ЩО ТАКЕ «ДЖИНСА» І ЧИ Є ЦЕ ЯВИЩЕ НАСПРАВДІ ШКІДЛИВИМ? ЯКІ ПРИЧИНИ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ ТА ІСНУВАННЯ?
Джинса́ — сленгове слово, яке використовується переважно у медійній спільноті. Синонім терміну «прихована реклама». Означає зумисну приховану рекламу або антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики й телевізійних програм тощо.
Різновиди джинси
Джинса
Комерційна (рекламують товари)
Політична (рекламують політичних діячів)
Відповідно виникає джинса, щоб догодити одній зі сторін – комерційній або політичній.
Як правило, у джинсових текстах наводиться позиція лише замовника, натомість альтернативні думки або погляди інших дотичних до теми матеріалу сторін — ігноруються. Часто журналіст дає власні оцінки у матеріалі, «навішує ярлики», при цьому наводячи сумнівні аргументи, посилаючись на недостовірні джерела, вириваючи факти з контексту і приховуючи від читачів повну картину дійсності.
Джинса, зазвичай, готується самими журналістами і розміщується з відома керівника редакції, утім можливе і несанкціоноване розміщення. Вважається грубим порушенням журналістських стандартів, зокрема, основних принципів журналістської діяльності — принципу збалансованості і неупередженості подачі інформації.
Джинса завжди відрізняється від справжнього журналістського матеріалу тим, що в джинсовому матеріалі грубо порушуються ключові стандарти журналістики:
Щоб зрозуміти, чи є джинса шкідливим явищем, знайдемо її плюси та мінуси.
Джинса – шкідливе явище
З таких позицій будь-яка джинса є злом. Але очевидно, існує різниця між скажімо короткою заміткою про успіхи страхової компанії, що має ознаки прихованої реклами і величезним замовним матеріалом, який з допомогою напівправди виправдовує сумнівні рішення Уряду. Різна аудиторія, різні масштаби маніпуляції суспільною думкою, різні наслідки.
Але все-таки, джинса є насправді шкідливим явищем.
«Джинса» фактично є різновидом такого явища як прихована реклама. Частиною 10 статті 1 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. прихована реклама визначається як «інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій».
Поширення прихованої реклами українським законодавством забороняється. В Законі «Про рекламу» це питання регулюється статтею 9, що має назву «Ідентифікація реклами».