1 of 47

2 of 47

ЧОБНОБИЛЬ: ТРАГЕДІЯ, ПОДИВИГ, ПАМ’ЯТЬ…

3 of 47

Місто Чорнобиль було засноване за три сторіччя перед тим, як Колумб відкрив Америку, задовго перед тим, як доба Ренесансу та Реформації змінила обличчя Європи.

Ґрунт тут піщаний, чимало навколишніх земель були заболочені і мало придатні для рільництва.

Незважаючи на голод, пошесті чуми й холодні зими, чорнобильці трималися своєї землі.

4 of 47

Чорнобиль - одне з 179 міст і сіл, евакуйованих після найбільшої в історії людства атомної аварії.

5 of 47

Атомна енергія невблаганна: вона не прощає помилок.

6 of 47

7 of 47

Причиною катастрофи прийнято вважати стрибок напруги в мережі, який викликав два вибухи.

8 of 47

9 of 47

10 of 47

Склад:

*енергоблок № 1, зупинений у 1996;

*енергоблок № 2, зупинений в жовтні 1991;

* енергоблок № 3, перебував в режимі експлуатації до 2000 року;

енергоблок № 4, на якому в 1986 році сталася аварія масштабу екологічної;

* енергоблоки № 5 та № 6 з незавершеним будівництвом;

* сховище рідких та твердих радіоактивних відходів і відпрацьованого ядерного палива та інші споруди.

Чорнобильська АЕС (ЧАЕС)

Чорнобильська АЕС (ЧАЕС) — атомна електростанція, збудована в 1971 році. Розташована на території України (Київська область)

11 of 47

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС підготовка до зупинки 4-го блоку на плановий ремонт.

Починаючи з 1 години 24 хвилини 26 квітня, відбулася серія вибухів, які призвели до руйнування реактора та будівлі 4-го блока і викиду великої кількості радіоактивних речовин у довкілля.

Аварія 26 квітня 1986 року

12 of 47

Першими в боротьбу з вогнем включилися воєнізовані пожежні частини міст Чорнобиля і Прип'яті, а також Києва й інших населених пунктів Київщини, особливо міста Білої Церкви.

Завдяки рішучим діям воєнізованої пожежної охорони Чорнобильської АЕС та інших підрозділів пожежу на покрівлях ЧАЕС о 6 годині 35 хвилин 26 квітня було повністю ліквідовано.

13 of 47

Практично всі, хто першими включилися в боротьбу з пожежею, дістали небезпечні для життя дози опромінення.

Всі вони посмертно відзначені високими нагородами. Високі моральні якості, бойова готовність, професіоналізм – усе це дозволило пожежникам успішно вийти з ситуацій, що виникли відразу ж після аварії.

14 of 47

15 of 47

Пожежна техніка була погано захищена від проникнення радіоактивного пилу в кабіни машин, мала невеликий коефіцієнт захисту від іонізуючого випромінювання.

16 of 47

Пожежники не мали надійних засобів захисту особового складу, пристрої індивідуального дозиметричного контролю не завжди забезпечували достовірні дози опромінювання.

17 of 47

Розчищенням підходів до зруйнованого реактора, прибиранням викинутих вибухом ядерного палива, уламків паливних шматків, графітової кладки та елементів конструкцій зайнялися підрозділи збройних сил колишнього СРСР, ряду міністерств і відомств.

18 of 47

У перші ж дні після аварії розгорнулися інженерні, хімічні та інші роботи по мінімізації наслідків трагедії.

19 of 47

Для виконання робіт у зоні Чорнобильської АЕС було мобілізовано велику кількість цивільних осіб, які перебували на військовому обліку і серед цих героїв 25 Чапаївська дивізія з міста Лубни.

20 of 47

У навколишнє середовище надійшло близько 3% радіонуклідів, які на момент катастрофи були накопичені в 4-му енергоблоці ЧАЕС.

Наслідки

21 of 47

Аварія призвела до забруднення більше 145 тисяч кв. км території України

22 of 47

Внаслідок Чорнобильської катастрофи постраждало біля 5 мільйонів людей.

23 of 47

Урядова комісія прийняла рішення про створення 30-км зони відчуження навколо Чорнобильської АЕС.

24 of 47

З 27 квітня 1986 року Уряд України провів евакуацію мешканців міст Прип’ять та Чорнобиль, районних центрів та сіл 30-км зони (близько 100 тисяч людей).

25 of 47

Унаслідок вибуху стався потужний викид радіоактивних речовин у довкілля.

26 of 47

27 of 47

Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами - опроміненням природних об’єктів та їх радіоактивним забрудненням. Слід виділити два головних джерела опромінення: зовнішнє та внутрішнє.

Еколого-біологічні наслідки

28 of 47

Виділяють два головних джерела опромінення: зовнішнє та внутрішнє.

29 of 47

Під час аварії зовнішнє опромінення сягало біологічно небезпечних рівнів практично тільки в межах 30-км зони, де спостерігався складний спектр біологічних ефектів різного рівня.

30 of 47

Після катастрофи станція не працювала близько 6 місяців.

31 of 47

За цей час територію дезактивували, спорудили саркофаг, який накрив 4-ий енергоблок. А потім знову ввели в дію 3 енергоблоки, які ще залишились.

32 of 47

33 of 47

34 of 47

35 of 47

26 квітня 1986 року – одна з найтрагічніших дат в історії людства: на четвертому блоці Чорнобильської атомної електростанції за 110 кілометрів від столиці України Києва, майже в центрі Європи, сталася аварія, яку обґрунтовано кваліфікують як найбільшу в світі техногенну й екологічну катастрофу.

36 of 47

37 of 47

38 of 47

39 of 47

Чорнобиль не минув. Він промовисто нагадує про себе щодня численними проблемами в різних сферах суспільства, у долі мільйонів людей, житті кожного з нас.

40 of 47

Ядерний розпад має свою, добре відому науці пролонгованість в часі й просторі, а готових програм щодо подолання наслідків подібних катастроф не існує.

41 of 47

Майбутнє підкорюється людині тоді, коли вона здатна глибоко і всебічно осмислювати минуле і вміти отримувати уроки з допущених помилок і прорахунків, шукати нових засобів вирішення завдань.

42 of 47

Ціною здоров’я та життя ліквідотори аварії на ЧАЕС врятували людство від лиха.

43 of 47

44 of 47

45 of 47

46 of 47

47 of 47