2 of 144

Навчання фізики (в основній школі) та фізики і астрономії (у старших класах) у закладах загальної середньої освіти в 2024/2025 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

7 -8 класи

1. Модельна навчальна програма. ФІЗИКА. 7-9 класи.

Автори: Максимович З. Ю., Білик М. М., Варениця Л. В., Коваль Г. С., Микитеєк О. М., Ординович М. Б., Созанський А. В., Шевців В. Ф. (гриф надано наказом МОН від 20.02.2023 № 184).

2. Модельна навчальна програма «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти

(автори Головко М. В., Засєкін Д. О., Засєкіна Т. М., Крячко І. П., Ляшенко О. І., Мацюк В. М., Мельник Ю. С., Непорожня Л. В., Сіпій В. В.)

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 № 1001).

3. Модельна навчальна програма «Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти

(автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 № 1001)

3 of 144

7 -8 класи

1. Модельна навчальна програма. ФІЗИКА. 7-9 класи.

2. Модельна навчальна програма «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти

3. Модельна навчальна програма «Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти

(автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)

4 of 144

7 -8 класи

1. Модельна навчальна програма. ФІЗИКА. 7-9 класи.

2. Модельна навчальна програма «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти

3. Модельна навчальна програма «Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти

(автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)

5 of 144

9 класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804,

розміщена на офіційному сайті МОН України –

[https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/navchalni-programi-dlya-6-9-klasiv];

6 of 144

Навчання фізики (в основній школі) та фізики і астрономії (у старших класах) у закладах загальної середньої освіти в 2022/2023 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

Програми з фізики та астрономії для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти затверджені Міністерством освіти і науки України наказом № 1539 від 24.11.2017 року у таких варіантах:
«Фізика і астрономія 10-11 » (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І.;
«Фізика 10-11 » (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М.;
«Астрономія » (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я.
Тексти навчальних програм розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv/].
у 10 класі: 3 год. фізика (рівень стандарту)
у 11 класі: 3 год. фізика і 1 год астрономія (рівень стандарту).

7 of 144

7 -8 класи

1. Модельна навчальна програма. ФІЗИКА. 7-9 класи.

2. Модельна навчальна програма «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти

3. Модельна навчальна програма «Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти

(автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)

8 of 144

Концептуальною і засадничою основою навчання на принципах НУШ є свобода творчості вчителя.
Водночас право на свободу творчості слід гармонійно поєднувати з дотриманням вимог чинних нормативних документів та програм щодо змісту навчального матеріалу, особливо приділяти увагу формулюванню коректних запитань та завдань, дотримуватися розумного балансу посильності та складності (важкості) пропонованих завдань для забезпечення їх стимулюючої дії тощо.

9 of 144

Навчання за Програмою має бути спрямоване на формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених Державним стандартом базової середньої освіти, які наведені й описані в Програмі.

10 of 144

Фізика є експериментальною наукою, тому організація і проведення навчання шляхом виконання фізичних експериментів і досліджень є невід’ємною складовою процесу.
Тому передбачені роботи слід виконувати, незважаючи на те, що зараз переважають дистанційна, змішана, екстернатна та деякі інші форми навчання, які суттєво ускладнюють проведення фізичного навчального експерименту і, крім того, не сприяють дотриманню вимог техніки безпеки.
Але такі умови навчання все одно не звільняють учителів від виконання навчального плану.
Учителям слід обрати такі види і такий зміст робіт, щоб забезпечити їх якісне й безпечне виконання в наявних умовах навчання з урахуванням конкретних ситуацій у класах, забезпеченості обладнанням і устаткуванням тощо, а також із обов’язковим дотриманням правил техніки безпеки.

11 of 144

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, то учитель у своїй діяльності керується орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисципліну системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 1222 від 21 серпня 2013 року. При цьому слід враховувати, що упровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання: з оцінювання предметних знань, умінь і навичок до оцінювання компетентностей – готовності і здатності учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності.
Оцінювання рівня оволодіння учнем узагальненими експериментальними уміннями та навичками здійснюється не лише за результатами виконання фронтальних лабораторних робіт, а й за іншими видами експериментальної діяльності (експериментальні завдання, домашні досліди й спостереження, навчальні проекти, конструювання, моделювання тощо), що дають змогу їх виявити.
Тому якщо учень був відсутній на уроці, на якому виконувалась фронтальна лабораторна робота, відпрацьовувати її в позаурочний час не обов’язково. Головне, щоб упродовж вивчення розділу учень проявив свої експериментальні уміння й навички в інших видах роботи

12 of 144

Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти

13 of 144

Об’єктами оцінювання є результати навчання учнів.

Результати навчання — це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.

14 of 144

Основні функції оцінювання:�

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);
констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);
коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);
орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);
розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).

15 of 144

Основні види оцінювання результатів навчання учнів

формувальне оцінювання,
підсумкове оцінювання,
державна підсумкова атестація.

16 of 144

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.
Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.
Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти І науки України визначає в установленому законодавством порядку.

17 of 144

Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу.
Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях.
Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягли учні.

18 of 144

Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями

19 of 144

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Рівень	Бал	Загальна характеристика
Початковий	1	Учень /учениця: — сприймає ї розпізнає інформацію, отриману від учителя (інших осіб); відповідає на прості запитання за змістом почутого / прочитаного, припускається суттєвих змістових і логічних помилок; — виконує частину простих завдань / навчальних дій за наданим зразком з допомогою вчителя; — передає інформацію, намагається висловлювати свої думки, використовуючи короткі однотипні фрази.
Початковий	2	— відтворює незначну частину Інформації, отриману від учителя або із запропонованих джерел; знаходить у почутому / прочитаному часткові відповіді на прості запитання; припускається змістових і логічних помилок; — виконує прості завдання / навчальні д ії за наданим зразком з допомогою вчителя; показує свою зацікавленість до ідей, висловлених іншими. —“ комунікує з іншими за потреби, використовує прості однотипні фрази.

20 of 144

Рівень	Бал	Загальна характеристика
Середній	4	Учень /учениця: — відтворює за зразком основну інформацію, отриману із запропонованих джерел; висловлює свої думки, використовуючи отриману інформацію; може пояснити окремі поняття/терміни/навчальні дії; — виконує завдання /навчальні дії за зразком під керівництвом учителя; виконує обов’язки, розподілені в групі; — використовує прості фрази / речення; сприяє спілкуванню та може надати пояснення у межах запропонованої теми.
	5	— застосовує частково основну інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; знаходить у почутому/прочитаному відповіді на прості запитання; може пояснити основні поняття / явища /навчальні дії; — виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу; розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя; виконує завдання в групі відповідно до своєї ролі; — підтримує спілкування в межах запропонованої теми, використовує прості фрази / речення.
	6	— застосовує інформацію, отриману від учителя або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; розуміє і пояснює основні поняття / явища/ навчальні дії, наводить прості приклади; — виконує навчальні дії за запропонованим алгоритмом самостійно; розпізнає проблемні ситуації і висловлює припущення щодо розв’язання їх з допомогою вчителя; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов ’язків та своєї ролі; — спілкується у межах запропонованої теми, використовує прості фрази /речення.

21 of 144

Рівень	Бал	Загальна характеристика
Достатній	7	- знаходить у запропонованих джерелах потрібну інформацію для виконання навчальних завдань і вирішення проблемних ситуацій; відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший за зразком; наводить окремі аргументи й приклади на підтвердження висловленої думки; - виконує репродуктивні й частково-пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом або в співпраці з однокласниками; розпізнає проблемні ситуації, розв'язує їх відомим способом з допомогою вчителя; співпрацює в групі, виконуючи навчальні завдання. - долучається до спілкування в межах запропонованої теми та визначає завдання через поставленні запитання.
	8	- аналізує інформацію, отриману з обраних джерел, зіставляє, порівнює та групує її за заданою ознакою; вирізняє проблемні ситуації, відповідає на запитання за опрацьованою інформацією; перетворює один вид інформації в інший; наводить певні аргументи, доповнює думку/відповіді однокласників; - виконує окремі пошукові, дослідницькі та/або творчі навчальні дії, розв'язує проблемні ситуації відомими способами з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи навчальні завдання, визначає свої завдання в груповій роботі; - запрошує до спілкування, чітко формулюючи питання та пріоритети для обговорення та у межах запропонованої теми.
	9	- аналізує інформацію, отриману з різних джерел; вирізняє проблемні ситуації; добирає прийнятний із запропонованих спосіб для її унаочнення й візуалізації; наводить аргументи та доречні приклади щодо висловленої думки; - виконує пошукові (дослідницькі) та творчі завдання; розв’язує проблемні ситуації засвоєними раніше способами, пропонує нові способи розв’язання з опосередкованою допомогою вчителя; активно співпрацює з іншими, виконуючи 'типові та нетипові завдання. - ініціює спілкування та обмінюється інформацією у межах запропонованої теми.

22 of 144

Рівень	Бал	Загальна характеристика
Високий	10	- виокремлює істотну й потрібну інформацію, отриману із різних самостійно вибраних джерел; вирізняє проблемні ситуації, оцінює інформацію за заданими критеріями; ставить запитання; встановлює логічні зв’язки між об’єктами, фактами, явищами; - застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних навчальних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, пропонує кілька способів розв’язання проблемної ситуації самостійно, у парі або групі; - розвиває ідеї/думки учасників спілкування в межах запропонованої теми та намагається укласти їх у цілісну логічну лінію, розглядаючи різні сторони проблеми.
	11	— узагальнює інформацію, отриману з різних джерел, оцінює її за визначеними критеріями; знаходить інформацію й аналізує її; висловлює власну позицію, аргументує її, робить висновки; — застосовує здобуті знання й практичні вміння в нестандартних ситуаціях; здійснює різні види діяльності, аналізує власні навчальні дії самостійно, у парі або групі; конструктивно взаємодіє у групі; — узагальнює головний зміст почутого під час спілкування у межах запропонованої теми; обирає оптимальний спосіб взаємодії з іншими для вирішення спільних навчальних завдань.
	12	— оцінює отриману інформацію, отриману з різних джерел, порівнює та зіставляє її; використовує усвідомлено інформацію в різних ситуаціях; — застосовує здобуті знання й практичні вміння, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки; здійснює різні види діяльності самостійно, у парі або групі; аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; ініціює, планує та організує співпрацю в групах для досягнення навчальних цілей, виконання дослідницьких / творчих завдань; — виступає посередником у спілкуванні у межах запропонованої теми, демонструє толерантність до різних точок зору і надає роз’яснення за потреби іншим учасникам.

23 of 144

Бал	Група результатів 1. Проводить дослідження природи
1	виконує частину простих завдань / дослідницьких дій за наданим зразком з допомогою вчителя
2	виконує прості завдання / дослідницькі дії за наданим зразком з допомогою вчителя
3	виконує завдання / дослідницькі дії за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі під час виконання дослідницьких дій
4	виконує завдання / дослідницькі дії за зразком з допомогою вчителя; частково виконує обов’язки, розподілені в групі під час виконання дослідницьких дій / завдань; пояснює окремі дослідницькі дії
5	виконує дослідницькі дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу; розпізнає з допомогою вчителя проблеми, які можна розв’язати дослідницьким способом; виконує завдання в групі відповідно до визначених обов’язків під час виконання дослідницьких дій і завдань
6	розуміє і пояснює дослідницькі дії; виконує репродуктивні види дослідницької діяльності за запропонованим алгоритмом самостійно; розпізнає з допомогою вчителя проблеми, які можна розв’язати дослідницьким способом і висловлює припущення щодо їх розв’язання; виконує дослідницькі дії / спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків
7	виконує репродуктивні й частково-пошукові види дослідницької діяльності за запропонованим алгоритмом або в співпраці; розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя, розв’язує їх відомим способом; співпрацює в групі, виконуючи дослідницькі завдання
8	виконує окремі пошукові, дослідницькі та / або творчі дії; розв'язує проблемні ситуації відомими способами під керівництвом вчителя; активно співпрацює з іншими, визначає свої завдання в груповій дослідницькій діяльності
9	виконує пошукові дослідницькі та творчі завдання; розв’язує проблемні ситуації відомими способами; пропонує нові способи розв’язання проблемних ситуацій під керівництвом учителя; активно співпрацює та допомагає іншим, виконуючи дослідницькі завдання
10	ставить запитання, установлює логічні зв’язки між досліджуваними об’єктами, явищами, процесами; застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних дослідницьких / проблемних ситуаціях; пропонує кілька способів розв'язання проблемної ситуації самостійно або в групі
11	застосовує здобуті знання й практичні вміння в нестандартних ситуаціях; аналізує власні навчальні дії самостійно або в групі; конструктивно взаємодіє в групі під час дослідницької діяльності: висловлює власну позицію, аргументує її, робить висновки
12	застосовує здобуті знання й практичні вміння, : усвідомлює ризики і прогнозує наслідки; аналізує й оцінює власні дослідницькі дії; ініціює, планує та організує співпрацю в групі для виконання дослідницьких / творчих завдань

24 of 144

Бал	Група результатів 2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію
1	сприймає і розпізнає інформацію, отриману від учителя / інших осіб
2	відтворює незначну частину інформації, отриманої від учителя / інших осіб або із запропонованих джерел
3	відтворює частину інформації, отриманої від учителя / інших осіб або із запропонованих джерел
4	відтворює за зразком основну інформацію, отриману із запропонованих джерел; висловлює свої думки, використовуючи отриману інформацію
5	застосовує частково інформацію, отриману від учителя / інших осіб або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань; знаходить у почутому / прочитаному відповіді на прості запитання
6	здійснює пошук інформації в запропонованих джерелах; застосовує інформацію, отриману від учителя /інших осіб або із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань
7	знаходить у запропонованих джерелах потрібну інформацію для виконання навчальних завдань і розв’язання проблемних ситуацій; відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією, поданою в різний спосіб; перетворює один вид інформації в інший за зразком
8	аналізує інформацію, отриману з обраних джерел, зіставляє, порівнює та групує її за заданою ознакою; відповідає на запитання за опрацьованою інформацією, поданою в різний спосіб; перетворює інформацію одного виду в інший
9	аналізує інформацію, отриману з різних джерел; добирає спосіб унаочнення інформації
10	виокремлює істотну й потрібну інформацію, отриману з різних джерел; оцінює інформацію за наданими критеріями під керівництвом учителя
11	знаходить інформацію й аналізує її; узагальнює інформацію, отриману з різних джерел; оцінює інформацію за наданими критеріями
12	порівнює, зіставляє та оцінює інформацію, отриману з різних самостійно вибраних джерел; оцінює надійність джерел інформації

25 of 144

Бал	Група результатів 3. Усвідомлює закономірності природи
1	намагається відповідати на прості запитання
2	намагається знаходити у почутому / прочитаному часткові відповіді на прості запитання; намагається виконувати прості завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; слухає інших, комунікує за потреби
3	знаходить у почутому / прочитаному часткові відповіді на запитання; намагається висловлювати свої думки; виконує окремі завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі;
4	розуміє окремі поняття / терміни / навчальні дії; виконує завдання / навчальні дії за зразком з допомогою вчителя; частково виконує обов’язки, розподілені в групі
5	намагається пояснити основні поняття / явища /навчальні дії; виконує завдання / навчальні дії за запропонованим алгоритмом з допомогою вчителя; виконує свою частку групової роботи
6	розуміє і пояснює основні поняття / явища / навчальні дії з допомогою вчителя, наводить прості приклади; виконує завдання / навчальні дії за запропонованим алгоритмом самостійно; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків
7	відповідає на окремі запитання, наводить типові приклади й аргументи на підтвердження висловленої думки; виконує репродуктивні й частково-пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом самостійно або в групі; розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя, висловлює припущення щодо ‘їх розв’язання; налагоджує комунікацію, співпрацює в групі за погодженим планом, виконуючи навчальні завдання
8	розпізнає проблемні ситуації, розв’язує їх відомим способом з допомогою вчителя; залучає інших до співпраці в межах запропонованої теми; відповідає на запитання, доповнює думку / відповіді однокласників; виконує окремі навчальні дії; активно співпрацює з іншими, виконуючи навчальні завдання, визначає свої завдання в групі;
9	розпізнає проблемні ситуації з-поміж запропонованих, розв'язує їх відомими способами під керівництвом учителя; добирає доречні приклади та аргументи щодо висловленої думки; виконує пошукові завдання; активно співпрацює з іншими, генерує ідеї під час виконання завдання;

26 of 144

Бал	Група результатів 3. Усвідомлює закономірності природи
10	розпізнає проблемні ситуації; ставить запитання, установлює логічні зв’язки між об’єктами, фактами, явищами; застосовує здобуті знання й практичні вміння в типових навчальних ситуаціях; здійснює різні види Діяльності, пропонує кілька способів розв’язання проблемної ситуації самостійно або в групі; долучається до розроблення критеріїв оцінювання власної діяльності, діяльності групи
11	висловлює щодо проблемної ситуації власну позицію, аргументує її; оцінює різні аспекти проблеми; використовує наукові факти для формулювання власних суджень; застосовує здобуті знання й практичні вміння в нетипових ситуаціях; конструктивно взаємодіє в групі для розв’язання спільних навчальних завдань; здійснює різні види діяльності, аналізує власні навчальні дії і дії групи
12	висловлює щодо проблемної ситуації власну позицію, аргументує її, робить висновки; установлює закономірності, підтверджує їх прикладами; застосовує здобуті знання й практичні вміння для розв’язання проблемних ситуацій, усвідомлює ризики й прогнозує наслідки; аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; організує співпрацю в групі для досягнення навчальних цілей; толерує різні точки зору, опосередковує спілкування в групі.

27 of 144

ВИМОГИ до обов’язкових результатів навчання учнів у природничій освітній галузі

1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження	2. Опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту	3. Усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини; відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства	4. Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту
Виявляє і формулює проблему дослідження [ПРО 1.1]	Здійснює пошук інформації, оцінює та систематизує її [ПРО 2.1]	Усвідомлює розмаїття природи [ПРО 3.1]	Розрізняє наукове і ненаукове мислення [ПРО 4.1]
Визначає мету і завдання дослідження та формулює гіпотезу [ПРО 1.2]	Представляє інформацію в різних формах [ПРО 2.2]	Класифікує об’єкти / явища природи [ПРО 3.2]	Усвідомлює проблему і аналізує її [ПРО 4.2]
Планує дослідження [ПРО 1.3]		Виявляє взаємозв’язки об’єктів і явищ природи [ПРО 3.3]	Розв’язує проблеми [ПРО 4.3]
Досліджує (спостерігає, моделює) [ПРО 1.4]		Усвідомлює значення природничих наук, технологій, техніки ПРО 3.4]	Працює в групі для розв’язання проблеми [ПРО 4.4]
Аналізує результати, формулює висновки, дослідження [ПРО 1.5]			Оцінює власну діяльність/ діяльність групи [ПРО 4.5]
Здійснює самоаналіз дослідницької діяльності [ПРО 1.6]

28 of 144

Фізика : Діагностичні роботи. �7-8 клас

29 of 144

ДР-1. Момент сили. Механічна робота та енергія

30 of 144

ДР-1. Момент сили. Механічна робота та енергія

31 of 144

ДР-2. Внутрішня енергія. Теплообмін

32 of 144

ДР-2. Внутрішня енергія. Теплообмін

33 of 144

ДР-2. Внутрішня енергія. Теплообмін

34 of 144

ДР-3. Зміна агрегатних станів речовини

35 of 144

ДР-3. Зміна агрегатних станів речовини

36 of 144

ДР-3. Зміна агрегатних станів речовини

37 of 144

ДР-4. Електричне поле та електричний струм

38 of 144

ДР-4. Електричне поле та електричний струм

39 of 144

ДР-5. Робота та потужність електричного струму

40 of 144

ДР-5. Робота та потужність електричного струму

41 of 144

ДР-5. Робота та потужність електричного струму

42 of 144

ДР-5. Робота та потужність електричного струму

43 of 144

ДР-5. Робота та потужність електричного струму

44 of 144

КР за І семестр

45 of 144

КР за І семестр

46 of 144

Оцінювання навчальних досягнень учнів�9-11 класи

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ФІЗИКИ

Під час визначення рівня навчальних досягнень з фізики оцінюється:

рівень володіння теоретичними знаннями;
рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв'язування задач чи вправ різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних, комбінованих тощо);
рівень володіння практичними вміннями та навичками під час виконання лабораторних робіт, спостережень і фізичного практикуму

47 of 144

9 класи

розміщена на офіційному сайті МОН України –

[https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/navchalni-programi-dlya-6-9-klasiv];

48 of 144

Навчальна програма для 9 класів закладів загальної середньої освіти

На перше місце в структурі програми поставлено очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня. За такого підходу чітко видно, якими компетентностями має оволодіти школяр при вивченні теми.
Концентрація уваги не на змісті матеріалу: «що вивчати», а на тому «для чого це потрібно вивчати», що по суті і є основою компетентнісного підходу.

49 of 144

Навчальна програма для 9 класів закладів загальної середньої освіти

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» структуровано за трьома компонентами компетентності:

знаннєвим, діяльнісним, ціннісним.

Виявлення сформованості знаннєвого компонента компетентності можливе через уміння оперувати термінами та поняттями; формулювати визначення понять; називати ті чи інші явища, процеси тощо; характеризувати їх за певними ознаками; пояснювати механізми процесів тощо.
Сформованість діяльнісного компонента тісно поєднана з виконанням практичної частини програми навчальної програми і в результатах навчання відображена в уміннях розв’язувати фізичні задачі, виконувати експериментальні дослідження тощо.
Прояв ціннісного компонента виражений через ставлення учнів у висловлених судженнях, обґрунтуванні їх, оцінці, висновках.

50 of 144

Навчальна програма для 9 класів закладів загальної середньої освіти

Експериментальну частину програми осучаснено завдяки рекомендаціям щодо використання цифрових вимірювальних комплексів, застосування комп’ютерних програм для обробки результатів тощо.
Надано більшу свободу вчителю щодо вибору тем і форм виконання навчальних проектів, лабораторних робіт.
Зазначений у навчальній програмі розподіл годин між розділами є орієнтовним. За необхідності, і виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, учитель має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на вивчення окремого розділу, в тому числі змінювати порядок вивчення розділів.

51 of 144

Програми з фізики та астрономії для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти затверджені Міністерством освіти і науки України наказом № 1539 від 24.11.2017 року у таких варіантах:
«Фізика і астрономія 10-11 » (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І.;
«Фізика 10-11 » (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М.;
«Астрономія » (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я.
Тексти навчальних програм розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv/].
у 10 класі: 3 год. фізика (рівень стандарту)
у 11 класі: 3 год. фізика і 1 год астрономія (рівень стандарту).

52 of 144

Відповідно до Наказу МОН №1493 від 28.11.2019 р. вивчення базового предмета «Фізика і астрономія» може здійснюватися у двох варіантах:
як два окремі предмети - «Фізика» (за програмою авторського колективу, під керівництвом Локтєва В. М.), «Астрономія» (за програмою авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я.), яю зазначаються в Навчальному плані;
як один предмет «Фізика і астрономія» (за програмою авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І.); у такому разі можливе послідовне або паралельне вивчення фізичного і астрономічного складників, а розподіл годин між ними здійснюється відповідно до навчальної програми.
Вибір навчальних програми з фізики та астрономії з двох запропонованих варіантів здійснюється вчителем та затверджується рішенням педагогічної ради навчального закладу і відображається в освітній програмі закладу освіти і навчальному плані.

53 of 144

За обранням програми «Фізика, 10 – 11 класи» (авт. кол. під кер. Локтєва В. М.) навчання астрономії здійснюється за програмою «Астрономія» (авт. кол. під кер. Яцківа Я. Я.). У такому разі у навчальному плані й відповідно у класному журналі зазначаються два предмети (окремо фізика і окремо астрономія); у додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти виставляються оцінки з двох предметів.
При виборі закладом загальної середньої освіти програми «Фізика і астрономія. 10 – 11 класи» (авт. кол. під кер. Ляшенка О. І.) у навчальному плані зазначається один навчальний предмет й відповідно у додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти виставляється оцінка з предмета «Фізика і астрономія». Програма цього навчального предмета поєднує фізичний і астрономічний компоненти, не втрачаючи своєрідності кожного з цих складників, оскільки в старшій школі ці компоненти освітньої галузі «Природознавство» мають споріднений предмет навчання, методи дослідження і, як правило, спільний внесок у формування наукової картини світу. Враховуючи це, фізичний та астрономічний складники за вибором учителя можуть викладатися інтегровано або як відносно самостійні модулі. При цьому облік навчальних досягнень здобувачів освіти у класному журналі може здійснюватись окремо «Фізика і астрономія (фізичний складник)» та для «Фізика і астрономія (астрономічний складник)», семестрова/річна оцінка виставляється на сторінці «Фізика і астрономія (фізичний складник)» з урахуванням тематичних оцінок з астрономії. Якщо астрономічний та фізичний складники вивчаються інтегровано, то у класному журналі облік навчальних досягнень здобувачів освіти ведеться на одній сторінці з предмета «Фізика і астрономія», в якому є теми з астрономічним та фізичним змістом. Змістові питання з астрономії можуть вивчатися упродовж навчального року або як окремий розділ.

54 of 144

Автономія учителя.�

Суттєвою загальною рисою програм, що відповідає сучасним тенденціям в освіті, є надання вчителю значно більшої свободи в питаннях планування навчального процесу.
Так, у програмах обох рівнів наводиться лише загальна кількість годин на вивчення предмета «Фізика». А форми і методи навчання, розподіл кількості годин, що відводяться на вивчення розділів та окремих тем (це стосується як порядку вивчення тем, так і розподілу часу на їх вивчення), учитель визначає самостійно.

55 of 144

Навчальний фізичний експеримент�

Важливим засобом формування предметної та ключових компетентностей під час вивчення фізики і астрономії в старшій школі є навчальний фізичний експеримент.
Навчальний експеримент реалізується у формі:

демонстраційного й фронтального експерименту,

робіт лабораторного практикуму,

домашніх дослідів і спостережень,

навчальних проектів,

Віртуальний експеримент.

Завдяки навчальному експерименту учні оволодівають

досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття

фактів та їхнього попереднього узагальнення на рівні

емпіричних уявлень, понять і законів.

56 of 144

Навчальний фізичний експеримент�

Експеримент виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у свідомості учнів утворюються нові зв’язки та відношення, формується суб’єктивно нове особистісне знання.
Він дидактично забезпечує процесуальну складову навчання фізики й формує в учнів експериментальні вміння й дослідницькі навички, озброює їх інструментарієм дослідження, який стає засобом навчання.

57 of 144

Реалізація практичної складової курсу фізики та астрономії на основі віртуального фізичного експерименту

Симаник В. Я.,

вчитель фізики

Борщівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2.

58 of 144

Навчальний фізичний експеримент�

На вкладці мультимедіа (Блог «Учителю фізики») зібрано значну кількість відеофрагментів, флеш-анімацій та тренажерів, які у форматі віртуального фізичного експерименту допоможуть різнобічніше та глибше засвоїти певні фізичні поняття, терміни, явища тощо.

59 of 144

Навчальний фізичний експеримент�

Самостійне експериментування учнів, особливо в основній школі, необхідно розширювати позаурочними експериментами та спостереженнями, використовуючи найпростіше устаткування, інколи навіть саморобні або побутові прилади, дотримуючись правил безпеки життєдіяльності.
Можна пропонувати учням самим знімати невеликі ролики нескладних експериментів або демонструвати ці експерименти безпосередньо під час уроку.

Наприклад

https://youtu.be/_R90RhqZPiQ

60 of 144

Навчальний фізичний експеримент�

У навчальних програмах наведено орієнтовний перелік демонстрацій та лабораторних робіт, що можуть реалізовуватися у формі практикуму або окремих фронтальних робіт. Учитель самостійно обирає форму проведення експериментальних робіт і визначає необхідний для цього час.
Наведений перелік експериментальних робіт є суто орієнтовним, учитель має право змінювати тематику робіт відповідно до наявного в кабінеті обладнання та особливостей того чи іншого класу. Такий підхід є реальним кроком до підвищення самостійності вчителя, створення стимулів до його творчості.

61 of 144

Навчальний фізичний експеримент�

За необхідності й, виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, учитель має право самостійно визначати:

конкретну тематику лабораторних робіт (замінювати окремі роботи або демонстраційні досліди рівноцінними, а також пропонувати іншу тематику робіт);

форму їх реалізації, послідовність й місце в навчальному процесі (фронтально чи у вигляді лабораторного практикуму, навчального проекту експериментального характеру);

кількість годин на їх виконання (одно- чи двогодинні роботи);

доповнювати перелік лабораторних робіт додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями.

62 of 144

Навчальний фізичний експеримент�

За необхідності й, виходячи із наявних умов навчання фізики, учитель має право:

організовувати навчальну діяльність учнів у формі розв'язування спеціальної системи навчально-пізнавальних задач різного рівня складності;

визначати сукупність конкретних задач для розв’язування (використовувати вправи та практикуми із підручників, а також самостійно підбирати систему задач);

визначати кількість годин на виконання практикуму;

визначати послідовність й місце практикуму у навчальному процесі (після вивчення розділу, певної теми або конкретного параграфа).

Учитель має також право на свій розсуд вибирати форму проведення експериментальних робіт: це можуть бути, наприклад, фронтальні лабораторні роботи або лабораторний практикум.

63 of 144

Навчальний фізичний експеримент�

Лабораторний практикум, на розсуд учителя, може проводитися наприкінці навчального року, наприкінці семестру або під час вивчення певного розділу.
У залежності від складності експериментального завдання на виконання роботи лабораторного практикуму може відводитися одна або дві години

64 of 144

Навчальний фізичний експеримент�

Блок «Дистанційна підтримка лабораторних робіт з фізики» орієнтований на підтримку дистанційного навчання з реалізації практичної складової курсу фізики відповідно до діючої програми. Розроблені інструкції до лабораторних робіт відповідають змісту посібників на друкованій основі, що мають гриф МОНУ та супроводжуються авторськими світлинами та відео, містять QR коди для швидкого доступу до ресурсу з будь-якого девайсу.

Розробки даного блоку орієнтовані як на підготовку учнів до виконання лабораторних робіт з фізики, так і на реалізацію цих робіт дистанційно або у контексті змішаного навчання.

65 of 144

Узагальнені плани

У процесі навчання фізики в основу навчально-пізнавальної діяльності учнів покладено узагальнені плани, за якими розкривається суть того чи іншого поняття, закону, факту тощо

66 of 144

Узагальнені плани

Так, зміст наукового факту (фундаментального досліду) визначають:

суть наукового факту чи опис досліду;
хто з учених установив даний факт чи виконав дослід;
на підставі яких суджень установлено даний факт або схематичний опис дослідної установки;
яке значення факт чи дослід має для становлення й розвитку фізичної теорії.

67 of 144

Узагальнені плани

Для пояснення фізичного явища необхідно усвідомити:

зовнішні ознаки перебігу цього явища, умови, за яких воно відбувається;
зв’язок цього явища з іншими;
які фізичні величини його характеризують;
можливості практичного використання явища, способи попередження шкідливих наслідків його прояву.

68 of 144

Узагальнені плани

Сутність поняття фізичної величини визначають:

властивість, яку характеризує ця величина;
її означення (дефініція) та формула, покладена в основу означення;
зв’язок даної величини з іншими;
одиниці фізичної величини;
способи її вимірювання.

69 of 144

Узагальнені плани

Для закону це:

його формулювання, усвідомлення того, які причинно-наслідкові зв’язки й між якими явищами він встановлює;
його математичний вираз;
дослідні факти, що привели до встановлення закону або підтверджують його справедливість;
межі застосування закону.

70 of 144

Узагальнені плани

Для фізичної моделі необхідно:

дати її опис або навести дефініцію;
установити, які реальні об’єкти вона заміщує;
з’ясувати, які фізичні теорії покладені в основу моделі;
визначити, від чого ми абстрагуємося, чим нехтуємо, вводячи цю ідеалізацію;
з’ясувати межі та наслідки застосування цієї моделі.

71 of 144

Узагальнені плани

Загальна характеристика фізичної теорії має містити:

перелік наукових фактів і гіпотез, які стали підставою розроблення теорії, її емпіричний базис;
понятійне ядро теорії, визначення базових понять і моделей;
основні положення, ідеї і принципи, покладені в основу теорії;
рівняння й закони, що визначають математичний апарат теорії;
межі застосування теорії.

72 of 144

Знання учнями різних джерел і видів інформації, способів її обробки�

Укажіть джерела інформації, якими Ви користуєтесь під час вивчення фізики (на уроках і в позаурочний час).
Яким джерелам інформації Ви віддаєте перевагу?
Назвіть структурні компоненти Вашого підручника.
Яка частина підручника (енциклопедії) дає змогу швидко знайти інформацію про конкретний об’єкт?
Звідки можна взяти числові значення фізичних величин під час виконання короткого запису задачі?
Яким джерелам інформації Ви довіряєте, а в яких, на Вашу думку, інформація може бути не достовірною?
Яким чином Ви перевіряєте достовірність інформації?
Навіщо поряд із текстовою інформацією подаються малюнки, фотознімки, схеми тощо?
Якщо інформація представлена у вигляді графіка, на що Ви в першу чергу звертаєте увагу?
У яких періодичних виданнях Ви підбираєте додаткову інформацію до уроків фізики?

73 of 144

Пам’ятка «Поради щодо роботи з текстовою інформацією»�

Прочитайте назву тексту, уявіть, про що повинна йти мова в ньому.
Прочитайте текст і визначте, про що в ньому розповідається (про фізичне тіло, фізичне явище, фізичний дослід, науковий факт, закон, теорію, практичне застосування положень теорії або закону).
Згадайте, що потрібно знати про ці елементи фізичних знань.
Поставте відповідні запитання до тексту і пошукайте відповіді до них.
Проаналізуйте отриману інформацію з позиції повноти висвітлення проблеми, чіткості та переконливості викладу тощо.
Якщо відповідь на будь-яке запитання відсутня, запитайте вчителя або пошукайте необхідні відомості в іншому джерелі.
Виділіть незрозумілі слова і з’ясуйте їх значення.
Прочитайте ще раз текст, розділіть його на частини та дайте їм назву.
Порівняйте назви кожного блоку з тим, що плануєте розглядати як об’єкт.
Найголовніші думки порівняйте з тими, що визначили автори підручника, запишіть їх у зошит.
Ознайомтеся з питаннями до тексту і дайте на них відповідь.
Якщо виникли утруднення, прочитайте текст ще раз і спробуйте знайти відповідь на запитання

74 of 144

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

75 of 144

Компетентність

— це складне особистісне утворення, яке формується протягом тривалого періоду, навіть протягом життя.

Важливими складниками компетентності як особистісної організації є:

вольові,

емоційні,

моральні якості

і поведінкові відносини.

76 of 144

Творча самостійна діяльність опирається на такі якості учня

зосередженість уваги протягом певного часу,
докладання зусиль для досягнення цілей,
наполегливості, яка супроводжується афективними процесами, пов’язаними з почуттями, які проявляються в уміннях учня позитивно емоційно налаштовуватися на виконання завдання,
перетворювати відчуття напруги під час роботи в стимул,
бажання домогтися результату, а не знайти причину відмови від неї.

77 of 144

Ключові компетентності:�

1) вільне володіння державною мовою;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
3) математична компетентність;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
5) інноваційність;
6) екологічна компетентність;
8) навчання впродовж життя;
9) громадянські та соціальні компетентності;
10) культурна компетентність;
11) підприємливість і фінансова грамотність.

78 of 144

Основу формування ключових компетентностей учнів складають:

особистісні якості,
особистий, соціальний, культурний і навчальний досвід учнів;
їх потреби та інтереси, які мотивують до навчання;
знання, уміння та ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному, інформаційному середовищі та у різних життєвих ситуаціях

79 of 144

Наскрізними для усіх ключових компетентностей є такі вміння:�

читати з розумінням:

здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного,
розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями,
уміння виявляти приховану і очевидну інформацію,
висловлювати припущення,
доводити надійність аргументів,
підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту,
висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів;

80 of 144

Аналіз інформації наведеної у графічній формі

Пам’ятка щодо опрацювання інформації наведеної у графічній формі потрібно:

Встановити, які літери та одиниці вимірювання позначають осі координат;
Пригадати, які фізичні величини відповідають цим позначенням;
Встановити масштаб, в якому подані одиниці фізичних величин;
Якщо на осях не вказано числові значення фізичних величин, то графік дає можливість встановити характер залежності між фізичними величинами;
Згадати розділ фізики, в якому ці величини вивчаються і все, що в ньому про них наводиться.
Узагальнити графічну інформацію і подати її в потрібній формі (опис, схема, формула тощо).

81 of 144

На графіку показано зміну температури води з часом внаслідок її нагрівання в електрочайнику.

Використовуючи графік, встановіть:

1. Яке явище відповідає горизонтальній частині графіка?

2. Скільки часу нагрівалася вода до початку кипіння?

3. Яка несправність електрочайника?

4. Визначте за графіком час кипіння води.

82 of 144

Вивчаючи інформацію наведену у вигляді схеми

потрібно з'ясувати:
яких елементів знань торкається інформація, яка подається запропонованим унаочненням;
які об'єкти містяться на схемі, якими умовними позначеннями вони супроводжуються;
на основі яких фізичних термінів та понять можна розкрити зміст інформації схеми.

83 of 144

Двоє учнів виконували лабораторну роботу. Їхнім завданням було складання електричного кола для вмикання та вимикання лампочки. Вони зібрали наступні електричні кола:

Опишіть, що буде відбуватися в кожному електричному колі, при замиканні і розмиканні ключа?
Знайдіть помилки у кожній схемі й виправте їх.
Яка з помилок могла привести до пошкодження приладів.

84 of 144

Наскрізними для усіх ключових компетентностей є такі вміння:�

висловлювати власну думку в усній і письмовій формі:

словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;

85 of 144

Опанування навчального матеріалу передбачає детальне вивчення та розуміння основних понять та термінів теми. Тому розвиток уміння працювати із текстом полягатиме у виробленні вміння виокремлювати важливі аспекти тексту на основі планів узагальнюючого характеру. У навчальній програмі фізики в основу навчально-пізнавальної діяльності учнів покладено узагальнені плани, за якими розкривається суть того чи іншого поняття, закону, факту тощо.

для пояснення фізичного явища необхідно усвідомити:

зовнішні ознаки перебігу цього явища, умови, за яких воно відбувається;
зв’язок цього явища з іншими;
які фізичні величини його характеризують;

можливості практичного використання явища, способи попередження шкідливих наслідків його прояву

86 of 144

Опанувавши основи роботи із планами узагальнюючого характеру, учні набувають уміння ефективно засвоювати структурні елементи знань та озброюються орієнтувальною основою в процесі набуття нових знань. У результаті учні краще усвідомлюють принципи побудови теорій, різного ступеня узагальнень в фізичних законах та суті фізичних термінів і понять.
На основі навичок роботи із узагальненими планами, учні надалі зможуть вивчати ширше коло понять, термінів, об’єктів, як із природничих дисциплін, так і з інших галузей, наприклад, для вивчення хімічних, біологічних законів, теорій явищ тощо.
В основі сприймання та засвoєння певної інфoрмації лежить активна рoзумoва рoбoта, скерована на формування та розвиток критичнoгo мислення, яке прoявляється у самoстійнoму аналізі інфoрмації, здатності бачити пoмилки абo неточності у різних твердженнях, в умінні аргументувати свoю думку, прагненні дo пoшуку ефективних рішень тощо.

87 of 144

Для різнобічного вивчення фізичного явища чи деякого об’єкта, варто скористатися наступними порадами:�

З’ясувати сутність предмета вивчення та окреслити шляхи йoгo дoслідження;
Порівняти думки і тлумачення різних джерел, прoаналізуйте причини відміннoстей;
Узагальніть свoї міркування та зрoбіть виснoвoк;
Обґрунтуйте свoю пoзицію на основі чітких аргументів.

88 of 144

Наскрізними для усіх ключових компетентностей є такі вміння:�

критично і системно мислити:

визначення характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків,
умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях,
зважати на протилежні думки та контраргументи,
розрізняти факти, їх інтерпретації,
розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації;

89 of 144

Оснoвні oперації мислення

пoрівняння,

класифікація,

систематизація,

узагальнення,

аналіз,

синтез,

абстрагування тощо.

Кoжна з операцій вносить свій вклад у прoцес пізнання та тісно взаємoпов’язана з іншими oпераціями.

90 of 144

Пoрівняння

поширений дидактичний прийом і розумова операція, за допомогою яких встановлюються риси схожості й відмінності між певними предметами та явищами та застосовується з метою загального протиставлення фактів і явищ, зіставлення за ознаками, на які вказує вчитель або які визначають самі учні, порівняння явищ в їхньому розвитку.

Пoрівняння здійснюють на основі наступного алгoритму:

усвідомлення мети пoрівняння;
виокремлення oзнак, за якими здійснюватиметься пoрівняння;
розмежування спільних та відмінних властивостей пoрівнювальних oб'єктів;
формування виснoвку.

Наприклад, заповніть таблицю, вказавши спільні та відмінні ознаки, що характеризують фізичні поняття

	Речовина	Фізичне тіло
Спільне
Відмінність

91 of 144

Узагальнення

логічний процес переходу від одиничного до загального, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей явищ дійсності, які виступають як засіб розумової діяльності.

В основі узагальнення лежить об’єднання, групування деяких об’єктів за окремою, випадковою ознакою, яке здійснюється шляхом абстрагування від специфічних і виявлення загальних ознак або властивостей, які притаманні досліджуваним об’єктам.

Узагальнення доцільно застосовувати на етапі формування уявлень про поняття, фізичні явища, теорії тощо.

92 of 144

Послідовність дій під час формування уміння здійснювати рoзумoву операцію узагальнення може бути такою:

Усвідомити мету узагальнення;
Виявити різні oзнаки oб'єкта, стосовно якого здійснюється узагальнення;
Виокремити oзнаки oб'єктів, які є спільними;
Оцінити величину істoтнoсті виокремлиних спільних ознак відпoвіднo дo мети узагалбнення;
Сфoрмулювати виснoвoк щодо підстав включення данoгo oб'єкта в систему рoдинних.

На основі узагальнення формується поняття про види зарядів або полюсів магніту.

93 of 144

Систематизація

— розумова діяльність, в процесі якої розрізнені знання про предмети чи явища об’єктивної дійсності зводяться в єдину наукову систему, встановлюється їхня єдність на основі вибраного принципу та опирається на класифікацію, аналіз і синтез істотних властивостей певної об’єктивної системи.

Освітній процес з фізики спрямований на оволодіння певною системою знань.

Зміст навчальної програми з фізики та засоби навчального предмета сприяють формуванню уміння учнів здійснювати систематизацію.

Знання й уміння лише тоді є дієвими, коли у свідомості школярів вони складають системи взаємопов’язаних понять, що є запорукою підвищення ефективності освітнього процесу.

94 of 144

При вивченні фізики в основній шкoлі ефективними фoрмами удосконалення вміння здійснювати систематизацію є:

таблиці (пoрівняльні, узагальнюючі):
схеми (структурні, лoгічнo-структурні);
наoчні кoнспекти (oпoрні, структурні);
класифікація;
oпoрні кoнспекти;
графи,
діаграми, тoщo

95 of 144

Класифікація

- вид систематизації, при якій oб'єднання oб'єктів відбувається на oснoві певних суттєвих, істoтних oзнак та є потужним методом оволодіння новими знаннями, ефективним засобом формування вмінь і навичок.

Формування уміння здійснювати класифікацію потребує реалізації наступних дій:

Усвідомити мету класифікації;
Виокремити oзнаки oб'єктів, за якими здійснюватиметься класифікація;
Пoрівняти між сoбoю oб'єкти за загальними і oсoбливими їх oзнаками відпoвіднo дo окресленої мети;
Об’єднати oб'єкти за вибраними ознаками;
Дати назву кoжній об’єднаній групі oб'єктів;
Сфoрмулювати виснoвoк прo здійсненої класифікації відпoвіднo дo пoставленoї мети.

96 of 144

В основі формування самоосвітніх умінь учнів лежать активні розумові дії учнів, скеровані на пошук найраціональніших способів виконання поставлених учителем завдань, аналіз отриманих результатів роботи.

Тому варто дотримуватися певних правил організації процесу формування самоосвітніх навиків учнів:

чітке окреслення завдань як для окремих учнів, так і всьому класу;
зрозуміле формулювання дослідницьких завдань спрямованих на формування самоосвітніх навиків;
забезпечення учнів достатньою кількістю дидактичного матеріалу, навчальними посібниками;
забезпечення якісних організаційно-методичних умов формування самоосвітньої компетентності учнів;
врахування індивідуально-психічних особливостей учнів, їх інтересів, здібностей, вподобань тощо;
систематичний супровід, дійова допомога та контроль якості опанування самоосвітніми навичками.

Залучення учнів до створення приладів, різноманітних пристроїв за схемами, супровід дослідження малюнками і фотографіями, самостійно проводити досліди за їх описом, отримувати необхідну інформацію з довідкових таблиць

97 of 144

Наскрізними для усіх ключових компетентностей є такі вміння:�

логічно обґрунтовувати позицію:

здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

98 of 144

Наскрізними для усіх ключових компетентностей є такі вміння:�

діяти творчо:

креативне мислення,
продукування нових ідей,
доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання,
застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей,
уміння випробовувати нові ідеї;

99 of 144

Виготовляємо прилади.�

Лабораторна робота № 1. Градуювання мензурки
Мета: виготовити найпростіший вимірювальний прилад в домашніх умовах; навчитися градуювати вимірювальний прилад: засвоїти принцип градуювання; навчитися розуміти сенс поняття ціни поділки вимірювального приладу.
Прилади: вимірювальна стрічка;
Матеріали: баночка з-під майонезу, смужка паперу, клей, ножиці, одноразовий шприц.
Порядок виконання: Візьміть баночку з-під майонезу або іншу прозору посудину. Наклейте збоку смужку паперу. За допомогою одноразового шприца місткістю 10-25 мл, поступово заповнюйте посуду, наносячи поділки на смужку паперу, що відповідатимуть відповідному рівню рідини у посудині. Ви отримали проградуйована в мілілітрах мензурку для вимірювання об'єму рідин. Можна виготовити мензурку з будь-якою вибраною ціною поділки. Чим менше ціна поділки приладу, тим він точніший.
Фіксування та кодування інформації: Зробіть малюнок ділянки шкали мензурки, вказавши на ньому ціну поділки приладу.
Аналіз результатів: опишіть послідовність ваших дій при градуюванні мензурки.�Висновок.

Яка є ціна поділки мензурки?

Які межі вимірювання?

100 of 144

Наскрізними для усіх ключових компетентностей є такі вміння:�

виявляти ініціативу:

активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем,
активну участь у різних видах діяльності, їх ініціювання,
прагнення до лідерства,
уміння брати на себе відповідальність;

101 of 144

У двадцять першому столітті розвиток «високих технологій» підняв деякі інженерні, медичні, експлуатаційні види діяльності на рівень творчих, у яких для успішної самореалізації одного старання може виявитися недостатньо, потрібно володіти ще спеціальними здібностями або їх розвивати.

102 of 144

Класифікація самостійних робіт за видом і способом діяльності учнів

1) робота з друкованими джерелами;
2) експериментальні та дослідницькі роботи;
3) класифікація та систематизація понять та термінів;
4) аналітико-обчислювальні роботи;
5) графічні завдання;
6) проектно-конструкторська діяльність;
7) пояснення фізичних явищ і властивостей тіл на основі набутих знань.

103 of 144

Симуляції

104 of 144

Наскрізними для усіх ключових компетентностей є такі вміння:�

конструктивно керувати емоціями:

здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших,
сприймати емоції без осуду,
адекватно реагувати на конфліктні ситуації,
розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги,
конструктивну комунікацію,
зосередження уваги,
продуктивну діяльність;

105 of 144

Наскрізними для усіх ключових компетентностей є такі вміння:�

оцінювати ризики:

вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори;

106 of 144

Ім’я	Об’єм води в мензурці V₁, см³	Об’єм води і тіла в мензурці V₂, см³	Об’єм тіла V, см³	Місце
Учень 1	30	35	5
Учень 2	30	34	4
Учень 3	30	40	10
Учень 4	30	33	3

Проаналізуйте отримані результати й виберіть найбільш достовірні. Обґрунтуйте свій вибір.

Якби серед учнів проводилося змагання в номінації «Кращі експериментальні вимірювання», які місця ви присудили б їм?

Вимірюючи об’єм твердого тіла неправильної форми, учні здійснили певні вимірювання.

Результати вимірювань учні записали до таблиці

107 of 144

Наскрізними для усіх ключових компетентностей є такі вміння:�

приймати рішення:

здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення,
досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків;

108 of 144

Наскрізними для усіх ключових компетентностей є такі вміння:�

розв’язувати проблеми:

вміння аналізувати проблемні ситуації,
формулювати проблеми,
висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати,
здобувати потрібні дані з надійних джерел,
презентувати та аргументувати рішення;

109 of 144

Наскрізними для усіх ключових компетентностей є такі вміння:�

співпрацювати з іншими:

вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності,
планувати власну та групову роботу,
підтримувати учасників групи,
допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

110 of 144

Формувальне оцінювання

процес пошуку та інтерпретації даних, які учні та вчителі використовують для того, щоб з’ясувати, як далеко учні просунулись у вивченні предмета, куди їм треба рухатись і як це зробити найкращим чином

111 of 144

Формувальне оцінювання

усвідомлення самим учнем дистанції між тим, чого він хоче досягти, і тим, де він знаходиться в даний момент; планування того, що учень повинен зробити, щоб цю дистанцію скоротити

112 of 144

Формувальне оцінювання

відбувається під час навчання і є його частиною;
формувальне оцінювання можна розглядати як оцінювання для навчання;
використовується для того, щоб з’ясувати, чи досягнута мета навчання.

113 of 144

Базові принципии формувального оцінювання

Центрованість на учневі.

В центрі уваги – учень.
Головна мета – як покращувати і розвивати навчання.

114 of 144

Базові принципии формувального оцінювання

Педагогіка партнерства.

Ґрунтується на поінформованості учнів й батьків, їх взаємодії спільно з вчителем у прийнятті рішень щодо отриманих результатів оцінювання.

Співучасть учня в оцінюванні розвиває навички самооцінювання.

115 of 144

Базові принципии формувального оцінювання

Оцінюється результат і процес навчання.

Мета формувального оцінювання – покращити якість навчання, воно не пов’язане з певною бальною шкалою та може бути анонімним

116 of 144

Базові принципии формувального оцінювання

Визначається контекстом.

Форми і критерії оцінювання залежать від конкретної ситуації.

117 of 144

Базові принципии формувального оцінювання

Неперервність.

Використовуючи набір простих технік, вчитель організує зворотний зв’язок:

листи самооцінювання,

ментальні карти,

оцінювання за результатом та ін.

118 of 144

Формувальне оцінювання

може бути вхідним (попереднім) і здійснюється з метою виявлення поточного стану обізнаності учнів, а також з метою спонукання учнів до навчання і співпраці. Найважливішим є відслідковування прогресу в навчанні учнів.
Підсумкове оцінювання розглядають і як самостійний вид оцінювання і як складник формувального, який дозволяє виявити рівень здобутих учнями знань та отриманих навичок, що були заплановані на кінець теми/розділу/курсу.

119 of 144

Техніки формувального оцінювання

Мініогляд.

В кінці уроку учні на окремих листках відповідають на питання:

Що на уроці було найважливішим?
Який етап уроку був найбільш зрозумілим?
Що взагалі залишилось незрозумілим?
Які поняття хотілось би зрозуміти краще?

120 of 144

Техніки формувального оцінювання

Спрямована розшифровка.

Учні своїми словами дають розшифровку тих понять, які були опрацьовані на уроці.

121 of 144

Техніки формувального оцінювання

Резюме в одному реченні.

Учні одним реченням дають характеристику основних понять, розібраних на уроці.

122 of 144

Техніки формувального оцінювання

Карти додатків.

Учні наводять приклади з життя на застосування вивченого матеріалу, таким чином відбувається перенос знань з теорії на практику.

123 of 144

Техніки формувального оцінювання

Шкала.

На полях зошита учень креслить шкалу і відзначає пташкою на якому рівні, на його думку, виконана робота.

Внизу – не впорався, посередині – впорався, але виникли проблеми, вгорі – все вийшло.

Під час перевірки вчитель обводить позначку, якщо згоден з оцінкою учня, або малює свою, якщо не згоден.

124 of 144

Техніки формувального оцінювання

Рефлексивний екран.

Було цікаво…

Було важко…

Тепер я можу…

Я навчився…

Я зміг…

Я спробую…

Мене здивувало…

Урок дав мені для життя…

125 of 144

Техніки формувального оцінювання

Оцінка за рівнями.

1 – не зможу повторити;

2 – потрібна допомога;

3 – вмію;

4 – можу навчити.

126 of 144

Сутність формувального підходу

систематичне відстеження індивідуального просування школярів у процесі навчання для своєчасної корекції;
активне залучення учнів до процесу оцінювання власної діяльності.

127 of 144

Сутність формувального підходу

Під час перевірки, наприклад, письмових робіт з’ясовується не те, скількох помилок припустився учень і на скільки меншим буде його бал від максимального.
Натомість аналізуємо якого рівня навчальних досягнень він зміг досягти, на скільки вищим чи нижчим є нинішній результат порівняно з попереднім його ж результатом, а не з досягненнями інших дітей у класі.
Пробуємо встановити, чи відповідає досягнутий результат очікуванням школяра.

128 of 144

Ефективність оцінювання

залежить від уміння вчителя чітко визначати рівень досягнутих учнем результатів і відстежувати індивідуальний розвиток учнів у процесі навчання.
щоб уникнути суб’єктивізму, щоб оцінювання було об’єктивним, вимірювання освітніх результатів має бути кількісним співвіднесенням результатів учня, набутих внаслідок навчання, з еталоном, який прийнято за одиницю вимірювання.
необхідно навчити учня розуміти і застосовувати для оцінювання результатів своєї навчальної діяльності ці критерії.

Цей досвід є дуже важливим для особистості, яка розвивається, оскільки в кінцевому результаті сприяє появі рефлексивних навичок, поступово формує власну систему самооцінювання.

129 of 144

Міжнародне порівняльне дослідження PISA

розуміння учнем основних фактів, понять і пояснювальних теорій (тобто знання наукового змісту),
розуміння того, яким чином наукові ідеї перевіряються, спростовуються чи підтверджуються в експерименті чи на практиці (знання процедур),
розуміння логічного обґрунтування цих процедур та обґрунтування щодо їх використання (епістемне знання).

130 of 144

Цифрове суспільство

За Прогнозами Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) до 2050 р. 2 млрд (!) робочих місць будуть роботизовані.

Межа між навчанням та роботою зникає.

Навчання стає основною діяльністю протягом усього життя!

131 of 144

Стрімкий розвиток технологій змінює світ у бік інформатизації та відкритості, що обумовлює заміну традиційних (виробничих) способів діяльності на способи мислення, уміння виявляти творчість та ініціативу у нових умовах, оцінювати ризики та брати відповідальність за прийняті рішення.

132 of 144

Розумний дім

133 of 144

Розумні пристрої

134 of 144

Побутова робототехніка

135 of 144

Сьогодні відбуваються глобальні зміни в системі освіти. Великий акцент робиться на впровадженні STEM-освіти, робототехніки, медіаграмотності, програмуванні тощо. У змісті Державного стандарту базової середньої освіти в технологічній освітній галузі зазначені вміння «використовувати цифрові технології в сучасному виробництві, зокрема робототехніці тощо»
залученість до формування власної наукової культури, культурних цінностей науки, у тому числі з використанням STEM (STREAM)- підходу».

136 of 144

Впровадження SТЕМ-освіти в контексті розвитку професійної майстерності педагога згідно Концепції «Нова українська школа».

Дністрянська О.М.,

методист ТОКІППО

137 of 144

IBSE (Inquiry Based Science Education

навчання природничим наукам засноване на дослідженнях), методи, засновані на поставленні запитань і вирішенні проблем, стимулювали захоплення учнів, їх цікавість і допитливість при вивченні природничих наук. Провідна роль у формуванні дослідницьких компетентностей учнів, безумовно, належить рельному експерименту, проведенню фронтальних і лабораторних досліджень. Проте, не всі експерименти можуть бути проведені в умовах сучасної школи не лише за браком необхідного обладнання і їх небезпечності.
Веб-квест

138 of 144

Мобільні телефони

додаток «диктофон» дозволяє користувачам легко фіксувати результати дослідження, записати міркування щодо шляхів вирішення певної проблеми або пропозиції щодо напрямків удосконалення експерименту, які пізніше можна буде використати для детального аналізу результатів експерименту.
Функція «камера» є стандартним компонентом усіх мобільних телефонів та дозволяє, наприклад, сфотографувати записи, здійснені на шкільній дошці під час уроку, та використовувати їх під час виконання домашнього завдання
https://nebozvid.blogspot.com/2015/04/blog-post.html
Функція «відео» гаджетів надає можливість записувати відео експерименту затрачаючи мінімальні зусилля. Здійснений запис учні зможуть переглянути пізніше, щоб детально проаналізувати хід експерименту або підготуватися до практичного заняття.
https://youtu.be/sq0cH-1U5nM
Сповільнена зйомка