для учнів 3–4 класів, який у белетризованому вигляді пропонує найяскравіші сюжети вітчизняної історії, про Україну в Європі і у світі;
пропедевтичний (фрагментарно-сюжетний) для учнів 5–6 класів, який готує дітей до вивчення систематичного курсу історії та представляє окремі значущі сюжети історії України і світу від найдавніших часів до сьогодення;
базовий (інформаційно-подієвий) для учнів 7–9 класів, який систематично представляє основні події історії України і світу від найдавніших часів до сьогодення відповідно до історично-культурних періодів;
профільний (проблемно-тематичний) – для учнів 10–11 і 12 класів, який представляє історію України і світу через основні явища і процеси від найдавніших часів до сьогодення.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРА КУРСУ ІСТОРІЇ�
2. Загальноосвітній і профільні історичні курси.
Автори проєкту наполягають на запровадженні єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу історії, який планується назвати «Історія: Україна і світ». У його межах важливо показати, як події світової історії вплинули на Україну, та як Україна представлена у світі, яким є її внесок в загальний культурний / цивілізаційний поступ людства.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРА КУРСУ ІСТОРІЇ
3. Головні змістові лінії.
Найбільш актуальними на поточному етапі визначено наступні змістові лінії:
«Територіальні та демографічні зміни»,
«Історія українського націєтворення і державотворення»,
«Європейські / світові контексти (зв’язки) української історії»,
«Ідентичність на різних етапах історичного розвитку»,
«Соціальні катастрофи (війни, епідемії, голоди, геноциди, техногенні аварії)»,
«Національний рух опору»,
«Протистояння насильству та агресії (зокрема, у контексті російсько-українських відносин)»,
«Історія іноетнічних спільнот / інших народів на території сучасної України»,
«Історія повсякдення та мікроісторія»,
«Історія України й українства у світі, роль і культурні надбання української діаспори».
ЗМІСТОВЕ НАПОВНЕННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ЦИКЛАМИ�
ЗМІСТОВЕ НАПОВНЕННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ЦИКЛАМИ�
2. Базова середня освіта.
1) Пропедевтичний (фрагментарно-сюжетний) курс історії (5–6 роки навчання) пропонують зробити насамперед розвивальним і виховним, проте водночас він має розкрити історію як науку, допомогти сформувати уявлення про знакові події української та світової історії.
2) Базовий (інформаційно-подієвий) курс історії (7–9 років навчання) зосередиться на розгляді значущих історичних подій і вибраних явищ від найдавніших часів до сьогодення. У хронологічному вимірі навчальний матеріал може бути розподілений наступним чином: у 7 класі – первісність, античність і середньовіччя (по ХV ст.), у 8 класі – ранній новий час (XVI–XVIII ст.), у 9 класі – пізній новий час, новітня доба та сучасність (ХІХ – перша чверть ХХІ ст.).
ВИБІР ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ�
Автори проєкту наголошують на важливості ретельно добирати навчальний матеріал, який зокрема має показати включеність України у світовий / європейський історичний процес та водночас відображатиме її національну самобутність та особливості розвитку.
Зменшення обсягів фактографічного матеріалу, чітке виокремлення в історії України і світу головних тем, ширше використання цифрових технологій у навчальному процесі.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!