Тема години спілкування: �«Бути Людиною на землі…»
«Коло побажань» Поміркуй, щоб ти хотів побажати своєму однокласнику
Про що ця легенда?
�Легенда�«Діогенів ліхтар»
Шукаю людину
Що означає
бути людиною
МОЇ ОЧІКУВАННЯ
ПРАВИЛА РОБОТИ
не перебивати;
Вправа «Продовж речення…»
Я людина тому що…
Людині для життя потрібно…
Людина народжується для того, щоб…
Робота в парах�«Репортер»
Які риси цінуєте у людях?
Що не подобається в людях?
Чим можете поділитися з людьми ?
Притча “Найважливіші речі”
Міркування до обговорення притчі «Найважливіші речі»
Які життєві цінності схожі на велике каміння, які – на мале, які – на пісок?
Як ви їх розрізняєте?
У якому порядку ви «наповнюєте глечик» на цьому етапі свого життя?
Як можна більше дбати про велике каміння?
Вхід для учня
Вправа
РУХОВА ВПРАВА
“АВСТРАЛІЙСЬКИЙ ДОЩ”
В Австралії піднявся вітер. (тре долоні).
Починає крапати дощ. (Клацання пальцями.)
Дощ посилюється. (Плескання долонями по грудях.)
Починається справжня злива. (Плескання по стегнах.)
А ось град— справжня буря. (Тупіт ногами.)
Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах.)
Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях.)
Рідкі краплі падають на землю. (Клацання пальцями.)
Тихий шелест вітру. (Потирання долонь.)
Сонце! (Руки догори.)
Робота в групах
Портрет справжньої людини
А ЩО НЕ ВИСТАЧАЄ МЕНІ???
Вправа �«Скарбниця народної мудрості»
Доброго тримайся, |
| коваль свого щастя. |
Всякий сам | не поле перейти. | |
Життя прожити - | той і собі має. | |
Добро закарбовуй на камені, | поганого цурайся. | |
Нічого, що руки чорні, | а лихим і в двері не ввійдеш. | |
Хто людям добра бажає, | поживуть люди і для тебе. | |
Живи для людей, | а зло записуй на снігу. | |
Добрим словом мур проб’єш, | аби душа була чиста. |
ПРИТЧА
Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», — думає з гордістю.
А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.
— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер. Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.
Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.
Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі здвигують плечима — ніхто його не пам'ятає.
— Що ж ти залишив після себе? - питає у старого Чоловіка один дід. - Є в тебе син чи дочка?
— Немає у мене ні сина, ні дочки.
— Може, ти дуба посадив?
— Ні, не посадив я дуба...
— Може, ти поле випестував?
— Ні, не випестував я поля...
— Так, мабуть, ти пісню склав?
— Ні, й пісні я не склав.
- Що ж ти робив усе своє життя? - здивувався дід. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на
сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці - - закам'янілий відбиток хлопчикової ніжки.
- Ось і все, що залишиться після мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік. - Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити...
За Василем Сухомлинським
ЛИСТ… ДО СЕБЕ У МАЙБУТНЄ
Релаксійна вправа �«Незакінчене речення»
Мати Тереза була настоятелькою Ордену милосердя. У різних країнах світу вона відкривала школи, медичні пункти, притулки для бідних, допомагала хворим і знедоленим. Своїми вчинками вона навчала, що кожна людина може і повинна робити добро на своєму місці.�
�
ДУХОВНИЙ ЗАПОВІТ
Життя — це шанс. Скористайся ним.�Життя — це краса. Милуйся нею...�Життя — це мрія. Здійсни її.�Життя — це виклик. Прийми його.�Життя — це обов'язок. Виконай його.�Життя — це цінність. Цінуй його.�Життя — це любов. Насолоджуйся нею�Життя – це тайна. Пізнай її.�Життя – це удача. Шукай цю мить .�Життя таке чудове. Не марнуй його.�Це твоє життя. Борони його.
Мати Тереза