Франція у ХІ–ХV ст.

Феодальна роздробленість�Франції

• 987–1328 рр. – династія Капетин-гів;
• Феодали діють за принципом «Васал мого васала не мій васал»;
• Міжусобні війни, які не зміцнюють економічно і політично державу;
• І пол. ХІІ ст. – поступове посилен-ня влади Капетингів.

ЛИЦАРІ

СЕЛЯНИ

МІСТЯНИ

КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

Підтримка короля

Боротьба французьких королів

за об’єднання Франції

Людовік VІ Товстий (1108–1137):

• зруйнував замки бунтівних баронів, або розмістив в них королівські гарнізони;
• здобув перемогу над об’єднаним військом Англії та Німеччини;
• зміцнив королівську владу, одруживши сина з Елеонорою Аквітанською.

Людовік VІІ (1137–1180):

• розлучення з Елеонорою Аквітанською, яка згодом одружилася з Генріхом ІІ Платагенетом (король Англії з 1154 р.);
• нову загрозу об’єднання становила Англія, яка володіла майже половиною Франції.

Філіп ІІ Август (1180–1223):

• боровся з Платагенетами, оскільки останні були на території Франції васалами фр. короля і порушили васальні відносини;
• 1202–1214 рр. – захоплення більшості французьких володінь Платагенетів.

Людовік VІІІ Лев (1223–1226):

• приєднав землі Пд. Франції і Тулузьке герцогство.

Людовік ІХ Святий (1226–1270):

• створив Малу королівську раду – постійна рада короля і його прибічників;
• заборонив поєдинки;
• заснував Паризький парламент судових справ – вищий суд Франції;
• встановлення правила «40 днів короля»;
• започаткував створення єдиної грошової системи;
• угода з англ. королем, за якою той остаточно відмовився від претензій на втрачені раніше провінції, окрім Аквітанії.

Філіп ІV Красивий (1284–1314):

• продовжував політику об’єднання Франції;
• намагався приєднати Фландрію;
• позичав гроші та не повертав, вигнав з країни жидів, ломбардських банкірів, конфіскуючи їхнє майно, а потім знову брав із них гроші за повернення до країни;
• вимагав від духовенства сплати королю податків, але відмова Боніфація VІІІ змусила короля скликали у 1302 р. Генеральні штати, які одностайно висловилися проти втручання папи у внутрішні справи Фр.;
• посадив на папський престол Климента V, перенісши столицю Папи до Авіньйона – Авіньйонський полон пап (1309–1378);
• 2-ге зібрання Генеральних штатів (1308): знищення ордену тамплієрів.

Династія Валуа (1328–1589)

Столітньої війни (1337–1453)

В ХІІІ–ХІV ст. в Англія та Франція формуються як національні держави.

Територіальні претензії, економічні інтереси – основні причини війни.

Привід війни: англійський король Едуард ІІІ (1327–1377) заявив про свої претензії на французький престол.

У 1337 р. французький король Філіп VI Валуа заявив, що забирає в англійського короля його володіння на південному заході Франції. У відповідь Едуард ІІІ оголосив війну.

Едуард ІІІ

(1327–1377)

Філіп VI Валуа

(1328–1350)

Події Столітньої війни (1337–1453)

Битва при Слейсе

(1340)

«Якби риби вміли говорити, вони б розмовляли французькою».

Битва при Кресі

(1346)

Битва при Пуатьє

(1356)

ЖАКЕРІЯ

(травень 1358)

«Усюди, де вони проходили, їх кількість зростала, бо кожний з людей їх звання за ними йшов. Повсталі селяни жадали помсти. Вони громили і спалювали все на своєму шляху, вбивали всіх шляхтичів, яких зустрічали...»

«Государю, ви, перший шляхтичів у світі, не стерпите, щоб шляхта загинула. Адже якщо ці люди, які називають себе жаками, протримаються довго, а добрі міста їм допоможуть, то шляхта буде ними винищена»

Битва при Азенкур

(1415)

Битва при Азенкурі продемонструвала відставання в озброєнні французької армії.

Облога Орлеану

(1428)

1429 р. – Жанна д’Арк розгромила війська англійців під Орлеаном – «Орлеанська діва».

Діставши славу «Орлеанської діви», король узрів загрозу для своєї влади. Під час битви поблизу Парижа Жанна потрапила до полону, король нічого не зробив для її звільнення. У травні 1431 р. Жанну д’Арк англійці спалили на вогнищі.

Наслідки: економічно розорена країна і значні людські втрати; ! об’єднання Франції та створення сильної централізованої держави.

Людовік ХІ (1461–1483) боровся з герцогом бургундським Карлом Сміливим. Внаслідок битви поблизу Нансі (1477), бургундці зазнали поразки, а Карл загинув. Окрім Бургундії король приєднав Пікардію, Беррі, Прованс. Людовік ХІ став першим монархом, влада якого була абсолютною. Окрім війн, займався розвитком економіки.

Карл Сміливий

Карл VIII