2 of 11

Теоретичний матеріал�Узагальнено-особове речення

Узагальнено-особовим називається односкладне речення, головний член якого називає дію, що стосується узагальненої особи, тобто одночасно кожного і всіх: Що посієш, те й пожнеш (Народна творчість).
Головний член виражений переважно дієсловом 2-ї особи однини чи множини дійсного та наказового способів, рідше — дієсловом 1-ї особи множини, 3 -ї особи множини теперішнього або майбутнього часу.
Узагальнено-особові речення найчастіше трапляються в усній народній творчості (у прислів’ях і приказках), крилатих висловах: Не кажи «гоп», доки не перескочиш.

3 of 11

Теоретичний матеріал�Безособове речення

Безособовим називається односкладне речення, у якому головний член повідомляє про дію або стан, що мисляться як незалежні від будь-якого діяча: Щ е вчора туманилось й супилось… (Є. Гуцало).
Безособове речення повідомляє про явища природи, фізичний і психічний стан людини. У ролі головного члена безособового речення виступає:

а) безособове дієслово або особове, що має безособове значення: Тим часом розвиднялося, світало (М. Рильський). Пахне липою медово (В. Сосюра)

б) безособова форма дієслова на -но, -то: На галявині вже збудовано хату, засаджено городець (Леся Українка),

в) прислівник (може поєднуватися з дієсловами бути, стати, починати, робитися тощо): Біло, чисто попід наметами (Леся Українка). Мені стало прикро(Я. Баш)\

г) дієслово немає (нема), а також не було, не буде: Яких тільки вечорів немає на світі (Є. Гуцало)-,

ґ) неозначена форма дієслова (інфінітив): Не злічити мені цих зірок(В. Сосюра)

д) слова треба, можна, доцільно тощо, які можуть поєднуватися з інфінітивом: До чистої мети треба іти чистою дорогою (Леся Українка).

4 of 11

Порівнямо!

1. Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» у Львові був відкритий 1971 року.	1. Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» у Львові було відкрито 1971 року.
2. Тут ми побачили дерев’яні церкви, давні селянські хати.	2. Тут можна побачити дерев’яні церкви, давні селянські хати.
3. У гаю пахнуть різноманітні квіти.	3. У гаю пахне різноманітними квітами.
4. За вікном настає світанок.	4. За вікном світає.
5. Навколо все здавалося казковим.	5. Навколо справді було казково.

5 of 11

Робота з текстом

Знайдіть односкладні безособові речення, у яких дія або стан мислиться незалежно від особи.

Надворі тихо, аж мертво. Місяць високо піднявся на небо. Золота, широка та довга смуга все ворушилася. Уже починало зоріти. Зірка ніби потягла за собою з бору рожевий тонесенький та прозорий серпанок. Вона замиготіла ніби сріблом та діамантами. Повний місяць висів серед неба й лив жовтий золотистий світ.

З правого берега гори наближалися до Дніпра. їх було видно виразно, як удень. Було видно вузькі долини з садками, з білими хатами. Тихо на горах. Мертво в балках та долинах. Ніде ні звуку! Не чути навіть найменшого шелесту. Як гарно! То була дивна, пишна ніч...

(За І. Нечуєм-Левицьким).

6 of 11

Методичний коментар.

Доречно вживати безособові речення в художніх описах природи та переживань людини, коли вона залишається віч-на-віч із природою. За допомогою таких речень відтворюється напружений душевний стан персонажа чи автора.

7 of 11

Дослідження-зіставлення.

Дослідіть, у яких реченнях виділені дієслова виконують

роль присудка двоскладного речення, а в яких — роль головного

члена безособового речення.

1. Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нуртувало колись джерело. За вікном нарешті світало.

2. Довкола пахне матіолою і чебрецем. Біліє проти місяця плесо самотнього озера.

3. Вузька стежина сіріє поміж житами. З річки віє вечірньою прохолодою.

4. У мальовничому Шевченківському гаю, що поблизу Львова, буяло зеленню. Над нами густо і зелено буяло соснове гілля.

9 of 11

2. Яке з наведених речень не належить до безособових?

а) Годі нам говорити на різних мовах (М . Коцюбинський).

б) І враз Остапові зробилося весело і легко (М. Коцюбинський).

в) Йшли недовго (М . Коцюбинський).

г) Йому боляче (М. Коцюбинський).

3. Які з наведених речень є означено-особовими?

а) Візьми з собою освятити й слово Із пасочками вкупі при свічі (М . Палієнко).

б) Милуюся мовою, як мати немовлям… (С. Коваль).

в) Не губіть своєї мови, юнко та юначе! (В. Івасик).

г) Не дам іржавіти ні слову, ані півслову (А. М ’ястківський).

10 of 11

4. Знайдіть неозначено-особові речення.

а) Ласкаво й грізно заговорять.Про наші дні, про всі віки… (А. М ’ястківський).

б) У сміхові, кажуть, одна з принад риболовлі (С. Хаврусь).

в) У хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмаття якихось брезентів (О. Гончар).

г) Літо проведуть разом, поїдуть на археологічні розкопки (О. Гончар).

5. Яке з наведених речень є узагальнено-особовим?

а) Поганий посуд не б’ється (Народна творчість).

б)Та серце ж не камінь (М. Івасюк).

в) Людині властиво помилятися (З часопису).

г) Чуже бачить, а свого не помічає (Народна творчість).

д) Довго сам учись, коли хочеш навчати інших (Г. Сковорода).

1 of 11