Тип Членистоногі

ЧЛЕНИСТОНОГІ - найчисленніша та найрізноманітніша група тварин, що населяє нашу планету.

​

Тип Членистоногі нараховує 1,5 млн видів

(в Україні – близько 40 000)

рак річковий

тарантул

павичеве око

 найбільший представник членистоногих на Землі - кокосовий краб

 найбільший у світі жук - вусач-титан велетенський

найбільший на планеті

метелик - птахокрилка королеви Олександри

найдовша у світі комаха - паличник фобетікус Чана

найбільший на Землі павук - павук-птахоїд

Основні ознаки членистоногих

• тіло посегментоване, симетрія двостороння
• відділи тіла: голова, груди, черевце; голова і груди можуть зливатись
• на кожному сегменті тіла є пара кінцівок
• тіло вкрите хітиновою кутикулою
• ріст тіла супроводжується линянням
• порожнина тіла змішана - міксоцель
• розвинені системи органів
• роздільностатевість, поширений статевий диморфізм – зовнішня різниця між самцями та самицями

​

​

​

​

​

​

Тип Членистоногі

​

Ракоподібні –

це членистоногі,

пристосовані

до життя у воді, які мають

дві пари вусиків і

п’ять пар ходильних ніг

​

​

Павукоподібні –

це членистоногі,

поширені на суходолі,

які не мають вусиків і

мають чотири пари

ходильних ніг

​

​

Комахи –

це членистоногі,

які опанували

всі середовища існування,

мають одну пару вусиків

і три пари ходильних ніг

​

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ

КЛАС РАКОПОДІБНІ

Ракоподібні

Нижчі

дафнії, циклопи,

карпоїди

Вищі

Мокриця, рак річковий,

омари, лангусти,

Креветки, краби,

водяні віслюки

ХТО ТАКІ РАКОПОДІБНІ?

ПЕРЕВАЖНО ВОДНІ БЕЗХРЕБЕТНІ (ЛИШЕ ДЕЯКІ ВИДИ ПРИСТОСУВАЛИСЯ ДО ІСНУВАННЯ В НАЗЕМНИХ УМОВАХ). ДЛЯ НИХ ХАРАКТЕРНА НАЯВНІСТЬ ДВОХ ПАР ВУСИКІВ (АНТЕН) І ДВОГІЛЛЯСТИХ КІНЦІВОК.

ЗОВНІШНЯ БУДОВА

НА ПРИКЛАДІ

РІЧКОВОГО РАКА

Річкові раки населяють водойми з чистою водою, з високим умістом кисню. Тому їх можна вважати покажчиками незабруднених водойм. Удень раки ховаються в підводних норах, під колодами, каменями, серед коренів рослин тощо, а вночі виходять на полювання. Вони повзають за допомогою довгих ходильних ніг, а також можуть спиратись і на клешні. Живуть до 20 років і можуть досягати довжини до 25 см та маси до 200 г.

ФОРМИ ТІЛА І РОЗМІРИ

• Тіло розділено на окремі сегменти
• Має двобічну симетрію
• Має три основні відділи
• голову
• груди
• черевце
• У деяких випадках голова і груди можуть нерухомо з’єднуватися, утворюючи головогруди
• Розміри варіють у широких межах від кількох міліметрів до 3 метрів

​

• У передній частині тіла на рухомих стебельцях розташовані складні очі.
• На головогрудях є дві пари вусиків, кінцівки, які утворюють ротовий апарат (три пари щелеп і три пари ногощелеп), та п’ять пар ходильних ніг.
• На першій парі ходильних ніг добре розвинені клешні. Вони слугують для захисту від ворогів, захоплення їжі та її шматування. Невеличкі клешні є й на наступних двох парах ходильних ніг.
• Шість пар кінцівок розташовані на черевці. Ніжки останньої пари розширені і разом з анальною пластинкою, якою закінчується черевце, утворюють віялоподібний хвостовий плавець.
• Підгрібаючи під себе воду, рак здатний швидко плавати, рухаючись заднім кінцем уперед.
• Загалом у нього 19 пар кінцівок.

ПОКРИВИ ТІЛА

• Зовні тіло ракоподібних укрите хітиновою кутикулою,

її основу становить хітин

• Час від часу рак линяє, змінюючи хітиновий покрив
• У молодому віці, коли рак росте, він линяє частіше
• Линяння пов’язане з ростом
• Затверділий хітин затримує ріст

​

ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА

• Скелет ракоподібних зовнішній, утворений

хітиновою кутикулою

• Для пересування використовують ходильні кінцівки,

хвіст, подовжені і розгалужені вусики

• Тіло рака забарвлене в темно-зелений колір,

завдяки чому він погано помітний на дні водойм

​

ТРАВНА СИСТЕМА

• Рот рака розташований на нижньому боці головогрудей.
• Клешнями і ротовими органами він роздрібнюють їжу та шматочками відправляє в рот. Через короткий і широкий стравохід їжа потрапляє в шлунок об'ємистий, що складається з двох відділів.
• Передній відділ, так званий жувальний шлунок на своїх стінках має три міцних хітинових зубці. З їх допомогою їжа у шлунку остаточно роздрібнюються.
• Від стінок другого відділу - цідильного шлунка - відходять численні хітинові волоски. Вони затримують недостатньо подрібнену їжу.
• Наступна частина травного каналу - середня кишка. У кишку відкриваються дві великі травні залози середньої кишки.
• Зокрема, соки, що виділяються травними залозами, перетравлюють їжу. Переварена їжа, проходячи по кишці, всмоктується її стінками і надходить у кров.
• Чи не переварені залишки їжі потрапляють в задню кишку і через анальний отвір, що знаходиться посередині нижнього боку останнього членики, видаляються з тіла раку назовні.

ОРГАНИ ДИХАННЯ

• Подібно до більшості водних тварин, річкові раки дихають за допомогою зябер.
• Ці органи поміщаються у нього з боків головогруди, у двох зябрових порожнинах.
• Зябра мають вигляд листочків та ниточок, прикріплених до підстав ніг. Бічні частини спинного щита захищають ці ніжні органи, через які постійно протікає струмінь води.
• Зябра його так добре захищені бічними частинами спинного щита, що довго не підсихають. Але як тільки зябра трохи підсохнуть, рак гине.
• У зябрах кров раку насичується киснем і звільняється від вуглекислого газу.

КРОВОНОСНА СИСТЕМА

• Кров рака безбарвна.
• Вона пересувається по його тілу завдяки роботі серця. Серце розташоване на спинній стороні і має вигляд м'язового напівпрозорого мішечка. Скорочуючись, воно жене кров у кровоносні судини. Судини, що відходять від серця, розносять кров по всьому тілу; закінчуючись, вони відкриваються в проміжки між внутрішніми органами.
• Така кровоносна система, в якій кров тече не тільки по судинах, але і в проміжках між органами, носить назву незамкненої.
• Кров розносить до органів тіла поживні речовини і кисень. З органів тіла вона виносить вуглекислий газ (до зябрах) та інші утворюються там шкідливі речовини (до органів виділення).
• З зябер кров іде в серці і потім знову циркулює по тілу раку.

�

ВИДІЛЬНА СИСТЕМА

• Органи виділення раку складаються з двох округлих зелених залоз.
• Вони лежать в голові у підстави довгих вусиків.
• Своїми вивідним трубочками вони відкриваються назовні на основний членик вусики.

НЕРВОВА СИСТЕМА

• Нервова система раку своєю будовою нагадує нервову систему дощового хробака. Як і в хробака, вона розташована на черевній стороні тіла і має вигляд нервового ланцюжка.
• Ланцюжок складається з потовщень - нервових вузлів, пов'язаних між собою перемичками.
• На кожен членик тіла доводиться пара таких вузлів, від яких відходять нерви до органів даного членики. Від подглоточного вузла, що знаходиться позаду стравоходу, перемички огинають ліворуч і праворуч стравохід.
• З'єднуючись з надглоткового вузлом, лежачим попереду стравоходу, вони утворюють навкологлоткове нервове кільце.
• Від нього відходять нерви до органів чуття - очей і вусиками.

• За допомогою нервової системи здійснюється зв'язок тварини з зовнішнім середовищем. 
• Річковий рак має значно складнішу нервову систему. Тому його поведінку, складається, як і у кожної тварини, з ряду рефлексів, значно складніше.
• Рак пересувається різними способами (повзає, плаває), шукаючи собі їжу; рятуючись від ворогів, ховається під камені або в нірки.

ОРГАНИ ЧУТТЯ

• Зір у раку розвинене досить добре.
• Очі в нього розташовані в передній частині голови і сидять на рухомих стеблинках. Тому вони до певної міри рухливі, і рак може дивитися в сторони, не обертаючись.
• При неповороткості раку це має важливе значення: він може своєчасно помітити як здобич, так і ворогів. Кожне око є набором окремих очок, з'єднаних в одне ціле.
• Число очок в кожному оці дорослого раку може доходити до 3000. Такі очі називаються складними.
• Довгі вусики раку служать йому органами дотику, а короткі - органами нюху.

РОЗМНОЖЕННЯ

• Розмноження у раків статеве.
• Вони роздільностатеві.
• Взимку і весною можна бачити раків, що несуть на плавальних ніжках яйця (їх часто називають ікрою). Після того, як з ікринок вилупляться молоді рачки, вони ще деякий час залишаються під захистом матері, чіпляючись своїми клешнями за щетинки на її задніх ногах.
• Таке пристосування має важливе значення, так як захищає рачків від численних ворогів.
• Раки розмножуються досить швидко, незважаючи на те, що ікри у них порівняно небагато: самка відкладає від 60 до 150 - 200 рідко до 300 яєць.

ЗНАЧЕННЯ РАКОПОДІБНИХ

• Важлива ланка в ланцюгах живлення
• Істотна роль у кругообігу речовин
• Біологічне очищення води
• Грунтоутворення
• Проміжні господарі збудників небезпечних захворювань
• Промислова сировина
• Продукт харчування

ВИДИ ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ

Волохатий краб

Трав’яний краб

Широкопалий рак

РАКОПОДІБНІ – МЕШКАНЦІ МОРІВ

ОМАР ЄВРОПЕЙСЬКИЙ

КРАБ КАМ’ЯНИЙ

РАК-ДІОГЕН САМІТНИК

ПАРАЗИТИЧНІ ФОРМИ

КОРОПОЇД

Різноманітність: мешканці суходолу

• У вологих місцях суходолу: лісовій підстилці, під камінням, у приміщеннях (погребах, підвалах тощо) трапляються невеличкі сірі ракоподібні мокриці .
• Вони беруть участь у процесах ґрунтоутворення: перероблюють рештки органіки, збагачують нею ґрунт.
• На відміну від мешканців водойм, мокриці пристосувалися дихати атмосферним киснем, а не киснем, розчиненим у воді.

Дафнія

• Якщо в прісній стоячій водоймі зачерпнути сачком воду, то можна виловити дрібних рачків - дафній.
• Тіло дафній сплющене з боків і міститься в двостулковому панцирі.
• Перша пара вусиків укорочена, друга – видовжена, за її допомогою рачки плавають, ніби стрибаючи у воді.

Циклопи

• Водойми населяють циклопи.
• Перша пара вусиків цих ракоподібних видовжена й слугує для ширяння у товщі води, друга пара вкорочена. На голові циклопів є лише непарне просте око. Саме це й зумовило назву тварин.
• Згідно з давньогрецькими міфами, на одному з островів проживали велетні-циклопи, нащадки богів, що славилися своєю жорстокістю.Вони мали на лобі лише одне непарне око.

Роль у природі

• Бокоплавами та водяними віслюками живляться мешканці водойм, зокрема риби.
• Мокриці: беруть участь у процесах ґрунтоутворення: перероблюють рештки органіки, збагачують нею ґрунт.
• Річкові раки населяють водойми із чистою водою та високим умістом кисню. Тому їх можна вважати покажчиками рівня забруднення водойм.

​

​