26.Україна в роки Другої світової війни

Тести

5. В уривку з історичного документа «У межах українсько-білоруських земель, які включено до складу генерального округу «Житомир», станом на кінець 1941 - початок 1942 рр. проживало З млн 27 тис. осіб. На початку 1945 р. чисельність мешканців округу, попри збільшення його площі від 59 056 км2 до більше ніж 64 800 км2, зменшилася до 2 млн 916 тис. осіб» схарактеризовано ситуацію в

​

А. рейхскомісаріаті «Україна».

Б. прифронтових областях.

В. дистрикті «Галичина».

Г. окрузі «Трансністрія».

1939. 23.VІІІ - СРСР і Німеччина підписали пакт Молотова – Ріббентропа (договір).

1939. 1. ІХ – початок Другої Світової війни

1.ІХ. 1939 року нацистські війська вторглися в межі Польщі.

17.ІХ. 1939 р. у Галіції і на Волині вели наступ війська Українського фронту під командуванням С. Тимошенко

Тимошенко С.К.

22.ІХ - радянські частини увійшли до Львова

До рук чекістів потрапили багато полонених польських військовослужбовців, серед них були і українці.

22.Х - у Львові були проведені вибори до Народних Зборів

1940. 2. VІІІ – Південну і Північну Бессарабію та Північну Буковину включено до складу УРСР;

До складу Молдавії було передано Придністров'я.

1941. І -. НКВС організував в Львові гучний процес над 59 членами ОУН.

1941.22.VІ – 1945.9.V –ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА (РАДЯНСЬКО - НІМЕЦЬКА) ВІЙНА

1941. 22.VІ – напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз.

Кирпонос М.П.

Генерал – полковник.

Командуючий Південно – Західного фронту.

23-29.VІ – танкова битва під Броди – Рівно – Дубно

- найбільша танкова битва, в якій з обох боків взяли участь близько 2.000 бойових машин.

7.VІІ - 19.ІХ - (72 дні) - бої за Київ

Рундштедт Карл

Генерал – фельдмаршал.

Командуючий групи армій «Південь».

План «Барбаросса» - блискавичної війни проти СРСР

18. VІІІ - радянські війська відступили на правий берег Дніпра в районі Запоріжжя, а через тиждень залишили Дніпропетровськ.

19.ІХ - гітлерівці зайняли Київ.

Більше 665 тис. радянських солдатів і офіцерів потрапили в полон.

На Полтавщині в бою загинув командувач Південно-західним фронтом генерал-полковник М. Кирпонос.

Радянські війська залишили Одесу, зазнали поразку в Криму.

​

Героїчна оборона Севастополя продовжувалася 250 днів.

Німецька армія після розгрому частин Червоної армії під Києвом розгорнула наступ під Москвою.

У грудні 1941 року радянські війська провели успішну наступальну операцію під Москвою.

У грудні 1941 - січні 1942 рр. потерпіла невдачу операція по звільненню Криму.

У січні - травні 1942 року війська Червоної армії провели успішну Барвенківсько - Лозівську операцію.

1942.12 – 29.V - невдала військова операція по звільненню Харкова.

У полон потрапили 240 тис. солдатів і офіцерів Червоної армії.

4.VІІ. - після 250-денної оборони німецькі війська захопили Севастополь.

​

1942.22.VІІ - радянські війська залишили останнє місто України - Свердловськ Ворошиловградській (Луганської) області.

1942.V - радянські війська зазнали поразку на Керченському півострові.

Німецькі війська розпочали наступ в напрямку на Сталінград.

1942. 18.ХІІ – початок звільнення України (село Півнівка Меловського району Ворошиловградської (Луганської) області – перший звільнений населений пункт).

1943. 2.ІІ – капітуляція німецьких військ під Сталінградом.

Війська Воронежського фронту, оволодівши на початку лютого 1943 р. Курськом і Білгородом і 16 лютого вибили гітлерівців з Харкова.

15 березня німці знов захопили Харків, а 18 березня - Білгород.

​

Таким чином, в районі Курська створилася конфігурація фронту у вигляді дуги – Курська дуга.

5 липня 1943 р. почалася Курська битва. В результаті важких, кровопролитних боїв кращі танкові дивізії Німеччини були знищені.

У серпні силами Степового і Воронежського фронтів була проведена Білгородсько-харківська операція. У ніч на 23 серпня почався вирішальний штурм Харкова, а вранці місто було звільнене від окупантів.

1943.ІХ-ХІ – битва за Дніпро

6.ХІ. 1943 – звільнення Києва

1943. 24.ХІІ – 1944. 14.І – 1-й Український фронт провів Житомире - Бердичівську операцію.

1944. 8.І - війська 2-го Українського фронту увірвалися до Кіровограда.

1944.24.І – 17.ІІ - Корсунь - Шевченківська операція.

Конєв І.С. – командуючий 2-м Українським фронтом

Ватутін М.Ф. – командуючий 1-м Українським фронтом

1944. 26.ІІІ - війська 2-го Українського фронту вийшли на кордон СРСР з Румунією по р. Прут.

12. V - Крим повністю очищений від гітлерівців.

23 червня - 29 серпня проведена операція «Багратіон».

​

27. VІІ - вибили німців з Львова, Станіслава, Перемишля.

​

20 – 29. VІІІ - війська 2-го і 3-го Українських фронтів провели Ясско - Кишинівську операцію, в результаті якої були очищені Молдавія і Ізмаїльська область України.

1944. 8.Х – звільнено останній населений пункт УРСР село Лавка Дрогобицькій області.

1944. 14.Х - офіційний день звільнення України.

1944. 28.Х - завершено звільнення Закарпатської України.

1944. V – виселення кримське – татарського населення до Середньої Азії по звинуваченню в співпраці з окупантами.

Заходи радянського керівництва:

1.У ряді районів СРСР введено військове положення.

2. Розгляд практично всіх справ, передавалося у військові трибунали.

3.1941. 30.VІ - створення Державного комітету оборони (ГКО).

3. Проводилася мобілізація засобів і ресурсів в Україні.

4. Проходила перебудова народного господарства на військові рейки.

5. Була створена Рада по евакуації, яку очолив перший секретар ВЦСПС Н. Шверник. В Україні евакуацією керувала комісія на чолі із заступником голови СНК УРСР Д. Жилою.

• 3,8 млн. робочих, селян і службовців виїхали на схід.

• Більше 550 підприємств, майна багатьох колгоспів, радгоспів, МТС, установ були евакуйовані в східні області СРСР, середньоазіатські республіки;

ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ В УКРАЇНІ

Українські землі було поділено на чотири частини.

1. Прифронтова зона;

2. Рейхскомісаріат Україна;

3. Землі передані Румунії (Трансністрія);

4. Дистрикт "Галичина".

На пост рейхскомісара України Гітлер призначив Еріха Коха.

Закарпатська Україна з 1939 р. залишалася частиною Угорщини.

Нацистський «новий порядок»:

1. Окупаційні власті спиралися на каральні органи - гестапо, СС, службу безпеки СД;

2. Створювалася допоміжна адміністрація з представників місцевого населення: бугромістри в містах, голови в районах, старости в селах, допоміжна поліція.

3. На власній території українці і інші жителі республіки перетворилися на людей «третього сорту».

Гітлерівський план «Ост» передбачав перетворення України на колоніальну країну

Впродовж 103 тижнів окупації кожен вівторок і п'ятницю в Бабиному Яру в Києві розстрілювали людей різних національностей, переважно євреїв.

Серед страчених в Бабиному Яру оунівців була Олена Теліга.

Економічне пограбування України.

До Німеччини вивозили устаткування, сировину, метали, продовольство, твори мистецтва, музейні експонати, українські чорноземи.

На роботу в промисловості і сільському господарстві Німеччини було вивезено 2,3 млн. чоловіків і жінок - майже 80% всіх депортованих з СРСР.

Робота на підприємствах, електростанціях, залізницях продовжувалася по 12-14 годин, заробітна плата була мізерною.

Гітлерівці не ліквідували колгоспи, оголосивши їх «державними маєтками» з примусовою працею селян і передачею вирощеного урожаю окупаційним властям.

Радянський рух Опору

На початку війни на окупованій території було організовано 23 підпільних обкома, 685 міських і районних комітетів, 4316 підпільних організацій і груп КП(б)У, 3500 груп для проведення партизанської і диверсійної роботи.

​

1942. VІ - почав діяти Український штаб партизанського руху (УШПД). Начальником штабу був призначений Т. Строкач.

Підпільники розробили своєрідну тактику, що полягала в інформуванні населення про події на фронтах, зриві відправки молоді до Німеччини, організацій саботажу на підприємствах, диверсіях, озброєних нападах на поліцію і німецьких військовослужбовців.

​

1943 - рейди радянських партизанських об'єднань на Правобережжі. Рейди передбачали і нейтралізацію впливу на цій території ОУН.

​

1943. 12.VІ – 01.Х - (Карпатський рейд) - рейд по західних областях України партизанського з'єднання С. Ковпака.

Партизани виконали завдання по виведенню з ладу нафтопромислів.

НАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ РУХ ОПОРУ В УКРАЇНІ

Організація українських націоналістів на чолі з Андрієм Мельником (ОУН - М) стояла на позиції союзу з Німеччиною.

Степан Бандера (ОУН - Б) виступав за створення власної армії і розгортання активної боротьби за незалежність України.

Нацистське керівництво погодилося на комплектування з українців батальйонів «Нахтігаль» і «Роланд». Їх основу становили представники ОУН.

Керівництво нацистської Німеччини відмовилося підтримати проголошену українську державу.

1941. 9.VІІ - уряд Я. Стецько було розігнано.

Близько 300 членів ОУН були арештовані, а 15 керівних діячів цієї організації розстріляні.

Батальйони «Роланд» і «Нахтігаль» були розформовані, а офіцери - українці арештовані.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Кирило Осьмак

(псевдо Марко Горянський)

Голова УГВР

«Похідні групи» - з початком вторгнення нацистських військ, випереджаючи їх там, де представиться можливість і в умовах безвладдя перших днів окупації брали в свої руки владу.

​

​

​

(Української повстанської армії) на свято Покриву святої Богородиці, коли діючі на Волині і в Поліссі загони об'єдналися під керівництвом Т. Боровца (Бульби).

​

​

1943. VІ - III - надзвичайний великий збір ОУН-Б.

Він виробив соціально-економічну програму організації, що передбачала безкоштовну передачу землі селянам, свободу вибору форм господарювання.

​

1941 - в Києві К.І. Осьмак увійшов до Української національної ради.

​

​

- за ініціативою ОУН-Б - позапартійна структура з функціями цивільного і військового управлінь, яка повинна була очолити озброєну боротьбу проти окупантів.

​

1942. 14.Х – створення УПА

1944. VІІ – створення Української головної визвольної ради

Підозра в співпраці з німцями падала на всіх, кому вдалося пережити окупацію.

Масові мобілізації супроводжувалися насильницьким вилученням у населення хліба і інших продуктів, що ще збереглися після нацистських військ.

Частина евакуйованого населення України працювала на заводах і фабриках, в колгоспах і установах.

Так, Харківський танковий завод, прибувши на нове місце, за допомогою робочих місцевих підприємств вже в грудні 1941 р. виготовив першу партію танків.

Колектив Інституту електрозварювання АН УРСР на чолі з Є. Патоном, успішно застосував свої дослідження для налагодження автоматичної дугової зварки корпусів танків Т-34 під флюсом.

1945. 9.V – ЗАКІНЧЕННЯ РАДЯНСЬКО – НІМЕЦЬКОЇ (ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ) ВІЙНИ

Олексій Берест, Мелітон Кантарія, Михайло Єгоров водрузили прапор перемоги над будинком Рейхстагу.

1945. 2.ІХ – ЗАКІНЧЕННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1945. 2. ІХ – на борту американського лінкора «Міссурі» Японія підписала акту про капітуляцію.

Була відновлена Українська автокефальна церква, очолювана архієпископом Полікарпом (Сікорським).

1944.1.ХІ - після смерті А. Шептицького УГКЦ очоли Й. Сліпий

1945. весна - знищення УГКЦ Української греко - католицької церкви.

Українські інтереси виявлялися у двох сферах:

— щодо кордонів по «лінії Керзона».

— участі в майбутній ООН України.

Українське питання на Тегеранській, Ялтинській і Потсдамській конференціях.

Й. Сталін, Ф. Рузвельт, В. Черчилль

ТЕГЕРАНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ — 1943. 28.ХІ — 1.ХІІ

В.Черчилль, Ф. Д. Рузвельт, Й. Сталін

ЯЛТИНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ — 1945. 4 — 11. ІІ.

В. Черчилль, Г. Трумен, Й. Сталін

ПОТСДАМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ — 1945.17.VІІ — 2.VІІ.

Дати для розпізнавання

Радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова - Ріббентропа»);

23 серпня 1939 р.

Початок Другої світової війни;

1 вересня 1939 р.

17 вересня 1939 р.

Вторгнення Червоної армії на територію Західної України;

Вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини;

червень 1940 р.

Напад Німеччини на СРСР;

22 червня 1941 р.

Проголошення Акта відновлення Української Держави;

30 червня 1941 р.

Я. Стецько

Створення Української повстанської армії (УПА);

14 жовтня 1942 р.

Тарас Бульба-Боровець

Початок вигнання нацистських загарбників з України;

грудень 1942 р.

Визволення Києва від нацистських

окупантів

6 листопада 1943 р.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція;

січень - лютий 1944 р.

Завершення вигнання нацистських окупантів зі всієї території України;

28 жовтня 1944 р.

День Перемоги над нацистською Німеччиною;

9 травня 1945 р.

Завершення Другої світової війни.

2 вересня 1945 р.

ПЕРСОНАЛІЇ ДЛЯ РОЗПІЗНАВАННЯ

Український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Багряний Іван

Діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА «Поліська Січ», від 16 листопада 1941 року — генерал-хорунжий (наказ № 22 ГК «Поліська Січ»). Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Тарас Бульба (Боровець)

Український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б.

Степан Бандера

Український державний, військовий, та політичний діяч. Голова Проводу Українських Націоналістів, другий голова ОУН. Один з найближчих соратників полковника Євгена Коновальця.

Один з організаторів (співзасновників) Січових Стрільців та його проводу Стрілецької Ради, та Української Військової Організації.

Андрій Мельник

Акт відновлення Української держави

Український політичний та військовий діяч, активний діяч ОУН. З 1941 р. — перший заступник провідника ОУН-Б С. Бандери. У 1942–1944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення керував Антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б.

Ярослав Стецько

Український політик і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» у складі іноземних легіонів Вермахту (1941–1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950).

Роман Шухевич

Біля с. Сприня у 2009–2011 роках спорудили пам’ятник на згадку про УГВР.

Діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, Президент Української Головної Визвольної Ради.

Кирил Осьмак

Льотчик-винищувач ВПС СРСР. На його рахунку 64 повітряні перемоги. Тричі Герой Радянського Союзу, Маршал авіації.

Іван Кожедуб

український радянський військовик, Герой України, лейтенант Червоної Армії, що встановив, разом з Михайлом Єгоровим та Мелітоном Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945.

Олексій Берест

Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. Удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу. Заслужений льотчик-випробувач СРСР.

Амет-Хан Султан

Активний учасник руху опору на теренах Франції, командир партизанського загону, лейтенант Червоної Армії, Герой Радянського Союзу (1964 р., посмертно). Українець за походженням.

Василь Порик

Український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії.

Кузьма Дерев'янко

Українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН.

Олена Теліга

Командир Путивльського партизанського загону, пізніше — Першої Української партизанської дивізії), двічі Герой Радянського Союзу (18 травня 1942 й 4 січня 1944), генерал-майор.

Сидір Ковпак