Кримське ханство.

Терешко Л.Б.

План

ПЕРЕВІРКА ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

https://vseosvita.ua/test/start/ttz471

Тест ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ ЗДАТИ ДО 13.00

• Територія Кримського ханства охоплювала степові райони Криму, Причорномор’я, Приазов’я та Кубані. На початок XVII ст. ця держава залишилась єдиним спадкоємцем колись могутньої Золотої Орди.
• Поступово вони в співжитті з місцевими сформували самобутній кримсько-татарський народ — киримли

​

ЗНО

У 1449 (40 р. XV ст.-утворення Кримського ханства )році Хаджі Гірей проголосив незалежність Кримського ханства від Золотої Орди.

ХАНСТВО�держава, що утворилася в 1449 році на території Кримського півострова

�Робота з історичним документом�

З хроніки поляка Стрийковського

«……Татари перекопські, роди Баринів і Ширінів надіслали до Казимира, великого князя литовського, прохання дати їм на царство Хаджі – Гірея, який на той час проживав у Литві, де він володів для прогодування містом по милості панів литовських. Тому Казимир у призначений день у Вільні, в приготованому замку звів з литовськими панами того Хаджі – Гірея на царство татарське і послав його в Перекопську орду з маршалом Радзивілом, який сміливо посадив його там»

Запитання

Яку роль відіграло Велике князівство Литовське у справі утвореня Кримського ханства?

​

• Пригадайте, а яка держава існувала в 12 ст на тереторії південно-західного Криму?

А яке місто було столицею?

• Пригадайте дану постать?
• ЗНО
• У ЯКОМУ РОЦІ БУЛА ПРОГОЛОШЕНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ Кримського ханства від Золотої Орди?
• ЗНО

​

• Його очолила династія Гіреїв, або Гераїб. із яких першим правителем був Хаджі І Гірей (Герай) (1427-1466).
• По смерті Хаджі Гірея розпочалася боротьба за спадщину між синами, переможцем у якій став Менглі І Гірей
• ЗНО
• У 1478 р. його нащадок, хан Менглі І Гірей, став союзником Османської імперії, визнавши зверхність султана

• У 1478 р. його нащадок, хан Менглі І Гірей, став союзником Османської імперії, визнавши зверхність султана

​

​

Хан Менґлі I (посередині) зі старшим сином Мехмедом І (ліворуч) перед султаном Баязидом II (праворуч), мініатюра, XVI ст.

• Розквіт Кримського ханства припав на XVI ст., коли володарював Сахіб І Гірей (1532-1551).
• Він усіляко стимулював перехід до рільництва й осілого життя. Із цією метою роздавав землі тим, хто бажав.
• Укомплектував боєздатне військо. Перебудував і осучаснив фортецю Перекоп, що закрила єдиний підхід із суші на півострів.

У 1532 р. перебрався в нову столицю — місто Бахчисарай («Сад-палац»). Облаштував великий морський порт Гезльов (тепер Євпаторія).

Та попри всі старання реформатора, киримли не полишали кочівництва.

Тому чітких кордонів ханство не мало. «Провінції», якими невпинно переміщалися, звали улусами.

Кримські татари не порядкували хіба що на півдні півострова, де компактно проживали різні народи, зокрема генуезці. Там панувала Османська імперія

Пригадайте,що за фортеця!?!

Генуезька фортеця — фортеця в місті Судак, побудована генуезцями з 1371 по 1460 рік.

• Про давню, культуру киримли відомо дуже мало. Своєю батьківщиною вони вважали степ. І, мабуть, як степовикам їм був притаманний відповідний світогляд. Такий, де поважали силу. Слабші мали коритись. Як ви здогадалися, землеробів, які не вирізнялися надмірною войовничістю, сприймали як слабших, а тому їм належало працювати, забезпечуючи потреби сильних.
• Від XIV ст. після прийняття ісламу кримськотатарська культура набула рис, характерних для цієї релігії. У ханстві поширилась арабська мова, з’явилися книжки перських і арабських авторів. Освічених людей шанували.

• Знання здобували в медресе при мечетях. Історію як науку в основному уособлювали хроністи й письменники, зокрема Реммал Ходжа («Історія хана Сагіб І Гірея») та Сеїд Різа («Сім планет у звістках про правителів»). Літературні твори, що збереглися, написали, як не дивно, хани, скажімо, Газі II Гірей.
• Серед «нетитулованих» авторів уславилися поети Афіфеддін Абдулла, Ашик Умер.
• Перлиною архітектури вважається ханський палац у місті Бахчисарай. Серед храмів другої третини XVI ст. доволі відомою є мечеть Джума (Хан) Джамі в Гезльові, побудована за проектом Мімара Сінана.
• Загалом до кінця XVIII ст. в Криму діяло 1660 мечетей, 61 медресе і 22 текіє (своєрідних монастирів).

Пригадайте архітектурну пам‘ятку

• Ханський палац у Бахчисараї —єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури, у 1532—1783 рр. родова резиденція правителів Кримського ханства — династії Ґераїв..
• Палац входить до складу Бахчисарайського історико-культурного заповідника. У приміщеннях палацу розташовані музей історії та культури кримських татар, художній музей, виставка холодної та вогнепальної зброї.
• Територія палацового комплексу займає 4.3 га, раніше площа комплексу становила 18 га.
• Архітектурний стиль палацу продовжує традиції османської архітектури XVI—XVII ст. Головна архітектурна ідея — втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської мови як «палац-сад».
• Ханський палац — ціле місто в мініатюрі. Це складний комплекс будівель найрізноманітнішого призначення.

​

�«Ханський палац», художник Карло Боссолі, 1840–1842 рр. �

• У Кримському ханстві встановилася монархічна (із рисами станово-представницької) форма правління. Ханство було централізованою державою, поділеною на 7 бейликів, очолюваних беями-головами найбільш знатних родів. Вони могли здійснювати власні самостійні походи, могли відмовлятися від походів.
• Ханові не належала повнота влади. Його права обмежували керманичі Османської імперії та місцева родова знать. Влада хана обмежувалася диваном-державною радою найвищих осіб ханства і муфтієм-головою кримських мусульман ,що спостерігав за відповідністю ханських рішень нормам ісламу. Владу хана обмежував курултай — з’їзд найвпливовіших у державі родів.
• Султани призначали чи усували намісників із династії Гіреїв. Також киримли. брали участь у воєнних кампаніях турків.
• Населення кочувало. Деякі жили осіло, але навіть вони переважно займалися тваринництвом. У державі не знали, що таке особиста залежність.

• Найбільші загрози для Кримського ханства надходили з відкритого кордону на сході. Адже з прикаспійських і поволзьких просторів постійно вдиралися інші войовничі кочовики.
• Цікаво, що васально залежною від Криму певний період перебувала Московія, яка аж до 1685 р. сплачувала данину ханам.
• У 1571 р. один із них навіть спалив Москву. Це сталося тому, що Іван IV Грозний поводився зухвало, виявляв непокору. Тож «нахабу» довелося провчити.

• Як вам відомо, кримськотатарські загони здійснювали часті набіги на українські землі, де захоплювали в полон «живий товар» — ясир. Чоловіків і жінок, хлопців і дівчат продавали на невільничих ринках. Торгівля людьми велась організовано, обкладалася митами й податками, бо приносила неабиякі прибутки

​

• Контакти Кримського ханства із зовнішнім світом не зводилися лише до наскоків на сусідів. Державна скарбниця поповнювалася завдяки комерції. Хоча киримли майже не крамарювали, на їхній території компактно проживали вірменські, грецькі і єврейські купці. Саме їм хани і беї надавали дозволи на торгівлю, звісно, не безкоштовно. Купляли-продавали сіль, ремісничі вироби, зокрема зброю — ножі та кинджали.

Уявіть себе в ролі купця, який проживав у Криму. Чим ви торгували б на європейських та азійських ринках?

КАРАЇМИ�тюркський народ Криму, що сповідував юдаїзм

• Тісне сусідство переплело долі русів-українців і кримських татар. Урешті, й козацтво виникло не без чинника киримли. Чому, запитаєте ви? Тому, що загроза саме їхніх постійних вторгнень відточила військову майстерність запорожців, перетворила їх у професійних військовиків тогочасного світу.
• Щоб протистояти Османській імперії і Кримському ханству, козакам довелося створити дієвий флот та освоїти води Чорного моря. Найбільша слава тут дісталася Петру Конашевичу-Сагайдачному, який за це отримав від сучасників прізвисько «славний лицар»

• У період Національно-визвольної війни відбулось українсько-татарське зближення. Гетьман Богдан Хмельницький вирішив підсилити свою піхоту кримськотатарською кіннотою. Для цього він уклав союз із ханом Ісламом III Гіреєм. Щоправда, той неодноразово порушував домовленості, приміром, у 1651 р. в битві поблизу Берестечка. Попри те, киримли відіграли помітну роль у становленні Війська Запорозького (Гетьманщини).
• Були вони спільниками й у 1659 р., коли гетьман Іван Виговський здобув славно відому перемогу над московитами в битві біля містечка Конотоп. Кримські татари теж кликали козаків на допомогу, як-от у 20-х рр. XVII ст.

• Ворог у кримських татар і українців також виявився один на двох.
• російська імперія, що зміцніла в першій третині XVIII ст., взялася поневолювати довкільні народи.
• Османська імперія, що тоді ослабла, зазнавала поразок майже в кожній російсько-турецькій війні. У 1774 р. за умовами Кючук-Кайнарджійського мирного договору між російською та Османською імперіями Кримське ханство отримало незалежність.
• Однак на його території залишилися російські солдати і 9 липня 1783 ввійшов офіційно до складу «російської імперії»
• Хан Шагін Гірей відчайдушно намагався врятувати батьківщину, та сили виявилися нерівними

• У 1783 р. імператриця Катерина II видала маніфест, де оголосила про приєднання Криму до Росії. У цьому самому році вона видала указ про запровадження кріпацтва в українських землях ЗНО , якими володіла, та ліквідацію козацького війська на Лівобережжі. Отже, одночасно і кримськотатарська, і українська держави перестали існувати внаслідок російської ненаситної агресії.

​

• У другій половині XVIII ст. росія вела активну експансію на Півдні України, у тому числі в Криму. Підірвати економіку півострова імператриця Катерина ІІ вирішила хитромудро. У 1774 р., за умовами Кючук-Кайнар- джийського миру, звідтіль силоміць виселили християн, які займалися ремеслами й торгівлею. Згідно із грамотою від 21 травня 1779 р., переселенці мали осісти в новому місті, де їм надавали права й привілеї. Місто найменували Маріуполь («поліс Марії»).

​

• Новоприбульці селились як у центрі, так і на околицях Маріуполя. Так поставали навколишні села Урзуф, Ялта, Бахчисарай, Сартана, Чердакли, Ігнатієвка. Серед їхніх мешканців були греки, євреї-християни, італійці, грузини.

​

«Народні розваги кримських татар», художник Крістіан Готфрід Генріх Гейслер, серія гравюр «Живописні описи звичаїв, вдачі та розваг росіян, татар, монголів й інших народів у Російській імперії», початок ХІХ ст.

• Головним джерелом прибутків приморського, а тому портового міста стала торгівля. Після приєднання Росією Криму, деякі виселенці повернулися на півострів. На їх місце прибули німецькі колоністи. Ті, які залишилися, продовжили творити історію багатонаціонального Маріуполя

​

«Татарські жінки», художник Крістіан Готфрід

• https://learningapps.org/watch?v=pphe8u6oc20

• Переглянути презентацію до уроку та відеоматеріал https://youtu.be/QBDpJ8Q_O0I
• Виконати тест https://vseosvita.ua/test/start/tsf481 до 30.03

​

• Контурна с 13.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

https://www.wiki.uk-ua.nina.az

https://uahistory.co/zno/history-ukraine-zno-architecture-painting/16.php

https://pidruchnyk.com.ua/1622-vsrsvit-8-vasylkiv.html

​