Доповідач: проректор з наукової роботи, к.б.н., доц. Олег МАРЕНКОВ
Штучний інтелект має властивість так званих галюцинацій – коли він створює правдоподібні, але вигадані дані.�Серед найнебезпечніших проявів – вигадані бібліографічні посилання: неіснуючі статті, патенти, журнали, автори, навіть фейкові DOI.
Ми вже стикаємось із такими випадками:
- У курсових і магістерських роботах трапляються посилання на «статті» з журналів, яких немає в жодній базі.
- У методичних вказівках – посилання на нереальні джерела, створені ChatGPT.
- У наукових статтях – DOI, які мають правильний формат, але не відкриваються в CrossRef.
- І навіть у рецензіях чи грантових заявках на фінансування з’являються вигадані статті, монографії, патенти або конференції.
Як це впливає на університет?
Вигадані джерела у роботах
(курсових, статтях, дисертаціях, проєктах)
Порушення академічної доброчесності
Підрив репутації університету
Сумнів у достовірності результатів дослідження
Ризики під час акредитації освітніх програм
Як розпізнати вигадані джерела?
1. Перевірте назву журналу
Часто ШІ «підробляє» справжню назву:
Дає назву «Hydrobiology Journal» → замість існуючого «Hydrobiological journal»
! Ознака фейку – дрібна різниця у назві або відсутність журналу у Scopus / Web of Science / Переліку фахових видань / Google Scholar / DOAJ.
Як розпізнати вигадані джерела?
2. Перевірте DOI (Digital Object Identifier)
Має формат на кшталт 10.xxxx/xxxxx, але:
не відкривається у crossref.org;
або веде на зовсім іншу статтю
! Це головний маркер вигаданого посилання.
Приклад (практичний кейс)
Згідно з дослідженнями, бактеріофаги можуть ефективно елімінувати патогени вумовах тяжкого сепсису, ендотоксикозу, а також при нозокоміальних інфекціях (Dufour et al., 2019; Chen et al.,2023). Окрім прямої бактерицидної дії, фаги демонструють здатність до імуномодуляції, знижуючи рівеньпрозапальних цитокінів і покращуючи параметри коагуляції (Li et al., 2024; Palma & Qi, 2024). Однак значначастина клінічних та доклінічних досліджень проводиться у контексті вже наявного запального процесу. Цеформує упереджену картину щодо дії фагів — позитивний ефект може бути зумовлений саме їхньою здатністюмодулювати патологічні стани, а не справжньою безпечністю для здорового організму. Проблема вивченняфаготерапії в умовах фізіологічної норми досі залишається практично не дослідженою (Zhao et al., 2021). Такожвідсутня інтегральна модель впливу фагів на коагуляційний та імунний гомеостаз у фізіологічних умовах.Окремі роботи (Gondil et al., 2025) свідчать про взаємодію фагів із поверхнями судин та ендотелієм, щопотенційно може ініціювати чи, навпаки, інгібувати тромбоутворення.
Приклад
Перелік літератури:
1. Li, Y. et al. (2024). Advances and optimization strategies in bacteriophage therapy for treating inflammatory boweldisease. Frontiers in Immunology, 15:1398652. https://doi.org/10.3389/fimmu.2024.1398652
2. Palma, M. & Qi, B. (2024). Advancing Phage Therapy: A Comprehensive Review. Infectious Disease Reports, 16(6),1127–1181. https://doi.org/10.3390/idr16060092
3. Chang, E. J. et al. (2024). Metagenomic Study Reveals Phage–Bacterial Interactome. Int. J. Mol. Sci., 25(20):10988. https://doi.org/10.3390/ijms252010988
4. Vilà‑Quintana, L. et al. (2024). Metagenomic Study Reveals Phage–Bacterial Interactome (повторюється з п. 3)
5. Chen, Q. et al. (2023). Bacteriophage-host interaction: from in vitro to in vivo models. Front. Cell. Infect. Microbiol.,13, 123456. https://doi.org/10.3389/fcimb.2023.123456
6. Zhao, J. et al. (2021). Safety assessment of bacteriophage therapy in healthy mice. Viruses, 13(6), 987. https://doi.org/10.3390/v13060987
7. Ribeiro, A. et al. (2022). Interaction of bacteriophages with endothelial cells: implications for safety and efficacy. J.Biomed. Sci., 29(1), 56. https://doi.org/10.1186/s12929-022-00800-4
8. Gondil, V. S. et al. (2025). Anti-infective bacteriophage immobilized nitric oxide-releasing surface. ACS Appl. BioMater., 8(2). https://doi.org/10.1021/acsabm.4c01638
9. Dufour, N. et al. (2019). Bacteriophage LM33_P1, a fast-acting weapon against the emerging multidrug-resistantstrain Escherichia coli ST131. Appl. Environ. Microbiol., 85(18), e00625-19. https://doi.org/10.1128/AEM.00625-19a
Аналіз літературних джерел
Джерело №3 – такого автора у вказаній статті немає
Джерело №4 – автор і назва існує, але воно дублює п. 3 , про що автори проєкту самі вказують в цьому пункті «Vilà‑Quintana, L. et al. (2024). Metagenomic Study Reveals Phage–Bacterial Interactome (повторюється з п. 3)»
Джерело №5 – DOI не існує https://doi.org/10.3389/fcimb.2023.123456 , Chen, Q. et al. (2023). Bacteriophage-host interaction: from in vitro to in vivo models. Front. Cell. Infect. Microbiol., 13, 123456 – статті не існує.
Джерело №6 – Zhao, J. et al. (2021). Safety assessment of bacteriophage therapy in healthy mice. Viruses, 13(6), 987.https://doi.org/10.3390/v13060987 – не існує в журналі, посилання на DOI показує іншу статтю. У випуску журналу 13(6) за 2021 такої статті немає.
Джерело №7 – Ribeiro, A. et al. (2022). Interaction of bacteriophages with endothelial cells: implications for safety and efficacy. J.Biomed. Sci., 29(1), 56. https://doi.org/10.1186/s12929-022-00800-4 незнайдене , DOI не відкривається
Джерело №9 – У PubMed є стаття Dufour N. et al., яка має назву «Bacteriophage LM33_P1, a fast-acting weapon against the pandemic ST131-O25b:H4 Escherichia coli clonal complex».
У PubMed вона була опублікована 2016 р., а не 2019. Надане DOI неправдиве. Назва і випуск журналу Appl. Environ. Microbiol., 85(18), e00625-19 (2019) – не правильний для цієї статті.
Як розпізнати вигадані джерела?
3. Подивіться на авторів.
Імена можуть бути реалістичними, але при пошуку в Google Scholar: немає жодної іншої публікації; немає профілю або ORCID.
! Такі «автори» часто створені нейромережею.
4. Перевірте через Google Scholar або CrossRef
Введіть назву статті або DOI – якщо немає збігів, джерело вигадане.
Для монографій, підручників чи навчальних посібників – пошук за ISBN або назвою у WorldCat, Google Books чи Національній бібліотеці України.
Перевірка займає менше хвилини!
! Просто вставте DOI або назву публікації у поле пошуку на crossref.org чи scholar.google.com. Якщо результатів немає – це вигадане джерело.
Як розпізнати вигадані патенти?
1. Зверніть увагу на формат посилання
Фейкові патенти часто мають надто «правильний» вигляд, але: вказано лише номер без індексу країни (наприклад: Patent 178234 замість UA 178234 U або US 11,234,567 B2);
неправильно оформлений рік або заявник (наприклад, Patent, 2024, Kyiv University, без стандартних реквізитів).�! Якщо немає стандартних позначень (UA, US, EP тощо) – джерело підозріле.
2. Типові ознаки вигаданих патентів
- назва занадто загальна (Device for fish analysis, Smart biosensor system);
- немає заявника або винахідника;
- рік публікації – майбутній (наприклад, 2026);
- немає PDF-файлу опису.
Як розпізнати вигадані патенти?
3. Перевірка українських патентів
Використовуйте офіційний реєстр Укрпатенту: https://sis.ukrpatent.org/
У пошуковому полі введіть номер, ключові слова або прізвище автора.
Якщо система не знаходить результату – патент або вигаданий, або ще не опублікований.�(ШІ зазвичай створює перший випадок – неіснуючий.)
4. Перевірка міжнародних патентів
Google Patents – зручна база для глобального пошуку.
Espacenet – база Європейського патентного відомства.
! Якщо документ не знайдено в жодній з цих баз, або опис виглядає надто коротко – це вигаданий патент.
4. Типові ознаки вигаданих патентів
- назва занадто загальна (Device for fish analysis, Smart biosensor system);
- немає заявника або винахідника;
- рік публікації – майбутній (наприклад, 2026);
- немає PDF-файлу опису.
Що ми можемо зробити?
1. Ретельно перевіряти бібліографію у дипломних, магістерських, дисертаційних роботах, конкурсних проєктах.
2. Разом з Науковою бібліотекою провести семінари для викладачів і студентів: «Як відрізнити реальне джерело від згенерованого».
3. Провести розширені засідання ради академічної доброчесності з аспірантами (викладачами, науковцями…)
4. Підготувати короткий чек-лист перевірки джерел для кафедр
5. Дотримуватися університетської політики використання ШІ – не як заборону, а як регламент: що дозволено, а що вважається порушенням.
6. Ввести у практику етичний супровід використання ШІ – наприклад, у передмові до роботи вказувати, якщо використовували штучний інтелект для редагування, автоматичної побудови графіків, форматування списку використаних джерел за певним стилем, перекладу.
7. Опрацьовувати згенеровані тексти природнім інтелектом
Штучний інтелект створює тексти, але розуміє їх – тільки Людина