Кліматичні умови та ресурсний

потенціал атмосфери

Вчитель географії:

Кільчевська Ольга Вікторівна

Ви вже знаєте, що атмосфера тісно пов’язана з усіма зовнішніми оболонками Землі в межах географічної оболонки.

Вплив атмосфери на літосферу

Фізичне вивітрювання полягає лише в механічному руйнуванні гірських порід.

Хімічне вивітрювання

Під дією повітря та води відбувається зміна хімічного складу

приповерхневих шарів літосфери.

Величезною є роль атмосфери в рельєфоутворенні.

Кліматичні умови як чинник розселення, розташування виробництва та інфраструктурних об’єктів.

• �

Ресурсний потенціал атмосфери �

​

​

Агрокліматичні ресурси:

Сума активних температур;

Тривалість періоду з активними температурами;

Коефіцієнт зволоження

​

​

Енергетичні ресурси:

Сонячна енергія

Вітрова енергія

Природно-рекреаційні ресурси:

Оцінювання комфорту кліматичних умов для туризму

​

Природно-рекреаційні ресурси

Клімат також багато в чому визначає природно-рекреаційні ресурси територій, які забезпечують відпочинок та оздоровлення населення.

Добрими для туризму вважаються території, де сприятливі кліматичні умови тривають протягом 7 – 9 місяців на рік, задовільними – від 3 до 6,5 місяців, поганими – менш ніж 3 місяці, а найгіршими – лише протягом 1 – 2 місяців.

Вже почалося використання дійсно невичерпних та екологічно чистих енергетичних ресурсів атмосфери для розвитку відновлюваної енергетики.

До них належать сонячна та вітрова енергія.

Поширення сільськогосподарських рослин визначають агрокліматичні�ресурси як співвідношення необхідних для догляду за ними тепла, вологи та�сонячного світла.

Клімат певною мірою також впливає на поширення сільськогосподарських тварин.

Рівнинна частина території України є придатною для вирощування більшості культур помірного поясу. �

Стихійні атмосферні явища, їхнє

прогнозування та засоби протидії.

Стихійні явища – надзвичайні природні процеси, що мають значну руйнівну силу,�завдають матеріальної шкоди або навіть призводять до людських жертв.

Стихійні явища, як правило, трапляються зненацька, тому їм важко своєчасно запобігти.

Між 10° і 30° широти обох півкуль над теплою морською поверхнею часто�формуються тропічні циклони . За своєю природою вони є відносно компактними: їхній діаметр не перевищує 320 км. Через значну різницю тиску між центром і периферією сила вітру в тропічному циклоні досягає сили шторму (9 балів) або урагану (12 балів), а швидкість – 400 км/год.

Небезпеку становлять сильні зливи – дощі з кількістю опадів понад 50 мм�на рівнинах та 30 мм у горах, тривалістю менш ніж 12 год.

Під час сильних гроз влітку опади можуть випадати у формі граду. Під час грози трапляються шквали – різкі короткочасні посилення швидкості вітру (до 15 – 40 м/с) на тлі штилю або слабкого вітру. Вони можуть завдати шкоди електромережам, окремим будівлям, деревам.

Найменш дослідженим, але найбільш руйнівним явищем є смерч – сильний вихор з дуже низьким тиском у центрі, який опускається до землі у формі хобота. Смерч супроводжується грозою, дощем, градом і, якщо досягає поверхні землі, майже завжди завдає значних руйнувань.

У Північній Америці смерчі називають «торнадо».

Навесні та восени частими бувають заморозки – зниження температури повітря нижче від 0 °С ввечері та вночі за позитивних температур вдень. Особливо�небезпечні весняні заморозки в період вегетації рослин. Для зменшення тепловіддачі з поверхні землі влаштовують задимлення, поливання ґрунту та його�укриття.

Суттєву загрозу для роботи транспорту (особливо авіаційного та автомобільного) становить туман, за якого зменшується горизонтальна видимість до 1 км й менше. Тумани частіше бувають у населених пунктах, ніж поза ними. �

У разі змішування туману з отруйними газами утворюється вологий смог. Накопичення шкідливих для здоров’я людини газів у повітрі з низькою вологістю спричиняє сухий смог.

Найчастіше він є наслідком диму від лісових, торф’яних або степових пожеж, викидів промислових підприємств.

У зимовий період трапляються сильні снігопади, які найчастіше призводять�до заметів на дорогах, обриву ліній електропередачі, ушкодженню будов, сходження лавин у горах.

Надходження холодного повітря спричиняє морози. Вони вважаються сильними при температурі –10 °С…–15 °С, а дуже сильними – нижче від –15 °С.

У разі намерзання краплин дощу або туману при температурі поверхні від 0 °С до –3 °С на поверхні землі та предметах (гілках дерев, електромережах) утворюється шар щільного льоду – ожеледь. Вона спричиняє обламування гілок дерев, обривання електричних мереж.

Кригу, що утворилася на земній поверхні після відлиги, �називають ожеледицею. Вона перешкоджає нормальній роботі транспорту

�

Кліматичні зміни на планеті.

Зміни

гідрологічного

циклу

хмари

Повітря –

біомаса

Біомаса

​

Зміни на поверхні Землі

​

Земля –біомаса

​

Зміни

в атмосфері

Аерозолі

Вплив

людини

Ріки

озера

Земна радіація

Випар. -

Опади

​

Зміни інсоляції

Повітря – крига

​

Тиск

​

​

Теплообмін

Крига

​

Земля

​

​

Океан

Зміни

в океані

Крига -океан

Через негативний вплив на навколишнє середовище господарської діяльності людини газовий склад атмосферного повітря почав змінюватися.

Спостереження показали, що протягом ХХ – початку ХХІ ст. температура повітря по всій планеті зросла на 2 °С, а до 2050 р. збільшиться ще на 3 – 4 °С.

Явище глобального потепління називають парниковим ефектом.

На думку більшості фахівців, його викликає зростання частки вуглекислого газу в�повітрі. Основними джерелами його надходження в атмосферу є автомобільний�транспорт і теплові електростанції. Вуглекислий газ виконує в атмосфері ту саму�роль, що скло в парнику або теплиці: пропускає сонячні промені, які нагрівають�земну поверхню, але затримують тепло, що відходить від Землі.

�Наслідки глобального потепління можуть бути катастрофічними. Вже тепер�спостерігаються відступ льодовиків у горах і посилене танення криги в Антарктиді й Арктиці. Це, в свою чергу, стане причиною підняття рівня Світового океану й затоплення великих прибережних територій.

Висновки