�����Поради, �які можуть допомогти навчити своїх дітей стійкості:�
Говоріть з дітьми
Якщо у дітей виникають запитання – не ігноруйте їх. Відповідайте чесно, але впевнено та спокійно. І запитуйте про їхні почуття – дітям потрібно розуміти, що війна
ніяк не відчужує їх від батьків і
вони можуть відкрито говорити
про свої страхи.
Проводьте більше часу разом, вигадуйте нові ігри та просто відвертайте увагу дітей від
подій.
Створіть емоційно
безпечний простір
Звісно, не потрібно приховувати правди, але краще, аби дитина не сприймала інформацію саме візуально. До того ж зараз у новинах часто висвітлюють смерті дітей на територіях активних бойових дій. �
Обмежте кількість новин,
які дитина дивиться/читає
�Стрес війни додається до щоденних стресів дитини�
Зараз не буде дивною агресивна поведінка дитини на речі, які її ніколи не дратували раніше. Варто донести до дитини, що ви впевнені у тому, що він/вона старається якнайкраще.
Таким чином ви створюєте підконтрольний дитині простір. Відведіть час на виконання шкільних завдань та надайте час для відпочинку. Якщо ж такий розпорядок був у вашому житті й до війни – намагайтеся дотримуватися його і зараз.
Складіть розпорядок дня
і дотримуйтесь його
Подбайте про себе
Ваша дитина буде брати приклад з вас. А ще – ваш настрій та поновлення сил ховається теж у звичних ритуалах догляду за собою. Подбайте про себе, щоб мати змогу піклуватися про дитину, коли та прийде за відчуттям безпеки до вас.
Запевніть їх, що вони будуть захищені. Складіть план на випадок ситуацій евакуації для сім’ї та поділіться всіма його частинами, які, на вашу думку, може зрозуміти дитина. Якщо хтось з батьків, чи родичів в армії чи теробороні, допоможіть дитині зрозуміти, що це робота члена їхньої сім’ї, як і робота дитини – продовжувати навчатися.
Нагадуйте,
що все буде добре
Діти не завжди повідомляють про свої страхи словами, тож стежте за їхньою поведінкою, рухами та звичками. Заохочуйте дитину займатися творчістю, аби вивільнити почуття та звільнитися від страхів.
Спостерігайте
�Зверніться за допомогою �до дитини�
Надайте їй відчуття важливості та необхідності. Наділення її окремою роллю зі своїми обов’язками надасть дитині відчуття впевненості.
Поясніть, що війна точно закінчиться, і життя повернеться до звичного ритму. Говоріть про хороше – це додає сил не падати духом.�
Описуйте дитині
позитивні перспективи майбутнього�