Підготувала:�психолог центру Людмила Савіцька� квітень 2025р.�Кременець

ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Кременецької міської ради

«Антибулінгова політика у закладі освіти.

Нові виміри безпеки».

Причини прояви цькування

Особистісні

Сімейні

Соціальні

Середовища

індивідуальність фізичного, психічного інтелектуального розвитку;

​

зовнішність, стан здоров’я, національність;

​

діти, які мають розлади або порушення в розвитку;

​

заздрість успішнішим одноліткам, які мають крутіші речі, одяг, гаджети;

​

бажання самоствердитись та завоювати авторитет в очах однокласників, аби їх боялися та поважали;

​

будь-яка «інакшість» може бути висміяна оточенням.

відсутність комінукації і близьких стосунків з батьками;

відсутність можливості поділитися проблемами;

​

авторитарний стиль спілкування,тотальний контроль дитини;

​

конфлікти через оцінки, відсутня можливість відпочити;

​

гіперопіка позбавляє можливості самостійно налагоджувати спілкування, розв’язувати проблеми.

​

Копіювання насильницької поведінки дорослих

людська нерівність, нетолерантність;

​

суспільні стереотипи;

неконтрольований інформаційний простір;

​

дискримінація у стосунках.

соціально-економічна нерівність;

представники етнічних меншин, мігранти часто піддаються цькуванню;

​

демонстрація жорстокості і насильства у сучасних медіа;

ігнорування проблем закладом освіти;

​

невизнання випадків булінгу;

​

виокремлення когось із учнів;

​

авторитарний стиль навчання;

​

покарання замість одного учня цілого класу ;

​

відсутність контролю за поведінкою під час перерв, у їдальні, роздягальні, під час заходів тощо;

​

Недостатня робота з дітьми «групи ризику», педагогічно запущеними. .

Наслідки булінгу�

• Потерпілий або потерпіла (жертва булінгу)
• - Замкнутість
• - Страх
• - Безсоння
• - Низька самооцінка
• - Агресія
• - Погіршення здоров’я
• - Тривожність
• - Залежності
• - Потрапляння під вплив
• - Самотність
• - Суїцидальні настрої

та інші негативні наслідки

​

• Кривдник або кривдниця (Булер)
• - Агресивна поведінка
• - Прояви насильства
• - Скоєння правопорушення
• - Відторгнення колом друзів, однокласників
• - Байдужість до почуттів інших
• - Невміння спілкуватися спокійно
• - Сприймається оточуючими, як агресор
• - Постійне перебування в конфлікті
• - Непорозуміння з батьками/педагогами
• - Погіршення здоров’я та інші негативні наслідки

​

Несе адміністративну відповідальність:

Якщо є 16 років:

• - Штраф від 50 до 200 мінімумів доходів громадян (від 850 до 3 400 грн.)
• - Громадські роботи від 20 до 60 годин

Якщо до 16 років то відповідальність несуть батьки, або особи які їх замінюють, а саме:

• - Штраф від 50 до 200 мінімумів доходів громадян (від 850 до 3 400 грн.)
• - Громадські роботи від 20 до 60 годин

​

Спостерігачі

- Некомфортне оточуюче середовище

- Небезпечне освітнє середовище

- Втрата довіри

- Втягнення в ситуацію насильства

- Втягнення в ситуацію булінгу

- Пригнічений стан

- Погіршення здоров’я та інші негативні наслідки

- Почуття провини

- Депресія

�����Роль школи у збереженні благополуччя учнівської спільноти�промоція добробуту�організація простору почутості�психологічна підтримка�Меседжі ��Ознаки здорового мікроклімату школи�ВІДСТОЮВАННЯ ВЛАСНОЇ ДУМКИ��ВИСЛОВЛЕННЯ СВОЇХ ПОТРЕБ��КОНСТРУКТИВНА КРИТИКА��ЗДОРОВА РЕАКЦІЯ НА КРИТИКУ��ПІДТРИМКА ПЕДАГОГІВ ТА ОДНОЛІТКІВ�

​

 Щоб оцінити рівень організованої роботи у закладі освіти –

дайте собі відповіді на запитання:

 • Чи сформована у закладі антибулінгова політика?

​

• Що знають про неї усі учасники освітнього процесу?

​

• Чи оприлюднено План запобігання булінгу (цькуванню) і чи виконуються заплановані заходи? Чи охоплюють вони усі аспекти життя закладу?

​

• Чи знають педагоги, керівництво, як діяти у випадку виявлення булінгу (цькування)?

​

• Чи залучались представники територіального органу (підрозділу) Національної поліції до розроблення Плану заходів, інформаційно-просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу?

​

• Чи проводяться інформаційні заходи для батьків щодо пропусків занять, профілактики насильства у дитячому колективі, кібербулінгу тощо? �

Якою має бути антибулінгова політика закладу освіти?

• І. У закладі освіти мають бути розроблені та оприлюднені (ст. 30 ЗУ Про освіту):

​

• ❏Правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
• ❏План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню);
• ❏Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу в закладі освіти;
• ❏Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

​

• ІІ. Упровадження в освітню політику чутливих до конфлікту інструментів та перегляд антибулінгових політик, що особливо актуально для закладів, у яких навчаються діти з числа внутрішньо переміщених осіб.

​

• ●Корисними для ознайомлення в цій частині будуть:
• ●План заходів щодо реалізації Декларації про безпеку шкіл, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 р. № 898-р
• ●Рекомендації Державної служби якості освіти “Безпечне освітнє середовище: нові виміри безпеки —2022”.

​

Важливі принципи побудови антибулінгової політики закладу:

​

1. Антибулінгова політика є частиною інших політик та спирається на положення таких документів закладу: Статут, Правила внутрішнього розпорядку для працівників, Колективний договір, Правила поведінки тощо та відповідає чинному законодавству (стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

​

2. Антибулінгова політика стосується кожного у закладі.

3.Антибулінгова політика - це співпраця з територіальними органами Національної поліції, службою у справах дітей тощо.

​

4. Без залучення батьків або їх законних представників до побудови антибулінгової політики школи неможливо забезпечити її цілісність і послідовність.

З чого розпочати роботу над виробленням антибулінгової політики у закладі освіти?

​

  • аналіз звернень, скарг, чуток, що надходять до практичного психолога, керівника закладу;

​

• анкетування учнів, батьків та вчителів з метою виявлення основних чинників, що негативно впливають на психологічний комфорт та безпеку у закладі;

​

• аналіз чинників, які найчастіше провокують булінг (цькування) у закладі (наприклад, особливості контингенту учнів – соціально-економічні становище сімей, етнічний склад);

​

• організація навчання для формування єдиного бачення проблеми насильства, з’ясування потреб дітей і знаходження компромісу між індивідуальними й спільними потребами;

​

•опитування (анкетування учнів, педагогічних працівників, батьків, інтерв’ю з практичним психологом);

• спостереження (за освітнім середовищем).

​

Алгоритм формування антибулінгової політики.

​

 1. Створення робочої групи для формування антибулінгової політики.

2. Розроблення програми.

​

3. Розроблення плану заходів для запобігання булінгу (цькуванню) та будь-яким іншим проявам насилля Закон України «Про освіту».

​

 4. Ознайомлення усіх учасників освітнього процесу з антибуліговою політикою та її складовою – Планом заходів із протидії булінгу (цькуванню)

​

5. Схвалення документу рішенням педагогічної ради, затвердження керівником закладу та оприлюднення.

​

Орієнтовний зразок антибулінгової програми

• І. Вступ (мета, завдання, очікувані результати, теоретичні засади).
• ІІ. Нормативні база.
• ІІІ. Алгоритм реалізації програми ( визначення булінгу, види та форми, кривдник, жертва, спостерігач, ознаки та ролі, які категорії дітей можуть бути потенційною жертвою, кривдником, наслідки, відповідальність за вчинення булінгу) .
• ІV.Дії керівника закладу.
• V. Дії працівників закладу ( педагогічні працівника, психологічна служба, адмінперсонал(медична сестра, прибиральник, гардеробник, кухар та ін.).
• VІ. Дії батьків.
• VІІ. Реагування та протидія булінгу. Алгоритм дій (Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу «цькуванню»).
• VІІІ. Алгоритм попередження булінгу.
• ІХ. Додатки (план заходів, заява подання про випадок булінгу, правила подання скарг до Служби освітнього омбудсмена, інформація про відповідальну особу, пам′ятки, поради та інше.)

​

Що необхідно включити до плану:

Створення безпечного освітнього середовища:

• безпечний фізичний простір: заходи з адаптації будівлі та приміщень для забезпечення можливості ними користуватись усім учасникам освітнього процесу без дискримінації через фізичні можливості;

• постійне спостереження за поведінкою учнів під час перерв, безпечний доступ до мережі Інтернет тощо);

• безпечне емоційно-психологічне середовище: розвиток в учасників освітнього процесу соціально-емоційної грамотності, толерантності, прийняття різноманітності, вмінню співпрацювати, навичок ненасильницької комунікації тощо.

​

Інформаційно-просвітницькі заходи (лекції, тренінги тощо):

• Навчання педагогів (спектр тем і напрямів найрізноманітніший: від формування громадської компетентності до соціально-емоційної грамотності, поглиблення знань щодо методик запобігання виникненню насильства у дитячому колективі або ранніх ознак його виявлення тощо.

​

РІВНІ ВТРУЧАННЯ

Рівень навчального закладу – робота з мікрокліматом школи, атмосферою, ритуалами, цінностями, символами школи. Усі мають дбати про її авторитет.

​

Рівень персоналу – увесь персонал обізнаний з теорією про природу, наслідки та способи попередження булінгу.

​

Рівень політик – розроблені політики недопущення булінгу та дискримінації, вироблення нових бачень того, що дає учневі статусність і прийняття.

​

Рівень родини – батьки розуміють природу боулінгу,його механізми та способи реакції залежно від ролі, яку виконує їх дитина.

​

Рівень класу- атмосфера та цінності класу, статусність в класі, ненасильницька взаємодія, довірчі стосунки з учителем.

​

Рівень дитини- напрацювання навичок комунікації, формування соціальних навичок взаємодії, емпатичності, вміння ідентифікувати думки, розрізняти почуття

Відносяться до булінгу:

• дії (бездіяльність), вчинені безпосередньо в приміщенні закладу освіти;

​

• на прилеглих територіях

(включно з приміщеннями для занять спортом, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами тощо),

​

• за межами закладу освіти, під час заходів, передбачених освітньою програмою, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти

​

НЕ відносяться до булінгу випадки, що відбулися:

​

• поза територією закладу освіти та поза освітнім процесом;

​

• в осередках позашкільного дозвілля дитини;

​

• між вчителями, між вчителями та адміністрацією;

​

• між вчителями та батьками
• (у т.ч. в класних групах, телеграм чатах);

​

• між повнолітніми студентами;

​

• між дитиною та репетитором

(дискусійні аспекти)

​

Інциденти, пов’язані з цькуванням за участі директора закладу освіти

І. Образливі висловлювання в адресу дитини під час уроку та на перерві (“баран безсоромний”), хапання за одяг, руки, критика на лінійці, погрози щодо відрахування зі школи. З пояснень директора-робила зауваження, без принижень.

Постановою Гуляйпільського райсуду Запорізької області від 27.01.2021 р. у справі № 315/1648/20 особу визнано винною у вчиненні булінгу з накладенням штрафу 850 грн. Але постановою Запорізького апеляційного суду від 19.05.2021 р. рішення суду скасовано та закрито провадження у звязку з закінченням строків розгляду справи.

​

ІІ.Директор ліцею вчиняла психологічне насильство відносно учнів 7,10 класів, що виражалося у вживанні до них образливих слів та висловів (“міс секондхенд”, ”міс помийка”, “королева бомжів”).

Постановою Сокальського райсуду Львівської області від 13.05.2021 р. у справі № 454/1283/21 особу визнано винною у вчиненні булінгу та накладено штраф у розмірі 1360 грн. Постановою Львівського апеляційного суду рішення залишено без змін.

Директор -не завжди педагог.� Персональна відповідальність за приховування булінгу.

• І. Неповідомлення керівником закладу освіти про булінг учня, оскільки вважав, що примирив дітей під час конфлікту.
• Постановою Драбівського райсуду Черкаської області від 05.05.2021 р. у справі № 692/234/21 директора визнано винним у приховуванні булінгу згідно ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, з накладенням штрафу 850 грн.
• ІІ.Неповідомлення директором, який перебував у відрядженні, про випадок булінгу органам поліції.
• Постановою Цюрупинського райсуду Херсонської області від 02.02.2020 р. у справі №664/3705/19 закрито провадження у справі за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП. Постановою Херсонського апеляційного суду рішення залишено без змін.
• ІІІ. Прикладом застосування заходів адміністративної відповідальності до керівника закладу освіти приватної форми власності є постанова Голосїївського райсуду м. Києва від 08.06.2021 р. у справі № 752/12715/21, якою заступника директора з навчально -виховної роботи приватного ліцею, яка в.о. директора,визнано винною у вчиненні правопорушення за ч. 5 ст. 173-4 КУпАП та накладено штраф 850 грн.

​

Не можуть бути притягнені до відповідальності за неповідомлення про булінг органам поліції вчитель, класний наставник, практичний психолог, соціальний педагог (крім випадків виконання обовязків керівника на час відсутності)

​

З практики конфліктних ситуацій та цькування за участі педагогів:

І. Вчитель вчинила умисні дії психологічного характеру, які полягають у систематичному приниженні учениці 5 класу, внаслідок чого остання боїться відвідувати школу. (переписування 8 зіпсованих зошитів, висловлювання “краще б ти зошити носила, а не їжу”, “засунь собі зошити в одне місце” тощо).

Постановою Тарутинського райсуду Одеської області від14.01.2021 р. у справі № 514/1702/20 вчителя визнано винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАПз накладенням штрафу 850 грн.

​

ІІ.Образливе ставлення вчителя до учня, що виявилися у шарпанні за одяг, нанесенні стусанів в область потилиці, чим принижено честь і гідність дитини.

Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 29.12.2020 р. у справі № 444/3463/20 педагога визнано винною у вчиненні дрібного хуліганства та звільнено від відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

​

ІІІ.Підозра на вчинення фізичного і психологічного булінгу вихователем ДНЗ (ясла -садок), у виді криків та погроз, ударів кулаком в потилицю.

Постановою Ковпаківського райсуду м. Суми від 07.07.2021 у справі № 592/4678/21 провадження за ч. 1 ст. 173-4 закрито за відсутності події адмінправопорушення (не надано беззаперечних доказів вчинення цькування)

​

​

З практики конфліктних ситуацій та цькування за участі учнів:

​

І. Учениця вчиняла булінг психологічного характеру відносно однокласниці, що виразилося у підбурюванні однокласників проти неї, обзиванням образливою кличкою, висловлювання погроз, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров”ю потерпілої.

Постановою Брусилівського райсуду Житомирської області від 27.03.2019 р. у справі № 275/282/19 старшокласницю визнано винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-4 КУпАП з накладенням штрафу 1700 грн.

​

ІІ.Неповнолітній учень насильно торкав однокласницю за груди, вона намагалася вирватися з обіймів, почала плакати, вирвалася і втекла до класу. Такі дії були систематичними упродовж листопада 2021 року.

Постановою Недригайлівського райсуду Сумської області від 14.01.2021 р. у справі 582/19/21 на матір учня накладено штраф у розмірі 850 грн. на підставі ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

​

Приклади цькування із застосуванням засобів електронних комунікацій.

​

І. Учнем гімназії систематично вчинявся булінг (цькування) відносно педагога, а саме під час онлайн уроку з мотивів помсти та глузування за допомогою чат-боту «Телеграм» спрямовано на мобільний телефон вчителя кібератаку, чим завдано їй шкоди психологічного характеру.

Штраф у розмірі 850 грн. накладено постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.06.2022 р. у справі № 404/2560/22 на законного представника учня за вчинений онлайн булінг відносно вчителя.

​

ІІ. Учень гімназії систематично вчиняв булінг (цькування) відносно однокласниці, яке виразилось у психологічному насильстві, а саме систематичних образах, а 05.05.2022 р. змонтував фото останньої образливого змісту та виклав його у соціальні мережі, а також погрожував нецензурною лексикою, чим завдав їй шкоди психологічного характеру.

Усним зауваженням обмежився суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда, визнавши доведеним вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 173-4 КУпАП, що слідує з постанови від 18.07.2022 р. у справі № 405/2703/22.