ЛЕКЦІЯ 9
Перспективи розвитку інноваційних технологій
9.1.Роботи-політики і роботи-ліквідатори. Ніколи ще інноваційні технології не розвивалися так стрімко, як сьогодні. Ми не встигли ще призвикнути до яких небуть інновацій, які уже старіють та індустрія пропонує нам щось новіше. За час життя одного покоління людство зробило винаходів більше, ніж за всю попередню історію. 90 % вчених, які жили коли-небуть живуть зараз. Разом з інженерами і дизайнерами вони намагаються зробити наше життя ще комфортніше і цікавіше. Згідно з прогнозами, через 50 років роботи зрівняються з людьми за своїми здібностями, а потім можливо і перевершать їх. Вони оволодіють, очевидно, повноцінною свідомістю, стануть креативними і, можливо, навчаться співпереживати. Деякі експерти прогнозують, що штучний інтелект (ШІ) навіть займеться політикою. Декілька років тому в Новій Зеландії було створено віртуального політика по імені Сем, з яким можна було поспілкуватися через Фейсбук. Він висловлювався на різні суспільно-політичні теми і збирався прийняти участь у виборах місцевого рівня. Сем міг самовдосконалюватися і з кожним днем все краще розбирався в політичній ситуації та настроях електорату, залишаючись безкорисним. При цьому нічого не забував.
Сучасні системи ШІ обробляють значні масиви даних про виборців і їх наміри та уподобання, уміють аналізувати і давати цінні поради. Можливо, скоро їм будуть давати державні посади. Тим більше, що роботи точно не будуть брати хабарі. Недавнє опитання Мадрідського університету показало, що 51% .європейців згідні замінити депутатів і чиновників на ШІ.В Китаї таких ще більше- 75%. Такщо, не виключено, що рано чи пізно навіть президентом якої-небудь країни буде обрано робота.
Поки що вже відомо, про перший в історії випадок, коли ШІ без наказу людини здійснив вбивство. Як повідомив журнал New Scientist з посиланням на дослідження ООН, весною 2021 р., під час військового конфлікту в Лівії турецький військовий квадрокоптер Kargu 2, будучи в автономному режимі, сам вислідив людську ціль у вигляді бійця одного з підрозділів Лівійської національної армії, сам напав на неї і прийняв рішення знищити. Тобто робот сам вирішив вбити людину, сам визначив яку, і сам собі віддав наказ на ліквідацію.
Слід відзначити, що професор біохімії, популяризатор науки і письменник - фантаст Айзек Азімов перевернув сприйняття світу, змусивши усіх полюбити роботів. Він у своїх творах зробив їх безпечними, розумними і часто набагато миролюбнішими ніж самі люди. Азімов бачив у роботів помічників – як радіо, міксер інші прилади, що оточують людей. Азімов передбачив, що складні робототехнічні системи повинні працювати за деяким набором алгоритмів і бути безпечними для людей. В 1920 році в оповіданні “Хоровод” з’явилися знамениті три закони робототаехніки 1. Робот не може заподіяти шкоду людині, або своєю бездіяльністю дозволити, щоб людині була заподіяна шкода.
2. Робот повинен підкорятися наказам людини, за винятком тих, котрі суперечать першому пункту.
3. Робот повинен захищати самого себе, якщо тільки його дії не суперечать першому і другому пунктам.
9.2. Приклади розроблених роботів.
9.2.1. Робот Люсі. Британський дослідник-одиночка Стів Гренд спробував побудувати робота, що наділений інтелектом ссавців.
Він зробив це цілком самостійно, в майстерні, що була розміщена в гаражі власного дому. Гренд не мав ніякої фінансової підтримки.
Його не спонсорували ніякі академічні кола, йому не допомагали ні комерційні організації, ні військові.
Рис. 9.1.Робот Люсі
Гренд – це один самостійний дослідник, що добився досить вразливого успіху. Більшіть спеціалістів зі штучного інтелекту високо оцінили успіх Гренда. Його приклад доказує нам, що для участі в дослідженні штучного інтелекту не потрібно нічого, крім інтелекту, творчого бажання і наполегливості.
9.2.2. Гуманоїдний робот Ког. Гуманоїдний робот Ког створений в лабораторії штучного інтелекту Массачусетського технологічного інституту. Це найбільш фінансований дослідницький центр штучного інтелекту в світі, який очолює відомий спеціаліст в області штучного інтелекту Род Брукс. Ког – це гуманоїдний робот, у якого є торс, рухомі руки, голова і очі. Вчені Массачусетського технологічного інституту вважали, що для формування необхідної поведінки робота потрібний тісний зв’язок між сенсорною і моторною активністю. Основна ідея полягала в тому, що сприйняття робота включає в себе отримання не тільки абстрактної інформації, але й формування тісних взаємодій між сприйняттям і діями. Розробники робота назвали цей процес сенсорно-моторною петльою.
Рис. 9.2.Гуманоїдний робот Ког
Ког навчився протягати руку видимому об’єкту, навчився відслідковувати предмети і звуки. Але навичок ”вищого рівня”, для чого цей робот було створено, придбати не вдалося. Наприклад, Ког так і не зміг відрізнити мобільний телефон від футляра окулярів. Але провал в одній конкретній області не означає, що увесь підхід зовсім не вірний. Ця неудача в науковому сенсі виявилася справжнім увпіхом, тому що стало ясно, від чого вчені можуть відштовхуватися для прогнозування наукових течій майбутнього.
9.2.3 Людиноподібний робот Софія.
Софія — людиноподібний робот у вигляді жінки, що був розроблений гонконзькою компанією Hanson Robotics і досяг досить високої популярності в засобах інформації завдяки своїй подібності до людини (за основу її зовнішності було взято акторку Одрі Гепберн), набору мімічних реакцій із 60 емоцій і неоднозначним висловлюванням під час публічних дискусій.
Рис. 9.3. Людиноподібний робот Софія.
Творець Софії — доктор Девід Гансон прагнув створити геніальні машини, які будуть розумнішими за людей і зможуть навчитися творчості, співпереживанню та співчуттю, — три відмінні людські риси, які, на думку Гансона, повинні бути розроблені поряд з інтегрованим штучним інтелектом. Розробник робота Бен Герцель стверджує, що він ніколи не заявляв, що Софія була близькою до людського інтелекту.
Слід зауважити, у жовтні 2018 року відомий мільярдер і популяризатор нових технологій Марк Гінзбург привіз робота Софію до Києва. Поява людиноподібного робота викликала зацікавленість українських засобів масової інформації. Із роботом зустрівся прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
9.2.4. Робот-внучка Ami-chan.
Робот-внучка, який створила компанія Takara Tomy призначений для одиноких людей похилого віку. Соціальний робот подібний на дівчинку з круглим лицем і великими очима. Робот знає 1600 японських слів, може підтримувати бесіду на рівні дитини і навіть заспівати одну з 40 завантажених пісень, прочитати віршик своїм похилим власникам.
Ще робот-внучка вміє кліпати і прикривати очі, імітуючи сон, тому його можна приспати. Робота можна навчити нових слів, наприклад, імена господарів чи їх родичів та друзів.
Для розпізнавання облич у Ami-chan є камера. Робот працює від акумулятора. Вартість такого пристрою біля $250.
Рис. 9.4.Робот-внучка Ami-chan.
9.3. Водії не віддалі.
Майбутнє не тільки за безпілотним транспортом, аде й за автомобілями, які будуть керовані на віддалі. Мережі 5G, які мають дуже низьку затримку сигналу , дозволяють реалізувати цю технологію. Незабаром водіям-дальнобійникам не прийдеться виїзджати з дому, залишаючи сім’ю. На грузовику будуть встановлені камери і датчики, а також механізми повороту керма і управління. ( Все буде як в комп’ютерній грі). Вони будуть підключені до Інтернету через мобільні мережі.
Водій бачить картину з камер на моніторах і керує машиною так, ніби сидить за кермом, хоча сам може знаходитися на другому кінці планети. Після роботи він може передати керування іншому водію, який теж може бути в іншому місці і відправитися в іншу кімнату до дружини і дітей.
До речі безпілотні грузовики вже почали виготовляти. Кажуть, що в такому автомобілі немає ні керма, ні місця для водія, машину контролюють через диспетчерський пункт.
9.4.Дороги з підзарядкою.
На шведському острові Готланд протестували безпровідну дорогу. Вона повинна заряджати електроавтомобілі, які їдуть по ній. А при полальшому розвитку технології її можна буде застосовувати і по відношенню до гаджетів, які будуть знаходитися в автомобілях, що їдуть по такій дорозі. Інновація полягає в тому, що під дорожним покриттям встановлені мідні котушки, яуі з”єдгані з блоками управління вздовж узбіччя дороги.
Енергія від котушок передається акумуляторам електромобіля за рахунок магнітної індукції – приймач знаходиться в його шасі. На експерементальній ділянці в Швеції довжиною 1.65 км запускали 40-тонний електрогрузовик , і він успішно заряджався від дороги при русі зі швидкістю 60 км/год.
Такі самі траси випробовували і Ізраїлі та Італії. Очікується, що така інноваційна технологія збільшить запас ходу електромобілів, зробить їх більш дешевими, місткими, і як наслідок, масовими.
9.5. Аеротаксі і дрони. Компанія Airbus показала прототип повітряного таксі, яке пропонують сертифікувати до 2025 р.. Максимальна швидкість польоту– 120 км/год., дальність польоту – 80 км.
Аєротаксі працює на літій-іонному акумуляторі, а шум при посадці утворює не більше 70 дц, що можна порівняти з шумом звичайного пилососа.
Повітряними перевезеннями займаються дрони, яким експерти прогнозують справжню революцію. Літаючі безпілотники будуть доставляти не тільки піцу із онлайн-магазинів, але й переміщати людей. Для уникнення непорозумінь і зіткнень польоти будуть регулюватися чере мобільні додатки. Достатньо задати адресу або вибрати ярлик, як це зараз виконується в навігаторах, і дрони самі продовжать повітряний коридор.
9.6. Окуляри замість смартфонів. Вже сьогодні можна собі уявити, що навколо Вас в приміщенні оживають улюблені персонажі, артисти чи спортсмени. Це все можливо вже сьогодні — за допомогою спеціальних VR-окулярів. Скорочення "VR" у перекладі з англійської означає "віртуальна реальність" (virtual reality). Окуляри віртуальної реальності це пластиковий корпус з лінзами. За лінзами знаходиться екран, розділений на два зображення. Кожне око бачить власну картинку, яка трохи відрізняється від іншої, тому ми бачимо зображення об'ємним.
Нам вважається, що смартфон з сенсорним екраном увійшов в наше життя серйозно і надовго, але є прогноз, що незабаром його потіснять “розумні окуляри” з підтримкою додаткової реальності. Ідея полягає в тому, що людина бачить довкола себе звичайний світ , але на нього “накладається’ корисна інформація, яка виводиться на лінзи окулярів перед очима. Управління, можливо, буде здійснюватися або голосом, або жестами, або методом окулографії ( відслідковуванням очима), а в далекому майбутньому, можливо, і “читанням думок”.
Володіючи такими окулярами, можна звільнити руки смартфону, хоча не можна виключити, що вони стануть лише додатком до нього, а не окремим пристроєм. Поки що вони виглядають громіздкими і якість мікроелектроніки ще не дозволяє зробити їх такими ж легкими і простими, як безпровідна гарнітура для вуха, але багато компаній працюють в цьому напрямку.
Сьогодні на ринку представлено орієнтовно 1000 моделей VR-окулярів, тому вибрати є з чого. За призначенням усі вони поділяються на 4 типи:
9.7 .“Вічні батарейки”.
В 2021 році американська компанія Nano Diamond Battery запропонувала батарею, яка здатна працювати 28 тисяч років. У неї є радіоактивний сердечник виготовлений з невеликої кількості перероблених ядерних відходів. Він покритий недорогим алмазним нанопокритям, вирощеним в лабораторних умовах, що робить його безпечним для людей і оточуючого середовища.
Ізотопи взаємодіють з алмазним покриттям, і енергія радіоактивного бета-випромінювання перетворюється в електричний струм. При цьому вартість батарейки буде нижчою ніж у літій-іонних батарейках аналогічної потужності. Перші такі пристрої з’являться вже найближчим часом ( 2-3 роки).
9.8. Створення метавсесвіту.
Поняття “метавсесвіту ” (metaverse) ввів в обіг американський письменник Ніл Стівенсон, який працює з жанрами історичної прози та фантастики, зокрема про кібербезпеку мауйбутнього.
Метавсесвіт згадується у його антиутопії “Снігова лавина” (Snow Crash, виданої у 1992 році).
У книзі розповідається як країнами керують корпорації, а мафія контролює доставку піци. Люди живуть у двох світах: у похмурій реальності та тривимірній віртуальній – метавсесвіті. Головний герой роману в реальному житті розвозить піцу, а в метавсесвіті – хакер та воїн, який прагне зупинити поширення снігової лавини – наркотику, який небезпечний в обох реальностях. Тож герой антиутопії має врятувати світ від інфокаліпсису.
Автор “Снігової лавини” не вкладав у слово “метавсесвіт” якісь позитивні конотації. Тому дещо дивує, що таку саму назву обирають для віртуального світу, який поєднуватиме цифрове середовище.
У метавсесвіті, про який сьогодні говорять, користувачі використовуватимуть 3D-аватари.
Засновник Facebook Mapk Цукерберг під час онлайн-презентації Facebook Connect 2021 в оголосив про формування метасервісу вже через 10-15 років. Це стане можливим за допомогою програмних продуктів, сервісів та пристроїв, які відтворюватимуть віртуальну реальність. Цукерберг заявив, що переходити у віртуальну реальність можна буде за допомогою VB-окулярів. Сьогодні VB-окуляри доволі часто використовуються для надання відчуття більшої реальності підчас відеоігор чи інших віртуальних розваг. Те що вони сьогодні коштують 10 000-20 000 $ , то стануть більш доступними.
Поняття метавсесвіту працює вже тепер. Адже багато людей вже використовують різні онлайн-платформи, щоб працювати й проводити зустрічі віртуально. Нині ми дивимося у монітор, а згодом – будемо дивитися через смартокуляри, що допоможе вдосконалювати віртуальну реальність.
Виникає питання: “ Чому компанія Facebook змінила назву” ? Річ у тім, що компанія Facebook вже давно не лише соцмережа, але також власник месенджера WhatsApp, соцмережі Instagram, бренду Oculus та інших активів, серед яких віднедавна і Metaverse. Саме на цьому продукті компанія з новою назвою Meta й зосередиться у майбутньому.
Про початок роботи над "метаверсом" тоді ще Facebook оголосила у липні цього року. Тоді ж компанія Цукерберга оголосила, що набирає команду з розробки Metaverse, яка стане частиною Facebook Reality Labs, що займається проектами віртуальної та доповненої реальностей. Про це писав віцепрезидент Facebook Ендрю Босворт на своїй сторінці у соцмережі, який є відповідальний за технології AR ( Augmented Reality - доповнена реальність — термін, що позначає всі проєкти, спрямовані на доповнення реальності будь-якими віртуальними елементами.) та VR (Virtual Reality - віртуа́льна реа́льність — різновид реальності в формі тотожності матеріального й ідеального, що створюється та існує завдяки іншій реальності; у вужчому розумінні — ілюзія дійсності, що створена за допомогою комп'ютерних систем, які забезпечують зорові, звукові та інші відчуття).
За словами Босворта суть концепції Metaverse ("метаверс") полягає в ефекті присутності – відчуття того, що людина в цифровому просторі розташована поряд. Він зазначав, що пристрій для відеодзвінків Portal та шолом віртуальної реальності Oculus вже сьогодні можуть "телепортувати" користувача до кімнати з іншою людиною, незалежно від фізичної відстані, або до нових віртуальних світів.
Але для досягнення повного бачення "метаверсу" необхідно побудувати "міст" між цими просторами, щоб користувач міг зняти обмеження фізики й переміщатися між ними так само легко, як переходити з однієї кімнати свого будинку в іншу.
В інтерв'ю виданню The Verge Марк Цукерберг зазначав, що у разі успішної реалізації проєкту у найближчі п'ять років компанія перестане асоціюватись із соціальними мережами та буде пов'язана саме з "метаверсом". У цьому ж інтерв'ю Цукерберг розповідав, що виношував подібну ідею ще зі школи. Одна з речей, яку він справді хотів побудувати, – "відчуття матеріалізованого інтернету, в якому люди могли б перебувати в навколишньому середовищі, телепортуватися у різні місця та бути з друзями, наче у реальності".
Саме скорочення дистанції та створення відчуття присутності, на думку Марка, створить більше можливостей для людей: можна буде виконувати різні роботи, з'являться нові робочі місця і нові форми розваг.
У зміні назви компанії нічого незвичайного немає.
Свого часу Alphabet стала материнською компанією Google, YouTube та інших напрямків. Нова компанія Цукерберга, як ми вже зазначали, об'єднує низку сервісів та продуктів і чутки про її перейменування ходили вже давно. Ця зміна покликана допомогти людям побачити в компанії не лише соціальну мережу, а й потенціал у галузях, що належать до доповненої та віртуальної реальності, розумних окулярів та інших продуктів.
Слід відзначити, що компанія Facebook.Inc останнім часом потрапила в різні скандали. З нею судяться, зокрема, через витік даних користувачів. Потрібно знати можливості цієї індустрії, щоб спрогнозувати коли віртуальна реальність охопить велику кількість користувачів. Зрештою, слід розуміти, що все це якось має законодавчо регулюватися. Тож про 10-15 років на наш погляд не може бути й мови.
Питання для самоконтролю.
10.Яка перспектива використання VR-окулярів ?
11. В чому суть інноваційної технології “вічні батарейки” ?
12.Хто і коли запропонував поняття “метавсесвіту ” (metaverse) ?
13. Чому компанія Facebook змінила назву ?