1 of 51

Поява Російської імперії.�Реформи Петра І

2 of 51

Наприкінці 17 ст. Московська держава значно поступалася у розвитку європейським державам. У європейській частині в цей час вона межувала зі Швецією, Польщею, Туреччиною та Кримським ханством. Саме з цими країнами Московська держава упродовж багатьох століть вела війни.

3 of 51

Після смерті царя Федора Олексійовича 25 червня 1682 року царі Іоанн V і Петро I вінчалися на царство. У зв'язку з молодістю царів правителькою при них стала їхня старша сестра царівна Софія. 

Іоанн (Іван) V

Петро I

Царівна Софія. 

4 of 51

Після смерті Іоанна V,

Петро І став єдинодержавним царем. 

1696 р

5 of 51

Петро І

Характерними

рисами Петра були розум, воля, енергія, широта поглядів, цілеспрямованість, допитливість, велика працездатність. Петро І, не отримавши належної освіти, учився все життя. Водночас Петро був жорсткий і безжалісний, особисто брав участь у катуваннях і стратах.

6 of 51

Азовські походи

Ставши царем, Петро зіткнувся із численними проблемами. Тривала війна проти Османської імперії. У 1695 та 1696 рр. Петро І здійснив два походи на Азов — турецьку фортецю в гирлі Дону. Лише з другої спроби завдяки створеному флоту він зумів оволодіти фортецею. За умовами укладеного з Туреччиною перемир’я Азов перейшов до Московії разом із частиною узбережжя Азовського моря.

Територія, що відійшла до Московської держави

Пригадайте, що вам відомо про ці події, з курсу Історії України?

7 of 51

«Вікно в Європу»

Наприкінці XVII ст. перед Петром І постало складне завдання проведення реформ у Московському царстві. Зразком успішних перетворень для московського царя стали країни Західної Європи, про які він багато чув від своїх друзів-іноземців. 

8 of 51

"Велике посольство"

Цар спорядив "Велике посольство" у Європу і сам приєднався до нього під ім'ям Петра Михайлова. У Пруссії цар навчався артилерійській справі й одержав атестат вогнепального майстра. Вивчати кораблебудування Петро направився в Голландію.Під час перебування в Європі Петро оглядав фабрики, бібліотеки, слухав лекції в університетах.

1697-1698 рр

9 of 51

У 1698 р. Петро був змушений негайно повернутися на батьківщину — із Москви надійшла звістка, що повстали стрілецькі полки, які були у змові з царівною Софією. Коли Петро прибув до столиці, повстання було вже придушене, а заколотники страчені. Однак цар забажав нового розслідування, катувань і страт. Загинуло більше тисячі людей.

Ув̕язнення царівни Софії

Стрільці

10 of 51

Ставши царем, Петро I починає реформи з метою перетворення Московської держави на європейську країну. Вони охопили зовнішню і внутрішню політику держави.

11 of 51

12 of 51

Північна війна

- це війна між Московським царством та Шведською імперією у 1700–1721 рр. за панування на Балтиці.

Пригадайте, що відомо вам про події цієї війни з курсу історії України?

13 of 51

Шведський король Карл ХII біля Нарви розбив російські війська на чолі з Петром I.

Поразка спонукала Петра І до негайного проведення реформ

«Перемога шведів в битві під Нарвою ».

Шведський король Карл ХII

14 of 51

  • Петро I рішуче почав формувати армію: створювалися нові полки, будувався флот, працювала військова промисловість. Ніщо не зупиняло російського царя — для виготовлення гармат знімали дзвони на церквах, а ченців змушували будувати укріплення. Через деякий час російська армія знову почала воєнні дії на узбережжі Балтійського моря
  • Вжиті заходи дали потрібний результат — московити заволоділи узбережжям Фінської затоки. 16 травня 1703 р. було завершено спорудження Петропавлівської фортеці, почалося будівництво нової столиці держави — Петербурга.

15 of 51

Через півроку Петербург прийняв перше іноземне торговельне судно. Для захисту міста з боку моря на острові у Фінській затоці було закладено військово-морську базу Кронштадт. Щоб з’єднати центральні райони країни зі столицею, почалось широке будівництво каналів. Воно обійшлося дорогою ціною: тут від холоду, хвороб і каторжної праці загинули десятки тисяч людей, значну частину яких становили українські козаки й селяни.

16 of 51

Тим часом стало відомо, що на бік Карла ХІІ перейшов зі своїми прибічниками і 4 тис. запорозьких козаків гетьман України І. Мазепа, пообіцявши шведам всіляку підтримку в обмін на допомогу в боротьбі за незалежність України.

Битва під Лісною

У 1706 р. Карл ХІІ виступив у напрямі до російського кордону. У битві біля села Лісного у вересні 1708 р. шведи зазнали поразки.

17 of 51

�Різанина в Батурині �

  • Військо Карла ХІІ рушило в Україну. Петро І зруйнував гетьманську столицю Батурин, де було влаштовано різанину населення, і провів вибори нового гетьмана. Також було зруйновано і Січ.
  • Тим часом 30-тисячне шведське військо підійшло до Полтави. Розпочалась облога.

Різанина в Батурині

18 of 51

Під Полтавою відбулася вирішальна битва, в якій шведи зазнали поразки.

27 липня 1709 р

19 of 51

�Значення Полтавської битви:

  • зміцнила позиції Російської імперії на світовій арені;
  • стала приводом для початку військових дій проти росіян з боку Османської імперії;
  • звільнила з-під залежності шведів Польщу;
  • намітила перелом у Північній війні;
  • стала приводом для укладення військового союзу Саксонії і Російської імперії.

20 of 51

Після низки поразок Швеція була змушена погодитися на переговори про укладення миру.

30 серпня 1721 р. у фінському місті Ніштадті було підписано мирний договір, за яким до Росії відійшли Естляндія, Ліфляндія, Інгерманландія, частина Карелії, а також низка островів на Балтійському морі.

Ратифікація Ніштадського мирного договору. 1721 г.

21 of 51

Після перемоги в Північній війні Петро І був проголошений імператором, а Росія стала імперією.

20 жовтня 1721 р

22 of 51

Реформи Петра I

Реформи Петра I -перетворення у державному та громадському житті, здійснені у період правління у Росії Петра I.

23 of 51

Всю державну діяльність Петра I умовно можна розділити на два періоди:

Особливістю першого етапу були поспіх і не завжди продуманий характер, що пояснювалось веденням Північної війни. Реформи були спрямовані, перед усім, на збирання коштів для ведення війни, проводились насильним методом й часто не призводили до бажаного результату.

У другому періоді реформи були більш планомірними

24 of 51

Реформи Петра І

Назва реформи

Зміст

Завдання

Опрацьовуючи презентацію, а також матеріал підручника §21, заповніть таблицю

25 of 51

Реформи Петра І

Реформи державного управління,

Судова реформа

Реформи армії і флоту

Церковна реформа

Фінансова та податкова реформи

Перетворення у галузі культури

26 of 51

У 1711 р. було створено Сенат — найвищий законодавчий, розпорядчий і виконавчий орган при цареві

У 1718—1720 рр. замість приказів Петро І організував колегії, попередники майбутніх міністерств. На відміну від приказів функції і сфери діяльності кожної колегії були суворо розмежовані і поширювались на всю територію країни.

Засідання Сенату при Петрі І

Будинок Державних колегій

Колегії – центральні державні установи, в основу діяльності яких покладено принцип спільного обговорення і прийняття спільних рішень

27 of 51

У 1708 р. вийшов указ, за яким запроваджувався губернський поділ держави. Губернатори отримували велику владу і призначалися царем.

Унаслідок міської реформи утворилися міські виборні органи — ратуша та бургомістри, які займалися управлінням містами та збиранням податків.

Указом про єдиноволодіння 1714 р. Петро І фактично ліквідував різницю між боярством і дворянством — усі мали служити царю (государю) і державі. Закріплювалася передача у спадок не тільки вотчин, як це було раніше, а й помість, які тимчасово давалися за службу. 

28 of 51

Реформи державного управління

визначала систему чинів і порядок просування на державній службі — військовій і цивільній.

 

Цікаво знати

принцип родовитості, знатності походження тепер замінили принципом особистої вислуги. Без проходження служби навіть діти знатних вельмож не могли дістати чинів. Дослужившись до певних чинів прості службовці отримували дворянське звання. 

1722 р

“Табеля про ранги”

Архівний екземпляр «Табеля про ранги»

29 of 51

Робота з історичним джерелом

Прочитайте текст з історичного документа і дайте відповіді на запитання.

Із додатка до «Табелі про ранги»

3. Хто вимагатиме собі почесті вище від свого рангу, або сам займе місце вище від належного рангу, тому за кожний випадок сплачувати штраф 2 місяці жалування. А якщо хтось без жалування служить, то сплачуватиме такий штраф, як жалування тих чинів, що рівні з ним за рангом і дійсно жалування отримують. Із штрафних грошей повинен об’явитель третину отримувати, а решта має бути віддана в госпіталі.

1. Чому виникла потреба в такому пункті додатка?

2. Хто отримував штрафні гроші і чому?

30 of 51

Значення реформ державного управління

  • Цар оточив себе прибічниками, не звертаючи уваги на їх звання й титули, національність та віросповідання.
  • Ці реформи впорядкували управління країною, знищили різницю між боярством і дворянством, дозволили представникам різних станів брати участь в управлінні державою. Однак реформи ще більше підсилювали й владу самого царя.
  • Реформи Петра І привели до остаточного встановлення абсолютної монархії в Росії.

Робота з термінами і поняттями

Абсолютна монархія (абсолютизм, самодержавство) — форма правління державою, за якої вся повнота державної, а іноді і духовної влади належить одній особі. Абсолютна монархія відрізняється від обмеженої монархії, в якій влада монарха обмежена юридично або конституцією.

31 of 51

Церковна реформа

  • Після смерті патріарха Адріана (1700 р.) цар не дозволив обрати нового патріарха та обмежив права духовенства.
  • У 1721 р. було видано указ, за яким створено духовну колегію, або Синод, на чолі зі світською особою. Церква була перетворена на придаток державного апарату. Управляв нею Священний Синод, членів якого призначав цар.
  • Була проведена секуляризація церковних земель та майна.

Робота з термінами і поняттями

Секуляризація - перетворення церковної власності на власність державну.

Патріарх Адріан

32 of 51

Військова реформа

  • Була створена регулярна армія на основі рекрутських наборів (20 дворів виставляли одного рекрута).
  • Виникає військовий флот, розроблені та введені в дію військові статути.
  • Почалася підготовка військових офіцерів.
  • Армія отримала сучасну для того періоду зброю, більшість якої почали виробляти в країні.

 Рекрутами були особи, що зараховувалися до армії по рекрутській повинності, під яку підпадали усі, хто платив податки (селяни, міщани та ін.).

33 of 51

Будівництво флоту

34 of 51

Зміни в економіці. Податкова реформа

За Петра І було проведено перепис селян і запроваджено збирання податків не з двору, а з кожного селянина - «подушна подать» податок із кожної особи, який сплачували навіть кріпаки. Це значно збагатило скарбницю, але лягло новим тягарем на плечі селян

35 of 51

Робота з історичним джерелом

  • З Указу Петра I про розшук селян-утікачів від 16 лютого 1707 р.
  • ...селян-утікачів із дружинами і дітьми відвозити до колишніх поміщиків і вотчинників, звідки хто втік. А буде хто тих селян-утікачів у ті місця не відвезе, і в тих людей половина маєтків їх і вотчин узяті будуть на нього, Великого государя, а інша буде віддана тим, чиї селяни-втікачі з'являться.

1. Про який пережиток феодалізму в Росії свідчить цей указ? 2. Чому Петро I піклувався про повернення селян-утікачів до колишніх хазяїв?

36 of 51

Зміни в економіці. Фінансова реформа

Велику увагу цар приділяв розвитку мануфактурного виробництва, яке забезпечувало потреби армії і флоту. Зросла кількість збройових, металургійних, гірничодобувних, ткацьких мануфактур. З’явилися перші металургійні підприємства на Уралі. В умовах кріпосного права влада дозволила використовувати для роботи на мануфактурах працю кріпаків.

Робота з термінами і поняттями

Мануфакту́ра — форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці.

37 of 51

Грошова реформа

  • У 1704 році Петром І була проведена грошова реформа
  • Почалося карбування золотої, срібної та мідної монети. Була запроваджена десятинна система розрахунків у фінансовій системі.

Рубль сріблом 1723 р

Монети Петра І

38 of 51

Судова реформа

  • Монарх – верховний суддя

  • Були засновані нові судові органи: Сенат, Юстиц-колегія, нижні суди
  • Остаточно ліквідовані колишні принципи судочинства включаючи недоторканість особи без рішення суду.
  • Створено «Канцелярію рзшукових справ»
  • Нове судочинство й закони тепер вже не «вершили суд», а «учиняли розшук» - тобто вибивали покази під тортурами

39 of 51

Для підтримки порядку з’явився новий поліцейський орган —

Преображенний приказ, а з 1718 р. — Таємна канцелярія.

Тут перевірялася достовірність доносів. Донощиків винагороджували, а підозрюваних піддавали тортурам.

40 of 51

Повсякденне життя

Представникам усіх станів (крім селянства та духовенства) було заборонено носити бороди (бажаючі могли залишити бороду, але сплачували великий податок).

Карикатура часів Петра І

Чому офіцер тримає в руках ножиці?

41 of 51

Вводилося обов’язкове носіння перук. Дозволялося носити одяг угорських, саксонських і французьких фасонів.

42 of 51

Активно впроваджувалося пиття чаю та кави, паління тютюну. З’являлися нові форми дозвілля: асамблеї (урочисті прийоми гостей у будинках знаті), народні гуляння в столицях з нагоди урочистих подій, феєрверки, маскаради тощо

43 of 51

Реформа календаря

Початком року стали вважати не 1 вересня, а 1 січня. Літочислення тепер велося від Різдва Христового, а не від створення світу.

1699 р

44 of 51

Реформи в галузі культури. Освіта

  • Указом Петра I було запроваджене обов’язкове навчання дворян та духовенства (дворянам заборонялося одружуватися за відсутності документа про освіту). Молодь із дворянських родин вирушала навчатися за кордон.
  • У Москві були відкриті школа математичних та навігаційних наук, артилерійська, інженерна та медична школи. У Петербурзі почала діяти морська академія.
  • У 1705 р. виникає перша гімназія, а в 1714 р. починають діяти школи в провінційних містах для навчання дітей усіх станів.
  • Відкриваються гарнізонні школи для дітей солдатів, була заснована мережа духовних шкіл для підготовки священиків.

45 of 51

Реформи в галузі культури

Починається активне друкування книг світського характеру, виникають газети. Був розроблений зручний для читання гражданський шрифт. З’являються перші публічні бібліотеки. У 1714 р. в Петербурзі була створена Кунсткамера — перший природничий музей. Розвиток наукових знань заклав підвалини для заснування Академії наук. Її відкриття відбулося вже після смерті Петра І, наприкінці 1725 р.

Гражданський шрифт

46 of 51

Петро I вніс зміни в порядок успадковування імператорського престолу.Петро вважав, що якщо спадкоємець не гідний престолу, то імператор може призначити своїм спадкоємцем особу "усмотря гідного". Він втілив цю ідею в "Уставі про спадкування престолу" (1722 рік).

47 of 51

Помер Петро I в 1725 р., не залишивши спадкоємця. Однак він залишив після себе могутню Російську імперію, що перетворилася на одну з найсильніших держав світу. Успіхи Петра І ґрунтувалися на неймовірних злигоднях його народу, тому що цар вважав своїх підданих лише засобом досягнення великої мети.

48 of 51

Виправте помилки:

  • Петро І найбільше цінував у підданих їхнє походження.
  • Було запроваджено полковий поділ держави.
  • У 1711 році було створено парламент.
  • Замість приказів Петро І організував думи.
  • Після смерті патріарха Адріана Петро І відразу самостійно назначив нового патріарха.

49 of 51

Робота з ілюстраціями

Як за картинами різних художників можна охарактеризувати Петра І?

50 of 51

Виконайте тестові завдання

1. У якому році Московська держава стала Російською імперією?

А) 1654 р.; Б) 1686 р.; Б) 1700 р.; Г) 1721р.

2. В якому році Петро І став єдиновладним правителем?

А) 1695р; Б)1696р; В)1697р; Г)1698р.

3. З якою країною в 1700 р Петро І розпочав війну, що отримала назву «Північної»

А) Данія; Б)Гетьманщина; В) Швеція; Г) Саксонія.

Письмово в зошит

51 of 51

Домашнє завдання

  • Опрацювати § 21
  • Дати відповіді на запитання і виконати завдання в кінці параграфа
  • Заповнити в зошиті табличку «Реформи Петра І»