1 of 10

Державний архів Львівської області

«210 років від дня народження Тараса Шевченка»

2 of 10

Думи мої, думи мої,

� Лихо мені з вами!

�Нащо стали на папері

� Сумними рядами?..�

Чом вас вітер не розвіяв

� В степу, як пилину?�

Чом вас лихо не приспало,�

Як свою дитину?..

Кобзар 1947 р. Бібліотечний фонд №298

3 of 10

..Світає,

Край неба палає;�Соловейко в темнім гаї�Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,�Степи, лани мріють,�Меж ярами над ставами�Верби зеленіють.

…І все то те, вся країна,�Повита красою,�Зеленіє, вмивається,�Дрібною росою,�Споконвіку вмивається,�Сонце зустрічає...�І нема тому почину,�І краю немає!

«Світає, край неба палає…» Бібліотечний фонд Р-10722

4 of 10

«Садок вишневий коло хати,�Хрущі над вишнями гудуть,�Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,�А матері вечерять ждуть…»

«Садок вишневий коло хати» Біліотечний фонд Р-10722

5 of 10

«Селянське подвір'я» Т. Шевченко Біліотечний фонд Р-10720 , «Якби ви знали паничі»

Якби ви знали, паничі,

Де люде плачуть живучи,

То ви б елегій не творили

Та марне Бога б не хвалили,

На наші сльози сміючись…

6 of 10

«Сон» Бібліотечний фонд Р-10722

На панщині пшеницю жала,

Втомилася; не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина годувать.

Воно сповитеє кричало

У холодочку за снопом.

Розповила, нагодувала,

Попестила; і ніби сном,

Над сином сидя, задрімала…

7 of 10

Перебендя старий, сліпий —

Хто його не знає?

Він усюди вештається

Та на кобзі грає.

А хто грає, того знають

І дякують люде:

Він їм тугу розганяє,

Хоть сам світом нудить.

Попідтинню сіромаха

І днює й ночує;

Нема йому в світі хати;

Недоля жартує

Над старою головою,

А йому байдуже...

Сяде собі, заспіває:

«Ой не шуми, луже!»

Заспіває та й згадає,

Що він сиротина,

Пожуриться, посумує,

Сидячи під тином…

«Сліпий» Бібліотечний фонд Р-10720, «Перебендя»

8 of 10

Автопортрет Біліотечний фонд Р-10718, «Мені однаково, чи буду…»

Мені однаково, чи буду�Я жить в Україні, чи ні.�Чи хто згадає, чи забуде�Мене в снігу на чужині�Однаковісінько мені…

Та не однаково мені,�Як Україну злії люди�Присплять, лукаві, і в огні�Її, окраденую, збудять...�Ох, не однаково мені.

9 of 10

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі — чужі люде,

Роблять лихо з вами.

Москаль любить жартуючи,

Жартуючи кине;

Піде в свою Московщину,

А дівчина гине...

«Катерина» Бібліотечний фонд Р-10720

10 of 10

…Борітеся — поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!