КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ГАЛУЗІ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Міністерством освіти і науки України було представлено для громадського обговорення проєкт Концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.

Проєкт акту розроблено відповідно до Оперативного плану Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом МОН від 10 січня 2023 року № 15 та наказу Міністерства освіти і науки України від 2 грудня 2022 р. № 1090.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ�

Мета історичної освіти – формування засобами історії національної та культурної ідентичності, виховання патріотизму, громадянської відповідальності. Утвердження цінностей людського буття, зокрема цінності свободи / вільної особистості, демократії, суспільної злагоди, заснованої на повазі до різних поглядів, звичаїв і культур, релігій та потреби їх захищати. Формування готовності людини до змін, (пере)осмислення соціального досвіду і творення образів майбутнього.

ЗАВДАННЯ:

• формувати вміння мислити критично, системно, логічно та творчо. Знаходити спільну мову з іншими людьми;
• навчити дітей бачити минуле під різним кутом зору, розрізняти історичну подію та її інтерпретацію;
• ознайомити учнів із основними політичними, економічними, соціальними та культурними тенденціями розвитку України і світу в минулому і сучасності;
• продемонструвати зв’язок основних періодів історії України із відповідними періодами європейської історії;
• показати основні сюжети з історії України і світу крізь призму історичних ситуацій – викликів і суспільних відповідей на них;
• показати, як минуле можна використати для аналізу та пояснення сучасних подій;
• продемонструвати можливості для самореалізації людини зараз і в майбутньому.

​

ПРІОРИТЕТНІ ПИТАННЯ�

1. Невідповідність між часом, виділеним на опанування навчального матеріалу, та його обсягом, а також – очікуваними результатами навчання.

​

Аби компенсувати цю невідповідність, пропонується насамперед перейти до єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу «Історія: Україна і світ», а також – усунути дублі обов’язкових результатів навчально-пізнавальної діяльності в держстандартах базової та профільної середньої освіти.

2. Змістове наповнення навчальних текстів.

​

Найважливіше – у текстах має домінувати україноцентричний підхід. Також пропонуєтся більше уваги зосередити саме на культурних та ціннісних моментах, додавши до текстів оповіді про повсякденні практики – зв’язки (владні, групові, сусідські, родинні) підтримки, форми ворожості й примирення, міжстанові контакти тощо.

​

Також наголошується на важливості говорити про ідентичності українців у різні періоди історії. Водночас у такій розповіді має бути місце для всіх народів, які проживали на території нинішньої України. Не менш важливо висвітлити включеність української історії в європейську і світову.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРА КУРСУ ІСТОРІЇ�

1. Концентричний підхід до вивчення історії.

​

Навчання історії пропонується проводити у три етапи: на першому (пропедевтичному) переважатиме країнознавчий підхід вивчення елементів географії, історії, фольклору своєї країни / рідного краю. На другому – важливо зосередитися на формуванні відносно цілісного образу минулого, де національна історія представлена в контексті світової. А на третьому етапі раніше вже опановиний зміст пропонується у проблемному викладі.

​

У проєкті пропонується трансформувати освітній процес згідно з такими концентрами:

​

адаптаційно-ігровий (інформаційно-ознайомлювальний) для учнів 1–2 класів, який пропонує найзагальніші відомості про людину, сім’ю, родину, громаду, рідний край, Україну як державу;

початковий (інформаційно-фрагментарний) для учнів 3–4 класів, який у белетризованому вигляді пропонує найяскравіші сюжети вітчизняної історії, про Україну в Європі і у світі;

пропедевтичний (фрагментарно-сюжетний) для учнів 5–6 класів, який готує дітей до вивчення систематичного курсу історії та представляє окремі значущі сюжети історії України і світу від найдавніших часів до сьогодення;

базовий (інформаційно-подієвий) для учнів 7–9 класів, який систематично представляє основні події історії України і світу від найдавніших часів до сьогодення відповідно до історично-культурних періодів;

профільний (проблемно-тематичний) – для учнів 10–11 і 12 класів, який представляє історію України і світу через основні явища і процеси від найдавніших часів до сьогодення.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРА КУРСУ ІСТОРІЇ�

• Також пропонується запровадити низку додаткових історичних курсів, як-от історична географія, локальна / регіональна історія, інтелектуальна історія, історія культури, історія етнічних та/або релігійних громад тощо.

​

​

2. Загальноосвітній і профільні історичні курси.

Автори проєкту наполягають на запровадженні єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу історії, який планується назвати «Історія: Україна і світ». У його межах важливо показати, як події світової історії вплинули на Україну, та як Україна представлена у світі, яким є її внесок в загальний культурний / цивілізаційний поступ людства.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРА КУРСУ ІСТОРІЇ

3. Головні змістові лінії.

​

Найбільш актуальними на поточному етапі визначено наступні змістові лінії:

​

«Територіальні та демографічні зміни»,

«Історія українського націєтворення і державотворення»,

«Європейські / світові контексти (зв’язки) української історії»,

«Ідентичність на різних етапах історичного розвитку»,

«Соціальні катастрофи (війни, епідемії, голоди, геноциди, техногенні аварії)»,

«Національний рух опору»,

«Протистояння насильству та агресії (зокрема, у контексті російсько-українських відносин)»,

«Історія іноетнічних спільнот / інших народів на території сучасної України»,

«Історія повсякдення та мікроісторія»,

«Історія України й українства у світі, роль і культурні надбання української діаспори».

ЗМІСТОВЕ НАПОВНЕННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ЦИКЛАМИ�

• 1. Початкова освіта.
• Адаптаційно-ігровий (інформаційно-ознайомлювальний) курс історії (1–2 роки навчання) покликаний ознайомити дітей із основними поняттями громадянознавства в історичному контексті. Навчальний матеріал пропонується організувати через базові знання в послідовності: «Я – людина», «Я в сім’ї та в родині», «Я в громаді», «Я в рідному краї», «Моя держава – Україна».
• Початковий (інформаційно-фрагментарний) курс історії (3–4 роки навчання) розкриває перед дітьми найяскравіші сюжети історії України, про Україну в Європі і у світі. Зміст реалізується способами внутрішньопредметної та міжпредметної інтеграції. Навчальний матеріал можна організувати через базові знання в послідовності: «Віхи історії України», «Україна в Європі», «Україна у світі».

​

ЗМІСТОВЕ НАПОВНЕННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ЦИКЛАМИ�

• 3. Профільний (проблемно-тематичний) курс історії в 10 і 11–12 класах покликаний узагальнити і систематизувати знання, розуміння і вміння з історії та громадянознавства, набутих раніше. На профільному рівні пропонується два варіанти навчання:
• єдиний загальноосвітній україноцентричний курс історії, обов’язковий для всіх учнів 10 і 11–12 класів; 
• низка профільних історичних спеціальних курсів для поглибленого і проблемно-тематичного вивчення окремих історичних питань.

​

2. Базова середня освіта.

1) Пропедевтичний (фрагментарно-сюжетний) курс історії (5–6 роки навчання) пропонують зробити насамперед розвивальним і виховним, проте водночас він має розкрити історію як науку, допомогти сформувати уявлення про знакові події української та світової історії.

2) Базовий (інформаційно-подієвий) курс історії (7–9 років навчання) зосередиться на розгляді значущих історичних подій і вибраних явищ від найдавніших часів до сьогодення. У хронологічному вимірі навчальний матеріал може бути розподілений наступним чином: у 7 класі – первісність, античність і середньовіччя (по ХV ст.), у 8 класі – ранній новий час (XVI–XVIII ст.), у 9 класі – пізній новий час, новітня доба та сучасність (ХІХ – перша чверть ХХІ ст.).

​

ВИБІР ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ�

Автори проєкту наголошують на важливості ретельно добирати навчальний матеріал, який зокрема має показати включеність України у світовий / європейський історичний процес та водночас відображатиме її національну самобутність та особливості розвитку.

• Окремо наголошується на важливості внутрішньопредметної інтеграції. Тобто включення різноманітних історичних фактів, завдань, вправ тощо в інші навчальні предмети. А єдиний україноцентричний курс з історії має інтегрувати в себе також етичні, правові, філософські та громадянські знання.
• Не менш важливою є і зовнішня інтеграція, яку пропонується забезпечити через встановлення міжпредметних зв’язків із українською мовою й літературою, зарубіжною літературою, географією, мистецтвознавчими курсами, а також громадянською освітою.

​

Зменшення обсягів фактографічного матеріалу, чітке виокремлення в історії України і світу головних тем, ширше використання цифрових технологій у навчальному процесі.

​

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!