ІМЕННИКИ ЗАГАЛЬНІ Й ВЛАСНІ, КОНКРЕТНІ ТА АБСТРАКТНІ (ПОВТОРЕННЯ Й ПОГЛИБЛЕННЯ).
МЕТА:
– навчальна: узагальнити і поглибити знання учнів про іменники загальні та власні, конкретні та абстрактні, про велику букву і лапки у власних назвах, а також про збірні іменники;
– розвиваюча: розвивати вміння виділяти головне в роботі на уроці, а також навички зв’язного мовлення, мислення, творчі здібності; стимулювати бажання досліджувати й аналізувати мовні явища; коригувати пам'ять, увагу;
– виховна: плекати любов до української мови, виховувати інтерес до навчання, відповідальне ставлення до грамотного письма.
ГРА “ТАК” АБО “НІ”
1. Частини мови поділяються на дві групи: самостійні, службові.
2. Іменник - це самостійна частина мови, яка означає предмет.
3. Іменник відповідає на питання що робити? що зробити?
4. Іменник виконує синтаксичну функцію як головних членів речення, так і другорядних.
5. Іменник має такі морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.
6. Мова, родина, дім — це іменники.
7. Сьогодні у вас гарний настрій.
8. Ви готові працювати.
РОЗКАЖИ ПРО ІМЕННИК
НАЗВИ ІСТОТ ТА НЕІСТОТ
Істоти | Неістоти |
Хто ? | Що? |
Розподільно-словниковий диктант
Назви істот | Назви неістот. |
ЗАГАЛЬНІ ТА ВЛАСНІ НАЗВИ
Загальні іменники – іменники, які об’єднують поняття в єдиний розряд і дають їм спільну назву (ріка, село, місто).
Власні іменники – це іменники, які виділяють предмет чи явище із однорідних і дають йому власну назву (ріка Дніпро, село Іванівка, місто Маріуполь).
СЛОВНИКОВИЙ ДИКТАНТ
ВАЖЛИВО РОЗРІЗНЯТИ!�
РОЗПОДІЛЬНИЙ ДИКТАНТ
РЕФЛЕКСІЯ