Основи військової топографії

Орієнтування на місцевості

​

Частина ІІ

Визначення відстані до об’єкта

​

ПЛАН

1. Поняття про орієнтування
2. Способи визначення сторін горизонту

(частина І)

3. Способи визначення відстані до об’єкта

(частина ІІ)

​

Способи визначення відстані до об’єкта:

• за допомогою спеціальних приладів;
• окомірно;
• на слух;
• співвідношення швидкостей світла та звуку;
• по швидкості руху та витраченому часу;
• довжиною кроків;
• шляхом побудови геометричних фігур;
• за допомогою підручних предметів та формул.

І. За допомогою спеціальних приладів:

Далекомір — прилад для вимірювання відстаней до об'єктів.

Принцип дії більшості сучасних далекомірів полягає у вимірюванні часу, який витрачає посланий далекоміром сигнал для проходження відстані до об'єкта і назад.

І. За допомогою спеціальних приладів:

І. За допомогою спеціальних приладів:

І. За допомогою спеціальних приладів:

Оптичний приціл ПСО – має дві сітки для вимірювання відстані.

​

І – ростова далекомірна шкала дає можливість визначити відстань в межах 1000 м поєднавши фігуру людини (середній зріст 1,7 м) зі шкалою (цифри відповідають сотням метрів)

ІІ – визначення відстані за кутомірною шкалою (шкала бічної поправки) здійснюється аналогічно зі шкалою бінокля, але ціна найменшої поділки становить 0-01 (1 тисячна)

ІІ. Окомірно

Існує два способи:

1 – на скільки далеко видимий певний об’єкт. Визначаючи відстань даним способом слід враховувати деякі особливості та порівнювати з відомими даними (див. таблицю);

2 – шляхом відкладання відомих відрізків в 10, 50, 100, 200, 500… м. Спосіб потребує певного натренованого навичку у відкладанні відомих відрізків.

Окомірно — простий і швидкий спосіб визначення відстаней, але його точність залежить від величини відстані, що визначається, умов спостереження і досвіду спостерігача. У досвідченого спостерігача помилка у визначенні відстані до 1км складає до 10-15%, у недосвідченого — до 30-50%. При збільшені відстані збільшується і помилка. Тому уміння впевнено і швидко визначати відстані до цілей противника — важлива вимога ведення сучасного динамічного бою.

ІІ. Окомірно

При визначенні відстані необхідно пам’ятати наступне:

• великі та чіткі предмети здаються завжди ближчими;
• при спостереженні вгору здається, що предмети ближче, а вниз — далі;
• якщо між спостерігачем і предметом немає інших об’єктів, здається, що він ближче, якщо є — далі;
• при спостереженні через водні простори, лощини та інші низини рельєфу відстані здаються меншими;
• при спостереженні в ясний сонячний день предмети здаються ближчими, ніж при спостереженні при похмурій погоді та в сутінках;
• предмети яскравих кольорів (червоного, жовтого, білого) здаються ближчими, ніж предмети темних кольорів (чорного, синього, сірого);
• група людей здається завжди ближче, ніж одна людина на такій же відстані;
• людина, що лежить здається далі, ніж людина, що стоїть;
• на рівній та одноманітній місцевості (на лузі, в полі, на снігу) предмети здаються ближчими;
• при спостереженні лежачи предмети здаються ближчими, ніж при спостереженні стоячи;
• вночі будь-яке джерело світла здається ближчим ніж реальна відстань.

ІІ. Окомірно

ІІІ. Визначення відстані на слух

У разі визначення відстані даним способом теж слід пам’ятати, що розповсюдження, рівень звуку та напрям його джерела залежатиме від певних факторів:

• загальний шумовий фон (в тиші звуки чутно більш чітко, а тому й на більших відстанях, але складно визначити напрям);
• у тиху літню ніч людські голоси на відкритому просторі чутно далеко, іноді на півкілометра;
• у морозну осінню або зимову ніч звуки й шуми чутно краще, це стосується і мови, і кроків, і брязкіту зброї;
• у туманну погоду звуки теж чутно далеко, але їх напрям визначити важко;
• над поверхнею спокійної води, в лісі, коли немає вітру, звуки розносяться на дуже велику відстань;
• дощ сильно глушить звуки;
• вітер, що дме в сторону спостерігача, наближає звуки, а від нього – віддаляє, також вітер відносить звук в сторону, спотворюючи хибне уявлення про напрям його джерела;
• пагорби, ліси, будівлі, яри, лощіни змінюють напрям звуку, створюючи відлуння;
• породжують відлуння і водні простори, сприяючи його поширенню на великі відстані;
• в гірській місцевості звуки розповсюджуються краще, але теж значне відлуння.

ІІІ. Визначення відстані на слух

Безвітряної ночі на рівнинній місцевості нормальний слух людини джерело шуму почує на відстані:

ІV. Співвідношення швидкості світла та звуку

Звук розповсюджується у просторі зі швидкістю 330 м/с, або 1км за 3с, а світло — практично миттєво.

Таким чином, відстань у кілометрах до місця, де пролунав постріл, дорівнює числу секунд, які пройшли від моменту спалаху до моменту, коли був почутий звук пострілу, поділеному на 3.

​

Наприклад, спостерігач почув звук пострілу через 9 секунд після побаченого спалаху пострілу гармати. Відстань до гармати дорівнює:

D = 9 : 3 = 3 км

V. По швидкості руху та витраченому часу

Таким способом можна визначити приблизну подолану відстань.

Для цього слід знати швидкість з якою була подолана певна ділянка місцевості та час витрачений на її подолання.

Долаючи відстань транспортним засобом слід врахувати похибку спідометра, який буде показувати завжди більшу відстань, ніж реальна з таких причин:

• Пробуксовування внаслідок сипучості (земля, пісок, сніг), вологості, в’язкості та слизькості (ожеледь та ожеледиця, трава) покриття, збільшує похибку понад 20 %. Нерівність дороги (ямки та пагорби, об’їзди та повороти) до 10 % й більше.
• На твердому, рівному, сухому покритті похибка складає близько 3-5 %

​

Приблизна швидкість переміщення у пішому порядку:

Швидким кроком по твердій поверхні – 4-5 км/год.

Кроком по пересіченій місцевості в бойовій екіпіровці – 3-4 км/год.

Бігом у середньому темпі з мінімальною бойовою екіпіровкою – 8-10 км/год.

Чергування бігу з ходьбою в бойовій екіпіровці – 6-8 км/год.

​

VІ. Довжиною кроків

Цим способом теж визначається подолана відстань, або відстань, яку планується подолати (наприклад, під час руху за азимутом). І також існує декілька способів:

Перший спосіб. Вимірювання парами кроків. Після кожної сотні рахунок починається спочатку, а кількість сотень відмічається на папері або іншими способами.

Щоб результати були достатньо точними (2-4% похибки вимірюваної відстані), необхідно тренуватися та визначити довжину свого кроку. Для цього потрібно пройти відрізок у 100 м в одну сторону і навпаки, рахуючи пари кроків (рахувати кроки лише правою (лівою) ногою), потім 100 м розділити на отриманий середній результат.

Наприклад, при вимірюванні відстані отримаємо 60 та 62 пари кроків. Середнє число пар кроків 61. Довжина пари кроків 100 м : 61 = 1,6 м

VІ. Довжиною кроків

Другий спосіб. Натренувати широкий крок довжиною в 1 м.

Для цього виміряний відрізок ( в 10, 20, 30, 50 м) слід багаторазово пройти досягнувши збігів кількості пройдених кроків з довжиною відрізку. Рахувати теж зручніше під одну ногу, а потім результат подвоїти.

Третій спосіб. Виміряти довжину свого бігового кроку (пари кроків) аналогічно до першого способу. Володіючи цим способом можна долати потрібні відстані швидше.

​

Четвертий спосіб. Виміряти та знати приблизну довжину свого звичайного кроку одним із попередніх способів або застосувавши формулу:  Д = Р:4 +37см

де Д– довжина кроку, см;

Р– власний зріст, см

​

VІІ. Шляхом побудови геометричних фігур

Цей спосіб може застосовуватися при визначенні ширини важкопрохідних або непрохідних ділянок місцевості і перешкод (водоймищ, мінних полів, тощо…)

Слід побудувати прямокутний рівнобедренний трикутник (див. мал. А)

Так як в такому трикутнику катети рівні, то ширина річки АВ дорівнює довжині катета АС.

Точка А обирається таким чином, щоб з неї

було видно місцевий предмет (точка В) на

протилежному боці, а також, щоб у напряму

точки С (кут 90°) була можливість виміряти

відстань, приблизно рівну відстані АВ.

Положення точки С знаходять методом

наближення, вимірюючи кут АСВ компасом

до тих пір, поки його значення не стане 45 °.

VІІ. Шляхом побудови геометричних фігур

​

​

Інший варіант цього способу дає можливість виміряти відстань коли в напряму точки С не достатньо вільної місцевості.

Точка С обирається таким чином, щоб кут АСВ дорівнював 60 °.

Відомо, що в такому трикутнику меньший

катет (АС) вдвічі меньший за гепотенузу (ВС)

Тож шукана відстань буде дорівнювати 2×АС.

(Зверніть увагу, що відстань яку визначаємо даним способом - ВС)

​

​

VІІ. Шляхом побудови геометричних фігур

Ще варіант. Стати в точці В й обрати на протилежному березі (точка А) помітний предмет (камінь, дерево). Після чого під прямим кутом від лінії АВ пройти певну відстань (наприклад, 20 м) і позначити це місце кілочком (точка С). Від цієї точки проходимо такуж відстань далі до точки Д. Далі під прямим кутом від лінії ВД йдемо до точки Є, яка з точками А і С буде на одній прямій.

Отже, ширина ріки AB=ДЄ. Так можна

VІІІ. За допомогою підручних предметів та формул

Автоматна мушка при прицілюванні на кожні 100 м перекриває 25 см простору.

На інші дальності криюча величина мушки буде більшою у стільки разів, у скільки буде більшою дальність до цілі від 100 м (див. таблицю).

Наприклад (див. малюнки), на 400 м — криюча величина мушки складатиме 1 м або дві ширини ростової або грудної фігури (ширина фігури 0,5 м)

VІІІ. За допомогою підручних предметів та формул

VІІІ. За допомогою підручних предметів та формул

VІІІ. За допомогою підручних предметів та формул

VІІІ. За допомогою підручних предметів та формул

Визнач відстань до об’єктів

Визнач відстань до об’єктів:

• Ширина танка «Abrams» - 3,7 м
• Відстань між стовпами – 50 м
• Ширина бійця – 0,5 м

Визнач відстань до об’єктів

Визначення розміру об’єкта

Визнач довжину загородження

Визнач довжину моста