1 of 35

Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа сюжету. Символічність образів Мавки і дядька Лева. Мати Лукаша й Килина − антиподи головної героїні. Природа й людина у творі. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості, дійсністю й мрією. Художні особливості драми-феєрії

2 of 35

«Лісову пісню» Леся Українка творила близько трьох тижнів

У квітні 1911 року (після лікування в Єгипті) Леся Українка приїхала до Києва, а 2 червня вже була в Кутаїсі, де працював її чоловік Климент Квітка. Там 3 липня почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датовано чорновий автограф твору.

3 of 35

Писала я її дуже недовго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій; але після неї я була хвора і досить довго ‘‘приходила до пам’яті’’… Далі я заходилась її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, – от тільки вчора закінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила.

Із листа до сестри Ольги,

9 листопада 1911 року

4 of 35

А я таки сама ‘‘неравнодушна’’ до сеї речі, бо вона мені дала стільки дорогих хвилин екстазу, як мало яка інша. Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку ‘‘в уме держала’’, ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали), і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували – пам’ятаєш? – у дядька Лева Скулинського… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов ‘‘слушний час’’ – я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік.

Із листа до матері від 2 січня 1912

5 of 35

У Лесиній ‘‘Лісовій пісні’’ нема ні одного персонажа, ні одного повір’я, ні одної мелодії, що були б мені не знайомі,- усе то мої давні знайомі поліські, все те я чула й знала ще в Колодяжному.

Із міркувань сестри Лесі Українки Ольги

6 of 35

«Лісову пісню» вперше було надруковано в «Літературному віснику» за 1912 рік.

Окремим виданням твір вийшов у 1914 році.

Найвідоміші екранізації «Лісової пісні» (1961 року - Володимира Івченка; 1980 року- Юрія Іллєнка).

Уперше драма поставлена в 1918 році.

7 of 35

ДРАМАТИЧНА ПОЕМА – це жанр, що поєднує особливості драматургії й поезії, це віршована п’єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності.

8 of 35

в її основі переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей, поглядів;

тяжіння до філософської узагальненості, поетичної умовності, символіки, міфологічності;

ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгортання певної думки часто підсумовуються афоризмом.

ліричність, емоційність, навіяні поетичними прологами, посвятами, ремарками, монологами;

Особливості драматичної поеми:

9 of 35

ФЕЄРІЯ – театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, у якій із метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.

ДРАМА-ФЕЄРІЯ – п’єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.

10 of 35

фантастично-казковий сюжет;

дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;

театральний ефект з безліччю театральних трюків.

відбуваються надзвичайні історії;

Особливості драми-феєрії:

11 of 35

Твір «Лісова пісня» за жанром є драмою-феєрією, бо…

казковий сюжет: людина (Лукаш) закохується в казкову істоту (Мавку), герої переживають чарівні перетворення (Лукаш стає вовкулакою, Мавка – вербою);

серед головних і другорядних дійових осіб є фантастичні персонажі;

сценічна дія передбачає багато трюків: наприклад, перетворення мавки на дерево або момент, коли Мавка западається в землю з «Тим, що в скалі сидить».

12 of 35

ТЕМА. Оспівування поетесою духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, нездоланності потягу людини до високого й прекрасного.

ІДЕЯ. Утвердження краси вільного незалежного духу, кохання й мрії, змістовного, гармонійного, як сама природа, людського життя.

13 of 35

Сюжет і композиція твору

ПРОЛОГ – ЗАСПІВ – вводить у фантастичний світ.

І ДІЯ – «весняна» – зародження, розвиток і розквіт кохання Мавки й Лукаша.

ІІ ДІЯ – «пізнє літо» – зав’язка конфлікту й перипетії кохання: в’яне поезія в душі Лукаша і його любов до Мавки. Любовний

трикутник Килина – Лукаш – Мавка, тимчасово перемагають сили буденщини.

ІІІ ДІЯ – «пізня осінь» – кульмінація боротьби пристрастей. Людина стає звіром і знову людиною, але кохання перемагає смерть, а чистий вогонь палить усе дріб’язкове й нікчемне. Це вогонь очищення, який звільняє людину від пут буденщини, утверджує невмирущість прекрасного.

РЕМАРКА-ЕПІЛОГ: спалах весняної краси, переможний спів кохання, усміх щастя серед зимового сніговію.

14 of 35

Конфлікт твору

СОЦІАЛЬНИЙ

заради збільшення господарських статків своєї родини мати нехтує сильними взаємними почуттями двох молодих сердець, намагається будь-якою ціною розлучити закоханих.

ФІЛОСОФСЬКИЙ

невідповідність високого

покликання людини принизливим, невільницьким умовам її повсякденного життя.

15 of 35

ПОЄДНАННЯ ДУХОВНОГО Й МАТЕРІАЛЬНОГО, ВИСОКОЇ МРІЇ Й БУДЕННОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ;

ПОКЛИКАННЯ ЛЮДИНИ, СЕНС ЇЇ БУТТЯ Й МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ;

КОХАННЯ Й ЗРАДИ;

ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ

ЛЮДИНИ Й ДОВКІЛЛЯ;

ПОШАНУВАННЯ ТРАДИЦІЙ І ЗАБОБОННІСТЬ.

16 of 35

	СВІТ ЛЮДЕЙ	СВІТ ПРИРОДИ
	РЕАЛЬНИЙ	ФАНТАСТИЧНИЙ
ПЕРСОНАЖІ	Лукаш, Килина, дядько Лев, Лукашева мати	Перелесник, Той, що греблі рве, Той, що в скалі сидить, Водяник, Русалка Польова, Русалка, Злидні, Гудз, Потерчата, Доля Лісовик,Пропасниця Куць
ЇХНЄ ЖИТТЯ	буденне, бездуховне, дріб’язкове.	вільне, красиве, духовно багате.

17 of 35

МАВКА (чи НЯВКА) – персонаж слов’янської міфології, різновид русалки. У казках вона постає у вигляді молодої красивої дівчини, що танцями й співом заманює хлопців у ліс, де залоскочує до смерті.