Національно-визвольна війна

українського народу

Повстання 90-х років ХVІ ст.

• 1591- 1593 рр.-повстання Криштофа Косинського охопило територію Поділля, Київщини, Волині.

• 1594-1596 рр.- повстання Северина Наливайка Брацлавщини, Київщини, Волині, Білорусі.

Причини повстань

• Посилювався кріпосницький та національний гніт: у відповідності з  третім Литовським статутом (1588 р.) селянство було остаточно закріпачено;
• розвиток фільваркового господарства;
• енергійна експансія шляхти на вільні українські землі, колонізовані «уходниками» та запорожцями;
• утворення реєстрового козацтва;
• встановлення «золотої шляхетської демократії» відповідно до «артикулів» польського короля Генріха Валуа (1573 р.);
• зіткнення інтересів шляхетської та козацької верств;
• намагання офіційної влади Речі Посполитої взяти під контроль козацтво.

​

Наслідки перших козацьких повстань

• Ліквідація козацьких привілеїв після придушення повстань.
• Та гостра потреба у козацтві як військовій силі змусила уряд частково повернути втрачені привілеї (1601р.)

Козацькі повстання 1620-х-1630-х рр.

• 1625р. - повстання Марка Жмайла
• 1630 р. - повстання Тараса (Федоровича)

Трясила.

• 1635 р. - Іван Сулима зруйнував Кодацьку фортецю, яка була побудована для того, щоб не пропускати на Січ втікачів.
• 1637-1638 рр. - повстання Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні

​

Причини повстань

• Закріпачення селянства і нереєстрових козаків, збільшення панщини внаслідок поширення фільваркової системи;
• Захоплення польськими феодалами південноукраїнських земель,що були освоєні козаками;
• Утиски православної церкви, особливо після Берестейської церковної унії 1596 р.;
• Козакам не виплачено гроші за участь в Хотинській війні 1621 р.
• Зменшення козацького реєстру після закінчення Хотинської війни1621 р. із 40 тис. до 3 тис.чол.

​

​

1625 р. — повстання під керівництвом Марка Жмайла

• Відчутних втрат поляки зазнали біля Курукового озера.
• Була підписана Куруківська угода, де реєстр встановлювався в 6 тис. чол.
• Куруківська угода посилила протистояння між козаками, які потрапили в реєстр і тими, що залишилися поза ним.

1630 р. — повстання під керівництвом Тараса Федоровича (Трясила)

• Підійшов до Черкас і здобув Корсунь
• 15 травня 1630 р. під Переяславом розгромив «Золоту роту» («Тарасова ніч»).
• Переяславська угода з поляками передбачала реєстр у 8 тис. чол.;��

1635 р. — повстання під керівництвом Івана Сулими

• Козаки зруйнували фортецю Кодак, яка контролювала підходи до Запоріжжя.
• Повстання зазнало поразки, І. Сулиму стратили;��

1637-1638 рр. — повстання Павлюка,Острянина та Гуні

• �1637 р. — повстання під керівництвом Павлюка (Павла Бута), Повстанці зазнали двох поразок — під Кумейками і Боровицею. Павлюка схопили і стратили.
• 1638 р. — повстання під проводом Я. Острянина. Повстанці зайняли Кременчук, Хорол, Говту і облаштували табір під Жовнином. Острянин з частиною повстанців перейшов кордон Московської держави, оселившись у Чугуєві.
• Повстання очолив Д. Гуня, але після двомісячної оборони біля гирла річки Сули (оборона при Старці) зазнав поразки і з невеликою частиною козаків відступив на Дон.

“Ординації Війська Запорозького” 1638 р.

• скасовувала «на вічні часи всі права й привілеї реєстровців»;
• на посаду гетьмана Війська Запорозького заборонялося обирати особу з козацького середовища - сейм призначав королівського комісара реєстру;
• виборність старшини й козацьке судочинство скасовувались;
• реєстр становив 6 тис. козаків, до нього могли увійти ті, хто не брав участь у повстаннях.
• усі виключені з реєстру поверталися до свого попереднього стану;
• міщанам і селянам заборонялося вступати до козаків під загрозою конфіскації майна й навіть видавати дочок заміж за козаків;
• полки реєстровців повинні були по черзі нести службу на Запорозькій Січі, щоб «попереджувати свавілля, не допускати морських походів».

“Золотий спокій”

(1638 – 1648 рр)

Час затишшя на українських територіях;

відсутність повстань

проти польського панування

Національно-визвольна війна

українського народу проти польського гніту.

Причини

• погіршення економічного становища українців в умовах панування фільваркового господарства;
• посилення національно­-релігійних утисків на православних українців;
• невирішеність польсько-українського конфлікту щодо колонізованих козаками земель;
• набуття козацтвом політичного лідерства в українському суспільстві;
• обмеженнями, що накладалися на козацтво «Ординацією» 1638 р.;
• слабка вища державна влада Речі Посполитої не могла захистити українців від сваволі польських магнатів і шляхти;
• в умова політичного безправ`я українці прагнули зберегти себе як народ;

Національно-­визвольна війна українського народу�

• Національно-­визвольна війна українського народу - це війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького за визволення від польсько-шляхетського панування  з лютого 1648 р. до серпня 1657 р.
•  Характер війни - національно­-визвольний, релігійний та соціальний.
• Рушійні сили: козаки, міщани, селяни, православне духівництво, частина дрібної української шляхти.

Богдан (Зиновій) Хмельницький (1595—1657 рр.)

• Богдан (Зиновій) Хмельницький (1595—1657) — гетьман України, творець Української козацької держави. У січні 1648 р. очолив Національно-­визвольну війну. Під час національно­-визвольних змагань проявив себе як досвідчений полководець, талановитий дипломат і видатний державний діяч. Домігся визнання Української козацької держави як суб’єкта міжнародного права. Помер у Чигирині й був похований у Суботові в Іллінській церкві.

​

Іслам Гірей ІІІ

•  (1604–1654) - кримсько-татарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1644–1654) з династії Ґереїв. Посольство гетьмана в березні 1648 р. уклало договір про воєнно­-політичний союз із кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ. Відповідно до нього, на допомогу козакам хан надсилав 6 тис. татарських кіннотників.

Перші перемоги козаків: �5-6 травня 1648 р. – битва під Жовтими Водами

Перші перемоги козакв�16 травня 1648 р. – Корсунська битва;

• Владислав VI

• Ян ІІ Казимир

Перші перемоги козаків�11-13 вересня 1648 р. – Пилявецька битва

Миколай Остророг, Александр Конєцпольський.

Вступ Богдана Хмельницького в Київ

23 грудня 1648 р

Наміри Б. Хмельницького, щодо війни з Річчю Посполитою

• Обґрунтував право українців на створення незалежної держави в етнічних межах проживання народу.
• Сформулював положення про соборність Української держави.
• Розглянув козацьку Україну як спадкоємницю Київської Русі.

5-6 серпня 1649 р. – Зборівська битва

18 серпня 1649 р. – Зборівський договір

• Король визнавав створення держави Війська Запорозького (Гетьманщини) у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.
• На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась в Чигирині. Керівні пости усіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі.
• У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати війська коронні (польські), євреї та єзуїти.
• Реєстр встановлювався у кількості 40 000 осіб. Усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до панів.
• Проголошувалась амністія всім учасникам Хмельниччини, православним і католицьким шляхтичам, які примкнули до козаків і воювали проти урядових сил.
• Православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит мав увійти до сенату Речі Посполитої. Питання про унію передавалось на розгляд сейму.

​

Територія української держави- Війська Запорозького за умовами Зборівського мирного договору

Козацька держава

• Військо Запорозьке- офіційна назва козацької держави
• Гетьманщина- неофіційна назва козацької держави
• Покозачення - масовий самовільний перехід українських міщан та селян у козаки

18-30 червня 1651 р. – Берестецька битва

1651 р. – укладення Білоцерківського договору�

• Україна залишалася під владою шляхетської Польщі.
• Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах;
• територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством;
• реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;
• гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами.

​

Білоцерківський мирний договір

1652 р. – Батозька битва;

Жванецька облога 1653 р.

• Наприкінці серпня 1653 польська армія під командуванням короля Яна II Казимира вирушила в Україну і зосередилась під м.Жванцем поблизу Кам'янця.
• Назустріч польським частинам виступила українська армія, до якої наприкінці вересня приєднались татарські загони на чолі з ханом Іслам-Гіреєм ІІІ.
• Облога тривала понад два місяці.
• Кримський хан уклав з Польщею

сепаратну угоду.

• Б.Хмельницький

був змушений піти на перемир'я.

За умовами Кам’янецької угоди 1653 р

Білоцерківський мирний договір

1651 скасовувався, а відносини між

Україною і Польщею регулювались

на основі Зборівського договору 1649 р.

Молдавські походи 1650 р., 1652 р., 1653 р.

• З метою встановлення дипломатичних відносин з Молдовою через шлюб Розанди – дочки молдавського господаря та Тимішем Хмельницьким. Тиміш загинув під час третього походу.

• Тиміш Хмельницький

40 тис.

• 20 тис.

після якої був укладений воєнний союз України з Московським царством

Пізніше підписано “Березневі статті”

Березневі статті

• Березневі статті 1654 року (інші назви — «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Статті війська Запорізького», «Переяслівські статті») — угода між московським царським урядом і українською козацькою старшиною, комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради.

Умови Березневих статей

Військові кампанії 1654-1656 рр.

•  Улітку 1654 московське військо (25000) і 20 000 козаків під проводом І. Золотаренка повели наступ на Білорусь і зайняли Смоленськ і Вільно («війна двох Русей за Русь третю»).
• Тим часом поляки восени 1654 виступили на Брацлавщину і отчили Умань. Хмельницький і московський полководець В. Шереметєв, на чолі 70 000 україно — московського війська, пішли назустріч ворогові, й 29 січня 1655 р. відбувся тяжкий, але не вирішальний, бій біля Охматова.
• Навесні того ж року україно-московські сили перейшли в наступ на західноукраїнських землях і наприкінці вересня оточили Львів, але у жовтні, коли кримчани, що тоді стали союзниками Речі Посполитої, прийшли полякам на допомогу, відступили на схід.

Визвольний похід українського війська в Галичину

Віленське перемир'я 1656 р.

• місті перемир'я, укладене 24 жовтня 1656 р. у Вільно (тепер Вільнюс, Литва) між Річчю Посполитою і Московською державою.

​

• Хмельницький вступив у ширшу коаліцію з Швецією, Семигородом, Бранденбурґом, з Молдовою і Волощиною, метою якої був поділ Речі Посполитої.

​

• січень-серпень 1657 р. Українсько-трансільванський похід (30 000 угорців і 20 000 українців), на чолі з князем Юрієм II Ракоці й полковником А. Ждановичем закінчилася поразкою.

​

• Ця катастрофа була останній ударом для гетьмана (6 серпня 1657 р.) Українсько-польська війна закінчилася.

Карл Х Густав

Наслідки� Національно – визвольної війни українського народу 1648-1657 рр проти Речі Посполитої (Польщі)

• відродження Української держави, відокремлення Війська Запорізького від Речі Посполитої;

• ліквідація кріпосної залежності селянства;

• об’єднання народу навколо гетьмана і козацької старшини;

• перетворення козацтва на політичну еліту держави, привілейований стан;

• участь України у міжнародних відносинах як окремої держави - Гетьманщини.

Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах