1 of 36

Особливості модельної навчальної програми «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Запотоцький С.П. та ін.)

Грінченко Олександр Іванович, старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти

Саввіч Олександр Миколайович, методист Центру методичної та аналітичної роботи

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

Вебсемінар «Географічна освіта НУШ. Реалізація Державного стандарту базової середньої освіти в модельних навчальних програмах з географії»

2 of 36

Природнича освітня галузь

Державний стандарт базової середньої освіти

3 of 36

Метою природничої освітньої галузі є

  • формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої і неживої природи,
  • володіє певними вміннями її дослідження, виявляє допитливість,
  • на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність природничо-наукової картини світу,
  • здатен оцінити вплив природничих наук, техніки і технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності у природі,
  • відповідально взаємодіє з навколишнім природним середовищем.

4 of 36

Компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі

  • Вільне володіння державною мовою
  • Здатність спілкуватися іноземними мовами
  • Математична компетентність
  • Компетентності в галузі природничих наук
  • Інноваційність
  • Екологічна компетентність
  • ІК компетентність

  • Навчання впродовж життя
  • Громадянські та соціальні компетентності
  • Культурна компетентність
  • Підприємливість та фінансова грамотність
  • чітко, лаконічно і зрозуміло формулювати думку, аргументувати правильність тверджень, ефективно комунікувати у процесі розв’язання проблем
  • сприймати природничі поняття і терміни в усних чи письмових текстах іноземними мовами
  • розв’язувати проблеми природничого змісту за допомогою математичних методів та математичних моделей, графіків, таблиць, діаграм тощо
  • характеризувати об’єкти, пояснювати природні явища і технологічні процеси з використанням мови природничих наук і наукової термінології
  • генерувати та втілювати нові ідеї в моделях, розробках, проектах
  • оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки життєдіяльності, етичних норм і принципів сталого розвитку суспільства
  • знаходити, обробляти, зберігати інформацію природничого змісту, перетворювати її з одного виду на інший з використанням ІКТ
  • визначати цілі навчальної діяльності, способи і засоби їх досягнення

  • обстоювати власну позицію щодо прийняття рішень у справі збереження та охорони довкілля, брати участь у природоохоронних заходах
  • усвідомлення значення природничих наук і техніки в розвитку культури

  • обстоювання важливості ощадливого та раціонального використання природних ресурсів, раціонального господарювання

5 of 36

Базові знання. Методологія природничих наук

  • наука і псевдонаука; мова природничих наук і наукова термінологія;
  • наукові факти, їх інтерпретація; проблема як пізнавальна ситуація;
  • методи пізнання природи; наукове дослідження як метод пізнання; гіпотеза дослідження;
  • моделі в пізнанні природи: реальні, графічні, математичні, словесні, комп’ютерні,  знакові;
  • вимірювання, вимірювальні прилади і мірила; точність вимірювань;
  • форми представлення даних: графіки, таблиці, діаграми, інфографіка, масштабування тощо;
  • інтерпретація і критичне оцінювання результатів дослідження; закони і принципи науки.

6 of 36

Науковий світогляд і �цілісна природничо-наукова картина світу

  • навколишнє середовище як джерело речовин, енергії та інформації;
  • рівні організації живої і неживої природи;
  • взаємодія і взаємозв’язки в природі;
  • взаємозв’язки людини з природою, екологічний баланс;
  • відновлювані та невідновлювані природні ресурси;
  • новітні технології, процеси, пристрої і матеріали;
  • концепція сталого розвитку суспільства;
  • значення науки і техніки для сталого розвитку.

7 of 36

Географічний складник

  • географія як наука;
  • роль географічної освіти у життєдіяльності людини;
  • Земля на географічній карті; географічні інформаційні системи;
  • Земля як геосистема, рівні геосистем;
  • географічні наслідки параметрів і рухів Землі;
  • географічна оболонка; антропосфера;
  • взаємозв’язок процесів у літосфері, гідросфері, атмосфері, біосфері, антропосфері; природні комплекси;
  • ресурсний потенціал оболонок Землі, сучасні аспекти його використання; глобальні проблеми людства

8 of 36

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у природничій освітній галузі

  • Пізнання світу природи засобами наукового дослідження
  • Опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту
  • Усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини;
  • Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту [індивідуально та у співпраці]

9 of 36

Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти вводитья в дію з …

  • 2022/2023 навчального року для 5-х класів;
  • 2023/2024 навчального року для 6-х класів;
  • 2024/2025 навчального року для 7-х класів;
  • 2025/2026 навчального року для 8-х класів;
  • 2026/2027 навчального року для 9-х класів.

10 of 36

Типовий навчальний план для 5-9 класів ЗЗСО.�Природнича галузь

Орієнтовний перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів

Рекомендована кількість годин на тиждень у класах

5

6

7

8

9

Інтегрований курс «Пізнаємо природу» / «Довкілля» (на вибір ЗЗСО)

2

2

-

-

-

Біологія

-

-

2,5

2,5

2,5

Географія

-

2

2

2

1,5

Фізика

-

-

2

2

3

Хімія

-

-

1

2

2,5

Інтегрований курс «Природничі науки». 5-9 клас

11 of 36

Модельні навчальні програми

  • Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.
  • Модельні навчальні програми можуть бути розроблені для всього рівня базової середньої освіти (5-9 класи, зокрема, Географія. 6-9 класи) або окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового предметного навчання (7-9 класи).
  • Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти може розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами.
  • Формування змісту навчальних предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.
  • Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.

12 of 36

Модельна навчальна програма

розробляється на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі - Державний стандарт), зокрема:

  • ґрунтується на визначених стандартом ціннісних орієнтирах (пункт 4 Державного стандарту);
  • охоплює формування наскрізних в усіх ключових компетентностях умінь (пункт 9 Державного стандарту);
  • передбачає реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання у природничій освітній галузі (додаток № 10 до Державного стандарту);
  • ураховує наступність між циклами навчання на рівнях початкової та базової середньої освіти;
  • орієнтується на компетентнісний потенціал природничої галузі, що визначає здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та базові знання (додаток № 9 до Державного стандарту).

13 of 36

Вимоги до обов’язкових результатів навчання

на основі компетентністного підходу за освітніми галузями на відповідному циклі базової середньої освіти визначено у Державному стандарті. Вони складаються з таких компонентів:

  • групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати;
  • спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;
  • конкретні результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми циклами;
  • орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання при завершенні відповідного циклу.

14 of 36

Очікувані результати навчання учнів

  • це результати навчання, яких учні мають досягти на певному етапі освітнього процесу. Вони співвідносяться з обов’язковими результатами навчання (загальними, конкретними, орієнтирами для оцінювання), визначеними Державним стандартом.
  • Усі обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом у межах певної освітньої галузі, можуть бути реалізовані шляхом вивчення одного чи кількох навчальних предметів (інтегрованих курсів), для кожного з яких створюється модельна навчальна програма.
  • Модельна навчальна програма з певного навчального предмета (інтегрованого курсу), яка реалізує частину обов'язкових результатів навчання в межах однієї освітньої галузі, за можливості, має містити посилання на інші модельні навчальні програми, у поєднанні з якими вона охоплюватиме всі обов’язкові результати навчання цієї галузі.

15 of 36

Модельна навчальна програма має містити такі обов’язкові структурні компоненти:

  • Вступна частина - пояснювальна записка, в якій визначено основні положення щодо ролі та значення навчального предмета (інтегрованого курсу) в системі загальної середньої освіти (його мету, завдання, принципи, на яких ґрунтується програма, пріоритети викладання предмета, структуру предмета, шляхи реалізації цієї програми та особливості організації освітнього процесу з цього навчального предмета (інтегрованого курсу).
  • Основна частина, де викладено орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів за роками навчання, пропонований зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів.
  • Прикінцева частина (за потреби).

16 of 36

Вступна частина

У пояснювальній записці:

  • вказується освітня галузь, реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання якої забезпечує навчальний предмет (інтегрований курс);
  • окреслюється освітня мета навчального предмета (інтегрованого курсу), узгоджена з метою відповідної освітньої ґалузі;
  • описуються шляхи реалізації цієї програми та особливості організації освітнього процесу під час вивчення цього навчального предмета (інтегрованого курсу).
  • Формулювання мети має визначати очікувані результати навчання за певним навчальним предметом (інтегрованим курсом) і відповідати обов’язковим результатам навчання освітньої галузі/освітніх галузей на рівні базової середньої освіти або її окремому циклі, зокрема відображаючи вміння і якості особистості (компетентності), які мають бути сформовані через діяльність наприкінці навчання за програмою.

17 of 36

Основна частина

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у Державному стандарті найдокладніше розкрито в орієнтирах для оцінювання. Саме цей рівень конкретизації обов’язкових результатів має слугувати основою для впорядкування послідовності досягнення очікуваних результатів навчання, що дозволить змоделювати навчальний поступ учня в набутті певної компетентності. Формулювання очікуваних результатів навчання, за потреби, може бути конкретизовано чи уточнено з урахуванням пропонованого змісту.

Таким чином, очікувані результати навчання будуть окреслені за роками навчання на основі відповідних обов’язкових результатів навчання (орієнтирів для оцінювання) здобувачів освіти з певної освітньої галузі, відображаючи поступ у розвитку того чи того вміння чи ставлення, послідовність його формування в динаміці освітнього процесу, ураховуючи логіку і наступність викладу змісту навчального предмета (інтегрованого курсу).

Формулювання очікуваних результатів навчання учнів мають:

  • відображати динаміку їх досягнення в процесі навчальної діяльність учнів;
  • мати об’єктивні ознаки їх досягнення;
  • бути спостережуваними та вимірюваними.

Орієнтовна послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів забезпечується структуруванням змісту навчального предмета (інтегрованого курсу), зокрема з використанням розділів, тем/тематик тощо.

Пропонований зміст окреслює рекомендований обсяг навчального матеріалу, що має бути опанований учнями за визначений період навчання у процесі досягнення очікуваних результатів. Він має ґрунтуватися на базових знаннях з природничої освітньої галузі, визначених Державним стандартом (додаток № 9 до Державного стандарту).

18 of 36

Модельні навчальні програми. �Природнича освітня галузь

19 of 36

Особливості модельної навчальної програми «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Запотоцький С.П. та ін.)

20 of 36

Мета оновлення програм

  • Забезпечення переходу від предметоцентризму до дитиноцентризму
  • Навчати учня, а не викладати предмет
  • Знання мають стати ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації у соціумі, облаштування собистого життя
  • Зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на корисність та потрібність його за межами школи

«… сьогодні недостатньо знань і умінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, вести самостійний чи спільний пошук способів її розв’язання, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків».

20

21 of 36

МОДЕЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА�«Географія. 6-9 класи»�для закладів загальної середньої освіти

(автори Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В., Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В.)

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795

(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 11.04.2022 № 324)

Галузь: природнича

https://drive.google.com/file/d/1fJuTRkedVRRsdaS6iVAu4yTWhE25sHp3/view

22 of 36

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА��Сучасна географічна освіта

має викликати в учнів цікавість і захоплення світом та його людьми і ці почуття мають залишилися з ними на все життя. Навчання має надати учням знання про різноманітні місця, людей, ресурси, природне і людське середовище, а також глибоке розуміння основних фізичних і суспільних процесів на Землі. Географічні компетентності забезпечують формування в учнів просторової уяви та мислення, пояснюють, як природні та суспільні об’єкти, явища і процеси на Землі в різних масштабах формуються, взаємопов’язані та змінюються з часом.

22

23 of 36

Географія в школі

  • це класична навчальна дисципліна, яка бере активну участь у формуванні в учнів наукової картини світу. Унікальність сучасної шкільної географії в тому, що вона інтегрує одночасно природничі (фізична географія), громадянські (соціальна й економічна географія) та інформаційно-технічні (картографічна складова) галузі знань. Жодна з галузей знань не має причетності відразу до декількох блоків наук і можливості інтегрувати в собі настільки різноманітні відомості й закономірності.

23

24 of 36

Мета програми

  • формування в учнів/учениць предметної географічної та розвиток усіх ключових компетентностей…

Цей курс («Географія» – авт.) реалізує діяльнісний, компетентнісний, особистісно орієнтований, дослідницький, рефлексивний, проблемно-ситуативний та інші підходи до навчання.

Реалізація завдань модельної навчальної програми сприяє формуванню в учнів ключових компетентностей та наскрізних умінь

Реалізація навчальної програми курсу «Географія» сприятиме формуванню в учнів/учениць наскрізних умінь

24

25 of 36

Структура курсу

Зміст програми курсу «Географія» представлений взаємопов’язаними розділами, які об’єднують теми, очікуваними результатами та видами навчальної діяльності, що є засобом формування в учнів географічної компетентності.

Структура курсу підпорядкована певній логіці, яка спирається на основні принципи пізнання, а саме:

  • науковості;
  • доступності навчання;
  • зв’язку з життям;
  • свідомості й активності учнів у навчанні;
  • навчанні через діяльність.

25

26 of 36

У 6 класі курс «Географія» охоплює 2 розділи:

Розділ І. «Земля на глобусі й карті» знайомить учнів з темами «Глобус – модель Землі» та «Зображення Землі на карті».

Обидві теми спрямовано на формування низки предметних компетентностей: читання карт, використання картографічних джерел інформації для орієнтування на місцевості, визначення відстаней між об’єктами тощо.

До розділу ІІ. «Оболонки Землі» включено теми «Літосфера», «Атмосфера», «Гідросфера», «Біосфера та ґрунти», «Природні комплекси» та «Антропосфера».

Цей розділ програми спрямовано на формування знань про оболонки Землі, взаємозв'язки явищ і процесів у них та між ними, розуміння цілісності планетарного й зональних природних комплексів. Також вивчається антропосфера як географічний та соціальний простір життя і діяльності людини.

27 of 36

У 7 класі курс «Географія» охоплює 4 розділи:

Розділ І. «Картографічне зображення Землі» знайомить учнів з темами «Карти материків та океанів», «Географічні координати» та «Відстані на карті», які спрямовано на формування умінь користування картографічними джерелами інформації про природу материків і океанів.

Розділ ІІ. «Головні закономірності формування природи материків та океанів» передбачає ознайомлення з темами: «Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини», «Клімат», «Природні комплекси Землі», «Розселення людей на материках».

Розділ ІІІ. «Природа материків» охоплює теми: «Африка», «Австралія», «Південна Америка», «Антарктида», «Північна Америка» та «Євразія».

Розділ ІV. «Природа океанів» знайомить учнів з темами: «Океани полярних широт», «Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан».

Головною метою вивчення географії у 7 класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їхню цілісність і диференціацію природних умов. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки в житті людей і впливу суспільства на природні умови.

28 of 36

Зміст курсу «Географія» у 8 класі розкривають 4 розділи:

Розділ І. «Картографічний образ України» знайомить учнів з темами: «Україна на картах світу, Європи», «Географічні карти України» та «Топографічні карти».

Розділ ІІ. «Природа України» передбачає ознайомлення з темами: «Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси», «Клімат і кліматичні ресурси», «Води суходолу і водні ресурси», «Ґрунти», «Рослинність і тваринний світ України», «Природні комплекси ландшафти)».

Розділ ІІІ «Природокористування» охоплює теми: «Природні умови» та «Природні ресурси як чинник суспільного розвитку».

Розділ ІV. «Простір - територія - держава» передбачає ознайомлення з темами: «Українська держава» та «Політична карта світу».

Вивчення географії у 8 класі спрямоване на формування науково-географічної картини своєї держави як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про її природні умови та ресурси, усвідомити себе невід’ємною частиною української нації та власну відповідальність за буття, відчути себе справжнім патріотом своєї держави

29 of 36

У 9 класі курс «Географія» охоплює 3 розділи:

Розділ І. «Населення України і світу» знайомить учнів з темами: «Демографічні процеси», «Розселення», «Етнічний і релігійний склад» та «Трудові ресурси».

Розділ ІІ. «Національна і світова економіка» передбачає ознайомлення з темами: «Економіка», «Просторова організація виробництв первинного сектора економіки», «Просторова організація виробництв вторинного сектора економіки», «Просторова організація виробництв третинного сектора економіки».

Розділ ІІІ «Регіони і країни» охоплює теми: «Регіони світу», «Америка», «Азія», «Африка» та «Європа».

Вивченням географії у 9 класі завершується географічна освіта учнів у базовій середній школі. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати предметну компетентність у темах: населення України і світу та тенденції розвитку національного та світового господарства й визначення місця України та інших країн у сучасному світі.

30 of 36

Особливістю шкільного курсу «Географія»

є те, що він передбачає формування компетентностей, які зазначені як у природничій освітній галузі Державного стандарту базової середньої освіти, так і в інших, а саме: громадянській та історичній, математичній; інформатичній, технологічній, соціальній і здоров'язбережувальній.

Він має чітку практичну спрямованість, що реалізується під час проведення досліджень, виконання практичних робіт і вправ, створення моделей, розв’язання ситуативних, проблемних, аналітичних завдань, організацію екскурсій, роботу з навчальною й науково-популярною літературою, цифровими ресурсами тощо.

Це спрямовано на розвиток наскрізних умінь: критично і системно мислити, висловлювати та логічно обґрунтовувати власну думку, творчо діяти, виявляти ініціативу, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми самостійно та у співпраці з іншими.

30

31 of 36

У частині програми «Види навчальної діяльності»

запропоновано орієнтовні методи, прийоми, ідеї, форми роботи.

Тематика досліджень, проєктів, практичних та інших робіт може бути змінена вчителем у межах вивчення відповідної теми, враховуючи матеріально-технічне забезпечення, наявність власних дидактичних розробок, рівень підготовленості класу, інтереси дітей, регіональні особливості рідного краю тощо. Результати дослідження учнів/учениць учитель оцінює під час презентацій.

Вчитель має право самостійно розподіляти навчальний час для формування очікуваних результатів навчання.

Так з урахуванням здібностей і навчальних можливостей учнів, їх інтересів, для тематичного оцінювання, уроків систематизації та узагальнення, уроків-екскурсій, реалізації проєктної діяльності тощо.

31

32 of 36

Вивчення курсу «Географія» в базовій школі передбачає такі види оцінювання:

  • поточне (формувальне) – під час вивчення теми (усне опитування, тестування, самостійні, практичні роботи, творчі роботи, дослідження, захист проєктів і власних (групових) досліджень тощо);
  • підсумкове – наприкінці вивчення розділу або теми (усні та письмові роботи, тести, бесіди тощо).

Об’єктами перевірки й оцінювання є очікувані результати навчання, критеріями оцінювання – визначені Державним стандартом базової загальної середньої освіти орієнтири для оцінювання.

Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є само- і взаємооцінювання.

Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів, необхідно враховувати рівень засвоєння теоретичних знань, сформованості практичних умінь, навичок та цінностей, досвід дослідницької і творчої діяльності.

32

33 of 36

Річну кількість годин на курс «Географія»

визначає заклад освіти, в межах зазначеного у Типовому навчальному плані діапазону навчального навантаження, забезпечуючи при цьому умови досягнення результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено цією модельною навчальною програмою.

У програмі не зазначено розподіл годин за темами.

Учитель самостійно визначає час, необхідний для вивчення тем, зважаючи на умови функціонування навчального закладу і навчальні можливості учнів. Учитель також може обґрунтовано змінювати порядок вивчення окремих питань у межах одного класу.

Це зроблено для того, щоб підтримати творчу ініціативу вчителів у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб, психолого-фізіологічного розвитку й досвіду учнів, сприяти розвитку педагогічної майстерності.

33

34 of 36

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включно зі свободою викладання, свободою від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

34

35 of 36

Корисні посилання

  • https://mon.gov.ua/ua - офіційний сайт МОН України
  • https://imzo.gov.ua/ - ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»
  • http://osvita.ua - освітній портал «Освіта.UA»
  • http://pedrada.com.ua – «Педрада» – портал освітян України
  • https://nus.org.ua/ - проєкт, створений ГО «Смарт Освіта» для комунікації реформи «Нова Українська Школа»
  • https://vseosvita.ua/ - «Всеосвіта» - спільнота активних освітян
  • https://naurok.ua/ - «На Урок» - освітній проєкт

35

36 of 36

Дякуємо за увагу!

З повагою до Вас:

Грінченко Олександр Іванович,

olex.greenchenko@gmail.com �0507024515

Саввіч Олександр Миколайович,

alexsavvich@gmail.com �0992347036

Все буде