Український національно-визвольний рух в 1860-1890рр. ХІХст.

( Надніпрянська Україна)

Опорні дати:

Карикатура на диспут між Миколою Костомаровим

і російським істориком Михайлом Погодіним

про походження Русі

Наклад журналу в різний час становив від 800 до 1000 примірників. Усього вийшло 12 номерів у 1861 р. та десять — у 1862 р. Зрештою відсутність коштів змусила припинити видання «Основи».

Володимир Антонович (1830(1834)—1908) серед українських діячів другої половини XIX ст. був надзвичайно яскравою постаттю: історик, археолог, етнограф, археограф; засновник народницької школи в українській історичній науці; головний редактор тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві (1863—1880 рр.); із 1878 р. — професор російської історії Київського університету; із 1881 р. — голова Історичного товариства Нестора - літописця, один із засновників і лідерів київської «української громади»; автор багатьох історичних і публіцистичних праць. Незважаючи на всю неоднозначність свого життя, він залишався вірним тим словам, що завершували його твір «Моя сповідь»: «сподіваюсь, що працею і любов'ю заслужу коли-небудь, що українці визнають мене сином свого народу, оскільки я все готовий розділити з ним».

Київська громада 1861 р.

Услід за київською «Українською громадою» були організовані громади в Чернігові, Вінниці, Катеринославі, Катеринодарі на Кубані, Одесі, Полтаві, Харкові, а також у Москві.

Вони розширювали мережу недільних шкіл, доки їхня кількість в Україні не наблизилася до сотні.

Також громадівці займалися видавничою діяльністю.

Так, у Чернігові виходив тижневик «Чернігівський листок». Його видавцем і редактором був відомий поет-байкар Леонід Глібов.

Леонід Глібов

Польське повстання 1863-1864рр.

Польське повстання 1863—1864 рр.

У 1863—1864 рр. Правобережна Україна стала одним із районів, де розгорталися події останнього в XIX ст. польського національно-визвольного повстання.

Його головною метою проголошувалося здобуття національної незалежності Польщі та проведення реформ. Більшість керівників повстання виступала за відновлення Польщі в кордонах 1772 р., тобто до поділів Речі Посполитої.

Стосовно соціальних реформ чіткості також не було. Невизначеність, зрештою, мала негативні наслідки: українські селяни та діячі українського руху не підтримали повстання.

Валуєвський циркуляр - липень, 1863р.

Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.

“ …малоросійської мови не має, не було і не може бути ”

Стара Київська громада - кінець 60-х р. початок 70-х . ХІХст.

Стара́ грома́да — організація української інтелігенції у Києві, займалася громадською, культурною та просвітницькою діяльністю, діяла до 1876, коли була заборонена Емським указом.

Серед членів «Старої громади» були Володимир Антонович, Тадей Рильський, Павло Житецький, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Павло Чубинський, Володимир Страшкевич

У центрі І. Нечуй -Левицький

Діяльність Старої громади –

Молода громада (студенти)

• відкриття колегії Галагана
• 1873р. - історичне товариство Нестора Літописця

( В.Антонович)

• 1873р. - Південно - Західній відділ Російського

географічного товариства

( П.Чубинський)

• 1875 р. - газета “ Киевский телеграф ”

Софія Русова згадувала : “…входила невелика кількість осіб, але які то все видатні люди були в цій так званій пізніше Старій Громаді, — і на полі науки, і на полі мистецтва.»

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства

1876 - М. Драгоманов створив у Женеві громадсько-політичний збірник «Громада». Було видано 5 томів збірника. Головна тема «Громади» — дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу, його духовних починань і прагнення до свободи і рівності серед світової спільноти.

Головні ідеї М.Драгоманова :

• демократизм
• федералізм
• культурництво
• еволюційність
• громадівський соціалізм

“ Емський указ ” - одна з найчорніших сторінок в історії української мови

Тарасівці, Братство (Братерство) тарасівців — таємна політична організація, створена в Полтаві 1891 р. Її учасники дали клятву на могилі Кобзаря.

Програма – “ Кредо молодих українців ”

І.Липа, Б.Грінченко, М.Міхновський, В.Боровик…

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях

в другій половині ХІХ ст.

Політика “ Нова ера ” - 1890-1894рр.

Олександр Барвінський

​

Душею нової організації народовців став Олександр Барвінський (1847-1926). Він народився в с. Шляхтинцях на Тернопільщині в родині священика. Вищу освіту здобув у Львівському університеті, співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета», «Русь», «Русалка». Займався педагогічною діяльністю, тривалий час був членом Крайової шкільної ради, у 90-х роках очолював Українське педагогічне товариство. Одночасно О. Барвінський працював заступником голови товариства «Просвіта». Із 1886 р. видавав «Руську історичну бібліотеку» (24 томи). Протягом 1892-1897 pp. очолював Наукове товариство імені Т. Шевченка. Брав активну участь у громадсько-політичному житті, у різні роки був депутатом віденського парламенту й галицького сейму. Це був юрист із досконалим знанням економічних і соціальних питань, яскравий публіцист, людина, сповнена енергії та відданості громадській справі.

�

�

Під тиском Київської громади на галицьких народовців і віденського уряду на польських політиків, галичани пішли на компроміс, який полягав у тому, що українці отримають кілька місць у парламенті, уряд надасть допомогу українським культурним установам: здійснить осучаснення учительських семінарій, відкриє третю українську гімназію, збільшить кількість українських кафедр у Львівському університеті, започаткує кафедру української історії, визнає український правопис, запровадить українські написи на всіх державних установах, залізницях, поштових скриньках і т. п. У свою чергу, українці обіцяли підтримувати політику австрійського уряду, піти на поступки польській шляхті. Компроміс було укладено 25 листопада 1890 р. лідерами галицьких народовців і тогочасним намісником Галичини графом Казимиром Бадені, який представляв польську сторону.

Олександр Кониський

Нова ера - (1890-1894рр.)

Народовці поширювали твори Т.Шевченка, «Буковинська трійця» Юрій Федькович, Сидір і Григорій Воробкевичі. Позиції народовців посилило відкриття у 1875 р. Чернівецького університету, багато викладачів вихідці з Галичини, Степан Смаль-Стоцький – професор університету, лідер народовців.

1885 р. Юрій Федькович почав видання української газети «Буковина».

1875 р. – відкриття Чернівецького університету

Радикальний рух в Галичині . Утворення політичних партій

Політичні партії на західноукраїнських землях в др. пол. ХІХ ст.

І.Франко

М.Грушевський

грудень

жовтень

Переважала самостійницька тенденція в національно-визвольному політичному русі.

Практичне заняття.

Порівняльна характеристика національно-визвольного руху

Наддніпрянській Україні та Західній Україні в другій пол. ХІХ ст.

Використовуємо матеріал § 16-17, § 21-22