ТЕМА: ЧЕРВОНА КНИГА ТА ЧОРНІ СПИСКИ ВИДІВ ТВАРИН. ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ�

• Перший Міжнародний червоний список з'явився у 1953 р. під егідою міжнародної неурядової організації при ЮНЕСКО - Міжнародної спілки охорони природи (МСОП). Цей список назвали «Червоною книгою фактів» (Red data book). Він був надрукований на папері червоного кольору.

• Назву «Червона книга» запропонував відомий англійський еколог Пітер Скотт (1909-1989), який на той час був головою Міжнародної комісії з рідкісних видів.
• Із того часу в усіх країнах світу стали видавати подібні переліки, хоча папір для них використовується звичайний, а червоною залишається лише обкладинка.

​

• Червоний список МСОП, на відміну від національних червоних книг, не є нормативним документом і жодна держава не зобов'язана виконувати її вимоги. Але завдяки авторитету МСОП вона досі є одним із найважливіших документів для охорони видів.

• Червоний список МСОП побудовано на критеріях оцінювання статусу видів і ризику їхнього зникнення. Аналіз найпоширеніших загроз для понад 8500 видів із Червоного списку дав змогу виявити основні чинники зниження біорізноманіття. Ними все ще залишаються надмірна експлуатація територій та сільське господарство

​

Види Червоного списку МСОП: 1 - казуар шоломоносний; 2 - ірбіс; 3 - горила гірська; 4 - тигр амурський; 5 - носоріг яванський

• ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ - це список видів тварин, рослин, грибів, які перебувають під загрозою зникнення на території України.
• У 2009 р. вийшло 3-тє видання Червоної книги України. До нього занесено 542 види тварин, 826 видів рослин і грибів.
• Питання охорони видів фауни і флори, занесених до Червоної книги України, регулюється Законами України «Про Червону книгу України», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ».

​

• До Червоної книги України передусім заносять
• реліктові та ендемічні види,
• види, що перебувають на межі ареалу;
• види, що мають особливу наукову цінність,
• види, поширення яких швидко зменшується внаслідок господарської діяльності людини.

• Залежно від стану та ступеня загрози зникнення об'єкти Червоної книги України поділяють на категорії.
• У виданні Червоної книги 2009 р. для видів застосовано такі критерії:
• зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих і можливих місцях поширення, немає будь-якої інформації про наявність їх у природі або в спеціально створених умовах (наприклад, тюлень-монах, довгокрил звичайний, кулан, сайгак, соболь, росомаха, стерв'ятник, степовий орел та ін.);

​

• зниклі в природі: види, які зникли в природі, але збереглися у створених умовах (зубр);
• зникаючі: види, які перебувають під загрозою зникнення у природних умовах і збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме дія чинників, що негативно впливають на їхній стан (трюфель їстівний, їжак вухатий);

​

• вразливі: види, які у найближчому майбутньому буде віднесено до категорії зникаючих, якщо триватиме дія чинників, що негативно впливають на їхній стан (махаон, тис ягідний);
• рідкісні: види, популяції яких невеликі й на даний час не належать до категорії зникаючих або вразливих, хоча їм і загрожує небезпека (айстра альпійська, лелека чорний);

​

• неоцінені: види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих або рідкісних, але їх ще не віднесено до неї (лілія лісова, видра річкова);
• недостатньо відомі: види, які не можна віднести до жодної із зазначених категорій через відсутність необхідної повної і достовірної інформації.

​

• До назви кожного виду організмів у Червоній книзі додається опис характерних рис їхньої будови, поширення, чисельності, перелік заходів щодо їхньої охорони. У Книзі також містяться картосхеми розповсюдження та ілюстрації занесених до неї видів. Загальний обсяг кожного нарису був обмежений 2300 знаками.

​

• Станом на 2008 р. у Червоному списку МСОП названо 844 види вимерлих тварин. Підставою для внесення певного виду до Чорного списку є відсутність достовірних відомостей про його існування принаймні протягом останніх 50 років.

• У списку вимерлих видів тварин: гагарка велика, гігантський одуд, голуб мандрівний, деревний шиншиловий щур Мачу-Пікчу, європейський лев, зебра квага, маврикійський дронт, мамут, морська корова, пелікан новозеландський, сумчастий тасманійський тигр, фолклендський вовк, яванський тигр, тур, тарпан та ін.

​

• Найчастіше винищення зазнавали ендемічні види, які довгий час існували в специфічних умовах ізольовано. Такі види часто не мали природних ворогів і втрачали захисні пристосування, у т. ч. змінювалися поведінкові реакції, птахи втрачали вміння літати.

• Причиною вимирання таких видів міг бути не прямий, а опосередкований вплив людини: завезені людиною навмисно або ненавмисно тварини (кішки, пацюки)
• перетворення чи повне знищення природних екосистем через потреби сільського господарства, будівництва, промисловості та з іншою метою.

​

• Зелена книга, на відміну від Червоної, є документом для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання не окремих видів рослин, а природних рослинних угруповань.
• Ініціатива створення Зеленої книги належить українським ботанікам.

• З'явилася Зелена книга України у 1987 р. і до неї було занесено 127 рідкісних й зникаючих угруповань. Найбільше серед них :
• лісових (наприклад, угруповання звичайнососнових жовторододендронових лісів, ялинові ліси Полісся),
• водних (наприклад, формація латаття білого)
• степових (наприклад, формації ковили української) ценозів

​