Історія розвитку волейболу
Жук, який мешкає на березі річки Ніл і вважається символом Єгипту. Ці жуки скочують земляні кульки. Чому ж стародавні єгиптяни шанували скарабея, як божество? Справа в тому, що вони вважали символічним той факт, що жуки котять свої кулі зі сходу на захід, тобто в тому ж напрямку, в якому рухається сонце. А сонце, як нам всім відомо має форму кулі.
То ж існує таке припущення, що стародавні люди навчились робити кульки, а потім м’ячі, спостерігаючи за природою та використовуючи підручні матеріали.
М’яч з бичачого міхура, обшитий шкірою та наповнений повітрям
М’ячі з каменю, трави, кори берези
За допомогою м’ячів люди придумували для себе різноманітні ігри та розваги |
З історії відомо:
Автор сучасного волейболу – скромний викладач гімнастики в коледжі американського містечка Хеліок – Вільям Дж. Морган.
Саме він в 1895 році подав ідею перекидати м’яч через тенісну сітку, ударяючи по ньому руками, підняту майже на двометрову висоту.
Простота цієї гри полягала в тому, що для неї не потрібно було проводити особливі приготування і робити витрати на обладнання.
Морган так і не оформив патент на свій винахід. Він придумав свою гру як замінник баскетболу і назвав її мінтонет.
Мінтонет був грою для тих, хто за віком або комплекцією не міг грати у популярний тоді баскетбол.
Волейболом мінтонет став тоді, коли колега і приятель Моргана – Альфред Холстед запропонував з’єднати в одне два слова – volley і ball – вийшов «волейбол» - «літаючий м’яч».
Правила гри 1897 року | Нові правила |
1. Розмітка майданчика. 2. Приладдя для гри. 3. Розміри майданчика 22 х 50 футів (7,6 х 15,1 м.). 4. Розмір сітки 2 х 27футів (0,61 х 8,2 м.). 5. М’яч – гумова камера в шкіряному футлярі, окружність 63,5 – 68,5 см, вага 340 гр. 6. Мета гри - гравець, що виконує подачу, повинен стояти на лінії й ударити по м’ячу відкритою долонею. Якщо було допущено помилки при першій подачі, то гравець повторював подачу ще раз. 7. Рахунок. Кожна не прийнята подача суперником подача дає одне очко. Очки зараховувалися лише при власній подачі. 8. Якщо м’яч під час гри (не при подачі) потрапляє в сітку – це помилка. 9. Якщо м’яч потрапляє на лінію – це помилка. 10. Кількість гравців не обмежена. | 1. Гра ведеться на прямокутному майданчику розміром 18х9 метрів. 2. Висота сітки для чоловіків - 2,43 м, для жінок - 2,24 м. 3. Майданчик розділений посередині сіткою. Сітка закріплена на спеціальних антенах. 4. М’яч – сферичний, колом 65—67 см, вагою 260—280 г. 5. Мета гри — ударом добити м’яч до ігрової поверхні майданчика половини супротивника або примусити його помилитися. 7. Гра починається введенням м’яча в гру за допомогою подачі. Партія грається до 25 очок. Всього дві партії. Якщо у команд нічия, то розігрується третя партія до 15 очок. 8. Після введення м’яча в гру подачею і успішного розіграшу подача переходить до тієї команди, яка виграла очко. 9. Кожна з двох команд складається максимум з 12 гравців, а на полі від однієї команди знаходяться 6.
|
Майданчик за кількістю гравців умовно розділений на 6 зон. Після кожного переходу права подачі переходять від однієї команди до іншої в результаті розіграшу очка, гравці переміщаються в наступну зону за годинниковою стрілкою.
Заверши речення…