Державний навчальний заклад «Костянтинівське вище професійне училище»
Робота для участі у обласному конкурсі мультимедійних презентацій
«Досягнення та інновації української науки: від минулого до сьогодення»
Номінація «Видатні українські вчені в галузі природничих наук»
«ДОСЛІДНИК КАРПАТСЬКОЇ ФЛОРИ»
Виконав: здобувач освіти курс ІІІ
група 3-СЗ Вивлокін Михайло Владиславович
Керівник: викладач біології
Карпенко Світлана Анатоліївна
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
систематична дослідницька діяльність у галузі природознавства
академічний успіх і міжнародне визнання;
фундатор наукової школи
вивчення однієї проблематики;
критичне ставлення до власних наукових положень
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вивчення фактів і подій з життя Остапа Волощака.
Ознайомитись з професійними успіхами.
Висвітлити наукові досягнення українського дослідника з авторської точки зору.
Обґрунтувати внесок в українську та світову науку.
Виявити та аналізувати події патріотичного спрямування.
З’ясувати рівень національної свідомості.
Ознайомитись з біографією визначного біолога, дослідника карпатської флори.
Дослідити наукові результати та міжнародне визнання.
Висвітлити три періоди його наукової діяльності.
1
2
ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Зміст, тематика та значення ботанічних і природознавчих праць Остапа Волощака, а також його роль у формуванні української наукової термінології, гербаризації флори Карпат і розвитку шкільної природничої освіти.
Науково-педагогічна та просвітницька діяльність Остапа Волощака, зосереджена в межах українського природознавства другої половини ХІХ — початку ХХ століття.
ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ
Вчений народився 01. 10. 1835р. родом з містечка Яворів на Львівщині. Навчався на юридичному факультеті Будапештського університету.
Пізніше вивчав природознавство і медицину у Віденському університеті.
Запропоновано посаду професора на кафедрі зоології, ботаніки і товарознавства при Львівській політехніці. Помер 10. 07. 1918 р.
Enumerate the parts of a plant.
1
2
3
віденський
на 1863-1884 рр.
львівський
1884-1908 рр.
віденський
1909-1918 рр.
Характеризується подальшими зацікавленнями та дослідницькою працею у галузі флористики.
Найрезультативніший у науковій кар’єрі. Багаторічна невтомна праця у вищому технічному закладі у Львові, відомому сьогодні як Національний університет «Львівська політехніка». Створення ботанічного саду та природничого музею з багатою дендрологічною гербарною колекцією. систематичні довготривалі ботаніко-географічні дослідження обширних територій Карпат.
Становлення наукових зацікавлень, невід’ємною частиною яких стали перші подорожі в гори декількох європейських країн, праця за здобутим фахом у Ботанічному кабінеті Віденського університету.
НАУКОВИЙ АСПЕКТ УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО З ГАЛИЧИНИ
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Віденський університет (1873-1884 рр.) та захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Впродовж 1894-1921 рр. – Цісарсько-королівська політехнічна школа у Львові на посадах доцента (1884-1891 рр.)
Посада професора (1891-1908 рр.) кафедри зоології, ботаніки і товарознавства
поява у науці нової концепції ботаніко-географічного розмежування Східних і Західних Карпат
Наукові розвідки Остапа Волощака визнала Академія наук у Кракові та Відня
1891-1908 рр. створення невеликого, проте важливого для наукових досліджень ботанічного саду.
В цей період облаштовано природничий музей з багатою дендрологічною гербарною колекцією.
Унікальний гербарій, зібраний під час довготривалих досліджень флори передано Львівського природознавчого музею НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка, а також Національного лісотехнічного університету України.
НАУКА-ПРИРОДА-СВІДОМІСТЬ
НАЦІОНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
9 січня 1868 р. був одним із 27 студентів засновником віденської «Січі». Діяльність товариства «Січ» була спрямована на поширення української культури та формування національної свідомості, внаслідок чого викликала деякий суспільний резонанс в Австро-Угорщині.
Проукраїнська позиція проявлялася у багатьох конкретних справах у період діяльності у Львові в 1884- 1908 рр. Переконливим свідченням безпосередньої участі у національних проектах стала справа заснування Наукового товариства ім. Т. Шевченка (далі – НТШ).
НАУКОВИЙ ДОРОБОК
Опублікував близько 50-ти наукових праць з ботаніки.
“Flora Poloniae exsiccata” (1895) і “Zielnik flory polskiej” (1898).
Тісна і тривала співпраця єднала його з часописом “Kosmos”. На сторінках видання опубліковано: “Kilka słów o Cytisus ruthenicus Fisch” (1908. – S. 492), “O rozróżnianiu wierzb w stanie bezlistnym” (1887. – S. 431), “O stosunku flory Pokucia do flory obszarów ościennych” (1889. – S. 255–259).
Написання критичної рецензії у цьому журналі: “Uwagi nad “Roslinną szatą gór pokucko-marmarowskich” dr. Zapałowicza” (1890. – S. 164), “Kilka słów do odpowiedzi d-ra H. Zapałowicza” (1891. – S. 364–375).
Статті, присвячені рослинному світу Карпат, з’являються на сторінках угорського журналу “Magyar Botanik Lapok”: “Hieracium Pojoritense” (1904. – S. 21–23), “Aconitum Zenoninae” (1908. – S. 21–23), “Wo leigt die Kaschau-Eperjeser Bruchlinie” (1908. – S. 110–113)
Більшість його публікацій у журналі “Allgemaine Botanische Zeitschrift” стосується досліджень флори Східної Галичини: “Galium Jarynae” (1887. – S. 227), “Zur Flora von Galizien” (1887. – S. 278–280), “Heracleum simplicifolium Herb” (1888. – S. 122–123), “Das Artenrecht der Soldanella hungarica Simk” (1889. – S. 218–219), “Salices novae vel minus cognitae” (1891. – S. 233–235), “Salices hybrydae” (1898. – S. 220–224), “Beitrachtungen űber Weiden-Bastarde” (1912. – S. 162–172).
Праці ученого з ботаніки, що висвітлювали питання флори Покуття, а також різних регіонів Карпат і Прикарпаття, вміщувало поважне наукове видання Академії наук 218 Рената САМОТИЙ у Кракові “Sprawozdania Komisji Fizyograficznej c. k. towarzystwa naukowego krakowskiego”: “Przyczynek do flory Pokucia” (1888. – S. 111–139), “Drugi przyczynek do flory Pokucia” (1888. – S. 184–220), “Trzeci przyczynek do flory Pokucia” (1890. – S. 51–77), “Materiały do flory gór Łomnickich” (1892. – S. 125–156), “O roślinności Karpat między Łomnicą a Óporem” (1892. – S. 183–229), “Sprawozdanie z wycieczek botanicznych w Karpaty Stryjskie i Samborskie” (1893. – S. 49–85), “O roślinności Karpat mędzy górnym biegiem Sanu i Osławą” (1894. – S. 39–69), “Zapiski botaniczne z Karpat Sądeckich” (1895. – S. 174–206).
Частина наукових праць виходила у німецькомовних випусках “Anzeiger der Academie der Wissenschaften Krakau”, наприклад, “Botanische Notizen aus den Saudetzer Karpathen” (1896. – S. 57–58).
У цьому виданні Є. Волощак також опублікував статтю, присвячену одній з найбільш цінних і нових у той час наукових концепцій (ботаніко-географічної межі між флорою Західних і Східних Карпат): “Z granicy flory zachodnio- i wschodnio-karpackiej” (1896. – S. 119–159), а також подібне спостереження щодо географічного районування західних територій: “O roślinności Karpackiej między Dunajcem a granicą śląską” (1893. – S. 1–45).
ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ
ФУНДАТОР НАУКОВОЇ ШКОЛИ
систематична дослідницька діяльність у галузі природознавства
Вчений також зробив вагомий внесок у розвиток ботанічної географії, що вивчає закономірності поширення рослин. Систематичні довготривалі ботаніко-географічні дослідження обширних територій Карпат, результатом чого стали детальний опис виявленої карпатської флори, її систематизація та класифікація, поява у науці нової концепції ботаніко-географічного розмежування Східних і Західних Карпат.
УНІКАЛЬНІСТЬ ДОРОБКУ
Дослідження показало, що саме завдяки власним зусиллям та умінню реалізувати особистий потенціал уродженець Галичини зумів піднятися над сірою буденністю життя та досягнути суттєвих результатів у галузі природознавства.
Запропонована авторська концепції періодизації його дослідницької праці, дає можливість простежити та порівняти динаміку його науково-дослідницької активності та її найважливіших результатів, водночас воно дозволяє збагатити та розширити джерельну базу біографічних даних українського вченого.
Чітко проявляв свою патріотичну позицію. біографічні факти неспростовно доводять його високий рівень патріотизму, бажання бути корисним своїй Батьківщині.
ВИСНОВКИ
Внесок цього історичного діяча у науку слід оцінювати не лише через кількісні параметри, у першу його варто оцінювати крізь призму якісних показників. Проведені нашим співвітчизником природничі дослідження заслуговують бути визнані частиною світової наукової спадщини.
5. Мельник М. Доктор Остап Волощак як дослідник Карпатської фльори (рістні) // Зб. Фізіогр. комісії НТШ. Л., 1932
3. Кобів Ю.Й. Дослідник карпатської флори // Аксіоми для нащадків: українські імена у світовій науці: зб. нарисів / Упоряд., передм. О. Романчука. Львів: Меморіал, 1992. С. 487-495.
2. Буцко М.І. Відомі вчені… С. 38-40; Осадчук Л.С., Сорока М.І. Остап Волощак – визначний біолог… С. 294-295
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
4.Крицька Л.І., Шевера М.В. Волощак Остап // Енциклопедія Сучасної України / ред.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. Т. 5. URL: https://esu.com.ua/article-29582