�Землевпорядкування та оцінка нанесеної шкоди землекористуванню на територіях, що зазнали військових дій Росії в Україні��Третяк Антон Миколайович,�доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН, �Білоцерківський національний аграрний університет�Третяк Валентина Миколаївна,�доктор економічних наук, професор, Сумський національний аграрний університет�
Децентралізація. URL: https://decentralization.gov.ua/news/tag/foto-viiny.
Враховуючи, що ця агресивна війна ведеться з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти мирного населення України та розрушуючі дії щодо землекористування населених пунктів, цивільної інфраструктури, земельних і інших природних ресурсів, у повоєнний період є необхідним здійснення значних масштабних відновлювальних соціально-економічних, екологічних, містобудівних, сільськогосподарських та інших заходів, які відносяться до сфери землеустрою і містобудування. Результати війни жахливі
Буча.URL:https://decentralization.gov.ua/news/14644?page=2. �
Крім того, необхідне документування завданої їм майнової шкоди внаслідок російської воєнної агресії на території України для подальшого стягнення з країни-агресора за проектом «Росія заплатить» (https://damaged.in.ua/), відповідних судових рішень та інших ініціатив справедливості.
Відповідно, у післявоєнний період необхідне врегулювання поняття відновлювальних землевпорядних та містобудівних робіт, строки та зміст заходів, які повинні виконуватися в межах такого відповідного періоду, а також повноваження відповідного органу на прийняття рішення про його початок та завершення, яке на сьогодні в законодавстві відсутнє. В цьому зв’язку, необхідно сформувати нові терміни щодо землекористування, яке зазнало збитків від воєнних дій.
Дані аналізу збитків проекту «Росія заплатить». https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-zbitkiv-zavdana-infrastrukturi-ukrayini-zrosla-do-mayzhe-155-mlrd-otsinka-kse-institute-stanom-na-sichen-2024-roku/
Враховуючи, що згідно статті 1 закону України «Про землеустрій» [Закон України «Про землеустрій». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text] землеустрій та землевпорядкування – це «сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб’єктів господарювання, …» виникла потреба розроблення нового виду землевпорядної документації для територіально-просторового відновлення землекористування та розміщеного в його межах земельних та інших природних ресурсів, майнових об’єктів а також відповідної шляхової і інженерної інфраструктури тощо.� В цьому зв’язку, виникла необхідність розроблення відповідних нормативно-методичних документів для здійснення землевпорядкування і оцінки втрат та збитків на територіях територіальних громад, зокрема [Третяк А. М., Третяк В. М., Капінос Н. О., Гетманьчик І. П., Третяк Р. А. Землевпорядкування та оцінка нанесеної шкоди землекористуванню на територіях, що зазнали військових дій в Україні. Агросвіт. № 11-12. 2022. с. 3-11. ]:�
1) порядку інвентаризації земельних ділянок та ідентифікації прав на землю і інші природні ресурси, знищених або пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів;
2) склад та зміст технічної документації щодо інвентаризації земельних ділянок та ідентифікації прав на землю і інші природні ресурси, знищених або пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів;
3) методичних рекомендацій з фіксування прямої шкоди, завданої продуктивному потенціалу земельних (ґрунтових) та інших природних ресурсів, біорізноманіттю і майну (крім будівель та споруд [Методика обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів. Наказ Міністерства розвитку громад та територій України 28.04.2022 року № 65.]) внаслідок збройної агресії російської федерації;
4) методики та порядку оцінки вартості збитків завданих землекористуванню (земельним ділянкам, продуктивному потенціалу земельних (ґрунтових) та інших природних ресурсів, біорізноманіттю і майну (крім будівель та споруд), яке знищено або пошкоджено внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів;
�
5) склад та зміст технічної документації щодо оцінки вартості збитків завданих землекористуванню (земельним ділянкам, продуктивному потенціалу земельних (ґрунтових) та інших природних ресурсів, біорізноманіттю і майну (крім будівель та споруд), яке знищено або пошкоджено внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів;
6) порядок розроблення комплексних планів територіально-просторового відновлення та розвитку землекористування, на територіях, що зазнали прямої шкоди внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів. Частково ця проблема висвітлена у колективній монографії А.М. Третяк та інші «Територіально-просторове планування: базові засади теорії, методології, практики» [Третяк А. М. Територіально-просторове планування: базові засади теорії, методології, практики: монографія / А.М. Третяк, В.М. Третяк, Т.М. Прядка; Н.А. Третяк, [за заг. ред. А.М. Третяка]. – Біла Церква: «ТОВ «Бiлоцеркiвдрук», 2021. 142 с.];
7) склад та зміст проектів комплексних планів територіально-просторового відновлення та розвитку землекористування на територіях, що зазнали прямої шкоди внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів.
Згідно порядку проведення інвентаризації земель затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476 [Порядок проведення інвентаризації земель. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476. Електронний ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476-2019-%D0%BF#Text] передбачено, що «Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення для консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування». Разом з тим, вказаним порядком не передбачена ідентифікації прав на земельні ділянки та розміщені в їх межах інші природні ресурси, знищених або пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів. Для ідентифікації прав на земельні ділянки та розміщені в їх межах інші природні ресурси використовуються відомості Державного земельного кадастру.
Згідно пункту 9 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації [Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 р. № 951). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text ] починаючи з 19 лютого 2014 року, встановлюється:
шкода, завдана земельним ресурсам, - напрям, що включає шкоду від пошкодження і знищення родючого шару ґрунту та шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів.
Основні показники, які оцінюються:
1) витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництво, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону;
Основні показники, які оцінюються:
2) збитки, завдані власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
витрати на відновлення меліоративних систем;
����
3) шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок забруднення ґрунтів речовинами, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості [Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 № 171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 № 149. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0285-98#Text ];
4) шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок засмічення земельних ділянок сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами [Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 № 171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 № 149. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0285-98#Text ].
Одночасно необхідно розглянути і «Методику визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану» [Методика визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану. Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 04 квітня 2022 року № 167. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-22#Text. ], яка застосовується для визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам у наслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану.
У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні:
• забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;
• засмічення земель - наявність на земельній ділянці сторонніх предметів, матеріалів, відходів та/або інших речовин без відповідних дозволів.
Новелами цієї Методики є те, що в основу визначення вартості нанесеної шкоди від забруднення ґрунтів покладено питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення ґрунтів, нормативну грошову оцінку земель та вартість рекультивації, що є затрудненим підходом для розрахунків та у ситуації нестабільності економіки в країні.
Також хочемо звернути Вашу увагу на конфліктність нормативних актів щодо визначення шкоди від пошкодження і знищення родючого шару ґрунту. Так, «Методикою визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації» затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 18 травня 2022 року № 295 [Методика визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 18 травня 2022 року № 295. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0586-22#Text ] також не врегульовано визначення шкоди від пошкодження і знищення родючого шару ґрунту.
Адже, коли йде мова про «пошкодження і знищення родючого шару ґрунту», то під цими термінами розуміється [Третяк А. М., Третяк В. М., Капінос Н. О., Гетманьчик І. П., Третяк Р. А. Землевпорядкування та оцінка нанесеної шкоди землекористуванню на територіях, що зазнали військових дій в Україні. Агросвіт. № 11-12. 2022. с. 3-11. ]:
Під грунтовим компонентом екосистеми землекористування розуміється обмежений простором прояв процесів ґрунтоутворення, який оцінюється та нормується з урахуванням природних властивостей ґрунтів, екологічного стану та виконуваних у природі екологічних функцій. �
Оскільки, внаслідок будівництва протиоборонних укріплень та інших військових дій пошкоджено та знищено грунтовий компонент екосистеми землекористування.
Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначалися у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» [«Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню». Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1279 із змінами. Електронний ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text].
Однак, законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17 червня 2020 р.№ 711-IX [Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель». Електронний ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text ] внесено зміни до статті 207 земельного кодексу України що стосуються відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва при зміні цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Так, зокрема визначено, що «Втрати сільськогосподарського виробництва, що відшкодовуються при зміні цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки переводяться до земель інших категорій, становлять 30 відсотків різниці між нормативною грошовою оцінкою відповідної земельної ділянки після та до зміни її цільового призначення» [Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель». Електронний ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text ].
При оцінці стану грунтів пошкоджених чи знищених внаслідок бойових дій мова повинна вестись про альтернативну (відтворювальну) вартість збереження (відтворення) земельних (грунтових) та інших природних ресурсів, обумовлена адекватним (еколого-орієнтованим) напрямом економічного зростання (чи збитків).
Базовою основою відтворювальної вартості є відтворювальна рента, яка є носієм і екологічного та економічного ефекту та в результаті капіталізації виражає капітальну еколого-економічна вартість (цінність) земельних (грунтових) та інших природних ресурсів, що обумовлена ефективністю відтворення їх екологічної складової в системі землекористування.
�
Відтворювальна рента в системі землекористування має свою процедуру обчислення: на основі диференціальної земельної ренти, зниженої норми дисконту та методу капіталізації (дисконтування) знаходиться капітальна величина відтворювальної ренти, а потім виділяється екологічна рента.
Формула визначення відтворювальної ренти виглядає наступним чином:
Rвз = [Rдз + Rдз (Кен / Кек) -1)] / Кен,
де Rдз - щорічна диференціальна земельна рента;
Кен - капіталізатор економічної сфери землекористування (прийнятий для нормативної грошової оцінки на рівні 0,03 а для ринкової (експертної) на рівні 0,05));
Кек– капіталізатор екологічної сфери землекористування (приймається на рівні 0,01 (100 років відтворення в природних умовах) для грунтів сільськогосподарських угідь); для лісових земель на рівні 0,02 (50 років відтворення лісової рослинності).
Нами здійснено порівняння різних підходів щодо визначення нормативів відшкодування втрат грунтового покриву (табл. 1-4).
�
За даними громадської організації "Екодія" у дослідженні "Вплив війни росії проти України на стан українських ґрунтів" вартість рекультивації та супутніх робіт і послуг коливається в залежності від необхідної для відновлення родючого шару ґрунту і технології. Вартість рекультивації може коливатись від $150 (5 485 грн) до $1 млн (36 568 600 грн) за кубічний метр, якщо мова йде про захоронення ґрунтів, що містять особливо небезпечні речовини [Рекультивація деокупованих сільгоспземель: чи є сенс проводити її під час війни? https://delo.ua/business/rekultivaciya-deokupovanix-silgospzemel-ci-je-sens-provoditi-yiyi-pid-cas-viini-416485/]. Так, за їх інформацією, для відновлення родючого шару ґрунту застособуються наступні технології:
• Термічна десорбція - $10-70 за 1 куб. м;
• Хімічне вилуговування (промивання) - $30-300 за 1 куб. м;
• Стабілізація -$50-120 за 1 куб. м;
• Технології землеробства - від $100 за 1 куб. м;
• Хімічна екстракція - $150-500 за 1 куб. м;
• Компостування - близько $200 за 1 куб. м;
• Хімічне окислення/відновлення - $200-500 за 1 тонну ґрунту.
Відповідно, 1 га рекультивації буде коштувати від 18 284,3 тис. грн до 121 895,3 тис. грн
Таким чином, найбільш об’єктивними, на наш погляд, є два підходи визначення нанесеної шкоди грунтам:
1) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню», проіндексованих по курсу долара станом на 30.12.2022 р.;
2) розрахунку капіталізованої відтворювальної вартості у сфері економіки землекористування з використанням середньої ринкової вартості 1 га відчужених земельних ділянок на земельному ринку станом на 2022 р.
В цьому зв’язку, необхідно цю проблему врегулювати постановою Кабінету Міністрів України.
Дякую за увагу!��