Інклюзивний простір ЗДО
Інклюзивна освіта — альтернатива інтернатному, індивідуальному чи домашньому навчанню. Завдяки їй діти з ООП можуть виховуватись та навчатися разом із однолітками, соціалізуватися та розвивати навички комунікації, а батьки — розраховувати на кваліфіковану підтримку педагогів.
В «Індексі інклюзії» визначені цінності, які сприяють розвитку інклюзивного закладу освіти, — рівність, права, участь, спільнота, повага до багатоманітності, сталий розвиток, ненасильство, довіра, співчуття, чесність, мужність, радість, любов, надія, оптимізм і краса. Цей список є результатом численних обговорень із педагогами, дітьми й іншими людьми у багатьох країнах світу.
Якісні дошкільні програми сприяють розвитку дитячої самостійності, відчуття себе як активних дошкільників. Саме тому важливо, щоб іграшки і навчальні матеріали були розміщені на відкритих полицях так, щоб дитина з легкістю могла їх дістати та повернути на місце.
Розрізняють три взаємопов’язані компоненти освітнього середовища у дошкільних групах
Впровадження концепції інклюзивного навчання базується на принципах універсального дизайну.
Дотримуючись принципів універсального дизайну в освіті:
Універсальний дизайн ґрунтується на таких принципах:
�
1. Рівноправне використання: архітектурно доступне та безпечне освітнє середовище; навчальні та ігрові матеріали підготовлені таким чином, що можуть бути використані всіма дітьми, у тому числі дітьми з різними особливими освітніми потребами.
2. Гнучкість користування:
освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей дітей;
забезпечує гнучкі методи представлення матеріалу та його викладання;
гнучкі навчальні плани й програми, які відповідають індивідуальним потребам дітей.
3. Просте та зручне використання:
ігрові та навчальні матеріали є простими для використання незалежно від навичок і досвіду дітей;
ігрові та навчальні матеріали розміщені доступно і зручно, щоб не виникло потреби у допоміжних пристосуваннях для того, щоб взяти їх для використання; місця для зберігання речей, полиці для ігрових та навчальних матеріалів, інші меблі та речі туалетної кімнати мають зрозуміле для дітей візуальне й тактильне маркування.
4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей:
урахування різного впливу середовища на сенсорний досвід дитини;
використання кольору, світла, звуків, текстури тощо.
5. Низький рівень фізичних зусиль:
двері в усі приміщення легко відчиняти дітям із різними особливими освітніми потребами;
застосування ергономічних деталей (наприклад, дверні ручки, меблі); ігрові та навчальні матеріали розміщено у зручних коробках, які легко діставати, переносити, використовувати для занять;
ігрові та навчальні матеріали розташовано на столах зі зручним доступом або полицях на коліщатках.
6. Наявність необхідного розміру і простору:
діти з особливими освітніми потребами мають можливість вільного доступу до усіх елементів навчального та ігрового середовища та вільного переміщення;
доступні навчальні місця для дітей, у тому числі з прилеглим простором для асистентів;
меблі, фурнітура, обладнання та освітлення є мобільними та легко регулюються відповідно до потреб дітей.
Виділяють такі осередки в інклюзивній групі ЗДО:
ЯКА КОРИСТЬ ДІТЯМ ВІД ОСЕРЕДКІВ ДІЯЛЬНОСТІ?
І, насамкінець, доступність освітнього середовища має забезпечувати безпеку дітей. Меблі, навчальні матеріали, іграшки, обладнання — все має бути безпечним, тобто таким, щоб у жодному разі не завдавати шкоди життю і здоров’ю дітей. Окрім цього, важливо навчати дітей правилам безпеки: не бігати у групі, не кидати предмети, не штовхатися тощо. Це допоможе усім дітям, в тому числі дітям з особливими потребами, почуватися більш упевнено, комфортно та у безпеці, не відчуваючи страху, що вони можуть завдати шкоди собі чи іншим.