��Алгоритм діяльності вчителя під час здійснення формувального оцінювання в 2 класі..�

Ми вже почали створювати школу, де кожному учневі буде приємно вчитися і здобувати глибокі знання і важливі для професійного майбутнього навички. А сучасний педагог має працювати над професійним удосконаленням, бути небайдужим до змін, і цей процес – невідворотній.

Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки.

​

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у

1-2 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою

Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання

7

Функції оцінювання:

Мотиваційна

Управлінська

Виховна

Прогностична

Розвивальна

Навчальна

Діагностична

Коригувальна

Оцінювання результатів навчання

Механізм накопичення інформації про розвиток дитини

8

evaluation assessment

ПІДСУМКОВЕ ФОРМУВАЛЬНЕ

В англійській мові є два слова, які позначають оцінювання: assessment та evaluation. Українською їх перекладають одним словом – оцінювання.

Формувальне оцінювання передбачає організацію діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.

Здійснення формувального оцінювання орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня. Воно розпочинається з перших днів навчання в школі й триває постійно.

Мета формувального оцінювання:

Мета формувального оцінювання:

Формувальне оцінювання

1. Робота вчителя в початковій школі – розкрити потенціал кожної дитини, а не перевірити її на відповідність певному стандарту.

​

2. Формувальне оцінювання не повинно містити частки НЕ, жодних негативних суджень чи критики.

Формувальне оцінювання діагностує сфери, які потребують покращення, і допомагає покращити їх.

​

​

3. Формувальне оцінювання не може складатися з балу, цифри, букви чи лише одного слова. Батькам мають додавати обов’язково пояснення, коментар чи словесну характеристику – написану самим вчителем чи складену із запропонованих варіантів.

​

4. Формувальне оцінювання: оцінюється не результат, а процес. Відповідно, щоб здійснити формувальне оцінювання, не проводять спеціальні контрольні (діагностичні) роботи.

​

​

​

Оцінювання

Результат

Процес

Формувальному оцінюванню

підлягає процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату.

Для чого ми здійснюємо формувальне оцінювання?

Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання:

​

1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

2. Створення ефективного зворотного зв’язку.

3. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання.

4. Визначення критеріїв оцінювання (із поступовим залученням учнів).

5. Формування уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

6. Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

�

Перший крок, що мусить здійснити вчитель – це формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

Вчитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку (заняття). Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання з’ясувати, на якому рівні вона досягнута.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Наступне – це ознайомлення учнів із критеріями оцінювання, адже це робить процес прозорим і зрозумілим. Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання.

Наступним, не менш важливим кроком для створення успішної системи оцінювання в класі є забезпечення активної участі учнів у процесі оцінювання.

​

У процесі оцінювання важливо не протиставляти дітей одне одному. Стимулювальним має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Складнощі в навчанні необхідно обговорювати з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини.

  Водночас доцільно залучати дітей до взаємооцінювання, разом з цим формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчання, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективі.

Ще один крок – забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

​

У процесі навчання молодших школярів важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності, оскільки початкові навички рефлексії у повному обсязі мають сформуватися наприкінці молодшого шкільного віку.

Здатність до персональної рефлексії в учнів початкової школи є достатньо обмеженою, але можливості для її розвитку більші під час роботи в групі. 

Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на уроці?», «Що привернуло твою увагу?», «Що нового у спілкуванні?», «Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?»

Остання частина алгоритму дій вчителя, що має створити ефективну систему оцінювання в класі, – коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

​

Формувальне оцінювання дає можливість вчителю, відстежуючи рух дитини до навчальних цілей, здійснити коригування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомити відповідальність за своє навчання. Оцінка діяльності учнів має бути позитивною. У випадку невдач або непосильності певної роботи для конкретного учня доцільно запропонувати йому легше завдання, аби оцінити й підтримати зусилля.

Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним, та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат, є дуже важливими. Ці компоненти радимо почати застосовувати з другого класу й поглиблювати  рівень за рівнем протягом всієї початкової школи.

5. Коли говорять, що оцінювання в першому-другому класі немає, мають на увазі, що немає традиційного для України оцінювання як вироку – з цифрою чи одним словом, які зовсім не передають суть того, що відбувалося з дитиною впродовж року в школі. В Україні має змінитися ставлення до поняття “оцінювання” і як швидко це відбудеться – залежить від вчителів.

Інструменти здійснення формувального оцінювання для забезпечення зворотного зв‘язку з учнями

Методика розроблення інструментарію формувального оцінювання

або

Діагностичне оцінювання

Таблиця ЗХД

Такий інструмент пропонуємо дітям на початку вивчення теми. Учні, об’єднані в пари або й цілим класом (на дошці), заповнюють першу колонку таблиці (що знаємо з цієї теми: як правило, це якісь асоціації, конкретні відомості, припущення). Після обговорення отриманих результатів учні самі формулюють цілі уроку (що хочемо дізнатися?), аби усунути пропуски у власних знаннях. Так заповнюють другу колонку таблиці. На кінець вивчення (або в кінці кожного уроку з цієї теми) заповнюють третю колонку.

​

Діагностична анкета - індивідуальний інструмент формувального оцінювання для вимірювання рівня сформованості компетентностей учня з теми на початку її вивчення.

​

До анкети необхідно включати 4-5 запитань (закритих і відкритих), відповіді на які допоможуть педагогу зрозуміти рівень навченості дітей з теми, спланувати свою роботу відповідно до цього. І, що найважливіше, вибудувати індивідуальну траєкторію розвитку для кожної дитини.

​

​

​

​

Зразок діагностичної анкети

початок

Зразок діагностичної анкети

продовження

Зразок діагностичної анкети

продовження

Розвиток самостійності та взаємодії

самооцінювання,

взаємооцінювання

Найлегший для дитячого сприймання, відомий з дошкільного досвіду, інструмент зворотного зв'язку світлофор.

З його допомогою (та подібних йому інструментів) на етапі першого класу формуємо у дитини навичку самооцінювання. Спочатку просимо оцінити виконання завдання за ступенем складності, цікавості. І значно пізніше переходимо на перевірку дитиною правильності виконання. Для цього педагог у зручний йому спосіб надає еталон правильного виконання завдання. Діти перевіряють свою роботу (одне виконане завдання) і оцінюють відповідною позначкою.

​

43

Було легко/цікаво працювати / виконав без помилок

​

Були незначні труднощі/не дуже цікаво / 1-2 помилки

​

Було важко працювати/зовсім нецікаво / 3 та більше помилок

Зразки інструментів зворотного зв'язку для розвитку самостійності

46

«Картка самооцінювання»

47

50

Зразки фінських інструментів оцінювання

51

52

53

54

55

56

57

Педагогічне спостереження

Оцінювальний аркуш для групи (класу)

(визначення рівня засвоєння матеріалу відповідно до навчальної програми, іноземна мова)

​

Зразки інструментів для педагогічного спостереження

Індивідуальна картка навчального поступу учня

​

Рефлексія

або

Прогностичне оцінювання

1. Рефлексивні питання
2. Аналіз поставлених цілей й постановка нових
3. Вікторини, тести
4. Ментальна карта

​

(Використовуються такі інструменти формувального оцінювання в кінці уроку, в кінці тижня, в кінці вивчення теми)

​

​

Під час перевірки письмових робіт учнів учитель пропонує учням дотримуватися культури записів виконаних завдань. З метою формування навички письма, за потреби, подає зразок правильного написання цифри, букви, з'єднань букв у 1 класі у вільних рядках, у 2-4 класах - на полях сторінки зошита.�

Завдання діагностувальних робіт пропонуємо добирати таким чином,

щоб результат навчання, який оцінюють на даному етапі навчання, можна

було чітко визначити за результатами виконання завдання.

З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навч. завдання: аудіювання (2-4 кл.),

читання вголос (1-4 кл.), читання мовчки (3-4 кл.),

читання напам'ять (2-4 кл.),

роботу з літературним твором/медіа текстом (2-

діалог (усно/письмово, 2-4 кл.),

усний переказ (2-4 кл.), письмовий переказ (3-4

усний твір (2-4 кл.), письмовий твір (4 кл.),

списування (1-4 кл.),

диктант (2-4 кл.),

робота з мовними одиницями (2-4 кл.).

Комбінації навчальних завдань у діагностувальних роботах учитель може визначати

З математики тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів, та містити навчальні завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв'язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами тощо з урахуванням програмового матеріалу, що опрацьовувався.

Водночас учитель може практикувати проведення тематичних діагностувальних робіт, які передбачають перевірку одного із результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв'язувати задачі тощо). 

З інтегрованих курсів, змістове наповнення яких охоплює природничу, соціальну і здоров'язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі, тематичні діагностувальні роботи можуть містити тестові завдання закритого і відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу, 

практичні роботи з картами, приладами, моделями,

 графічні роботи, за допомогою яких перевіряється

вміння інтерпретувати інформацію за допомогою

моделі, малюнка, схеми тощо.

Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як

«Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна», а також з курсів за вибором, зазвичай, не проводять.

Кількість і періодичність діагностувальних робіт з предмета вивчення/нтегрованого курсу учитель може визначати самостійно під час складання календарно-тематичного плану.

Але зазвичай, їх планують через кожні

16-20 навчальних годин опрацювання

програмового матеріалу.

Учнівські портфоліо передбачають систематизацію робіт учнів як свідчення їхніх успіхів і досягнень. У другому класі діти започатковують ведення портфоліо у вигляді папки з прикріпленими аркушами таблиці для переліку робіт та графою для дати або іншому форматі, за спільним рішенням учителя та учнів. До портфоліо долучають малюнки, діагностичні та інші письмові роботи, їх результати, а також результати творчої та проектної діяльності учнів.

Інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його/її батьками або консультацій з фахівцями

73

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

1. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 688)» Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF

​

2. Наказ МОНУ від 20.08.2018 № 924 Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/924.pdf

​

3. Наказ МОНУ від 27.08.2019 № 1154 Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/novaukrschool/08/29/2-klas-nush.pdf

​

4. Наказ МОНУ від 16.09.2020 № 1146 Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів НУШ [Електронний ресурс] – Режим доступу:

​

5. Типові освітні програми для 1-2 класів НУШ [Електронний ресурс] – Режим доступу:https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2019/11/1-2-dodatki.pdf

​

6. Типові освітні програми для 3-4 класів НУШ [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2019/11/3-4-dodatki.pdf

​