Вид. Видоутворення
Основна структурна одиниця систематики живих організмів є ВИД.
Поняття ввів наприкінці XVI ст. Джон Рей.
Вид – це сукупність особин, що:
Зубр європейський
Сосна звичайна
Цілісність та відокремленість виду
Цілісність: забезпечується внутрішньовидовими зв'язками (між статями, батьками та потомством, у стадах чи колоніях).
Відокремленість: зумовлена репродуктивною ізоляцією та специфічним набором хромосом.
Механізми ізоляції:
Лелека білий
Основні критерії виду
Критерії — ознаки, за якими види відрізняються один від одного.
будови (наприклад, форма листя у різних видів жовтецю).
3. Генетичний: Певний набір хромосом (кількість, форма, склад). Визначає репродуктивну ізоляцію.
Жовтець їдкий
Жовтець повзучий
2. Фізіологічний: Подібність процесів життєдіяльності та здатність до розмноження.
Хромосомні набори різних видів рослин і тварин:�1 — скерди (Crepis capillaris), 2 — коника (Tettygonia cantans), 3 — плодової мушки (Drosophila melanogaster), 4 — метелика (Dasychira pudibunda), 5 — курки (Gallus domesticus)
3. Біохімічний: Подібність хімічного складу
(білків, нуклеїнових кислот) та обміну речовин.
Приклад: Білий та бурий ведмеді мають різні середовища існування.
5. Географічний: Певна територія (ареал) проживання
виду.
6. Історичний: Спільне походження та історія розвитку
групи близьких видів.
Основні критерії виду
Ареал проживання малинівки звичайної
Еволюція коней
Відносність критеріїв. Види-двійники
Жоден критерій не є абсолютним!
Проблеми морфологічного критерію:
- Види-двійники: морфологічно майже ідентичні, але не схрещуються (наприклад, малярійні комарі, пацюки, вусані).
Види-двійники вусанів
- Різноманітність у межах виду: різне забарвлення гадюки чи березового п'ядака; вплив умов життя на форму крони сосни.
Різне забарвлення крил березового п'ядака
Сосни у лісі
Сосна на відкритому просторі
Чому інші критерії теж відносні?
Фізіологічний: різні види можуть мати однакові процеси. Бувають міжвидові гібриди (тритикале — гібрид пшениці та жита, мул — гібрид коня й осла).
Генетичний: мутації можуть змінювати число хромосом у межах виду, а різні види можуть мати однакову кількість хромосом (як у родині бобових).
Біохімічний: хлорофіл однаковий у всіх рослин; біологічно активні речовини часто виконують однакові функції у різних видів.
Екологічний: один вид може жити в різних умовах (сосна на болоті vs сосна на пісках). Різні види можуть займати однакову нішу (степові рослини).
Географічний:
Перекриття ареалів: багато видів живуть на одній території.
Види-космополіти: бактерії, лишайники, миші та мухи живуть повсюдно (поруч із людиною).
Розірваний ареал: наприклад, Чорний лелека має ізольовані популяції від Європи до Африки.
Висновок: тільки поєднання морфологічних, генетичних, фізіологічних, екологічних та географічних даних дозволяє точно ідентифікувати біологічний вид.
Видоутворення — це еволюційний процес, що веде до перетворення генетично відкритих внутрішньовидових систем у генетично закриті видові системи.
Процес починається на рівні популяцій.
Необхідною умовою для видоутворення є ізоляція.
Ознака | Географічне видоутворення | Екологічне видоутворення |
З якими територіями пов’язане? | | |
Які форми ізоляції діють? | | |
Якими шляхами здійснюється? | | |
Приклади | | |
https://www.youtube.com/watch?v=nHc6V58geGc
Переглянути відео до 07:05
Ознака | Географічне видоутворення | Екологічне видоутворення |
З якими територіями пов’язане? | Формування нових груп у результаті зміни ареалу (його розширення або розриву). | Формування нових груп у межах існуючого ареалу. |
Які форми ізоляції діють? | Географічна ізоляція (просторове розділення популяцій бар'єрами). | Екологічна ізоляція (виникнення перешкод у межах однієї території). |
Якими шляхами здійснюється? | Шляхом розриву суцільного ареалу на частини або розширення ареалу з подальшим відбором у нових умовах. | Відбувається в результаті дії нових сезонних умов, схрещування споріднених видів або через поліплоїдні мутації. |
Приклади | Різноманітні види в’юрків на островах Галапагоського архіпелагу; утворення видів ведмідь бурий та ведмідь білий. | Види дзвінець великий весняний і літній; м’ята перцева (гібрид); виникнення різних видів пшениці (диплоїдні та поліплоїдні форми); лишайники. |
Видоутворення
1. Хто з біологів вперше ввів поняття «вид» як категорію систематики наприкінці XVI ст.?
А) Карл Лінней
Б) Джон Рей
В) Чарльз Дарвін
2. Який критерій виду характеризує кількість, форму та розміри хромосом?
А) Фізіологічний
Б) Морфологічний
В) Генетичний
3. Як називаються види, які майже не відрізняються за зовнішньою будовою, але не схрещуються між собою?
А) Популяції
Б) Види-двійники
В) Підвиди
4. Чому морфологічний критерій не є абсолютним?
А) Бо особини одного виду можуть значно відрізнятися за будовою через мутації або умови життя
Б) Бо всі особини виду завжди ідентичні
В) Бо він базується лише на хімічному складі білків
(✓)
(✓)
(✓)
(✓)
5. На якому рівні починається процес видоутворення?
А) На рівні окремої особини
Б) На рівні популяцій
В) На рівні всього біогеоценозу
6. Яка форма видоутворення пов'язана з розширенням ареалу або виникненням географічних бар'єрів (гір, річок)?
А) Екологічне
Б) Географічне
В) Біохімічне
7. Утворення видів дзвінець весняний та дзвінець літній через різні терміни цвітіння на одній території — це приклад:
А) Географічного видоутворення
Б) Екологічного видоутворення
В) Штучного добору
8. Що є обов’язковою умовою для видоутворення?
А) Відсутність змін у середовищі
Б) Ізоляція популяцій
В) Постійний обмін генами між усіма особинами виду
(✓)
(✓)
(✓)
(✓)
Домашнє завдання: читати §45