3 вебсемінар за темою �Корекційно-розвиткова функція працівників психологічної служби: теоретичні та практичні аспекти, робота з дітьми з ООП

26.09.2024

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

​

Школа молодого фахівця �психологічної служби�«Розвиток професійної компетентності молодого фахівця психологічної служби»

Керівник Школи молодого фахівця психологічної служби: Замазій Юлія Олександрівна, завідувач Центру практичної психології, соціальної роботи та здорового способу життя КЗ “Харківська академія неперервної освіти”�

Заняття в Школі дають можливість молодим фахівцям психологічної служби за 5 занять ознайомитися з основними аспектами та напрямами роботи в закладі дошкільної та загальної середньої освіти з отриманням СЕРТИФІКАТУ учасника обсягом 30 годин (з обов'язковою участю у спецкурсі, що пропонує Академія).

(сертифікат з ім'ям укр. та англ.мовами )

Нові нормативні документи на 2024-2025 н.р.

• Лист Міністерства освіти і науки України від 22.07.2024 №1/13007-24 «Про методичні рекомендації щодо соціалізації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у громадах»
• Лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 08.08.2024 №  21/08-1233 «Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби в системі освіти України у 2024/2025 навчальному році»
• В цих листах представлено ГАРЯЧІ ЛІНІЇ ДОПОМОГИ, якими можуть скористатися усі українці різних вікових категорій, у складних життєвих обставинах.

​

Теоретичні та практичні аспекти корекційно-розвиткової функції працівників психологічної служби в роботі з дітьми різного віку

​

• На попередніх заняттях ми неодноразово зверталися до основного документу : Положення про психологічну службу системи освіти України (наказ МОНУ від 22.05.2018 р. № 509). Саме там зазначено що здійснює і чому сприяє практичний психолог та соціальний педагог. Ще раз звернемося до нормативних документів.

Корекційно-розвиткова функція психологічної служби ( з Положення про психологічну службу у системі освіти України)

• система впливів, спрямованих на подолання визначених проблем, труднощів, шкідливих звичок, негативних емоційних станів тощо у здобувачів освіти;
• здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки;
• сприяння розвитку освітніх, інтелектуальних, загальних, спеціальних та соціальних здібностей, формування мотивації до освітньої діяльності у здобувачів освіти;
• надання психолого-педагогічної допомоги здобувачам освіти з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності.

• Діагностика
• Профілактика
• Корекція
• Навчальна діяльність
• Консультування
• Просвіта
• Інше (Орг.-методична діяльність, Зв'язки з громадськістю, Соціально-захисна)

Серед напрямів діяльності �і практичного психолога, і соціального педагога зустрічаємо корекцію.

Основний документ : Положення про психологічну службу системи освіти України (наказ МОНУ від 22.05.2018 р. № 509)

Корекція

• – здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та індивідуальному розвитку й поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи.

Давайте з'ясуємо, що означають поняття “корекція” та “психологічна корекція” (1)

Корекція �( з Положення про психологічну службу у системі освіти України)

• - усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти,
• зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильностей до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки.

Психологічна корекція (2)

• У широкому сенсі – комплекс клініко-психолого-педагогічних впливів, спрямованих на виявлення та ліквідацію наявних у дітей недоліків у розвитку психічних функцій і особистісних властивостей.

• У вузькому сенсі – метод психологічного впливу для оптимізації розвитку психічних процесів і функцій, і гармонізації розвитку особистісних властивостей.

Психологічна корекція (3)

• Термін «корекція» має більш вузьке і конкретне значення, буквально означає «виправлення». А психологічна корекція як вид діяльності практичного психолога полягає в тактовному втручанні у внутрішній світ людини з метою подолання її психологічних проблем і труднощів розвитку.
• Психологічна корекція – спрямований і обґрунтований вплив на певні психологічні структури для забезпечення повноцінного розвитку і функціонування особистості.

​

Психологічна корекція (4)

• – вид психологічної допомоги, що є активним цілеспрямованим втручанням у процеси психічного й особистісного розвитку людини з метою виправлення відхилень, окремих недоліків у цих процесах.
• Психологічна корекція широко застосовується у віковій та педагогічній психології як вид роботи з дітьми, що спрямований на зміну показників їх активності відповідно до вікової норми психічного розвитку. Психолог працює з такими поняттями, як вікова норма перебігу пізнавальних та емоційних процесів, розвиток вольової сфери, індивідуальний тип освоєння певного виду діяльності тощо.

Психологічна корекція (5)

• Говорячи про корекцію психічного розвитку в дитячо-юнацькому віці, доречно вживати термін «корекційно-розвивальна робота», адже значна кількість психологічних проблем і труднощів цього періоду виникають унаслідок неповної сформованості, недостатнього розвитку різних сфер психологічної реальності людини.
• Психологічна корекція сприяє повноцінному функціонуванню й розвитку особистості через розв’язання її конкретних психологічних проблем, через вплив на окремі психологічні структури людини, виконуючи завдання не тільки зміни, а й навчання, формування, розвитку тих чи інших сторін психологічної реальності людини.

Крім просвітницької, профілактичної роботи зі здобувачами освіти є необхідність проведення корекції, коли є порушення адаптації, соціалізації, психічного та особистісного розвитку дитини!!�

Корекційна робота практичного психолога та соціального педагога спрямована на підвищення загального рівня розвитку дитини, заповнення прогалин її попереднього розвитку і навчання, розвиток недостатньо сформованих вмінь та навичок, підготовку дитини до адекватного сприйняття навчального матеріалу тощо.

Мета корекції – розвивати психічні та фізичні сфери дітей.

Давайте розставимо акценти на певних напрямах корекційної роботи з дітьми, спираючись на нормативні документи:

• Профілактика та корекція дезадаптації дітей до умов закладу, при переході до наступної ланку навчання;
• Подолання проблем, порушень, труднощів у психічному та особистісному розвитку дитини;
• Розвивальна робота з дітьми на різних вікових етапах (розвиток емоційної, пізнавальної, комунікативної, особистісної сфер);
• Корекційно-розвивальна робота з дітьми “групи ризику”, обдарованими дітьми;
• Індивідуальна корекційна робота у психотравмуючих ситуаціях.

Які ж особистісні проблеми, труднощі розвитку може розв’язувати корекція?

Визначимо основний зміст психологічної корекції:

​

- подолання психотравмуючих емоційних станів і переживань (образ, тривожності, відчуття самотності, провини, дратівливості, агресивності та ін.),

• подолання внутрішньоособистісних конфліктів (переважно ситуативних),
• подолання проблем поведінки і ставлення до себе та інших (низької або неадекватної самооцінки, невпевненості в собі, сором’язливості або завищеного рівня домагань, зневажливе ставлення до оточення тощо),

- подолання проблем персоналізації (становлення самосвідомості) – вікових та екзистенційних,

- подолання проблем адаптації та соціалізації (у родині, дитячому садку, школі, групі та ін.),

- подолання проблем спілкування, міжособистісних взаємин, тобто повний спектр емоційно-смислового життя людини.

З огляду на сферу виникнення психологічних проблем особистості вирізняють такі види психологічної корекції (1):

• 1. Корекція пізнавальної сфери людини, що полягає в розвиткупізнавальних процесів (уваги, пам’яті, мислення, сприймання, уяви), допомозі в організації пізнавальної діяльності, в оволодінні різними видами пізнавальної діяльності (наприклад, читання, письмо та ін.).

​

• 2. Корекція емоційно-вольової та мотиваційної сфер особистості, розвиток самосвідомості. Цей блок відображає багатогранність психологічної реальності людини: емоції, почуття, переживання, бажання, мотиви, цілі, настанови, оцінне ставлення до себе та інших, самоконтроль, саморегуляція, прояви волі тощо.

​

• 3. Корекція аспектів поведінки (рухової разгальмованості, проблеми довільності та самоконтролю, агресивної, ворожої поведінки, чванливості, пихатості, демонстративності, брехливості або несміливості, замкнутості, ескапізму (втечі від реальності), різних видів залежної поведінки);
• проблем спілкування (самотності, сором’язливості; невміння налагоджувати контакт; підтримувати довірливі стосунки; труднощів спілкування з особами протилежної статі; нав’язливості, конфліктності, зневаги до оточення тощо);
• міжособистісних стосунків, серед яких взаємини батьків і дітей, подружжя, у групах і колективах.

З огляду на сферу виникнення психологічних проблем особистості вирізняють такі види психологічної корекції (2):

• Виокремлення видів психокорекційної діяльності умовне, оскільки всі психологічні проблеми особистості поєднані і взаємовпливають одна на одну.

З огляду на сферу виникнення психологічних проблем особистості вирізняють такі види психологічної корекції (3):

• 4. Корекція невротичних станів (страхів, невротичних заїкань, енурезу, тиків, депресивного стану, безсоння тощо), психопрофілактика виникнення неврозів (фіксація на негативному емоційному стані або, навпаки, емоційна нестабільність, загострено-неадекватне реагування на оточення).

Основні методи з реалізації корекційної роботи (1):

• - ігровий метод (дозволяє організувати діяльність дітей дошкільного і молодшого шкільного віку на занятті в межах змісту, умов та правил казки, оповіді тощо. ). Групова форма корекційної роботи з дітьми, заснована на діяльнісному підході, використовує дитячу гру в діагностичних, корекційних і розвивальних цілях. Використовується для роботи з дітьми, які мають різноманітні форми порушень поведінки, неврози, страхи, шкільну тривожність, проблеми в спілкуванні з однолітками тощо.
• - привітання - ритуал, що дозволяє зацікавити та згуртувати дітей, емоційно залучити до заняття, налаштувати на продуктивну діяльність;
• - психогімнастичні римовки, які дозволяють виразити широкий спектр емоцій, вдосконалити загальну та дрібну моторику, підтримати гарний настрій або ж надати «хвилинку відпочинку»;
• - вправи-руханки, що впливають на емоційний стан дітей, рівень їх активності, стимулюють до продуктивної діяльності;
• - релаксаційні вправи, які допомагають зняти психоемоційне напруження;

​

Основні методи з реалізації корекційної роботи (2):

• - вправи на поєднання пунктирних ліній та розфарбовування у довільному порядку, які готують руку до письма, надихають реалізувати власні творчі рішення;
• - вправи на визначення напрямків, схематичних зображень тощо які дозволяють розвинути наочно-образне та просторове мислення дитини, уяву, увагу та пам’ять;
• - вправи на узагальнення, систематизацію та класифікацію груп предметів або зображень, які мають на меті розвиток логічного мислення малят, їх аналітико-синтетичних здібностей за розширенню загальної обізнаності;
• - вправи на продовження логічних рядів або таблиць, розвивають логічне мислення, дрібну моторику дітей;
• - вправи-порівняння , які задіють образне, наочне та логічне мисленні дитини;
• - вправи – копіювання, які дозволяють розвивати навик виконання завдання за наведеним зразком.

Багато психотерапевтичних методів використовується в корекції як дітей, так і дорослих

Використання методів арт-терапії в корекції (1)

• Через малюнок, гру, казку, музику можливий вихід внутрішньої напруги та сильних емоцій.
• Вони допомагають зрозуміти власні почуття та переживання.

• Малюнок у дітей не є мистецтвом, а є мовою.

Використання методів арт-терапії в корекції (2)

Завданнями арттерапії є:�

• отримати матеріал для інтерпретації і діагностичних висновків;
• сконцентруватися на відчуттях і почуттях;
• надати соціально прийнятний вихід агресивності та іншим негативним почуттям;
• пропрацювати думки і почуття, які клієнт звик подавляти;
• розвиток художніх здібностей і підвищення самооцінки;
• допомога у встановленні соціальних контактів.

Використання методів арт-терапії в корекції (3)

• малювання в повітрі, на папері, на піску,
• будування з паличок, тощо,
• вирізання, створення колажів,
• домальовування незавершених контурів фігур або предметів,
• ліплення з глини чи пластиліну,
• конструювання,
• складання орнаментів з мозаїки,
• пальчикова гімнастика.

Прийоми атртерапії

Пальчикова гімнастика

Казкотерапія (1)

Провідні принципи казкотерапії:

• усвідомлення власних можливостей;
• усвідомлення цінності власного життя;
• розуміння закону причини та наслідку;
• пізнання різних стилів світовідчуття;
• пізнання світу власних емоцій та переживань;
• свідома творча взаємодія зі світом;
• внутрішнє відчуття світу та гармонії.

• – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізуватись мрія, а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці . 

Казкотерапія (2)

Позитивний вплив методів казкотерапії на дитину

• Казка допомагає пізнати оточуючий світ.
• Знімає емоційну напругу, розслабляє.
• Допомагає побачити шлях з емоційної безвиході.
• В непрямій формі дитина отримує морально-етичний урок і, наслідуючи героя, може змінити власну поведінку.
• Дає можливість налагодити емоційний контакт дорослого з дитиною.

Психогімнастика (1)

• це курс спеціальних занять (етюдів, вправ та ігор), спрямованих на розвиток і корекцію різних сторін психіки дитини (як її пізнавальної, так і емоційно-особистісної сфери).
• є дотичною до психолого-педагогічних та психотерапевтичних методик, спільним завданням яких є збереження психічного здоров'я та попередження емоційних розладів у дітей.

​

Основні переваги психогімнастики:

• ігровий характер вправ (опора на провідну діяльність дітей дошкільного та молодшого шкільного віку);
• збереження емоційного благополуччя дітей;
• опора на уяву;
• можливість використовувати групові форми роботи.

​

Мета психогімнастики:

• опора на природні механізми в розвитку дитини;
• усунення перешкод для спілкування, розумінні себе та інших;
• зняття психічної напруги і збереження емоційного благополуччя дитини;
• створення можливості для самовираження;
• розвиток словесної мови почуттів.

Психогімнастика (2)

• це спеціальні вправи, в яких діти:
• - спілкуються без допомоги слів;
• - висловлюють свої переживання та емоційні стани за допомогою рухів, міміки та пантоміміки;
• - вчаться знімати психофізичну напругу;
• - вчаться краще розуміти себе та інших.

​

​

Наприклад, такі вправи:

• Передай ритм по колу
• Передай почуття по колу
• Рух по колу
• Розмова через скло
• Покажи емоцію
• Дзеркало

Пісочна терапія

Завдання пісочної терапії

• Розкриття індивідуальності.
• Активізація творчих здібностей та фантазії.
• Розв’язання психологічних проблем.
• Позбавлення комплексів та страхів.
• Зняття внутрішнього напруження та отримання емоційного задоволення.
• Розвиток координації рухів, дрібної моторики, орієнтації в просторі.
• Формування навичок позитивної комунікації.
• Покращення пам’яті, уваги і просторової уяви.

Прийоми гештальттерапії та тілесно – орієнтованої психотерапії

• У корекційній роботі з дітьми найбільш перспективним є аналіз своїх відчутів, емоційного стану і поведінки на даний момент часу в даній ситуації, що допомагає оволодіти саморегуляцією, навчитися самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність.

Застереження!

• Вибір методів психологічної допомоги залежить від характеру наявних порушень і арсеналу засобів, якими володіє фахівець.
• Для використання психокорекційних засобів, які базуються на різних видах психотерапії, як-то, гештальт-терапія, арттерапія, казко- та пісочна терапія, тощо, фахівцю необхідно пройти відповідне навчання !!!

Форми корекційної роботи (1)

• Корекційно-розвивальна робота може проводитися як індивідуально з дитиною, так і з групою дітей (тренінг, заняття).

Індивідуальна психологічна корекція

обирається в наступних випадках:

• якщо проблеми дитини чи підлітка мають індивідуальний, а не міжособистісний характер, наприклад, недорозвинення пізнавальних процесів у дітей з психічним недорозвиненням і затриманим розвитком;
• якщо дитина або підліток відмовляється працювати в групі з яких-небудь причин, а саме: недостатній соціальний досвід, важкий фізичний дефект, негативне ставлення батьків до групового взаємодії дитини;
• якщо у дитини або підлітка спостерігаються виражені афективні проблеми: висока тривожність, необґрунтовані страхи, невпевненість у собі.

Форми корекційної роботи (2)

Групова психологічна корекція

Групова психологічна корекція сфокусована на трьох складових самосвідомості:

• самопізнання (когнітивний блок);
• ставлення до себе (емоційний блок);
• саморегуляція (поведінковий блок).

Форми корекційної роботи (3)

• В закладі освіти працівники психологічної служби частіше працюють з групою дітей, проводячи просвітницьку, профілактичну і корекційну роботу. У психокорекційному процесі діти мають змогу взаємодіяти не тільки з психологом чи соціальним педагогом, але й один з одним.
• Перевагою групової психокорекції є одержання різноманітного зворотного зв’язку, апробація набутих навичок спілкування, альтернативної поведінки та соціальної взаємодії, а також сам факт спільного проживання емоційно насичених подій у групі.
• Для дошкільників і юнаків частіше використовують індивідуальну роботу; у молодшому шкільному та підлітковому віці ефективніша групова робота. Загалом при розв’язанні психологічних проблем особистості індивідуальна і групова психокорекція зі специфічними для них методами впливу посилюють і доповнюють одна одну.

Принципи, �які визначають цілі, завдання корекції, методи і засоби психологічного впливу:

​

• принцип системності корекційних, профілактичних та розвиваючих завдань;
• принцип єдності корекції та діагностики;
• діяльнісний принцип корекції;
• принцип дотримання вікових, психологічних, особистісних особливостей дитини;
• принцип комплексного використанні методів і прийомів;
• принцип активного використання найближчого соціального кола в корекційній програмі;
• принцип опори на різні рівні організації психічних процесів;
• принцип повільності ускладнення матеріалу;
• принцип урахування емоційної складності матеріалу.

Необхідно враховувати, що ефективність корекційної програми залежить від кількості витраченого часу, тривалості процесу тощо.�

Заняття розрізняються залежно від мети, завдань, вікової категорії учасників та мають свою структуру.�

• Розвивальне заняття – спрямоване на розвиток актуальної зони дитини.
• Мета: розвиток когнітивної сфери дитини (вмінь, навичок, пізнавальних процесів), загальних і спеціальних здібностей, емоційно-вольової сфери, етичних норм і правил поведінки).
• Розвивальні заняття проводяться індивідуально, в підгрупах (8-12 осіб) та у вигляді групової форми роботи (до 25 дітей) один раз на тиждень.
• Час занять визначається залежно від віку дитини (від 15 до 45 хв.).
• Віковий склад учасників: 3-15 років.

• Корекційне заняття спрямоване на роботу над уже сформованою в дитини проблемою (наприклад, невідповідність рівня розвитку дитини психолого-педагогічним і віковим вимогам).
• Мета: виправлення особливостей психологічного розвитку, що перешкоджають оптимальному розвитку дитини, її ефективної адаптації до життєвих умов.
• Ці заняття можуть проводиться як індивідуально, так і у підгрупах (кількість учасників від 5 до 12 осіб), не менше двох разів на тиждень.
• Час проведення: 30-60 хв.
• Віковий склад учасників: 6-15 років.

• Тренінг - це ефективне навчання, цікавий процес пізнання себе та інших, спілкування, ефективна форма володіння знаннями, інструмент для формування змін і навичок, форма розширення досвіду.
• Мета: вплив (сукупність різноманітних психічних впливів), спрямований на самопізнання та переосмислення сформованих уявлень про інших людей, оточення та життя в цілому, що приводить до самовдосконалення.
• Форма проведення групова (7-15 осіб).
• Час одного заняття-тренінгу: від 1,5 – 5 годин. Термін проведення занять: 2-3 дні – 1-2 тижні.
• Тренінг призначений для роботи з психічно здоровими особистостями, здатними до самопізнання внутрішніх психічних актів та станів.
• Вікова категорія учасників: починаючи з 10 років.

Принципи побудови корекційно-розвивальних програм (або психокорекційних програм)

Основні вимоги щодо складання�психокорекційних програм

• Чітке формулювання цілей корекції.
• Визначення кола питань, які конкретизують цілі корекційної програми.
• Визначення стратегії і тактики щодо проведення корекційної роботи.
• Підбір конкретних методик і технік для роботи.
• Підготовка необхідних матеріалів та обладнання.
• Чітке визначення форми корекційної роботи (групова, індивідуальна або змішана).
• Визначення загального часу для здійснення всієї корекційної програми.
• Визначення періодичності необхідних зустрічей та їх тривалість.
• Розробка конкретної корекційної програми в цілому та визначення змісту кожного корекційного заняття.
• Планування форм участі інших осіб (педагогів, медиків, соціальних педагогів тощо).
• Визначення форм контролю динаміки проходження корекційної роботи.
• Реалізація корекційної програми і внесення доповнень та змін до програми у ході роботи.
• Оцінка ефективності реалізованої програми.

Особливості побудови психокорекційної�(корекційно-розвивальної) програми

​

• Корекційно-розвивальні програми складаються за певною схемою:
• пояснювальна записка;
• тематичний план;
• розписані заняття;
• список використаних ресурсів/джерел.

Пояснювальна записка включає:�

• актуальність проблеми;
• мету програми (сприяння, розвиток, набуття, формування, навчання тощо);
• завдання програми (розвивати, сприяти, формувати, діагностувати, коригувати, підвищувати, розширювати тощо);
• перелік методів та форм, які були використані під час занять;
• перелік діагностичних методик;
• перелік обладнання, що необхідно для роботи;
• кількість занять, годин;
• тривалість занять;
• кількість дітей у групі;
• очікувані результати (які повинні відображати мету та завдання програми).

• В цілому, пояснювальна записка повинна складатися з 3-5 сторінок.

Розвивальне заняття складається з вступної, основної та заключної частин.�

• Вступна частина заняття містить привітання, з якого починається кожне заняття. Привітання виконує важливу функцію встановлення (на початкових заняттях) або підтвердження (на наступних заняттях) емоцйіно-позитивного контакту „дорослий-дитина”, формування в дитини спрямованості на однолітка та інтересу до нього.
• Основна частина займає більшу частину заняття. За своїм змістом є реалізацією багатофункціональних технік, спрямованих на розвиток пізнавальних процесів, на формування соціальних навичок і на динамічний розвиток групи. Обов’язково спрямувати послідовність вправ з урахуванням чергування діяльностей, зміни психофізичного стану дітей (від рухливого до спокійного, від інтелектуальної гри до релаксаційної техніки; від простого до складного). Як правило, в одному занятті використовується від 2 до 4 ігор (вправ).
• Заключна частина заняття – це своєрідне підбиття підсумків, рефлексія заняття у двох аспектах: емоційному та змістовному (для дітей старшої та середньої ланки школи). Для дошкільників це буде виявлення емоційного стану на кінець заняття. Для підбиття підсумків наприкінці проводиться обговорення заняття, обмін враженнями, думками. Завершальним етапом є момент прощання.

Корекційне заняття складається з вступної, основної та заключної частин.�

• Вступна частина заняття містить привітання, з якого починається кожне заняття. Привітання виконує важливу функцію встановлення (на початкових заняттях) або підтвердження (на наступних заняттях) емоцйіно-позитивного контакту „дорослий-дитина”, формування в дитини спрямованості на однолітка та інтересу до нього. При вітанні та на початку заняття краще з’ясувати емоційний стан кожної дитини.
• Основною частиною стане відпрацювання проблемної ситуації. Ця частина – сукупність психотехнічних вправ і прийомів, спрямованих на вирішення завдань псиихокорекційного комплексу.
• У заключній частині заняття обов’язково мають бути ігри для зняття емоційного й фізичного напруження. При прощанні слід також з’ясувати емоційний стан кожної дитини на кінець заняття.

В цілому, структура корекційного заняття є такою:�

• Ритуал привітання (згуртування дітей, емоційне залучення до заняття, налаштування на продуктивну групову діяльність, створення атмосфери групової довіри та прийняття)
• Основний зміст
• Вправи-руханки (вплив на емоційний стан дітей, рівень їх активності, стимулюють включення до продуктивної діяльності)
• Рефлексія – підведення підсумків (емоційна оцінка заняття)
• Ритуал прощання

Висновки

• Корекційна робота зазначена в нормативних документах серед напрямів діяльності і у практичного психолога, і у соціального педагога. З практики бачимо, що корекційну роботу проводять, в більшості випадків, лише практичні психологи закладів освіти. Але ж, питання адаптації та соціалізації дуже близькі саме соціальному педагогу. Тому проблеми дезадаптації, міжособистісної взаємодії повинні активно супроводжувати соціальні педагоги.
• Корекція як вид діяльності не має свого інструментарію, тому використовує методи різних видів психотерапії. Краще, щоб фахівець, який проводить корекцію, пройшов відповідне навчання.
• Корекція не дає миттєвий результат. Корекція потребує часу. Корекційні програми ураховують цю важливу особливість.
• У приміщенні, де проводяться корекційні заняття, має бути місце для руху й ігор.
• Дуже важливо, щоб корекційні заняття викликали позитивне емоційне ставлення до них у дитини.
• Існує велике різноманіття ігор, вправ, технік для корекційної роботи. Багато з них потребують необхідного матеріалу (папір, олівці, ножиці, іграшки, бланки тощо).
• Корекційне заняття не повинно бути хаотичним, а повинно проводитися з певною послідовністю, за структурою.

​

​

Блог центру практичної психології, соціальної роботи та здорового способу життя�https://psihologi1.blogspot.com/

Можна використовувати матеріали сайту https://nus.org.ua/

• Для застосування у роботі фахівців психологічної служби рекомендовано корекційні програми розмііщені на вебсайті ДНУ «ІМЗО» http://surl.li/xkyups
• З переліком корекційно-розвиткових програм, типових освітніх програм, методичних рекомендацій, навчально-методичних посібників для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами можна ознайомитися на вебсайті ДНУ «ІМЗО» (http://surl.li/zulcha )

Навчання, базоване на співпраці. 32 стратегії кооперації у класі

https://nus.org.ua/view/navchannya-bazovane-na-spivpratsi-32-strategiyi-kooperatsiyi-u-klasi