Особливості модельної навчальної програми «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Запотоцький С.П. та ін.)
Грінченко Олександр Іванович, старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти
Саввіч Олександр Миколайович, методист Центру методичної та аналітичної роботи
КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»
Вебсемінар «Географічна освіта НУШ. Реалізація Державного стандарту базової середньої освіти в модельних навчальних програмах з географії»
Природнича освітня галузь
Державний стандарт базової середньої освіти
Метою природничої освітньої галузі є
Компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі
Базові знання. Методологія природничих наук
Науковий світогляд і �цілісна природничо-наукова картина світу
Географічний складник
Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у природничій освітній галузі
Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти вводитья в дію з …
Типовий навчальний план для 5-9 класів ЗЗСО.�Природнича галузь
Орієнтовний перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів | Рекомендована кількість годин на тиждень у класах | ||||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |
Інтегрований курс «Пізнаємо природу» / «Довкілля» (на вибір ЗЗСО) | 2 | 2 | - | - | - |
Біологія | - | - | 2,5 | 2,5 | 2,5 |
Географія | - | 2 | 2 | 2 | 1,5 |
Фізика | - | - | 2 | 2 | 3 |
Хімія | - | - | 1 | 2 | 2,5 |
Інтегрований курс «Природничі науки». 5-9 клас | |||||
Модельні навчальні програми
Модельна навчальна програма
розробляється на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі - Державний стандарт), зокрема:
Вимоги до обов’язкових результатів навчання
на основі компетентністного підходу за освітніми галузями на відповідному циклі базової середньої освіти визначено у Державному стандарті. Вони складаються з таких компонентів:
Очікувані результати навчання учнів
Модельна навчальна програма має містити такі обов’язкові структурні компоненти:
Вступна частина
У пояснювальній записці:
Основна частина
Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у Державному стандарті найдокладніше розкрито в орієнтирах для оцінювання. Саме цей рівень конкретизації обов’язкових результатів має слугувати основою для впорядкування послідовності досягнення очікуваних результатів навчання, що дозволить змоделювати навчальний поступ учня в набутті певної компетентності. Формулювання очікуваних результатів навчання, за потреби, може бути конкретизовано чи уточнено з урахуванням пропонованого змісту.
Таким чином, очікувані результати навчання будуть окреслені за роками навчання на основі відповідних обов’язкових результатів навчання (орієнтирів для оцінювання) здобувачів освіти з певної освітньої галузі, відображаючи поступ у розвитку того чи того вміння чи ставлення, послідовність його формування в динаміці освітнього процесу, ураховуючи логіку і наступність викладу змісту навчального предмета (інтегрованого курсу).
Формулювання очікуваних результатів навчання учнів мають:
Орієнтовна послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів забезпечується структуруванням змісту навчального предмета (інтегрованого курсу), зокрема з використанням розділів, тем/тематик тощо.
Пропонований зміст окреслює рекомендований обсяг навчального матеріалу, що має бути опанований учнями за визначений період навчання у процесі досягнення очікуваних результатів. Він має ґрунтуватися на базових знаннях з природничої освітньої галузі, визначених Державним стандартом (додаток № 9 до Державного стандарту).
Модельні навчальні програми. �Природнича освітня галузь
Особливості модельної навчальної програми «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Запотоцький С.П. та ін.)
Мета оновлення програм
«… сьогодні недостатньо знань і умінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, вести самостійний чи спільний пошук способів її розв’язання, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків».
20
МОДЕЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА�«Географія. 6-9 класи»�для закладів загальної середньої освіти
(автори Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В., Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В.)
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»
Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795
(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 11.04.2022 № 324)
Галузь: природнича
https://drive.google.com/file/d/1fJuTRkedVRRsdaS6iVAu4yTWhE25sHp3/view
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА��Сучасна географічна освіта
має викликати в учнів цікавість і захоплення світом та його людьми і ці почуття мають залишилися з ними на все життя. Навчання має надати учням знання про різноманітні місця, людей, ресурси, природне і людське середовище, а також глибоке розуміння основних фізичних і суспільних процесів на Землі. Географічні компетентності забезпечують формування в учнів просторової уяви та мислення, пояснюють, як природні та суспільні об’єкти, явища і процеси на Землі в різних масштабах формуються, взаємопов’язані та змінюються з часом.
22
Географія в школі
23
Мета програми
Цей курс («Географія» – авт.) реалізує діяльнісний, компетентнісний, особистісно орієнтований, дослідницький, рефлексивний, проблемно-ситуативний та інші підходи до навчання.
Реалізація завдань модельної навчальної програми сприяє формуванню в учнів ключових компетентностей та наскрізних умінь…
Реалізація навчальної програми курсу «Географія» сприятиме формуванню в учнів/учениць наскрізних умінь …
24
Структура курсу
Зміст програми курсу «Географія» представлений взаємопов’язаними розділами, які об’єднують теми, очікуваними результатами та видами навчальної діяльності, що є засобом формування в учнів географічної компетентності.
Структура курсу підпорядкована певній логіці, яка спирається на основні принципи пізнання, а саме:
25
У 6 класі курс «Географія» охоплює 2 розділи:
Розділ І. «Земля на глобусі й карті» знайомить учнів з темами «Глобус – модель Землі» та «Зображення Землі на карті».
Обидві теми спрямовано на формування низки предметних компетентностей: читання карт, використання картографічних джерел інформації для орієнтування на місцевості, визначення відстаней між об’єктами тощо.
До розділу ІІ. «Оболонки Землі» включено теми «Літосфера», «Атмосфера», «Гідросфера», «Біосфера та ґрунти», «Природні комплекси» та «Антропосфера».
Цей розділ програми спрямовано на формування знань про оболонки Землі, взаємозв'язки явищ і процесів у них та між ними, розуміння цілісності планетарного й зональних природних комплексів. Також вивчається антропосфера як географічний та соціальний простір життя і діяльності людини.
У 7 класі курс «Географія» охоплює 4 розділи:
Розділ І. «Картографічне зображення Землі» знайомить учнів з темами «Карти материків та океанів», «Географічні координати» та «Відстані на карті», які спрямовано на формування умінь користування картографічними джерелами інформації про природу материків і океанів.
Розділ ІІ. «Головні закономірності формування природи материків та океанів» передбачає ознайомлення з темами: «Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини», «Клімат», «Природні комплекси Землі», «Розселення людей на материках».
Розділ ІІІ. «Природа материків» охоплює теми: «Африка», «Австралія», «Південна Америка», «Антарктида», «Північна Америка» та «Євразія».
Розділ ІV. «Природа океанів» знайомить учнів з темами: «Океани полярних широт», «Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан».
Головною метою вивчення географії у 7 класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їхню цілісність і диференціацію природних умов. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки в житті людей і впливу суспільства на природні умови.
Зміст курсу «Географія» у 8 класі розкривають 4 розділи:
Розділ І. «Картографічний образ України» знайомить учнів з темами: «Україна на картах світу, Європи», «Географічні карти України» та «Топографічні карти».
Розділ ІІ. «Природа України» передбачає ознайомлення з темами: «Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси», «Клімат і кліматичні ресурси», «Води суходолу і водні ресурси», «Ґрунти», «Рослинність і тваринний світ України», «Природні комплекси ландшафти)».
Розділ ІІІ «Природокористування» охоплює теми: «Природні умови» та «Природні ресурси як чинник суспільного розвитку».
Розділ ІV. «Простір - територія - держава» передбачає ознайомлення з темами: «Українська держава» та «Політична карта світу».
Вивчення географії у 8 класі спрямоване на формування науково-географічної картини своєї держави як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про її природні умови та ресурси, усвідомити себе невід’ємною частиною української нації та власну відповідальність за буття, відчути себе справжнім патріотом своєї держави
У 9 класі курс «Географія» охоплює 3 розділи:
Розділ І. «Населення України і світу» знайомить учнів з темами: «Демографічні процеси», «Розселення», «Етнічний і релігійний склад» та «Трудові ресурси».
Розділ ІІ. «Національна і світова економіка» передбачає ознайомлення з темами: «Економіка», «Просторова організація виробництв первинного сектора економіки», «Просторова організація виробництв вторинного сектора економіки», «Просторова організація виробництв третинного сектора економіки».
Розділ ІІІ «Регіони і країни» охоплює теми: «Регіони світу», «Америка», «Азія», «Африка» та «Європа».
Вивченням географії у 9 класі завершується географічна освіта учнів у базовій середній школі. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати предметну компетентність у темах: населення України і світу та тенденції розвитку національного та світового господарства й визначення місця України та інших країн у сучасному світі.
Особливістю шкільного курсу «Географія»
є те, що він передбачає формування компетентностей, які зазначені як у природничій освітній галузі Державного стандарту базової середньої освіти, так і в інших, а саме: громадянській та історичній, математичній; інформатичній, технологічній, соціальній і здоров'язбережувальній.
Він має чітку практичну спрямованість, що реалізується під час проведення досліджень, виконання практичних робіт і вправ, створення моделей, розв’язання ситуативних, проблемних, аналітичних завдань, організацію екскурсій, роботу з навчальною й науково-популярною літературою, цифровими ресурсами тощо.
Це спрямовано на розвиток наскрізних умінь: критично і системно мислити, висловлювати та логічно обґрунтовувати власну думку, творчо діяти, виявляти ініціативу, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми самостійно та у співпраці з іншими.
30
У частині програми «Види навчальної діяльності»
запропоновано орієнтовні методи, прийоми, ідеї, форми роботи.
Тематика досліджень, проєктів, практичних та інших робіт може бути змінена вчителем у межах вивчення відповідної теми, враховуючи матеріально-технічне забезпечення, наявність власних дидактичних розробок, рівень підготовленості класу, інтереси дітей, регіональні особливості рідного краю тощо. Результати дослідження учнів/учениць учитель оцінює під час презентацій.
Вчитель має право самостійно розподіляти навчальний час для формування очікуваних результатів навчання.
Так з урахуванням здібностей і навчальних можливостей учнів, їх інтересів, для тематичного оцінювання, уроків систематизації та узагальнення, уроків-екскурсій, реалізації проєктної діяльності тощо.
31
Вивчення курсу «Географія» в базовій школі передбачає такі види оцінювання:
Об’єктами перевірки й оцінювання є очікувані результати навчання, критеріями оцінювання – визначені Державним стандартом базової загальної середньої освіти орієнтири для оцінювання.
Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є само- і взаємооцінювання.
Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів, необхідно враховувати рівень засвоєння теоретичних знань, сформованості практичних умінь, навичок та цінностей, досвід дослідницької і творчої діяльності.
32
Річну кількість годин на курс «Географія»
визначає заклад освіти, в межах зазначеного у Типовому навчальному плані діапазону навчального навантаження, забезпечуючи при цьому умови досягнення результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено цією модельною навчальною програмою.
У програмі не зазначено розподіл годин за темами.
Учитель самостійно визначає час, необхідний для вивчення тем, зважаючи на умови функціонування навчального закладу і навчальні можливості учнів. Учитель також може обґрунтовано змінювати порядок вивчення окремих питань у межах одного класу.
Це зроблено для того, щоб підтримати творчу ініціативу вчителів у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб, психолого-фізіологічного розвитку й досвіду учнів, сприяти розвитку педагогічної майстерності.
33
Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включно зі свободою викладання, свободою від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.
34
Корисні посилання
35
Дякуємо за увагу!
З повагою до Вас:
Грінченко Олександр Іванович,
olex.greenchenko@gmail.com �0507024515
Саввіч Олександр Миколайович,
alexsavvich@gmail.com �0992347036
Все буде