Африканська скульптура, маски. Відмінності культур Північної і Тропічної Африки. Унікальність мистецтва стародавньої цивілізації Єгипту.
Африка – другий за площею і населенням материк у світі,
після Євразії.
Африка — найтепліший з усіх материків.
Африка – це місце, де люди живуть, дотримуючись правил побуту, традицій і культури, які склались ще декілька століть тому, дійшли до сьогодення практично в незміненому вигляді. Головною рисою африканської культури та й мислення в цілому є орієнтація на минуле. Але це минуле не застигле, а постійно присутнє в сучасності.
Культура Африки
Тропічна Африка
Північна Африка
- Безмежні простори впродовж тисячоліть перебували в невідомості
- Етнічна культура розвивалася ізольовано й залишалася архаїчною
- На традиційне мистецтво впливали такі релігійні вірування: анімізм,фетишизм,тотемізм,культ вождів та їхніх предків
й живопису, зокрема портрет, не розвивалися
Релігійна основа африканського мистецтва
В основі всіх уявлень та вірувань лежить особливе ставлення до землі. Релігія племені – це зв’язок між предками, живими і дітьми, які ще мають народитися. Тому найпишніші ритуали супроводжують смерть і виникнення нового життя. Міфи про походження світу показують, що народження – це смерть, а смерть – це повернення до життя
Тотемізм: вірування в
містичний зв’язок з
твариною або рослиною
Фетишизм: своєрідна форма поклоніння
культовим предметам
Анімізм: вірування в
переселення духів
предків
Африканські традиційні релігії, сповідувані приблизно 15% африканців, включають в себе різноманітні дійства, що відносяться до фетишизму, анімізму, тотемізму, культу предків і культу вождів. Деякі релігійні уявлення є загальними для багатьох африканських етнічних груп, але зазвичай вони унікальні для кожного етносу.
«Посередники» для взаємодії з духами�Статуетки, ритуальні маски, костюми
Вони є частиною магічного обряду. Виготовляють їх спеціальні майстри, які, зазвичай, отримали свої знання і вміння у спадок.
Скульптури є втіленням душі померлої людини або тотемної тварини. Найчастіше являють собою невеликі фігурки людини, іноді в масках (зазвичай, це зображення вождів племен, шаманів, магів, цілителів, що володіють сильною енергією). Також фігуру людини зображували в поєднанні з тілом тварини.
Етнічна архітектура Африки
Завдяки ізольованому місцю розташування (життя в глибоких джунглях, пустелі Сахара тощо), знаходячись далеко від європейської цивілізації, завдяки місцевим традиціям, природним умовам народи Африки зберегли свою тисячолітню архітектуру.
У будівництві африканці різних регіонів використовували такі матеріали:
Круглі будинки
Матеріали для стін: гній, пісок, земля, глина, трава.
Часто можна зустріти будівлі, які мають не просто дах, а цілісний комплекс із даху і стін.
Будинки бушменів
Деякі жителі Африки, наприклад, бушмени, звикли вести кочовий спосіб життя. Тому житло будують із сухої високої трави, хмизу. Тут можна зустріти переносні будинки, які «розкладаються».
Будинки у печерах
Є і такі народи, які не займаються будівництвом взагалі, а просто ховаються всередині заглиблень скель. Меблі, ложе і полиці
роблять просто — викопавши заглиблення в стіні.
Будинки селища Тьєбель
Селище розташоване у країні Буркіна-Фасо, фактично закрите для сторонніх. У селище є резиденція «королівського двору» — це кілька невеликих глинобитних споруд, повністю вкритих складними геометричними візерунками з фарб природного походження. Збудовано з бруду.
Будинки народності ндебеле
Основні кольори, що використовувались для прикраси африканського помешкання:
Мистецтво Стародавнього Єгипту
ВІДЕО
Розташований на північному сході Африки і Синайському півострові (Азія). Йому належать також кілька невеликих островів в Суецькому затоці та Червоному морі. Омивається двома морями: на півночі - Середземним, на сході - Червоним. Межує з Лівією на заході, Суданом на півдні та Ізраїлем на північному сході. Столиця - Каїр.
Річка і сонце – ось головні дійові особи в єдиному просторі мистецтва Стародавнього Єгипту.
Річка ділить Єгипет навпіл на східний і західний. Сонце сходить на сході та сідає на заході. Схід – де народжується сонце – країна живих, захід – де воно сідає – країна мертвих.
Вищим культом був культ сонячного божества. Єгипет називали Краєм Сонця, фараонів - синами Сонця. Сонячна символіка різноманітна: сонце зображували у вигляді крилатої кулі, у вигляді кулі з безліччю скерований рук - променів; зображували його соколом, биком. Круг - подоба сонячного диска - постійно зустрічається в єгипетських орнаментах. Обеліск - архітектурна форма, вперше створена в Єгипті, - символізувала сонячне проміння. Головний бог стародавніх єгиптян – бог сонця Ра. Його зображували як людину з головою сокола.
Другим богом, якому поклонялися єгиптяни, був Озіріс – бог мертвих, втілення призахідного сонця, чиє царство перебувало на захід від Нілу.
Смерть розумілася як перехід до іншого життя, і тому розглядалася як благо.
Етапи історії Стародавнього Єгипту
Додинастичний період (IV ст. до н.е.)
Давнє Царство (3200-2400 рр. до н.е.)
Середнє Царство (2400-1900 рр. до н.е.)
Нове Царство (1600-1200 рр. до н.е.)
Пізнє Царство (1100-332 рр. до н.е.)
Роль мистецтва була абсолютно іншою, ніж у наш час. На відміну від скороминущого земного життя, мистецтво було носієм вічного життя, головним засобом забезпечити безсмертя. Тому праця художників вважалася священною дією, вони займали високе положення в соціумі.
Архітектура Стародавнього Єгипту представлена двома видами: поховальними спорудами та храмами.
Вони створювали ансамбль основних обрядів стародавніх єгиптян – поховання та поклоніння богам.
Перші поховальні споруди – мастаби – гробниці, вкопані в кам’янистий ґрунт, над яким зводилося невелике приміщення з цегли. Це приміщення могло складатися з декількох кімнат, де влаштовувалися комори, де ставилося все, що вважалося необхідним померлому: запаси їжі, предмети побуту. Тут же було і особливе приміщення для статуї та жертвоприношень. Тіло померлого перебувало в погребальному склепі.
Виникли цілі кладовища мастаб – міста мертвих.
Період Стародавнього Царства
Період Стародавнього Царства – час розквіту єгипетського мистецтва. Три знамениті піраміди – Хеопса, Хефрена і Міккеріна – символізують єгипетську міць і остаточне затвердження царя в якості божества.
Період Нового Царства
Розквіт храмового будівництва відноситься до Нового Царства. Фараонів стали ховати в Долині Царів, в гробницях висічених в скелі.
Храм цариці Хатшепсут (кінець 16 ст. до н.е.)
Найзнаменитіший храм Нового Царства – Храм в Карнаці.
Сюжети барельєфів незмінно служили сполучною ланкою між богами і людьми, перш за все фараонами. Сцени боротьби, жертвопринесення і потойбічного життя чергувалися зі сценами життя, діяльності, радості і смерті.
Вважалося, що після смерті наступало загробне життя, в усьому схоже на земне. Щоб небіжчик міг щасливо жити за труною, його треба було забезпечити всім, що він мав на землі. Усім - аж до його власного тіла, що уникнуло тління. Звідси й звичай бальзамування.
Вірили, що, крім душі і тіла, є ще життєва сила, яка називається "Ка". Потрібно, щоб Ка завжди міг знайти свою земну оболонку і вселитися в неї. Тому, крім самої мумії, до гробниці поміщали портретну статую померлого, іноді не одну, причому портрет повинен був бути дуже схожим - інакше як же Ка пізнає свою зовнішність. З цієї традиції виросло знамените портретне мистецтво Єгипту.
Вигляд гробниці
Єгипетські портрети своєрідні: вони з дивовижною силою передають індивідуальні риси, але вираз обличчя залишається абстрактним, психологічно не розшифрованим. Минущі переживання не цікавили: адже зображувалася людина, що йде у вічність.
І всіх цих рельєфів, статуй і розписів ніхто не бачив.
Мистецтву в Єгипті відводилась надзвичайно важлива роль: воно повинно було дарувати безсмертя, бути прямим продовженням життя. Тому здавалося неважливим, чи бачить хто-небудь художній твір.
Особливості єгипетської скульптури.
Високого рівня розвитку в Давньому Єгипті досягла скульптура. Один із найвідоміших творів – зображення Нефертіті – дружини Ехнатона. Скульптура виконана із золотистого піщаника і майстерно розфарбована. Нефертіті стала символом жіночої краси.
35
08.03.2019
Склалися певні типи статуй: статуя що стоїть - фігура напружено випрямлена, голова високо піднята, ліва нога робить крок вперед, руки опущені і притиснуті до тіла. Статуя що сидить - руки симетрично покладені на коліна або одна рука зігнута з лікті, торс також випрямлені, погляд спрямований вдалину.
Єгиптяни широко використовували живописні зображення для прикрашення храмів, палаців, сувоїв папірусу.
В розписах стін з'являються поряд з релігійними сюжетами, сцени повсякденного життя – полювання, розваги. Вони допомагають взнати побут єгиптян.
37
08.03.2019
На початку XX ст. в Європі виникає інтерес до мистецтва народів Африки, яке привернуло увагу незвичністю, виразністю, гротеском. Митці авангарду часто зверталися до африканських образів.
Відлуння традицій Африки можна знайти у творчості багатьох митців.
Анрі Матісс французький художник, скульптор, графік, майстер декоративного мистецтва
Зора на терасі
Арабська кофейня
Пабло Пікассо – іспанський художник, скульптор, графік, театральний художник, кераміст і дизайнер. Основоположник кубізму.
Три жінки
Фермерша